Ухвала суду № 27821227, 01.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2034/12/0170/21

01.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 14.05.12 у справі № 2а-2034/12/0170/21

за позовом Закритого акціонерного товариства "Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" (вул. Котовського, 3,Керч,Автономна Республіка Крим,98305)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинского, 7, смт.Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Закрите акціонерне товариство "Керченський завод будівельної кериміки "Сармат" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000081503 від 06.02.2012р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 травня 2012 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим №0000081503 від 06.02.2012р. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим на користь Закритого акціонерного товариства "Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" судовий збір в розмірі 107,30 грн.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2012р. відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, в ході якої встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунком № 9009719637 від 31.10.2011р. з кількістю затримки днів сплати - 59, що є порушенням ст. 126, п.п. 263.12 ст.263 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

За результатами вищезазначеної перевірки складений акт від 23.01.2012р. №120/1503/30697351 (арк.с.28), на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.02.2012р. № 0000081503 на суму 1214,76 грн. (арк.с.30).

Відповідно п.п. 263.1.1 ст. 263 ПК України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно п. 263.12 ст. 263 ПК України, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби:

- за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

- за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31.10.2011р. позивачем був наданий розрахунок податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9009719637 за 3 квартал 2011р., в якій самостійно визначив податкове зобов'язання за звітний період в розмірі 6073,80 грн. (арк.с.32-33).

16.11.2011р. зазначена заборгованість була сплачена позивачем в повному обсязі, про що свідчіть наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 1058 від 16.11.2011р. (арк.с.39).

Перевіркою від 23.01.2012р. встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з кількістю днів затримки сплати - 59 днів, оскільки позивачем фактично сплачено заборгованість 17.01.2012р. з граничним терміном сплати - 19.11.2011р. (арк.с.28).

Як вбачається з платіжного доручення № 1058 від 16.11.2011р., сума грошового зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2011р. у розмірі 6073,80 грн. була перерахована позивачем до Державного бюджету в Ленінському районі з КБК 13030100.

Відповідно до додатку 2 до податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин позивач видобував сировину цегельну-черепичну.

Згідно із п. 263.9 ст. 263 ПК України сировина цегельно-черепична відноситься до корисних копалин місцевого значення.

З акту перевірки вбачається, що грошове зобов'язання, визначене позивачем у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2011р., повинне було сплачено ним в строк до 19.11.2011р. до місцевого бюджету Войковської сільської ради за КБК 13030200, а не до Державного бюджету в Ленінському районі з КБК 13030100.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно не погодився з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач листами від 18.12.2011р. за вих. №807 та 28.12.2011р. за вих. № 806 звертався до відповідача з проханням перерахувати сплачені кошти на розрахункових рахунок Місцевого бюджету Войковської сільської ради за КБК 13030200, оскільки на момент сплати позивачем грошового зобов'язання (16.11.2011р.), відповідачем не було надано позивачу нових банківських реквізитів для перерахування грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (арк.с.47,54).

Судом першої інстанції було встановлено, що станом на 18.12.2011р. рахунок до місцевого бюджету Войковської сільської ради за кодом бюджетної класифікації 13030200 "Плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення" станом на 18.12.2011р. відкрито не було, що підтверджується матеріалами справи (а.с.64), а отже позивачем повно та своєчасно сплачено суму податкового зобов'язання в розмірі 6073,80 грн. за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2011р., оскільки вказана заборгованість сплачена у повному обсязі та за належними реквізитами до настання граничного терміну сплати - 19.11.2011р., а саме 16.11.2011р.

Також актом перевірки було порушення ст. 126 ПК України та до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 1214,76грн.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок щодо протиправності застосування штрафних санкцій до позивача з огляду на наступне.

Так, положеннями п.126.1. ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Частинами 1, 4 ст. 70 КАС України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування покладається в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен подати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Судом першої інстанції вірно визначено, що в порядку передбаченому ст.71 КАС України, доказів правомірності, законності та обґрунтованості застосування штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 14.05.12 у справі № 2а-2034/12/0170/21 за позовом Закритого акціонерного товариства "Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова