Постанова № 27796004, 27.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5707/12

Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" до Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2012 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2012 р. скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення та на безпідставність доводів відповідача, що вказує на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками Дунаєвецької МДШ проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.09 р. по 31.03.12 р.

За результатами перевірки складено акт № 540/2240/34544034 від 19.06.2012р.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог п.138.2, 138.4, пп.138.10.2 ст.138 Податкового кодексу України, шляхом заниження суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період на 218 699 грн., а також п.198.1 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 21 595 грн.

На підставі висновків перевірки, викладених в акті, податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення №0000322340 від 04.07.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств в розмірі 223 547,25 грн. (218 699 грн. основного платежу та 4 848,25 грн. штрафних санкцій) та №0000332340 від 04.07.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27 350 грн. (21 952 грн. основного платежу та 5 398 грн. штрафних санкцій).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарги ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» ДПС у Хмельницькій області скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000332340 від 04.07.2012 року в частині основного платежу на 360 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення. В зв'язку з цим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392240 від 07.08.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26 990 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод», суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій є необґрунтованими, а тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Згідно із пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.28 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу і витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізований протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства регулюються Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Запаси". Відповідно до п.б Стандарту №16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Виходячи з наведеного, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток формуються на підставі первинних бухгалтерських документів та можуть бути достовірно оцінені.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 193 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно приписів п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно ст. 2 цього Закону сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою, згідно якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) регулює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06 1995 р. за № 168/704 (далі - Положення).

Так, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів ( п. 2.1 Положення).

З огляду на вимоги п. 2.2 та 2.3 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (п. 2.4. Положення).

Згідно із вимогами п.2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Враховуючи наведене, суд вважає, що підтвердженням правомірності віднесення позивачем до складу суми податкового кредиту з вартості придбаних товарів та послуг повинні слугувати первинні документи, які повинні бути оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України, Закону України № 996-XIV та мають підтверджувати факт понесених витрат іншою особою, а також зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» (Замовник) укладено договори про надання консультаційних послуг з ПП «Інтертехнологія» №2010/27/12 від 27.12.10 р. на загальну суму 785 000 грн. та з СПД ОСОБА_2 №2011/11/01 від 01.11.11 р.на суму 50000 грн.

Відповідно до оборотної сальдової відомості по рахунку 631 в ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» станом на 31.03.12 рахується кредиторська заборгованість по ПП «Інтертехнологія» у сумі 785 000 грн. .

Відповідно до пункту 1.1. Договору №2010/27/12 Виконавець зобов'язується надавати Замовнику консультаційні послуги по дослідженню ринків збуту трубопровідної арматури з метою пошуку покупців продукції Замовника на зовнішніх ринках, в порядку встановленому даним договором.

Згідно акта виконаних робіт від 30.06.2011 р. ПП «Інтертехнологія», яке рахується на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан платника - «порушено провадження у справі про банкрутство», виконані консультаційні послуги та укладено експортні контракти з наступними покупцями: ТОВ «Енергосервіскомплект» (Росія) - контракт від 07.04.11 р.; ТОВ «Карекспорт» (Казахстан) - контракт від 01.04.11р.;, ЗАО «Проконсим» (Росія) - контракт від 17.01.1 2р.; ЗАО «Техпромімпекс» (Росія) - контракт від 21.03 11р.

На виконання умов Договору №2011/11/01 складено акт виконаних робіт по наданню консультаційних послуг від 10.01.12 р. на загальну суму 50 000 грн. (без ПДВ). Згідно акту ФОП ОСОБА_2 виконані послуги та укладено експортний контракт з ООО «Зко-Системс» (Киргизька республіка) від 03.11.11р.

Однак, вказані акти не дають можливості перевірити об'єм та якість виконаних Виконавцем послуг у момент їх прийняття. В актах не конкретизовано зміст наданих послуг в натуральному та вартісному виразі, вони не містять інформації про фактично понесені Виконавцями витрати на здійснення цих послуг. В актах відсутня інформація про посадових осіб, фактичних виконавців консультаційних послуг, їх фаховий рівень та займані посади. На перевірку також не надано звітів Виконавця послуг.

Крім того, в штаті ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» рахується менеджер-секретар, в обов'язки якого входить організація роботи з продажу продукції та здійснення експортних операцій (наказ по ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» № 2к від 04.01.11р.), що свідчить про сумнівність підстав для залучення сторонніх осіб для здійснення вказаної діяльності.

02.08.2011 р. між ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» (Замовник) та ЗАТ «Порцелакінвест» (Виконавець), код ЄДРПОУ 23162662, укладено Договір підряду на виконання ремонтно - будівельних та інжинірингових робіт №РІ-020811 на суму без ПДВ 75000 грн., ПДВ - 15000 грн.

На виконання пункту 1.1. договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе проведення робіт з технічного обстеження будівлі ливарного цеху заводу за адресою: Хмельницька в область, м.Дунаївці, вул. Красинських, 13, виготовлення проектної документації та виконання ремонтно-будівельних робіт. На виконання пункту 1.4. даного договору по завершенню виконання і проектних робіт Виконавець подає Замовнику звіт по обстеженню будівлі.

Для підтвердження виконання умов договору ЗАТ «Порцелакінвест» надані акти на виконання інжинірингових робіт суму 75000 грн. за № ОУ-000015 від 30.09.11р., №ОУ-0б00001 від 13.01.12р. та податкові накладні від 25.08.11 №25. від 04.08.11 № 3. від 13.01.12 №10 на суму ПДВ 15000 грн. В актах зазначена номенклатура - інжинирінгові послуги.

Судом встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку, станом на 31.03.12 ТОВ «Дунаєвецький ливарно -механічний завод» ремонт покрівлі ливарного цеху згідно даних бухгалтерського обліку не проводив.

В актах про надання інжинирінгових послуг не конкретизовано зміст наданих послуг в натуральному та вартісному виразі, акти не містять інформації про фактично понесені витрати на здійснення цих послуг, не надано звіти про виконання послуг. В актах відсутня інформація про фактичних виконавців інжинирінгових послуг, їх фаховий рівень та займані посади в ЗАТ «Порцелакінвест».

Таким чином, факт придбання позивачем інжинирінгових та консультатційних послуг не підтверджений належним чином оформленими документами та не доведено економічну доцільність придбання таких послуг.

31.03.2011 р. ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» та ТОВ «Промислові мастила» укладено Договір №38/102 від про поставку мастильних матеріалів, технічних рідин та іншої продукції на суму 10124 грн. Відповідно до видаткової накладної до складу витрат віднесено 8437 грн., до податкового кредиту - 1687 грн.

В ході перевірки використано акт Бориспільської ОДПІ №756/23-120601546 від 17.11.11р. про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Промислові мастила" (код ЄДРПОУ 20601546) з питань дотримання вимог податкового законодавства за квітень, травень, червень 2011 року. Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Промислові мастила» в квітні-червні 2011 року з основними постачальниками ТОВ «Вегаплюс» та ТОВ «Сіріус - Сервіс КІА» та встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ «Промислові мастила» по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та покупців та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям червень 2011 року.

Крім цього, згідно листа відділення РЕРДАІ по обслуговуванню Віньковецького, Дунаєвецького Новоушицького районів УМВСУ в Хмельницькій області транспортний засіб - автомобіль ЗИЛ самоскид за ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» та ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» не зареєстрований. Згідно повідомлення інспекції Держтехнагляду по Дунаєвецькому районі від 31.05.12 р. навантажувач трьохколісний «Дімекс», трактор з навантажувальним обладнай «Борекс», навантажувач п'ятитонний «40810 Мікроф» за ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» за ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» на обліку не перебувають та Договір оренди від 05.01.11р. не зареєстрований.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно Центральної бази даних ДПС встановлено, що директор ПП «Інтертехнологія» ОСОБА_3 є одним із засновників та комерційним директором ЗАТ «Порцелакінвест», яке в свою чергу є засновником та постачальником ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод». Керівник ЗАТ «Порцелакінвест» Золотько Віктор Євгенович є також керівником ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод». ОСОБА_2 (НОМЕР_2) зареєстрована в ДШ у Оболонському районі м.Києва. Юридична адреса: АДРЕСА_1. В акті перевірки зазначено, що за даною адресою прописана ОСОБА_5.

Вказані обставини свідчать про сумнівний характер господарських операцій позивача із даними контрагентами та можливість протиправного зниження податкового навантаження позивача шляхом провадження фіктивних операцій за змовою із вказаними контрагентами.

Колегія суддів вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів відсутності підстав для формування податкової звітності за результатами взаємовідносин позивача із ПП «Інтертехнологія», ЗАТ «Порцелакінвест», СПД ОСОБА_2 та ТОВ «Промислові мастила», однак суд першої інстанції не врахував цього. Разом з цим, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи, що надані ПП «Інтертехнологія», ФОП ОСОБА_2, ЗАТ «Порцелакінвест», ТОВ «Промислові мастила» не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" з них не можливо надати достовірну оцінку визначених у таких документах витратах, тому зазначені документи не можуть бути підставами для формування ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, так як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" до Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного суду відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "04" грудня 2012 р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.