Постанова № 27817745, 28.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.12 Справа № 5015/2377/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого -судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.

При секретарі: Кіт М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Вих. № 20/8/12-1 від 20.08.2012 р. (вх. № 1609 від 28.08.2012 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес -Прогрес»

на рішення господарського суду Львівської області від 08 серпня 2012 року

у справі № 5015/2377/12 (суддя Т.Я.Рим),

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», м. Київ,

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Прогрес», м. Трускавець, Львівської області,

До відповідача-2: Дочірнього підприємства «Меркурій»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС -Менеджмент», м. Трускавець, Львівської області,

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС -Менеджмент», м. Трускавець, Львівської області,

Про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 82CL від 21.06.2010 р. у розмірі 4470388,82 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог № 10206/2985 від 27.07.2012 р.) та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін :

від апелянта/відповідача-1: Бойко М.С. -п/к за довіреністю б/н від 20.06.2012р.,

від позивача: Вільбіцький О.А. -п/к за довіреністю б/н від 23.03.2011р.,

від відповідача-2: не прибув,

від третьої особи: не прибув.

Представникам які прибули в судове засідання роз'яснено права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів -не надходило.

Представники, які прибули в судове засідання, подали спільне письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 28.08.2012р., дану справу розподілено до розгляду судді -доповідачу Мурській Х.В.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 р. у склад колегії для розгляду справи № 5015/2377/12 господарського суду Львівської області введено суддів - Данко Л.С. та Кравчук Н.М. (том. ІІ, а. с. 2).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 року відновлено скаржнику пропущениий строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес -Прогрес»Вих. № 20/8/12-1 від 20.08.2012 р. (вх. № 1609 від 28.08.2012 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 12.09.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази -оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалах суду від 12.09.2012 р. та від 26.09.2012 р. розгляд справи було відкладено, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою.

В процесі розгялду справи в апеляційному поряду, розпорядження заступника керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 104 від 04.10.2012р. справу за № 5015/2377/12 призначено для повторного автоматичного розподілу справ (у звязку із припиненням повноважень судді Мурської Х.В. щодо здійснення правосуддя) (том ІІ, а.с .35).

04.10.2012р. автоматизованою системою документообігу суду справу за № 5015/2377/12 розподілено до розгляду судді -доповідачу Данко Л.С. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.10.2012р., у склад колегії для розгляду справи № 5015/2377/12 введено суддів Давид Л.Л., Юрченка Я.О. (том ІІ, а. с. 65).

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (введення нового складу суду) розгляд даної справи з 17.10.2012р. почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

З підстав наведених в ухвалі суду від 17.10.2012 р. розгляд справи було відкладено на 31.10.2012 р., про що сторін було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою.

Ухвалою суду від 31.10.2012 р. розгляд справи, повторно, відкладено на 28.11.2012 р. про що сторін було належним чином повідомлено рекомендованою поштою.

28.11.2012 р. представник апелянта/відповідача-1 судове засідання прибув, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, пояснив, що місцевим господарським судом неправомірно відмовлено відповідачу-2 та третій особі у задоволенні клопотання про зупинення провадження, а висновки суду, щодо стягнення 492 433,73 грн. заборгованості за кредитом не підтвердженні жодними документами, оскільки вважає, що в матеріалах справи відсутні докази про надання позивачем кредиту на суму 492 433,73 грн., просить рішення місцевого суду в частині стягнення 492 433,73 грн. заборгованості за кредитом скасувати та прийняти нове рішення, яким в цій частині відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, пояснив, що згідно з додатковою угодою до кредитного договору № 82CL від 21.06.2010 р., відповідачу-1 було надано кредит на суму 492433,73 грн., доказами надання кредиту є кредитна заявка, яка передбачена п. 4.4. Кредитного Договору № 82CL від 21.06.2010 р. та меморіальний ордер № 82CL від 27.07.2011 р., відтак вважає, що твердження апелянта/відповідача-1, що оспорювана сума не підтверджена документами є безпідставними, просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача-2 та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, повторно, не прибули, про причини не прибуття суд не повідомили, не зважаючи на те, що були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового вдправлення (докази -оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи).

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника відповідача-2 та третьої особи, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників відповідача-2 та третьої особи бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5015/2377/12.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, рішення господарського суду Львівської області від 08 серпня 2012 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 08.08.2012р. у справі № 5015/2377/12 (суддя Т.Я.Рим) позов задоволено (п. 1 резолютивної частини рішення). Вирішено: стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Прогрес»(п. і. 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 54-А; ідентифікаційний код 33923513) та Дочірнього підприємства «Меркурій»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент»(п. і. 82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Коваліва, буд. 52-Г; ідентифікаційний код 35103007) на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»(п. і. 01004, м. Київ, Шевченківський район, вул. Пушкінська, буд. 42/4; ідентифікаційний код 14361575) 3 773 992,53 грн. - заборгованості за кредитом, 468 798,98 грн. - відсотків за користування кредитом, 195 614,24 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 31 983,07 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 64 380,00 грн. - судового збору (пункт 2 резолютивної частини рішення) (том І, а. с. 134-139).

Не погоджуючись з даним рішенням господарського суду Львівської області від 08.08.2012р., апелянт/відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-прогрес» звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції від 08.08.2012р. у справі № 5015/2377/12 в частині стягнення 492 433,73 грн. заборгованості за кредитом скасувати та прийняти нове рішення, яким в цій частині відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи. Зокрема, посилається на те, що місцевим судом неправомірно відмовлено відповідачу-2 та третій особі у задоволенні клопотання про зупинення провадження у зв'язку з розглядом пов'язаної з нею іншої справи, з посиланням на те, що відповідачем-2 не долучено до матеріалів справи власного позову, однак третьою особою, до матеріалів справи було долучено копію позову, який подано до Дрогобицького міськрайонного суду.

Щодо оспорюваної апелянтом заборгованості на суму 492 433,73 грн. вважає, що місцевий суд приймаючи рішення в тій частині, виходив з того, що у відповідачів наявна строкова заборгованість за кредитом у сумі 3 281 558,80 грн. та 492 433,73 грн., яка виникла на підставі Кредитного договору, додаткової угоди та рішення кредитного комітету про збільшення кредиту, однак вищевказана заборгованість за кредитом не підтверджена жодними документами, оскільки вважає, що в матеріалах справи відсутні докази про надання позивачем кредиту на суму 492 433,73 грн., а відтак вважає, що місцевий суд неправомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом на суму 492 433,73 грн.

Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, Акціонерне товариство «Індустріально-Експортний Банк»(надалі Банк) (Протокол № 5 від 07.08.2009 р. Загальних зборів акціонерів Банку) у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства»та приведенням діяльності акціонерних товариств у відповідність до вимог цього Закону Банк змінив своє найменування з Акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк»на Публічне акціонерне товариство «Індустріально-Експортний Банк». Згідно Протоколу № 1 від 20.01.2011 р. Загальних зборів акціонерів Банку, Публічне акціонерне товариство «Індустріально-Експортний Банк»перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколт Банк», що підтверджується п. 1.2. Статуту, державна реєстрація змін до Статуту Банку проведена 21.03.2011р. за № 10141050057003546 (том І, а. с. 62-67).

Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк»(абзац 3 п. 1.2. Статуту).

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»є юридичною особою, йому присвоєно Ідентифікаційний код юридичної особи 14361575, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 01004, м. Київ, Шевченківський район, вул. Пушкінська, буд. 42/4, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 369988 (том І, а. с. 60-61).

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-прогрес»є юридичною особою, йому присвоєно Ідентифікаційний код юридичної особи 33923513, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 54А, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЖ № 519136, виданий станом на 18.01.2012 р. (том І, а. с. 58).

Відповідач-2: Дочірнє підприємство «Меркурій»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент»є юридичною особою, йому присвоєно Ідентифікаційний код юридичної особи 35103007, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 54А, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЖ № 519137, виданий станом на 18.01.2012 р. (том І, а. с. 59).

Ухвалою господарського суду від 26.07.2012 у справі № 5015/2377/12 залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент» (вул.. сухо воля, буд. 54А, м. Трускавець, Львівської області (том 1, а.с. 111-112).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2010 р. між Публічним акціонерним товариством «Індустріально-Експортний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»(надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Прогрес»(Позичальник -за договором) було укладено Кредитний договір № 82 CL (далі за текстом -Кредитний договір)( (том І, а.с. 16 -34), з Додатком № 1 дор нього (том 1, а.с. 35).

Зазначений Кредитний договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за Договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, є правомірним право чином відповідно до ст. 204 ЦК України.

Відповідно до умов даного Кредитного договору, Банк може надати Позичальнику Кредит, у розмірі 3281558,80 грн. (Ліміт Кредитування), а Позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, використати йог за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором (пункт 2.1 Договору).

Цільове використання кредитних коштів сторони передбачили статтею 3 даного Кредитного Договору, так сторонами визначено, що Позичальник зобов'язується використати Кредит виключно за таким цільовим призначенням: рефінансування простроченої заборгованості Позичальника, що виникла за кредитним договором № 31CL від 11 вересня 2008 року та Кредитним договором № 15CL від 16 квітня 2008 року, укладеним з Банком (пункт 3.1.1. Кредитного Договору № 82CL).

Відповідно до п. 4.4. Кредитного договору № 82CL, надання кредиту відбувається виключно за цільовим призначенням, обумовленим цим Договором, шляхом перерахування Кредиту за реквізитами, вказаними в кредитній заявці Позичальника. Кредитна заявка повинна бути належним чином заповнена Позичальником за формою згідно з Додатку № 1 до цього Договору (що є невід'ємною частиною цього Договору), підписана уповноваженою особою та скріплена печаткою Позичальника та надана Банку, щонайменше за 1 (один) Робочий День до пропонованої дати видачі Кредиту.

У разі зазначення у такій заявці реквізитів поточного рахунку Позичальника, відкритого в Банку, надання Банком Кредиту здійснюється за умови, якщо (і) одночасно із такою заявкою Позичальника Банк отримає розрахунковий документ Позичальника на відповідну суму, призначення платежу за яким, відповідатиме цільовому призначенню Кредиту, а також якщо (іі) відсутні обтяження, арешт та/або інші обмеження щодо користування таким поточним рахунком Позичальника.

Термін повернення Кредиту Відповідач-1 (Позичальник) зобов'язаний повернути в повному розмірі до 31 березня 2012 р. включно (п. 6.1. Кредитного договору).

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, Відповідачем-1 було укладено Кредитну заявку від 30.06.2010 р., підписану директором ТзОВ «Бізнес-Прогрес»та засвідчену печаткою Товариства (том І, а. с. 13).

На підставі вищенаведеної Кредитної заявки Позивачем було надано Відповідачу-1 кредитні кошти в сумі 3 281 558,80 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 82 CL від 30.06.2010 р. на суму 3 281 558,80 грн. (том І, а. с. 15).

Як вбачається з матерів справи, 30 червня 2011 року між Сторонами у справі, а саме: Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк»(Позивачем - у справі, Банк - за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Прогрес»(Відповідачем-1 - у справі, Позичальник - за договором) укладено Договір № 2 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 82CL від 21.06.2010 р. (далі за текстом -Договір № 2)(том І, а. с. 36-38).

Колегією суддів встановлено, що вищезазначений Договір № 2 укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за цим та Кредитним договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, є правомірним право чином відповідно до ст. 204 ЦК України.

Як вбачається з умов Договором № 2, Сторонами було внесено зміни до пункту 2.1. Кредитного договору № 82CL від 21.06.2010 р., та вказаний пункт викладено в наступній редакції: «Відповідно до умов цього Договору, Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у розмірі 3 773 992,53 грн. (три мільйони сімсот сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 53 коп. (далі - Ліміт Кредитування), а Позичальник зобов'язується прийняти Кредит використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у терміни, обумовлені цим Договором»(п. 1.1. Договору № 2).

Пункт 6.1. Кредитного договору у Договорі № 2 викладено в редакції: «Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному розмірі до 31 (тридцять першого) березня 2012 р. включно, в наступному порядку: до 31 грудня 2011 року сума повинна бути повернута у розмірі 492433,73 грн., до 31 березня 2012 року у розмірі 3 281 558,80 грн.»(п.1.6. Договору № 2).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем-1 укладено Кредитну заявку від 27.07.2011 р. підписану директором (Бігун О.І.) ТзОВ «Бізнес-Прогрес»та засвідчену печаткою товариства (том І, а. с. 14).

На підставі вищенаведеної Кредитної заявки Позивачем Відповідачу-1 було надано кредитні кошти в сумі 492 433,73 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 82CL від 27.07.2011 р. на суму 492 433,73 грн. (чотириста дев'яносто дві тисячі чотириста тридцять три гривні 73 коп. Призначення платежу: надання транша згідно Кредитного договору № 82CL від 23.06.2010р., позичальник: ТОВ «Бізнес-Прогрес», ІПН 33923513 (том ІІ, а. с. 58).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було надано Відповідачу-1 кредит на суму 3 281 558,80 грн., що і підтверджується меморіальним ордером № 82 CL від 30.06.2010 р. та кредит на суму 492433,73 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 82 CL від 27.07.2011 р.

З огляду на наведене, твердження апелянта про те, що йому Банком кошти в сумі 492 433,73 грн. не надавалися є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами даної справи.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 23.06.2010 р. між Публічним акціонерним товариством «Індустріально-Експортний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (Позивач - у даній справі) та Дочірнім підприємством «Меркурій»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент»(Поручитель - за договором, Відповідач-2 - у справі) було укладено Договір поруки № 15CL/31CL/82CL/S1 (надалі - Договір поруки) із змінами внесеними до Договору поруки Договором № 1 про внесення змін та доповнень до Договору поруки № 15CL/31CL/82CL/S1 (том І, а. с. 39-50, 51-52).

Вищезазначений Договір поруки із змінами та доповненнями до нього укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за Договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, є правомірним право чином відповідно до ст. 204 ЦК України.

Виходячи із статей 553, 554, 626 ЦК України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язання не випливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються (постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 14.08.2012р.).

За умовами цього Договору поруки, Поручитель (Відповідач-2 - у справі) з метою забезпечення повного виконання основного зобов'язання (зобов'язання за Кредитним договором) Боржника (Відповідач-1 у справі) перед Банком за своєчасне і повне виконання боржником основного зобов'язання за договором, що встановлює основне зобов'язання (пункт 2.1. Договору поруки).

Пунктом 2.2.Договору поруки сторони визначили, що Поручитель відповідає перед Банком за виконання Основного Зобов'язання Боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, всіх інших сум, належних до сплати за договором, що встановлює Основне Зобов'язання, а також за відшкодування збитків та втрат, завданих порушенням Боржником за договором, що встановлює Основне Зобов'язання.

Так, п. 3.1.1.1. Договору поруки сторони узгодили, повернути Кредит в розмірі 3 281 558,80 грн. у строк не пізніше 31 (тридцять першого) березня 2012 (дві тисячі дванадцятого) року включно.

Пунктом 1.1. Договору № 1 про внесення змін та доповнень до Договору поруки, у п. 3.1.1.2. Договору поруки внесено зміни та визначено процентну ставку у розмірі 15% (п'ятнадцять процентів) річних.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням Відповідача-1 своїх обов'язків, щодо повернення кредитних коштів за Кредитним договором № 82CL від 21.06.2010 р., Позивачем було надіслано Відповідачу-1 (ТзОВ «Бізнес-Прогрес) ВИМОГУ за № 102061301 від 27.01.2012 р. (том І, а. с. 53), рекомендованою поштою, з описом вкладення у цінний лист, яку Відповідач-1 отримав, під розписку, 08.02.2012р. (том І, а.с. 54), у якій зазначено, що сума в розмірі 3972261,88 грн., що складається з строкової заборгованості в сумі 3281558,80 грн., простроченої строкової заборгованості в сумі 492433,73 грн., прострочених відсотків в сумі 187296,25 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту, процентної винагороди в сумі 10973,10 грн., має бути сплачена протягом трьох днів з дати отримання цієї вимоги. У вимозі позивачем вказано реквізити, за якими належить сплатити заборгованість та призначення платежу.

Доказами надсилання цієї вимоги підтверджується поштовою квитанцією з описом вкладення (том І, а. с. 54).

Позивачем на адресу Відповідача-2 (Дочірньому підприємству «Меркурій»Товариству з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент») теж було надіслано ВИМОГУ за № 102061305 від 27.01.2012 р. (том І, а. с. 55), щодо повернення кредитних коштів за Кредитним договором № 15CL від 16.04.2008 р., Кредитним договором № 82CL від 21.06.2010 р. та Кредитним договором № 31CL від 11.09.2008 р., укладеними між Банком та Боржником.

Вищевказана ВИМОГА Банку на адресу Відповідача-2 була надіслана 27.01.2012 р., про що свідчить поштова квитанція з описом вкладення (том І, а. с. 57). Зазначену вимогу Відповідач-2 отримав, під розписку, 08.02.2012 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи (том І, а. с. 57).

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, доказів погашення заборгованості Відповідачем-1 та Відповідачем-2 - не представлено (не подано), такі докази в матеріалах справи відсутні.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між Банком та Відповідачем-1 виникли правові відносини на підставі укладеного Кредитного договору.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 6.1 Кредитного договору передбачено, що термін погашення кредиту строк повернення суми 492 433,73 грн. - до 31.12.2011 р., а суми 3 281 558,80 грн. - до 31.03.2012 р.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 3773992,53 грн. (3281558,80 грн. + 492433,73 грн. = 3773992,53 грн.) є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується вимоги банку про стягнення процентів за користування кредитом в сумі 468 798,98 грн., колегія суддів вважає такі вимоги правомірними, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.2.1 Договору № 2 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 82CL від 21.06.2010 р. відсотки за користування кредитом встановлюються у розмірі 15% річних.

Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту щомісячно до 5 числа кожного календарного місяця, що слідує після закінчення періоду нарахування процентів та в день повного погашення кредиту за минулий період нарахування процентів (пункт 5.2.5. Договору № 2).

Як вбачається з матеріалів справи Позивач просить стягнути на свою користь з Відповідачів заборгованість прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 468798,98 грн., за період з 01.08.2011р. по 31.05.2012р. (п. 5.2.6. Договору № 2).

За таких обставин, суд вважає правомірними та підставними вимоги Банку стягнути відсотки за користування кредитом в сумі 468798,98 грн.

Крім того колегія суддів зазначає, що апелянтом/відповідачем-1 вимоги позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 468 798,98 грн. - не оскаржуються.

Щодо вимоги Банку про стягнення з Відповідачів солідарно пені за простроченим кредитом в сумі 195 614,24 грн. та пені за процентами в сумі 31 983,07 грн., колегія суддів вважає також правомірними, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 11.1.1 Кредитного договору № 82CL від 21.06.2010 р., у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконання боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги Банку про стягнення пені за простроченим кредитом в сумі 195614,24 грн. та пені за процентами в сумі 31983,07 грн. є обгрунтованими та підставними.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем-1, під час розгляду справи в місцевому суді, було подано Відзив Вих. № 782-1 від 07.08.2012 р., в якому заперечує проти нарахування пені оскільки Позивачем розрахунок пені проведено понад 6 місяців, що, на думку відповідача-1, суперечить ч. 6. ст. 232 ГК України.

Однак колегія суддів не погоджується з таким твердженням, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 11.1.1 Кредитного договору № 82CL від 21.06.2010 р., у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконання боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного Кредитного договору № 82CL від 21.06.2010 р. Сторонами передбачено період за який повинна нараховуватись пеня.

Крім того колегія суддів зазначає, що такі твердження Відповідача-1 не заслуговують на увагу суду, оскільки, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Відповідно до приписів ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Належить зазначити, що доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що спірний договір є нечинним (недійсним) суду не представлено, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Щодо тверджень апелянта, що місцевим судом не правомірно відхилено клопотання відповідача-2 та третьої особи про зупинення провадження у справі у зв'язку з поданням ТзОВ «ТКС-Менеджмент»до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області позовної заяви до відповідача-1: Бігун Ольги Іванівни та відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколт Банк»про визнання недійсним Договору поруки, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, третьою особою: Товариством з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджемент»подано до Дрогобицького міськрайонного суду лише позовну заяву до відповідача-1: Бігун Ольги Іванівни та відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»про визнання недійсним Договору поруки, яку, згідно канцелярського штампу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області зареєстровано - 19.07.2012 р. (том І, а. с. 124-126).

Однак в матеріалах справи відсутні будь-які процесуальні документи, які б підтверджували факт прийняття до розгляду вищевказаної позовної заяви третьої особи та/або її розгляд місцевим судом, чи прийняття судового рішення про визнання договору поруки недійсним, а відтак місцевий господарський суд правомірно відмовив відповідачу-2 та третій особі без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі так, як на час винесення місцевим господарським судом рішення по справі № 5015/2377/12 не було жодних процесуальних документів, щодо розгляду місцевим судом позовної заяви третьої особи про визнання недійсним Договору поруки.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заслухавши учасників судового процесу, які прибули у судове засідання, оглянувши та дослідивши подані документи, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 08.08.2012р. у справі № 5015/2377/12 слід залишити без змін, апеляційну скаргу апелянта/відповідача-1 - без задоволення.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача-1.

Керуючись ст. 32, 33, 34, 43, 44-49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 08.09.2012 року у справі № 5015/2377/12 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача-1.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.