Постанова № 27797300, 27.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3997/12

Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Собчук І.Е.

за участі:

представника позивача - Коробцова Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Козятинський м'ясокомбінат" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2012 року публічне акціонерне товариство "Козятинський м'ясокомбінат" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В ході судового засідання представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Належним чином повідомлений про час та місце проведення судового розгляду справи відповідач в судове засідання повноважного представника не направив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат" як юридичну особо зареєстровано виконавчим комітетом Козятинської міської ради Вінницької області, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Також, позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100259335 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Козятинською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "Медео-Захід" за серпень, вересень, листопад, грудень 2011 року, лютий, березень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 53/22/00443111 від 16.07.2012 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ст. 228, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, шляхом заниження суми податок на прибуток на 488962 грн.; ст. 198, п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, шляхом завищення залишку від'ємного значення ПДВ, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за березень 2012 року на 217843 грн.; ст. 198, п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, п. 1, 2 ст. 215, 216, 228, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, шляхом завищення суми податку на додану вартість, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що спрямовується до спеціального фонду державного бюджету, за березень 2012 року на 221557 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 53/22/00443111, Козятинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: від 07 серпня 2012 р. № 0000472301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 488962 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 94221 грн.; від 07 серпня 2012 р. № 0000482301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 217843 грн. та від 07 серпня 2012 р. № 0000492301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 221557 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат", суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Медео-Захід" підтверджуються відповідними первинними документами, висновки податкового органу щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень слугував висновок податкового органу про відсутність економічного змісту та реальних наслідків господарських операцій ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат" із ТОВ "Медео-Захід", що свідчить про фіктивний характер вказаних операцій та їх спрямування на неправомірне отримання податкової вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так, Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10) зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Відповідно до договору поставки № 06/08 від 25.08.2011 р. в 2011 р. у TOB "Медео-Захід" позивачем було придбано велику рогату худобу (надалі - ВРХ) на загальну суму 1567923,10 грн., в т.ч. ПДВ 261320,52 грн.

На виконання умов даного договору, здійснювались поставки ВРХ, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, акти зняття з тварин бірок та відправлення паспортів великої рогатої худоби ветеринарними свідоцтвами та ветеринарними картками.

Разом з цим, викликає сумнів здійснення вказаних поставок саме TOB "Медео-Захід".

Судом першої інстанції надано належну оцінку реальності господарських операцій ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат" з придбання товарно- матеріальних цінностей, однак не враховано суперечливий характер діяльності ТОВ "Медео-Захід", його роль у здійсненні вказаних операцій з поставки товарів та дефекти в окремих первинних документах, підтверджуючих реальність даних відносин.

Так, актами перевірок Луцької ОДПІ (№46/23-3/35594018 від 14.03.2012р., №753/23-3/35594018 від 18.04.2012р., №763/22-6/35594018 від 18.06.2012р.) встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю „Медео-Захід" зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської Ради народних депутатів 28.11.2007 року за №11981070007004057. Місцезнаходження ТОВ «Медео-Захід»: м. Луцьк, вул. 8-го Березня, буд. 1, кв. 4/1. Стан платника - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходження». Основні види діяльності види діяльності: 51.53.2 - оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.82.0 - оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва.

В ході вказаним перевірок ТОВ «Медео-Захід» та на підставі відповідно до Висновків ВПМ Луцької ОДШ Волинської області ДПС щодо наявності ознак „фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Медео-Захід» №1080 від 15.06.2012р. за березень 2012 року та №1079 від 15.06.2012 р. за лютий 2012 року встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. Таким чином перевіркою встановлено що операції були спрямовані на отримання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Під час складання фінансової звітності у ТОВ «Медео-Захід» були відсутні підтверджуючі документи, щодо здійснення ним фінансово-господарської діяльності. Згідно проведеного аналізу наданих документів встановлено, що податкові накладні виписувались на реалізацію наступного товару: свиней, ВРХ, будівельних матеріалів, масла, оливи, запасних частин, овочів, пасти томатної. А податкові накладні виписані на придбання наступного товару: свиней, будівельних матеріалів, цукру, ПММ, меблів, що свідчить про невідповідність придбаних та реалізованих товарів.

Згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року основні засоби у ТОВ «Медео-Захід» відсутні. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення Основних фондів" та 07 "Сума амортизаційних відрахувань" декларації відсутні. Згідно декларації з податку на прибуток за 2011 рік основні засоби у ТОВ «Медео-Захід» також відсутні. Розрахунок транспортного збору за перевіряємий період до Луцької ОДПІ Волинської області ДПС не подавався.

Відповідно до п. 6.1 Положення про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України 17.09.2003р. № 342 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики України від 29.06.2005 № 289). зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 жовтня 2003р. за № 909/8230, власник/ утримувач має право на переміщення тварин лише в разі, якщо тварина ідентифікована, зареєстрована в Реєстрі тварин та на неї видані паспорти тварини і ветеринарна картка. Згідно з п. 6.2 у разі вибуття тварин з господарства власник/утримувач зобов'язаний внести дані про вибуття з господарства до книги обліку тварин, заповнити зворотний бік паспорта та два примірники відомості переміщення тварин, разом з паспортом тварини, ветеринарною карткою та заповненою відомістю переміщення тварин звернутись до державної установи ветеринарної медицини для отримання в установленому порядку ветеринарних документів. При зверненні власника/утримувача спеціаліст державної установи ветеринарної медицини вносить до ветеринарної картки дату вибуття тварини та засвідчує записи підписом та печаткою.

Згідно із п.6.9 даного Положення при прибутті тварини на м'ясокомбінат відповідальна особа повинна внести дані про прибуття тварин в господарство до відомості переміщення тварин, одержаної від попереднього власника, і не пізніше триденного терміну після прибуття тварини надіслати відомість переміщення тварин, паспорт тварини та ветеринарну картку до Агенства з ідентифікації та реєстрації тварин через агента з ідентифікації.

У відповідності до п.7 вказаного Положення у разі забою тварини відповідальна особа м'ясокомбінату зобов'язана, зокрема надіслати бирки, паспорт тварини та ветеринарну картку Агентству для їх знищення в установленому порядку і внесення до Реєстру тварин інформації про забій тварини.

Таким чином, інформацій про власника/утримувача тварини обов'язково відображаються в Реєстрі тварин.

Встановлено, що Козятинською ОДШ направлено запит №2682/23-014 від 12.06.2012р. до Агентства з ідентифікації та реєстрації тварин про надання інформації про переміщення тварин на ТОВ «Медео-Захід» та ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат». Згідно отриманої відповіді (лист 3606/9-10Р від 111.07.2012р.) за даними Єдиного реєстру тварин, зазначені в додатку тварини на ТОВ «Медео-Захід» не надходили, а ТОВ «Медео-Захід» не реалізовувало вказаних тварин на ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат». При цьому надана інформація про тварин, переміщених на ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» від інших власників та інформація про забій тварин на ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат», відповідно до якої являвся власником тварин, переміщених на ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат», були: ВАТ «Мірний», СВК «Рассвет», СК «Шаболат», СПП Фірма "Агро Ксод", ФГ "Агрофірма Бургуджі", ДП "ДГ ім. О.В.Суворова ННЦ "ІВіВ ім. В.Є.Таїрова", ВАТ "Шампань України", СВК "Родина" та фізичні особи, мешканці районів Одеської області.

Крім того, відповідно до даних Системи співставлень податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що ТОВ «Медео -Захід» не відображав в складі податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання у вищевказаних контрагентів.

Відповідно до службової записка № 2096/07-30-02 від 13.07.2012р., в ході оперативного відпрацювання інформації щодо поставки великої рогатої худоби від ТОВ «Медео-Захід» за участі приватних підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відділом податкової міліції Козятинської ОДПІ встановлено, що дані приватні підприємці забезпечували транспортування ВРХ з м.Сарата Одеської області до ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» власним та найманим вантажним автомобільним транспортом. Кошти за надані послуги отримували в ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат», а причетність до даних поставок вказують тільки зазначення вказаного підприємства в товарно-транспортних накладних та наявність в них підпису директора ТОВ «Медео-Захід» Стасюка А.А.

Однак, згідно експертного висновку КНІСЕ № 1189/1190 від 11.07.2012 року «Про експертне технічне та почеркознавче дослідження підписів від імені Стасюка А.А.» підписи в товарно-транспортних накладних виконані не директором ТОВ «Медео-Захід» Стасюком А.А., а іншою особою (особами), а підписи в видаткових накладних та податкових накладних, ймовірно виконані не Стасюком А.А., а іншою особою (особами).

В ході судового засідання у Вінницькому апеляційному адміністративному суді представник позивача пояснити чи спростувати вказані суперечності не зміг та не обгрунтував економічний зміст участі ТОВ «Медео-Захід» у здійсненні вказаних поставок.

Згідно із пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.28 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу і витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізований протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства регулюються Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Запаси", до п.б Стандарту №16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Виходячи з наведеного, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток формуються на підставі первинних бухгалтерських документів та можуть бути достовірно оцінені.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 193 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно приписів п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно ст. 2 цього Закону сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою, згідно якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) регулює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06 1995 р. за № 168/704 (далі - Положення).

Так, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів ( п. 2.1 Положення).

З огляду на вимоги п. 2.2 та 2.3 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (п. 2.4. Положення).

Згідно із вимогами п.2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Враховуючи наведене, суд вважає, що первинні документи надані на підтвердження правомірності віднесення позивачем до складу видатків та податкового кредиту не підтверджують факт понесених витрат іншою особою, а також зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» при взаємовідносинах із ТОВ «Медео-Захід» декларувало податкові зобов'язання з урахуванням того, що ТОВ «Медео-Захід» є сільськогосподарським виробником.

Оскільки діяльність ТОВ «Медео-Захід» не відповідає ознакам діяльності сільськогосподарського підприємства, податкові накладні, видані ТОВ «Медео-Захід» не мають ознак видів діяльності сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, так як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Козятинський м'ясокомбінат" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "04" грудня 2012 р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.