Постанова № 27814170, 19.11.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2012 р. 11 год.35 хв.Справа № 2-а-2102/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Склонній Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Колесникової Г.П.,

представника відповідача - Єрашова І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський хлібокомбінат"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Херсонський хлібокомбінат" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 28.05.2012р. № 0003722200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 190000,0 грн. та за штрафними санкціями на 1 грн. та № 0003732200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на 237500,0 грн. та за штрафними санкціями на 1 грн.

Позивач просить скасувати спірні податкові повідомлення - рішення, посилаючись на те, що ним при здійснені господарських відносин з ПП "Херсонський завод пластикових виробів" виконано всі вимоги Податкового кодексу України щодо формування валових витрат та податкового кредиту. Позивач вважає безпідставним визнання нікчемними угод, наполягає на товарності операцій з поставки товарів. Вважає, що сформований ним податковий кредит та валові витрати по господарським операціям із ПП "Херсонський завод пластикових виробів" підтверджуються наявними у справі податковими та видатковими накладними, договорами, документами про подальшу реалізацію придбаного товару на експорт, операції реально виконані, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує і стверджує, що ПП "Херсонський завод пластикових виробів", постачальник позивачу у лютому 2011 року насіння гарбузового та горіхів волоських не мав у своєму розпорядженні необхідних ресурсів для здійснення такої господарської операцій. На думку відповідача, угоди реально не виконані, і тому не пов'язанні з господарською діяльністю платника податку і не можуть бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту у лютому 2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, свідка, суд встановив наступні обставини.

Спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки позивача від 18.05.2012р. № 867/22-4/00380267 (далі - акт № 867).

Під час перевірки відповідач перевіряв дотримання вимог податкового законодавства позивачем у лютому 2011 року по господарським відносинам з ПП "Херсонський завод пластикових виробів".

Актом перевірки встановлено порушення:

-п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п.198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за лютий 2011р. на суму 190000,0 грн.

-пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп. 5.2.5 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6, п.22.4 ст.22 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 237500,0 грн.

Порушенням, що стало підставою для збільшення зобов'язання із податку на прибуток та податку на додану вартість є відсутність реального виконання угод позивача із його постачальником ПП "Херсонський завод пластикових виробів", на підставі яких сформовано валові витрати та податковий кредит.

Як встановлено відповідачем одним із контрагентів позивача у лютому 2011 року було ПП "Херсонський завод пластикових виробів".

По відносинам з цим постачальником позивач у лютому 2011р. сформував валові витрати у сумі 950000,0 грн. та податковий кредит у сумі 190000,0 грн.

У підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару, позивач надав копію договору купівлі-продажу, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, акти прийому-передачі товару.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що поставка товару була проведена ПП "Херсонський завод пластикових виробів" на підставі саме цих документів, інші у позивача відсутні.

Суд вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) видаткових та податкових накладних, виданих йому продавцем та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення валових витрат та податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності поставки ПП "Херсонський завод пластикових виробів" обумовленого договором товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо його походження, зберігання, перевезення тощо.

Судом встановлено, що ВАТ "Херсонський хлібокомбінат" укладено з ПП "Херсонський завод пластикових виробів" договір купівлі-продажу від 23.07.2010р. № 23/07-10 про купівлю товару (насіння гарбузове, горіхи волоські), згідно специфікації до договору, який в подальшому поставлений позивачем на експорт.

Відповідач стверджує, що постачальник позивача ПП "Херсонський завод пластикових виробів" у публічній звітності не відобразив наявності трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності з поставки товарів.

Перевіркою встановлено, що ДПІ у м. Херсоні складено акт від 03.08.2011р. № 2808/23-2/35028611 про результати невиїзної документальної перевірки ПП "Херсонський завод пластикових виробів", яким встановлено порушення ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані наведені у декларації з податку на додану вартість за лютий 2011р. про обсяги придбання та продажу, а отже і податковий кредит та податкові зобов'язання є недійсними.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Представник позивача на підтвердження факту реальності придбання та перевезення товару (насіння гарбузового та горіхів волоських) у ПП "Херсонський завод пластикових виробів" надала суду договір, специфікації до договору, акти прийому передачі товару, платіжні документи, видаткові, податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, докази відправлення товару на експорт, вантажно-митні декларації, фіто-санітарні сертифікати, сертифікати радіаційного випробовування.

На питання суду про порядок поставки товару представник позивача пояснила, що товар транспортом позивача та за його рахунок вивозився зі складу ПП "Херсонський завод пластикових виробів", який знаходиться по вул. Західній у м. Херсоні. Товар отримували від продавця на підставі видаткових накладних. Товарно-транспортні накладні про переміщення товару не збереглись. Придбаний товар не зберігався позивачем, а одразу направлявся на Херсонську митницю та оформлявся для реалізації на експорт.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка директор ПП "Херсонський завод пластикових виробів", ОСОБА_3 суду повідомив, що він з 2008р. виконує обов'язки директора на підприємстві. У лютому 2011р. мав господарські відносини з ВАТ "Херсонський хлібокомбінат" щодо поставки сільхозпродукції (насіння гарбузового та горіхів волоських). Даний товар купували у ПП "Біа Плюс", яке доставляло продукцію на склад ПП "Херсонський завод пластикових виробів", який розташований за адресою м. Херсон, вул. Західна, 9а. Товар на складі не розвантажувався, цією ж машиною відвозився на адресу ВАТ "Херсонський хлібокомбінат".

Таким чином, із наданих у судовому засіданні пояснень не можливо встановити хто і яким чином перевозив товар від продавця до покупця, оскільки покази, надані директором ПП "Херсонський завод пластикових виробів" та представником позивача суперечать один одному.

Крім цього слід зазначити, що відповідно до видаткових накладних товар позивачем отриманий 28.02.2011р., а вантажно-митні декларації оформлені 30.03.2012р., 31.03.2011р. 07.04.2011р. На питання суду де зберігався товар з моменту отримання від ПП "Херсонський завод пластикових виробів" до відправки на експорт представник позивача не змогла відповісти.

Отже у зв'язку із відсутністю ТТН та інших документів (шляхові листи, довіреності на отримання товару) та з урахуванням суперечностей у поясненнях представників покупця і продавця неможливо встановити факт переміщення товару від ПП "Херсонський завод пластикових виробів" до позивача.

Не заперечуючи наявність у позивача таких документів, договір, платіжні документи та видаткові, податкові накладні, на думку суду, наявність цих документів є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування валових витрат та податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, в даному випадку, державною податковою інспекцією у м. Херсоні вірно встановлено відсутність підтвердження фактичного отримання товару, а сама по собі наявність видаткових та податкових накладних не є достатньою підставою вважати, що господарська операція реально відбулася та тягне настання реальних правових наслідків у вигляді права на формування валових витрат та податкового кредиту.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

Судом встановлено відсутність документів, які б містили достатню доказовість по відвантаженню, перевезенню, прийманню продукції, відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від ПП "Херсонський завод пластикових виробів" (товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, інші документи які підтверджують транспортування), також відсутні докази зберігання товару. Інші докази - пояснення представника позивача та свідка також не підтвердили факт переміщення товару. Наявність лише видаткових та податкових накладних не може бути доказом проведення самої господарської операції.

За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по збільшенню податкових зобов'язань позивачу і відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Херсонський хлібокомбінат" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень від 28.05.2012р. № 0003732200, № 0003722200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 листопада 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.6