Ухвала суду № 27789261, 29.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 р.Справа № 2-а-8363/10/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Южноукраїнської об'єднаної ДПІ в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2012 року по справі за позовом ПП "Атлантікс" до Южноукраїнської об'єднаної ДПІ в Миколаївській області про визнання протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення від 06.08.10 р. № 0000392301/0, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та недійсним рішення відповідача від 06.08.2010 №0000392301/0 з моменту його прийняття.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він мав законні підстави для включення сум ПДВ, сплачених та підтверджених податковими накладними, до складу податкового кредиту серпня 2009 року. Висновки акту перевірки про нікчемність та безтоварність правочину укладеного позивачем з контрагентом ТОВ «Матіас»безпідставні, оскільки товар від ТОВ «Матіас»було отримано та оплачено, видаткова та податкова накладні на поставку цього товару оформлені належним чином.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що наявність у покупця (позивача) належним чином оформлених документів не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо відомості, які містяться в таких документах не відповідають дійсності як у випадку нездійснення таких операцій, або якщо угоди, результати виконання яких відобразились в податковому обліку збільшенням податкового кредиту, є нікчемними в силу спрямованості на порушення публічного порядку, зокрема на незаконне заволодіння майном держави (відшкодування ПДВ).

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Суд першої інстанції своєю постановою від 28 січня 2012 року позов задовольнив в повному обсязі.

Визнав протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції від 06.08.2010 №0000392301/0 з моменту його прийняття.

Южноукраїнська об'єднана ДПІ в Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Южноукраїнська об'єднана ДПІ в Миколаївській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30.07.2010 по 02.08.2010 Южноукраїнською ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Атлантікс»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку ТОВ ПТК «Матіас»за період з 01.08.2009 по 31.08.2009.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №77/23-01/34055047 від 02.08.2010.

У висновку акту перевірки відповідачем вказано на порушення ПП «Атлантікс»п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №168/97-ВР), в результаті чого безпідставно завищено податковий кредит в розмірі 9166,67 грн., чим занижено податок на додану вартість за серпень 2009 року на суму 9166,67 грн.

На підставі акту перевірки, 06.08.2010 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000392301/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 13750,5 грн. (9167,0 грн. за основним платежем та 4583,5 грн. штрафних санкцій).

Не погодившись з винесеним відповідачем рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За наслідками розгляду його скарги податкове повідомлення-рішення №0000392301/0 від 06.08.2010 залишено без змін, що стало підставою звернення позивач до суду.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.п.7.4 п.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідачем у акті перевірки підтверджено наявність у позивача видаткової накладної №8/495 від 25.08.2009 та податкової накладної №495 від 24.08.2009 на придбання лісів будівельних, виписаної на суму 55000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 9167,0 грн. Оплата товару позивачем проведена платіжним дорученням №64 від 10.08.2009, що також зафіксовано у акті перевірки. У висновках акту зазначено, що за даними первинних документів (видаткові та податкові накладні) загальна вартість товару отриманого ПП «Атлантікс»з ТОВ ПТК «Матіас»у серпні 2009 року становить 55000,0 грн., у т.ч. ПДВ -9166,67 грн.

В обґрунтування свого висновку про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту ПДВ у сумі 9166,67 грн. по операції з поставки ТОВ ПТК «Матіас»лісів будівельних, відповідач посилається на нікчемність угоди, укладеної позивачем з ТОВ ПТК «Матіас». В свою чергу, висновок про нікчемність правочину зроблено на підставі висновків акту перевірки ТОВ ПТК «Матіас», проведеної ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, згідно якого податкова звітність ТОВ ПТК «Матіас»свідчить про відсутність у нього трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень (власних чи орендованих), транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основних видів діяльності. При перевірці, ТОВ ПТК «Матіас»не надано бухгалтерських та податкових документів в підтвердження взаємовідносин останнього з контрагентами-покупцями (договори, товарно-транспортні накладні, податкові, видаткові та інші документи, що свідчили б про транспортування ТМЦ).

Позивач наполягає на тому, що господарська операція з купівлі-продажу лісів будівельних дійсно мала місце, її здійснення підтверджено первинними бухгалтерськими документами (видатковими та податковими накладними), реєстром отриманих податкових накладних платіжними дорученнями на оплату товару, обліком лісів на рахунку 220 «Малоцінні предмети»; фактом подальшого використання лісів при виконанні будівельних підрядних робіт. Вказані докази надавались позивачем при проведенні перевірки, про що міститься відмітка у акті.

Викликаний в якості свідка виконроба ПП «Атлантікс»ОСОБА_5 зазначив, що у серпні 2009 року на підприємство були завезені будівельні ліса, з якими в подальшому працювали на різних об'єктах (с.Олексадрівка, м.Вознесенськ). Відповідачем вказані свідчення не заперечені та не спростовані.

Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 (із змінами та доповненнями), податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи в період з 02.11.2007 по 10.02.2010 ТОВ ПТК «Матіас»перебувало на обліку як платники ПДВ, і, відповідно, мало право на видачу податкових накладних.

Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивачем сформовано податковий кредит у той податковий період, коли ним була отримана податкова накладна.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на суму 9166,67 грн. та, відповідно, заниження податку на додану вартість на суму 9166,67 грн. були помилковими. Відтак, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної ДПІ в Миколаївській області, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2012 року по справі за позовом ПП "Атлантікс" до Южноукраїнської об'єднаної ДПІ в Миколаївській області про визнання протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення від 06.08.10 р. № 0000392301/0, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан