Постанова № 27814219, 27.11.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6751/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Солдатенко Е.С.,

представника відповідача - Шульги Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Лон і Компані" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, зобов'язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2012 року позивач ПП "Лон і Компані" (далі за текстом - позивач, підприємство позивача) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ (далі за текстом - відповідач, контролюючий, податковий орган) в якій просив в якій просив визнати протиправними дії Кременчуцької ОДПІ щодо зменшення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 3775939,64 грн. та податкового кредиту на суму 3775939,64 грн. за березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року згідно акта № 3391/15-322/34698139 від 31 серпня 2012 року; зобов'язати відповідача вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ЛОН і Компані" з питань достовірності даних, що містяться у деклараціях з ПДВ за період березень-липень 2012 року, за результатами якої складено акт № 3391/15-322/34698139 від 31 серпня 2012 року; зобов'язати Кременчуцьку ОДПІ відобразити в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" самостійно задекларовані позивачем за податковими деклараціями з податку на додану вартість за період березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, заниження податкового кредиту та завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Лон і Компані" 01 лютого 2007 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 34698139) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 630352) (а.с. 15). Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Відповідачем у період з 22 серпня 2012 року по 29 серпня 2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності даних, що містяться у деклараціях з податку на додану вартість за період березень 2012 року - липень 2012 року.

За результатами перевірки 31 серпня 2012 року складено акт № 3391/15-222/34698139 (а.с. 9-14) у якому встановлено порушення позивачем вимог:

- частин 1, 2 статті 215, частини 1 статті 216, частин 1, 5 статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними щодо правочинів, здійснених ПП "Лон і Компані" із зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями, тобто такі угоди носять фіктивний характер, а податковий кредит сформований, даним контрагентом не дійсний. Даний факт свідчить про здійснення по ланцюгу постачання так званих "безтоварних" операцій, коли угода між транзитними підприємствами відбувається на папері;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 206.1 статті 206 Податкового кодексу України в результаті чого дані, наведені в декларації з податку на додану вартість за березень - липень 2012 року про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за період, що перевірявся, - не є дійсними, та як наслідок зменшенню підлягає сума податкових зобов'язань на суму 3775939,64 грн. та зменшенню - сума податкового кредиту на суму 3775939,64 грн.

Позивач, вважаючи висновки, викладені в акті перевірки від 31 серпня 2012 року № 3391/15-222/34698139, упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та виходить за межі компетенції відповідача; не погоджуючись із позицією податкового органа щодо правомірності невизнання податкового кредиту, вважає дії контролюючого органа протиправними, такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування, обмежують та порушують права, свободи та інтереси позивача, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою визнати протиправними дії Кременчуцької ОДПІ щодо зменшення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 3775939,64 грн. та податкового кредиту на суму 3775939,64 грн. за березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року згідно акта № 3391/15-322/34698139 від 31 серпня 2012 року; зобов'язати відповідача вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ЛОН і Компані" з питань достовірності даних, що містяться у деклараціях з податку на додану вартість за період березень-липень 2012 року, за результатами якої складено акт № 3391/15-322/34698139 від 31 серпня 2012 року; зобов'язати Кременчуцьку ОДПІ відобразити в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" самостійно задекларовані позивачем за податковими деклараціями з податку на додану вартість за період березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що в подальшому відповідачем на підставі акта перевірки від 31 серпня 2012 року № 3391/15-222/34698139 до електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" внесені результати перевірки позивача щодо зменшення податкового кредиту та збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між підприємством позивача та суб'єктом владних повноважень, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основним завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Порушення законного інтересу ПП "Лон і компані" полягає у необхідності встановлення конкретних фактів відсутності у його діяльності порушень податкового або будь-якого іншого законодавства через формування своєї бухгалтерської та податкової звітності з урахуванням нікчемних правочинів, а також спростуванням висновків вищевказаного акту перевірки, який є службовим документом і є носієм доказової інформації щодо зафіксованих порушень та може бути використаний для аналогічних коригувань податкової звітності його постійних контрагентів, що потягне негативні наслідки для позивача у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає такий інтерес законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань (станом на момент виникнення спірних правовідносин) був визначений Податковим кодексом України.

Виходячи зі змісту пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01 січня 2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписам підпункту 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Приписами пункту 78.8 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України та пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 5.2 вищезазначеного наказу встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

Як встановлено контролюючим органом під час проведення перевірки, господарські операції позивача суперечать інтересам держави та суспільства, внаслідок чого, перевіркою встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 3775939,64 грн. та податкового кредиту загальну суму 3775939,64 грн.

Підпунктом "б" пункту 2.1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 передбачено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадку якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Виходячи зі змісту абзацу 4 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України за наслідками такої перевірки керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення грошових зобов'язань з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

За приписами пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Пунктом 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Вимогами пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та пунктом 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 єдиним випадком відсутності у податкового органу обов'язку в десятиденний термін з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки прийняти за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення є призначення такої перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, однак навіть такі обставини призначення перевірки є підставою не для неприйняття податкового повідомлення-рішення, а для відкладення терміну його прийняття до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Положеннями статті 58 Податкового кодексу України та наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року № 1440/18735, встановлено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в тому числі, за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен орган державної податкової служби.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно пункту 1.2 наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків" органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки у спірних правовідносинах відповідачем на підставі висновків акта перевірки від 31 серпня 2012 року № 3391/15-222/34698139 податкові повідомлення, всупереч вищенаведеним нормам права, не виносились.

Разом із тим, як свідчать матеріали справи відповідачем здійснено коригування та внесено зміни відносно податкової звітності позивача з податку на додану вартість, які знайшли своє відображення в "Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", розробленої з метою реалізації вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2008 року № 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість".

На підтвердження вищевказаної обставини, відповідачем надано на вимогу суду витяг з "Деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" (а.с. 82-89), з якого вбачається фіксування відхилень, встановлених актом перевірки від 31 серпня 2012 року № 3391/15-322/34698139 на суму 3775939,64 грн.

Порядок дій підрозділів органів ДПС з використання Системи визначається Методичними рекомендаціями щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, які затверджені наказом ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно- перевірочної роботи.

Після виконання автоматизованого співставлення Система забезпечує доступ до його результатів у вигляді екранних звітних форм співробітникам підрозділів органів ДПС у розрізах регіонів, районів, звітних податкових періодів тощо для опрацювання результатів співставлення.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість: розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку на додану вартість контрагентів з використанням інформації актів/довідок перевірки платника податку на додану вартість (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податку на додану вартість.

Зважаючи на те, що дані з системи співставлення використовуються в подальшому податковими органами при обчисленні податкових зобов'язань як самого позивача так і інших платників податків, які мали з ним правовідносини, а також при здійсненні перевірок інших платників податків, суд відхиляє доводи відповідача про те, що здійснене коригування (податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту) не призвело до настання для позивача будь-яких негативних наслідків.

Суд вважає посилання податкового органу в акті перевірки на нікчемність правочинів неправомірними, виходячи з наступного.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст. 228 ЦК України). Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. (ч.2. ст.228 ЦК України).

Частиною 3 ст.228 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01 січня 2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, з 01 січня 2011 року повноваження на встановлення законності правочину належить до виключного прерогативи судових органів.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних періодах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання договорів недійсними не має.

Таким чином, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами за період березень-липень 2012 року в розумінні ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України - зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення податковим органом змісту вказаної норми матеріального права.

Беручи до уваги той факт, що відповідачем в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Лон і компані" жодні документи не вивчались, співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання не здійснювалось, суд не вважає за необхідне надавати оцінку правовідносинам за спірний період.

Суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про те, що оскільки податкові накладні ПП "Лон і компані" виписані не ОСОБА_3, що підтверджується висновком Міжрегіонального НДЕКЦ "Експол" № 53-3/11 від 04 травня 2012 року, а невідомими особами, в зв'язку з цим позивачем порушено вимоги п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Суд вважає необхідним зазначити, що документи, які були предметом дослідження даної установи, не відповідають спірному перевіряємому періоду, а саме: березень-липень 2012 року.

Крім того, посилання податкового органу на відсутність позивача за місцезнаходженням спростовуються Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09 листопада 2012 року (арк.с. 98-104).

З огляду на викладене, у спірних правовідносинах відповідачем було порушено вимоги законодавства, передбачені нормами Податкового кодексу України та Наказом № 984.

Спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 2-3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність своїх дій, внаслідок чого суд має достатні підстави вважати, що відповідачем неправомірно здійснене коригування даних щодо податкового кредиту та зобов'язань з податку на додану вартість позивача у системі співставлення.

На підставі вищевикладеного, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Лон і Компані" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби щодо зменшення Приватному підприємству "Лон і Компані" (вул. Першотравнева, 3, с. Кривуші, Кременчуцький район, Полтавська область, 39702, код ЄДРПОУ 34698139) податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 3775939,64 грн. та податкового кредиту на суму 3775939,64 грн. за період березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року згідно акта № 3391/15-322/34698139 від 31 серпня 2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Лон і Компані" з питань достовірності даних, що містяться у деклараціях з ПДВ за період березень-липень 2012 року".

Зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Лон і Компані" (вул. Першотравнева, 3, с. Кривуші, Кременчуцький район, Полтавська область, 39702, код ЄДРПОУ 34698139) з питань достовірності даних, що містяться у деклараціях з податку на додану вартість за період березень-липень 2012 року, за результатами якої складено акт № 3391/15-322/34698139 від 31 серпня 2012 року.

Зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби відобразити в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" самостійно задекларовані Приватним підприємством "Лон і Компані" за податковими деклараціями з податку на додану вартість за період березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Лон і Компані" (ідентифікаційний код 34698139) витрати зі сплати судового збору в розмірі 96 (дев'яносто шість) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2012 року.

Суддя А.О. Чеснокова