Рішення № 27790420, 16.11.2012, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

16.11.2012

№0827/7463/12

Пр. №0827/2-2772/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2012 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Артемової Л.Г.,

при секретарі: Оболонковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Снаут»до ОСОБА_1 про витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2012 року позивач звернувся із позовом в якому зазначив, що 01.08.2002 р. позивачем -ТОВ «СНАУТ»- було придбано у ТОВ «Динамо плюс»за договором купівлі-продажу об'єкта нерухомості №01/08 нежиле нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням Запорізької міської ради від 29.05.2003 р. №187/35 позивачеві була дозволена реконструкція нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1. Однак після завершення реконструкції нерухоме майно так і не було введене в експлуатацію, право власності на нього в БТІ не реєструвалось.

05.11.2007 р. постійно діючим третейським судом при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж»у справі №034-11/07 було ухвалене рішення, яким визнано право власності ТОВ «СНАУТ»(код ЄДРПОУ 30958255) на цех по виготовленню миючих засобів інв. №1100, позначений літ. А-2, загальною площею 1252,1 м2, із входом в підвал (пл. 4,4 м2), ґанком (пл. 10,4 м2) та ґанком (пл. 8,8 м2); вбиральню, позначену літ. Б; паркан, позначений №1, ворота, позначені №2, замощення-майданчик інв. №117, позначений І, по АДРЕСА_1, у м. Запоріжжя; зобов'язано Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації (м. Запоріжжя, вул. Горького, 23) зареєструвати право власності ТОВ «СНАУТ»на перелічене вище нерухоме майно.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області 2007 р. було видано виконавчий лист про примусове виконання зазначеного рішення третейського суду. На підставі ухвали та виконавчого листа ОП ЗМБТІ зареєструвало за ТОВ «СНАУТ»право власності на згадане нерухоме майно.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 25.05.2012 р. у справі №0816/828/2012 рік заяву було задоволено, рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж»від 05.11.2007 р. у справі №034-11/07 скасовано. Ухвала набрала законної сили 01.06.2012 р.

Просить поновити його права в такий спосіб: «1. Скасувати запис Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на цех по виготовленню миючих засобів інв. №1100 літ. А-2; вбиральню літ. Б за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж»від 05.11.2007 р. у справі №034-11/07. 2. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «СНАУТ»(69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15, кв. 5; код ЄДРПОУ: 30958255) користувачем цеху по виготовленню миючих засобів інв. №1100 літ. А-2; вбиральні літ. Б за адресою: АДРЕСА_1, з усіма правами забудовника».

В судове засідання сторони не з'явилися, позивач просить розглядати справу на його відсутність, відповідач належним чином повідомлений не з'явився і тому суд ухвалив розглядати справу у заочному порядку.

Перевіривши матеріали справи|речі|, з'ясувавши обставини, суд прийшов до висновку|лічить|, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 01.08.2002 р. позивачем -ТОВ «СНАУТ»- було придбано у ТОВ «Динамо плюс»за договором купівлі-продажу об'єкта нерухомості №01/08 нежиле нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки на момент укладення договору зазначена нерухомість не була введена в експлуатацію -право власності на неї не було зареєстроване в БТІ, адже державній реєстрації підлягало лише право власності на введені в експлуатацію об'єкти нерухомості.

Рішенням Запорізької міської ради від 29.05.2003 р. №187/35 позивачеві була дозволена реконструкція нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1. Однак після завершення реконструкції нерухоме майно так і не було введене в експлуатацію, право власності на нього в БТІ не реєструвалось.

05.11.2007 р. постійно діючим третейським судом при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж»у справі №034-11/07 було ухвалене рішення, яким визнано право власності ТОВ «СНАУТ»(код ЄДРПОУ 30958255) на цех по виготовленню миючих засобів інв. №1100, позначений літ. А-2, загальною площею 1252,1 м2, із входом в підвал (пл. 4,4 м2), ґанком (пл. 10,4 м2) та ґанком (пл. 8,8 м2); вбиральню, позначену літ. Б; паркан, позначений №1, ворота, позначені №2, замощення-майданчик інв. №117, позначений І, по АДРЕСА_1, у м. Запоріжжя; зобов'язано Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації (м. Запоріжжя, вул. Горького, 23) зареєструвати право власності ТОВ «СНАУТ»на перелічене вище нерухоме майно.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області 2007 р. було видано виконавчий лист про примусове виконання зазначеного рішення третейського суду. На підставі ухвали та виконавчого листа ОП ЗМБТІ зареєструвало за ТОВ «СНАУТ»право власності на згадане нерухоме майно.

Поточний склад учасників ТОВ «СНАУТ»був сформований 07.07.2011 р., коли підприємство було придбано нинішніми власниками, у зв'язку з чим було змінено директора підприємства -призначено Вихляєва С.В., котрий є співвласником ТОВ «СНАУТ». Попередні власники та керівник не повідомляли нових власників підприємства про зазначене рішення третейського суду. Про рішення третейського суду стало відомо після того, як наприкінці січня 2012 р. до ТОВ «СНАУТ»звернувся представник ПП «Символ»з приводу надання інформації про обставини введення в експлуатацію і подальшого відчуження складу літ. А-2 за адресою: АДРЕСА_1. Він надав копії документів про перехід права власності на цех по виготовленню миючих засобів літ. А-2, серед яких було зазначене рішення третейського суду, а також посвідчений нотаріусом договір купівлі-продажу, згідно з яким вказаний цех у 2008 р. було відчужено на користь тодішніх власників ТОВ «СНАУТ»: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - у спільну часткову власність у рівних частках (по 1/2) кожному. З продемонстрованого представником ПП «Символ»листа ДАБК стало відомо, що склад літ. А-2 за адресою: АДРЕСА_1, не вводився в експлуатацію.

Як з'ясувалося після проведення внутрішньої перевірки, придбавши склад, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не провели розрахунків з ТОВ «СНАУТ»за продане їм майно, таким чином, відчуживши склад своїм власникам (причому один з них на той час був керівником підприємства), ТОВ «СНАУТ»не отримало за нього жодної компенсації. Тож рішення третейського суду стало інструментом не лише оформлення права власності на не введений в експлуатацію об'єкт в обхід передбаченої законом процедури, а, насамперед, протиправного присвоєння об'єкта нерухомості власниками ТОВ «СНАУТ». Оскільки цей об'єкт первинно належав саме ТОВ «СНАУТ», безвідплатне присвоєння його ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдало істотної шкоди правам та інтересам ТОВ «СНАУТ».

У зв'язку з вищенаведеним позивач звернувся до Михайлівського районного суду Запорізької області з заявою про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж від 05.11.2007 р. у справі №034-11/07.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 25.05.2012 р. у справі №0816/828/2012 рік заяву було задоволено, рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж»від 05.11.2007 р. у справі №034-11/07 скасовано. Ухвала набрала законної сили 01.06.2012 р.

На цей час цех по виготовленню миючих засобів інв. №1100 літ. А-2; вбиральня літ. Б; паркан №1, ворота №2, замощення-майданчик інв. №117, позначений І, по АДРЕСА_1, у м. Запоріжжя належать відповідачеві, який придбав майно у ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що буде доведено в судовому засіданні (позивач не в змозі самостійно отримати інформацію з реєстру прав власності на нерухоме майно щодо нерухомості, яка йому на цей час не належить, є лише технічний паспорт, в якому зазначено власників).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках як на момент відчуження від позивача нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, так і на момент подання цієї позовної заяви визначається Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказ Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за №157/6445.

Згідно з п. 1.6 Тимчасового положення державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Водночас нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, не вводилось в експлуатацію, тому право власності не нього не могло бути визнано державою і зареєстроване, а правочини щодо нього не могли бути укладені. Згідно з Цивільним кодексом України договори відчуження нерухомості підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Відповідно до п. 61 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на момент оформлення права власності на склад за ОСОБА_3 і ОСОБА_4, при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності (довірчої власності) на вказане майно, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. Таким чином, без рішення третейського суду нерухомість не могла бути відчужена від позивача в принципі, оскільки не володіла належними ознаками об'єкта цивільних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Не введене (і яке ніколи не вводилось) в експлуатацію нерухоме майно не може бути предметом правочинів, спрямованих на його відчуження, адже відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно зі ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Оскільки на момент відчуження складу на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на спірний склад відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України не могло виникнути в принципі, ТОВ «СНАУТ»в особі його керівника не мало права відчужувати таке майно, адже це суперечить ст. 658 ЦК України.

За таких умов договір про відчуження спірного складу на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 не відповідає вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ч. 1 ст. 203 ЦК України). Однак на цей час спірний склад належить вже іншій особі -відповідачеві у справі, котрому він був проданий ОСОБА_4 і ОСОБА_3

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України є підставою недійсності правочину.

Як відзначив Верховний Суд України у п. 10 постанови пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 р. №9, вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Згідно з ч. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Таким чином, цех по виготовленню миючих засобів інв. №1100 літ. А-2 та вбиральня літ. Б, відчужені від позивача у спільну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підлягають витребуванню з володіння ОСОБА_1

Керуючись, ст. ст. 215, 331,388, 658 ЦК України, ст. ст. 10-11, 57-61, 88, 208-209, 212, 214-215, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

«1. Скасувати запис Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на цех по виготовленню миючих засобів інв. №1100 літ. А-2; вбиральню літ. Б за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж»від 05.11.2007 р. у справі №034-11/07.

2. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «СНАУТ»(69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15, кв. 5; код ЄДРПОУ: 30958255) користувачем цеху по виготовленню миючих засобів інв. №1100 літ. А-2; вбиральні літ. Б за адресою: АДРЕСА_1, з усіма правами забудовника».

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив у десятиденний строк з дня отримання його копії.

Суддя Л.Г. Артемова