Постанова № 27814737, 22.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.11.12Справа №2а-2333/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

за участю: представника позивача - Пінчука Олександра Леонідовича, довіреність № 380 від 31.05.2012, Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк";

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Севастополі про визнання незаконною та скасування постанови №35/ю від 10 вересня 2012 року про накладення штрафу за правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Позивач вважає вказане рішення таким, що прийнято в порушення норм чинного законодавства та без врахування всіх фактичних обставин справи.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2012 року відкрито провадження по адміністративній справі.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 14 листопада 2012 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі в справі в якості третіх осіб - ФОП ОСОБА_2 - орендодавця та КП "БТІ та ДРОНМ" Севастопольської міської Ради.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову, з підстав викладених у ньому. Вказував, що з моменту користування об'єктом, позивач реконструкцію та капітальний ремонт у вбудованих нежитлових приміщеннях не проводив, тому не був замовником будівництва, або тим, що виконував функцію замовника і підрядника одночасно. Вважав, що зі сторони позивача порушень ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не було. Просив стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.10.2012 з адміністративним позовом не погодився, просив у задоволенні позову відмовити, з мотивів, наведених у письмовому запереченні (арк.с.32). Обґрунтовував свої заперечення умовами договору оренди нежилих приміщень, відповідно до яких позивач в оренду брав об'єкт торгівлі та може використовувати орендоване майно за статутною діяльністю тільки у випадку його реконструкції. При цьому посилався на Інструкцію про ведення касових операцій, затвердженою Постановою Правління Національного банку України №174 від 01.06.2011, згідно якої у відділенні банку має бути операційна каса та сховище цінностей, тому банк без реконструкції орендованого приміщення не може і не міг здійснювати свою статутну діяльність.

В судовому засіданні 30.10.2012 була оголошена перерва для надання відповідачем доказів, проте в судові засідання 08.11.2012, 14.11.2012, 22.11.2012 представник відповідача не з'явився, докази по справі не надав. Доказів поважності причин неприбуття в судове засідання також не надав.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі договору оренди нежилих приміщень від 20.12.2011, укладеного між ПАТ "Платинум Банк" та ФОП ОСОБА_2, у користуванні позивача перебувають нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «БТІ та ДРОНМ» Севастопольської міської Ради від 13.11.2011 зазначено тип орендованого об'єкту - вбудовані нежилі приміщення та його опис (об'єкту).

17.09.2012 ПАТ "Платинум Банк" отримано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі №35/ю від 10 вересня 2012 року про накладення за правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат, що складає 99 180, 00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 21.08.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі була проведена позапланова перевірка відділення ПАТ "Платинум Банк", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Перевіркою встановлено, що ПАТ "Платинум Банк" в порушення вимог ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011, здійснює експлуатацію та використовує об'єкт будівництва не прийнятий в експлуатацію, а саме: здійснює експлуатацію реконструйованих ним вбудованих нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №35/ю від 23.08.2012; акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 21.08.2012 №289; припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.08.2012 №35/ю.

На запит суду від 08.11.2012 за вих. № 19207 про надання доказів зазначені матеріали для дослідження в судовому засідання надані не були, в зв'язку з чим судом оголошувались перерви для виклику представника відповідача та надання доказів.

Крім того, на вимогу суду не були надані також докази, які стали підставою для проведення позапланової перевірки об'єкта містобудування.

На підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №35/ю від 23.08.2012; акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 21.08.2012 №289; припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.08.2012 №35/ю та усного пояснення головного державного інспектора відділу контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів і державного ринкового нагляду Інспекції ДАБК у м.Севастополі Полівод Катерини Геннадіївни відповідач - ПАТ "Платинум Банк" (ЄДРПОУ 33308489) визнане винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та на нього накладено штраф у розмірі 99 180, 00 грн.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності, який спрямований на забезпечення сталого

розвитку територій з урахуванням державних, громадських та

приватних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону об'єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов'язаного комплексного розміщення основних об'єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

Об'єктами містобудування на місцевому рівні є комплекси об'єктів будівництва, об'єднаних спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою в межах населеного пункту, його функціональної зони (сельбищної, промислової, центру, курортної, рекреаційної тощо), планувального, житлового району, мікрорайону (кварталу), приміської зони. Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси.

Частина восьма статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Постановою КМ України № 461 від 13.04.2011 затверджені Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та Порядок внесення плати за видачу сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, та її розмір.

Пункт 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів кореспондується з частиною 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Позивачу по справі - ПАТ "Платинум Банк" відповідачем - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Севастополі закидається здійснення експлуатації та використання об'єкту будівництва, не прийнятого в експлуатацію, а саме: здійснення експлуатації реконструйованих ним нежитлових приміщень.

Щодо визначення поняття реконструкція суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про будівельні норми" від 05.11.2009 1704-VI будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Державні будівельні норми є нормативним актом, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури - Мінрегіоном України.

Зміст ДБН охоплює наступне коло питань: встановлення комплексу якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

Додатком Б до ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" визначено, що реконструкція - це перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Згідно з приміткою до Додатку Б ДБН А.2.2-3-2004 в поняття «існуюче» входить наявність конструктивної схеми з несучими і огороджувальними конструкціями та фундаментами.

У наказі Держкомітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" (далі - Наказ № 76) під реконструкцією розуміється комплекс будівельних робіт, направлених на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом його перепланування та переобладнання, надбудови, вбудовування, прибудови з одночасним доведенням цих показників у відповідність до технічних нормативних вимог.

Представник відповідача обґрунтовував свої заперечення тим, що відповідно до Інструкції про ведення касових операцій, затвердженою Постановою Правління Національного банку України №174 від 01.06.2011, у відділенні банку має бути операційна каса та сховище цінностей, тому банк без реконструкції орендованого приміщення не може і не міг здійснювати свою статутну діяльність. Проте належних та допустимих доказів, що підтверджують проведення реконструкції, відповідач суду не надав.

В свою чергу, позивач посилався на те, що з моменту користування орендованим об'єктом реконструкцію та капітальний ремонт в вбудованих нежитлових приміщеннях не проводив, тому не був замовником будівництва, або тим, що виконував функцію замовника і підрядника одночасно.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" є спеціалізованим законом у сфері містобудівної діяльності.

Частиною дев'ятою статті 39 цього Закону України визначено, що зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 40-16-2363 від 31.08.2011 "Щодо надання роз'яснення стосовно вимоги надання сертифіката при підписанні угоди на наладку системи теплопостачання при введенні об'єкта в експлуатацію" підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позиція позивача спростовується фактичними обставинами, оскільки відповідачем укладені договори про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів, на об'єкт оформлене право власності.

Що стосується посилання відповідача про необхідність реконструкції орендованого приміщення, оскільки воно не відповідає вимогам Інструкції про ведення касових операцій, затвердженою Постановою Правління Національного банку України №174 від 01.06.2011, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 33 Закону України "Про Національний банк України" для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює: визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.

Згідно зазначеної статті (статті 33) та з метою забезпечення банками України належних умов схоронності цінностей правлінням Національного банку України затверджено Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України (Постанова №493 від 29.12.2007).

Дане Положення встановлює спеціальні вимоги до технічного стану приміщень банків, розташованих на території України, та вимоги до організації їх охорони.

Вимоги цього Положення до технічного стану приміщення банків та організації їх охорони є обов'язковими.

Так, відповідно до пункту 5.2 Положення перелік потрібних приміщень касового вузла банку, їх обладнання визначається керівником банку залежно від банківських операцій, що виконуються банком, та специфіки його роботи за умови забезпечення безпечної роботи працівників та забезпечення схоронності цінностей.

Пункт 5.3. Положення передбачає, що у приміщеннях, у яких розташовані робочі місця касирів банку та інших касових працівників, які здійснюють операції з готівкою та/або цінностями під час обслуговування клієнтів, та приміщеннях для приймання-передавання готівки та/або цінностей інкасаторам застосовуються елементи відгороджувальних конструкцій, що мають сертифікат відповідності ДСТУ ЕNV 1627, ДСТУ 356 або ДСТУ 4546 та ДСТУ 4547, який за формою та змістом відповідає Законам України "Про підтвердження відповідності", "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" та іншим нормативно-правовим актам України.

Відповідно до п.6.1 Положення сховище цінностей та його двері або сейф, що використовуються банком як сховище цінностей повинні мати сертифікат відповідності обов'язковим вимогам ДСТУ 4012-1, який за формою та змістом відповідає Законам України "Про підтвердження відповідності", "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" та іншим нормативно-правовим актам України.

В судовому засіданні представником позивача було надано Сертифікат, яким підтверджується, що сейфи моделі СL, що використовуються відділенням банку, відповідають вимогам ДСТУ 4012-1:2005 щодо класу опору.

Таким чином, в ході судового розгляду представником позивача спростовані доводи відповідача щодо неможливості здійснення статутної діяльності ПАТ "Платинум Банк" без реконструкції орендованого об'єкта.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до статті першої цього Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачем - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Севастополі не доведено вини ПАТ "Платинум Банк" у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 27 листопада 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Севастополі №35/ю від 10 вересня 2012 року про накладення на Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" штрафу у розмірі

99 180, 00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" ( 03680, м. Київ, вул. Амосова, буд. 12 корп. 1, ЄДРПОУ 33308489) судовий збір у розмірі 991, 80 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Гавура