Ухвала суду № 27820498, 13.08.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15086/10/5/0170

13.08.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Бром"- Дерев'янко Олександр Михайлович, довіреність № б/н від 03.01.12;

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 20.03.12 у справі № 2а-15086/10/5/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна, 1, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Північна 2, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року Публічне акціонерне товариство "Бром" звернулось з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служб, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000282304/0 від 05.11.2010 року про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 67642,00 грн. за серпень 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Бром" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим № 0000282304/0 від 05.11.2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Бром»судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Красноперекопської ОДПІ АР Крим в період з 12.10.2010 року по 25.10.2010 року проведено виїзну позапланову перевірку Красноперекопського ВАТ "Бром" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2010 року за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні 2010 року, липні 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 1389/23-4/05444552/117 від 26.10.2010 року (т.І, арк.с.58-70), в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2010 року на 67642,00 грн.

На підставі даних акту перевірку відповідачем 05.11.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації № 13772 від 20.09.2010 року за серпень 2010 року на 67642,00 грн. (т.І, арк.с.11).

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Безперечним є висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2009 року між Красноперекопським ВАТ "Бром"(покупцем) та ТОВ "Підприємство Будвироби"(продавцем) укладено договір № 46 (т.І, а.с.127).

На виконання умов договору ТОВ "Підприємство Будвироби"у червні 2010 року здійснено поставку товару (стружки сталевої) на загальну суму 172493,81 грн. (з урахуванням тарифу на перевезення), про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання чорних вторинних металів № 13 від 03.06.2010 року та № 14 від 04.06.2010 року, що підтверджується матеріалами справи (т.І, арк.с.79,81).

Згідно з умовами договору № 46 від 14.04.2009 року поставку товарно-матеріальних цінностей здійснено залізничним транспортом ДП "Придніпровська залізниця". Доказами поставки товару є вантажні накладні № 46872755 та № 46798801 (т.І а.с.80,82). Зі змісту даних транспортних документів вбачається, що власником та одержувачем вантажу (стружка сталева вид 503) є КВАТ "Бром".

На суму поставленого товару ТОВ "Підприємство Будвироби"було виписано рахунок-фактуру № СФ-000048 від 08.06.2010 року (т.І, арк.с.172) та складено податкову накладну №86 від 04.06.2010 року на суму 292553,81 грн., в тому числі ПДВ -48758,97 грн.(т.І, арк.с.78).

Факт оплати позивачем отриманого від ТОВ "Підприємство Будвироби" товару згідно з рахунком-фактурою № СФ-000048 від 08.06.2010 року підтверджується платіжними дорученнями № 460 від 05.07.2010 року та № 275 від 06.07.2010 року (т.І, арк.с.83-84).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ "Бром" (які відповідають вимогам законодавства) підтверджується фактичне отримання товару від ТОВ "Підприємство Будвироби", проведення оплати за поставлений товар та подальше використання товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності. Зазначене також свідчить про дійсність правочину, укладеного між КВАТ "Бром"та ТОВ "Підприємство Будвироби", його спрямованість на настання правових наслідків та реальне виконання.

Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума податку на додану вартість, сплачена за податковою накладною, що отримана від ТОВ "Підприємство Будвироби", згідно з приписами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" була включена позивачем до складу податкового кредиту червня 2010 року та до складу податкового кредиту липня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до додатку 5 до декларації № 10954 від 20.07.2010 року за червень 2010 року та додатку 5 до декларації № 13242 від 13.09.2010 року за липень 2010 року позивачем також було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Дніпрохімальянс".

Матеріали справи свідчать про те, що 20.01.2009 року між ТОВ "Дніпрохімальянс"(постачальником) та Красноперекопським ВАТ "Бром"(покупцем) укладено договір № 21-01 поставки хімічної продукції (т.І, арк.с.123-124).

Також, між ТОВ "Дніпрохімальянс"(постачальником) та Красноперекопським ВАТ "Бром"(покупцем) 03.04.2009 року укладено договір № 43 поставки хімічної продукції (т.І, арк.с.129-130).

Поставку товарно-матеріальних цінностей здійснено залізничним транспортом ДП "Придніпровська залізниця". Доказами поставки товару є вантажні накладні (т.І, а.с.99-103,137): № 46914583 від 10.07.2010 року, № 46914602 від 12.07.2010 року, № 46914624 від 17.07.2010 року, № 46914649 від 20.07.2010 року, № 46914701 від 31.07.2010 року, №46914479 від 17.06.2010 року.

Зі змісту даних транспортних документів вбачається, що власником вантажу є ТОВ "Дніпрохімальянс", а одержувачем - КВАТ "Бром". Однак, у вантажній накладній №46914479 від 17.06.2010 року відсутні посилання на власника товару, що перевозиться. При цьому, відправником вантажу у транспортному документі вказано ВАТ "Дніпр Азот".

Згідно відповіді ПАТ Дніпразот"№ 146 від 19.03.2012 року (т.ІІ, а.с.20) на запит ПАТ "Бром", по залізничній накладній № 46914479 від 17.06.2010 року ВАТ "Дніпр Азот"було відвантажено ПАТ "Бром"64,6 тн соляної кислоти власності ТОВ "Дніпрохімальянс".

З матеріалів справи вбачається, що на суму поставленого товару ТОВ "Дніпрохімальянс" було виписано рахунки-фактури. Факт оплати позивачем отриманого від ТОВ "Дніпрохімальянс"товару згідно з названими вище рахунками-фактурами підтверджується платіжними дорученнями.

Також матеріалами справи підтверджується, що за наслідками проведеної господарської операції ТОВ "Дніпрохімальянс" складені податкові накладні (т.І, а.с.85-91, 139).

Враховуючи викладене, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ "Бром" (які також відповідають вимогам чинного законодавства) підтверджується фактичне отримання товару від ТОВ "Дніпрохімальянс", проведення оплати за поставлений товар та подальше використання товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності. Зазначене також свідчить про дійсність правочину, укладеного між КВАТ "Бром"та ТОВ "Дніпрохімальянс", його спрямованість на настання правових наслідків та реальне виконання.

Отже обґрунтованим є висновок про те, що сума податку на додану вартість, сплачена за податковими накладними, що отримані від ТОВ "Дніпрохімальянс", згідно з приписами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" була включена позивачем до складу податкового кредиту червня та липня 2010 року.

В подальшому, від'ємне значення податку на додану вартість червня-липня 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Підприємство Будвироби" (13282грн.) та ТОВ "Дніпрохімальянс"(54360,00 грн.) було включено позивачем до декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року та заявлено до бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з даними акту перевірки № 1389/23-4/05444552/117 від 26.10.2010 року позивач не має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по вказаним контрагентам, оскільки:

по-перше, ТОВ "Підприємство Будвироби"у червні 2010 року не задекларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість по контрагенту КВАТ "Бром";

по-друге, правочин з ТОВ "Дніпрохімальянс" має ознаки нікчемності, оскільки контрагент не знаходиться за юридичною та фактичною адресою.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно зауважено, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" було передбачено, що сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

При цьому, законодавцем не ставиться у залежність отримання бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентом особи, якою подано заяву про бюджетне відшкодування. Єдиною та достатньою підставою для отримання суми бюджетного відшкодування є сплата податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Зазначене обґрунтовано захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Враховуючи все вище викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи безперечно підтверджується факт сплати позивачем податку на додану вартість разом з ціною товару за договором поставки № 46 від 14.04.2009 року, укладеним з ТОВ "Підприємство Будвироби", а отже помилковими є висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим необґрунтованим є зменшення суми бюджетного відшкодування позивача за серпень 2010 року на 13282 грн.

Щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Дніпрохімальянс", судом першої інстанції вірно встановлено наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців представляє собою засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

При цьому під місцезнаходженням юридичної особи слід розуміти адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 236687 від 05.05.2010 року (т.І, арк.с.93) виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області було проведено державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохімальянс"за адресою: 51920, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дмитрова, 6а, кв. 83.

З витягу від 20.03.2012 року вбачається, що запис про зміну місцезнаходження ТОВ "Дніпрохімальянс"до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносився (т.ІІ, арк.с.24).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим відповідачем не було надано доказів того, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про відсутність ТОВ "Дніпрохімальянс"за юридичною адресою.

Статтями 9, 10 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) були передбачені обв'язки та права платників податків, однак вказаними нормами не передбачалось ані право, ані обов'язок платника податку при укладенні цивільно-правових угод перевіряти дані контрагента щодо його державної реєстрації.

Отже так як, податкові накладні, складені ТОВ "Дніпрохімальянс", є такими, що оформлені належним чином та повністю відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зазначене дає позивачу право формування на їх підставі податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 54360,00 грн. за серпень 2010 року.

Таким чином податкове повідомлення-рішення № 0000282304/0 від 05.11.2010 року є таким, що прийнято Красноперекопською ОДПІ в АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 20.03.12 у справі № 2а-15086/10/5/0170 за позовом Публічного акціонерного товариства "Бром" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 серпня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова