Рішення № 27812481, 22.11.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-110/11

н/п 2/2018/50/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого -судді Губської Я.В.

при секретарях Плотникової К.І., Снісаренко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Харківська міська рада, квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова про зобов'язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом зносу самовільного будівництва на ній та відновлення межових знаків на самозахваченій частині земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, 3-я особа: Харківська міська рада про поновлення порушеного права, посилаючись на те, що вона є власником будівлі «Г-1» по АДРЕСА_1 і набула права власності на земельну ділянку під будівлею, однак було з'ясовано, що межі земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 заходять на земельну ділянку позивача. (а.с. 3 т.1).

ОСОБА_1, діючий в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про зобов'язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом зносу самовільного будівництва на ній та відновлення межових знаків на самозахваченій частині земельної ділянки. (а.с. 115-117 т.1).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 07.07.2009 року дані справи об'єднані в одне провадження. (а.с.112 т.1).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.11.2011 року первісна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2, 3-я особа: Харківська міська рада про поновлення порушеного права залишена без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України. Судом продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (а.с. 238 т.2).

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_2 надана у строкове тимчасове платне користування земельна ділянка площею 0,0528 га по АДРЕСА_1 на підставі договору оренди землі від 02.06.2006 року. На стадії закінчення розробки та узгодження робочого проекту на будівництво торговельно-офісної будівля на відведеній ділянці він виявив, що на частині орендованої ним ділянки проводиться відповідачем ОСОБА_3 будівництво будівлі, а саме, що будівля під літ. «Г»та «Г-1» знесена та побудована самовільно, без відводу та дозволу.

На підставі визначеного, просить зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом зносу самовільного будівництва на ній та відновити межові знаки на самозахваченій частині земельної ділянки. Також, в позову просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони на відчуження та заставу нежитловий будівель по АДРЕСА_1 літ. «Г», «Г-1». (а.с. 115-117). Дана редакція позову від 08.12.2008 року є остаточною та була предметом судового розгляду.

В судовому засіданні під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги, викладені в заяві від 08.12.2008 року підтримали та просили їх задовольнити. При цьому посилаються на те, що земельна ділянка площею 0,0528 га по АДРЕСА_1 виділена на підставі договору оренди землі від 02.06.2006 року. Актом встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 19.12.2005 року були встановлені межові знаки, де не було зафіксовано ніяких сторонніх будівель. Посилаючись на те, що самовільною будівлею літ. «Г-1», яка належить ОСОБА_3 порушуються права позивача ОСОБА_2, просить звільнити зайняту земельну ділянку шляхом зносу самовільного будівництва та відновити межові знаки.

Представники відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечували, пояснивши, що будівля «Г-1»не є самовільним будівництвом, права позивача даною будівлею не порушуються, земельна ділянка під будівлею належить Міністерству оборони України і підстав для задоволення позову немає.

В судове засідання 22.11.2012 року на стадії дебатів позивач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Враховуючи строки розгляду справи та неповажність причини неявки позивача в судове засіданні відповідно до вимог ч.2 ст. 77 ЦПК України, вважаючи дані дії зловживанням своїх процесуальних прав та обов'язків, затягуванням судового розгляду, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у відсутності нез*явившегося позивача.

В судове засідання 22.11.2012 року представник позивача ОСОБА_4 також не з'явилася на стадії дебатів, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи. Враховуючи те, що судом визнана причина неявки представника позивача неповажною та ті обставини, що ОСОБА_4 знайомилась з матеріалами справи 21.11.2012 року в суді в період своєї відпустки, суд вважає дані дії представника позивача зловживанням своїми процесуальними правами та обов'язками, затягуванням судового розгляду, в т.ч. і протягом усього розгляду, відповідно до вимог ч.2 ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача.

Представник третьої особи -Харківської міської ради позовні вимоги ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі, зазначаючи про порушення прав позивача.

Під час розгляду справи до участі у справі залучено в якості третьої особи - квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, представник якого в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначаючи про те, що КЕВ м. Харкова є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 0,4620 га по АДРЕСА_1. А оскільки ці земля є землею оборони, то Харківська міська рада не мала права наддавати її в оренду ОСОБА_2, у зв'язку з чим його права не порушені та не можуть бути поновлені.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_2 була надана у строкове платне користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення -землі оборони, землі житлового та громадської забудови, яка знаходиться в АДРЕСА_1 площею 0,0528 га. на підставі договору оренди землі від 02.06.2006 року. (а.с. 120-124 т.1). Даних про скасування даного договору оренди або про визнання його недійсним суду під час розгляду справи не надано.

Звертаючись з позовом до суду та під час розгляду справи позивач ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2 зазначає, що порушуються права позивача на користування даною земельною ділянкою відповідачем ОСОБА_3 шляхом будівлі самовільної прибудови літ. «Г-1» та просить зобов'язати її знести та відносити межові знаки.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідачу ОСОБА_3 належить на праві власності будівля літ. «Г-1»по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу будівлі від 19.11.2007 року. ( а.с.7 т.1) Даних про те, що цей договір скасований, або визнаний недійсним суду під час розгляду справи не надано.

При купівлі даної будівлі в договорі зазначено, що її загальний розмір складає 47,4 кв.м. Згідно доказів, наданих до суду під час розгляду справи попереднім власником будівлі «Г-1» Татаркіною з 2003 року по 2007 рік сплачувався земельний податок на землю під спірною будівлею.(а.с. 78-89 т.1) Відповідно до листа ДПІ у Київському районі м. Харкова заборгованості станом на 01.01.2011 року по земельному податку за приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 у ОСОБА_3 не має. (а.с. 90 т.3).

Дослідивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив, що спірна будівля літ. «Г-1»по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 загальною площею 47,4 кв.м. Згідно представлених технічних паспортів на цю будівлю її загальна площа не змінювалась та не збільшувалась. Дані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами інвентаризаційної справи на це приміщення та представленими сторонами технічними паспортами на приміщення літ. «Г-1», яке було предметом спору. Даних про фальсифікацію технічних паспортів або визнання незаконними дій при складанні технічної документації на будівлю «Г-1»суду не надано.

Згідно поверхового плану та експлікації, які містяться в матеріалах інвентаризаційної справи рік забудови приміщення літ. «Г-1»- до 1917 року, загальна площа - 47,4 кв.м., за інвентаризована нежитлова будівля з даними розмірами 25.10.2001 року. На момент розгляду справи, судом встановлено, що дане приміщення літ. «Г-1» має загальну площу 47,4 кв.м., проводились обстеження згідно технічної документації в 2003, 2007,2008 роках, де не було встановлено зміни площі будівлі. Тобто даних про те, що загальна площа будівлі літ. «Г-1» була збільшена власником та відповідачем по справі ОСОБА_3 суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що доводи позивача про те, що будівля літ. «Г-1»по АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_3 є самовільним будівництвом, яким порушуються права землекористувача - позивача по справі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до листа інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 09.11.2012 року планування приміщення літ. «Г-1» по АДРЕСА_1 відповідають технічному паспорту міськБТІ від 17.07.2009 року і відміток встановленого зразку щодо самовільної реконструкції або перепланування нежитлової будівлі в технічному паспорті відсутня. Також, в даному листі зазначається про те, що в спірному приміщенні літ. «Г-1»протягом 2008-2010 років було проведено перепланування приміщень вказаної будівлі, улаштування двірних та віконних прорізів, мурування двірного прорізу, однак отримання дозвільних документів в органах держархбудконтролю на дані роботи відповідно до діючого на той час законодавства не вимагалось. (а.с.201 т.3)

Не знайшли свого підтвердження і ті обставини, що проведені роботи по перепланування будівлі «Г-1», про які зазначено в відповіді інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області порушують права орендатора земельної ділянки -позивача по справі.

Судом також дана оцінка висновкам комісійної судової будівельно - технічної експертизи № 915 від 25.07.2012 року, проведеної за клопотанням позивача та враховано, що згідно висновку експертизи частина будівлі літ. «Г-1»по АДРЕСА_1 площею 1,5 кв.м. розміщена на земельній ділянці, наданій у користування ОСОБА_2 згідно договору оренди землі від 02.06.2006 року та акту встановлення меж земельної ділянки від 19.12.2005 року.

При цьому суд враховує, що згідно технічної документації на приміщення літ. «Г-1» по АДРЕСА_1 рік її забудови з визначеним розміром загальної площі 47,4 кв.м. значно раніше (до 1917 року), ніж договір оренди землі від 02.06.2006 року та акт встановлення меж земельної ділянки від 19.12.2005 року. З даним розміром 47,4 кв.м. ця будівля була заінвентарізована 25.10.2001 року,

Не надано суду і доказів на підтвердження того, що відповідачем було самовільно зайнята земельна ділянка, яка надана у користування позивачу та докази на підтвердження того, що межові знаки на ній були знищені саме відповідачем. Не надано суду і доказів про порушення кримінальної справи відносно відповідача по факту самовільного зайняття земельної ділянки, яка надана в оренду позивачу або даних про притягнення відповідача за порушення прав землекористувача ОСОБА_2 до кримінальної або адміністративної відповідальності.

На підставі визначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про знос самовільного будівництва на зайнятій земельній ділянці та відновлення межових знаків на самозахваченій земельній ділянці є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. У зв'язку з чим суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,169,212-215,218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Харківська міська рада, квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова про зобов'язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом зносу самовільного будівництва на ній та відновлення межових знаків на самозахваченій частині земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя -