Ухвала суду № 27823991, 03.12.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/9237/2012 Провадження № 22-ц/2590/3816/2012 Головуючий у I інстанції - Маслюк Н. В.Категорія - цивільна Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О., суддів:Скрипки А.А., Лакізи Г.П., при секретарі:Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 жовтня 2012 року у справі за заявою ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 13.03.2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості з кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ПАТ „Альфа-Банк" просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 жовтня 2012 року, якою скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 13.03.2012 року у справі № 218-12/83/12 за позовом ПАТ „Альфа-Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та постановити нову про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_5

В доводах апеляційної скарги зазначено, що рішення суду є незаконним, таким що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Апелянт зазначає, що та підстава на яку послався суд, а саме, що порушено порядок листування передбачений ст.15 Закону України «Про третейські суди» (кореспонденція направлялась на адресу АДРЕСА_2 замість АДРЕСА_3), не є підставою для скасування рішення третейського суду, виключний перелік яких передбачено ст. 389-5 ЦПК України.

Крім того, заява про скасування рішення третейського суду розглянута з порушенням ч.2 ст.398-1 ЦПК України, якою передбачено трьохмісячний строк на оскарження рішення третейського суду.

В судове засідання представник апелянта не з'явився. Про час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 26.11.2012 р. судової повістки (а.с.171).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали даної справи, третейської справи №218-12/83/12 та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.09.2008 р. між ЗАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №SME0017315. Даний договір містить реквізити позичальника, зокрема його адресу реєстрації - АДРЕСА_1 та адресу місця проживання - АДРЕСА_2 (а.с.9-11 третейської справи №218-12/83/12). В подальшому, а саме 24.07.2009 р., між ЗАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_5 була укладена додаткова угода до кредитного договору №SME0017315 від 04.09.2008 р., де за повідомленням ОСОБА_5 була зазначена нова адреса реєстрації АДРЕСА_3 та місце проживання - АДРЕСА_2 (а.с.15-17 третейської справи №218-12/83/12). Про зміну місця реєстрації та фактичне місце проживання ОСОБА_5 повідомив кредитора шляхом надання 20.07.2009 р. фотокопії свого паспорта (а.с.20-21 третейської справи №218-12/83/12), де міститься відмітка і щодо місця фактичного проживання, що і знайшло своє відображення у додатковій угоді від 24.07.2009 р.

Подаючи до третейського суду позовну заяву, ПАТ «Альфа-банк» зазначив адресу відповідача ОСОБА_5 - АДРЕСА_1, без врахування інформації ОСОБА_5 щодо зміни місця проживання. Третейський суд на дану обставину уваги не звернув, надсилаючи всі необхідні процесуальні документи за адресою відповідача ОСОБА_5 - АДРЕСА_1.

22 жовтня 2012 року Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" в складі судді Поклад Д.В. (одноособово) задовольнив позов ПАТ „Альфа-банк", стягнувши на користь останнього з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8: 223 869 грн. 86 коп. заборгованості за кредитом, 9 484 грн. 56 коп. заборгованості по відсоткам, 7 997 грн. 54 коп. пені та вирішив питання про судові витрати. Також, третейським судом на користь ПАТ „Альфа-банк" з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було стягнуто з кожного по 2 407грн. пені за договорами поруки.

Задовольняючи заяву ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що рішення винесено з порушенням вимог Закону України «Про третейськи суди», оскільки копія позовної заяви, копія ухвали про початок розгляду третейської справи за фактичним місцем проживання відповідача не направлялися, а суддею дана обставина під час розгляду справи з'ясована не була. Також суд першої інстанції посилався на практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову з того моменту, коли вони ознайомилися із рішеннями, що покладають на них обов'язки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Як засіб спілкування між органами та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін знайомитись з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржувати його, якщо вони вважатимуть це за доцільне.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Згідно з п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в надані ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні принципи організації та діяльності третейського суду містяться в ст. 4 Закону України "Про третейські суди".

За змістом ст. 1 Закону України "Про третейські суди", третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин

Згідно ст. 3 Закону України "Про третейські суди", завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 39 Закону України "Про третейські суди" сторонам має бути направлено повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед третейським судом їх переконливості.

Третейський суд, в порушення вищевказаних вимог Закону України "Про третейські суди", не повідомив відповідача про час та місце слухання третейської справи, що позбавило ОСОБА_5 можливості взяти участь у третейському розгляді справи.

Відповідно до статті 9 Конституції України, частиною національного законодавства України є Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини. Стаття 6 Конвенції гарантує кожній людині при визначенні її цивільних прав та обов'язків або при висунення проти неї будь - якого кримінального обвинувачення право на справедливий і відкритий судовий розгляд. Вимога «справедливості» застосовується до всього розгляду і, зокрема, включає в себе розгляд справи за участь сторін (Monnel and Morris judgment of 2 March 1987, Series A, #115). За позицією Європейського Суду з прав людини, що неодноразово висловлювалася у рішеннях, судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Особа, яка захищає приватні права, повинна: бути фактично повідомлена зрозумілою їй мовою про час і місце судового засідання; мати можливість захищати свої права особисто або через представників; вільно надавати докази, що підтверджують її права.

Хоча третейський суд є недержавним органом, він повинен дотримуватися зазначених вище правил, оскільки за позицією Європейського Суду з прав людини, органи, які ухвалюють попередні рішення, повинні дотримуватися процедурних вимог пункту 1 статті 6, або ж їхні рішення повинні відповідним чином контролюватися компетентним судовим органом ( Альбер і Ле Конт проти Бельгії, 1982 р.).

Таким чином, відмова у реалізації прав, гарантованих Європейською Конвенцією про захист прав і основних свобод людини є недопустимою.

З огляду на вищенаведене та ч.2 ст.2 ЦПК України, вказані процесуальні порушення, що були допущені третейським судом, є достатньою підставою для скасування рішення третейського суду.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску заявником строку на подачу заяви про скасування рішення третейського суду передбаченого ч.2 ст.398-1 ЦПК України не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах третейської справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_5 копії зазначеного рішення, а тому твердження заявника, що з рішенням третейського суду він ознайомився 31.05.2012 року нічим не спростовується.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування вірної по суті ухвали суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: