Ухвала суду № 27823965, 26.11.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/6452/2012 Провадження № 22-ц/2590/3651/2012 Головуючий у I інстанції - Григор"єв Р. Г.Категорія - цивільна Доповідач - Квач М. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіКвача М.О.суддів:Бойко О.В., Смаглюк Р.І.при секретарі:Зіньковець О.О.за участю:представника позивача Рожка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 про виселення, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 просять скасувати заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2012 року, яким позовні вимоги про виселення задоволено, посилаючись на незаконність та необґрунтованість заочного рішення, порушення норм процесуального права, зокрема тієї обставини, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про належне повідомлення їх про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни з таких підстав.

По справі встановлено, що 05.12.2007 року та 28.07.2008 року між банком та ОСОБА_6 були укладені кредитні договори № CNGLGA00000275 та № CNNGGA0000000003, згідно з умовами яких ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 42500.00 дол. США строком до 05.12.2027 р. та у розмірі 49863.80 дол. США строком до 28.07.2021 р., який зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки встановлені кредитними договорами.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між банком та ОСОБА_6 і ОСОБА_8, як співвласниками квартири, 05.12.2007 року та 28.07.2008 року були укладений іпотечні договори, за якими відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно- двокімнатну квартиру загальною площею 46,5 кв.м., яка розташована АДРЕСА_1 (а.с.8-10).

Рішеннями Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.03.2011 року та 06.10.2011 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - вказану квартиру, шляхом її продажу банком.

31 травня 2011 року позивачем була направлена письмова вимога на ім'я відповідачів, яким було запропоновано протягом одного місяці добровільно звільнити займану квартиру. Вказана письмова вимога була отримана ними 20.06.2011 року (а.с.86, 87), проте в добровільному порядку відповідачі квартиру не звільнили.

Відповідно до положень ч.2 ст. 40 ЗУ „Про іпотеку", після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житлове приміщення у встановлений строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Позивач дотримався процедури позасудового врегулювання спору, направивши відповідачам відповідну письмову вимогу, однак після спливу місячного терміну вони добровільно відмовилися звільнити приміщення, а тому суд обґрунтовано дійшов висновку про виселення відповідачів з вказаної квартири. До того ж ОСОБА_7 з малолітнім сином ОСОБА_12 зареєструвались у спірній квартирі після укладення іпотечних договорів та без згоди банку як іпотекодержателя.

Доводи апелянтів про те, що суд не врахував того, що при виселенні дитини порушуються її права та не взяв до уваги заяву органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради про відмову в задоволенні позову, є безпідставними, оскільки в даному випадку має місце спір про виселення з переданого в іпотеку житлового приміщення.

Справа розглянута у відсутності відповідачів, оскільки судові повістки неодноразово повертались не врученими з відмітками поштового відділення „ за закінченням терміну зберігання", що з очевидністю свідчить про небажання їх отримувати. Про розгляд справи 10 липня 2012 року був повідомлений їх представник ОСОБА_13 (а.с.94,95). Розгляд справи у відсутності відповідачів не вплинув на правильне вирішення справи - виселення відповідачів із спірної квартири, оскільки підставність позову підтверджена вказаними вище матеріалами справи.

Зважаючи на такі обставини справи, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судове рішення відповідає матеріальному та процесуальному праву, а тому відсутні підстави для його скасування. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити, а заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: