Постанова № 27789207, 20.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 р.Справа № 1570/3857/2012

Категорія: 8.2.9 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Марина Клуб»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012р. по справі за позовом ТОВ «Марина Клуб»до державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2011р. ТОВ «Марина Клуб»(далі Товариство) звернулося в суд із позовом до ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 6 по 13 травня 2011р. ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо дотримання Товариством вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати земельного податку за період з 11 грудня 2008р. по 31 березня 2011р. За результатами перевірки було складено акт №1069/23-02/36288497/63 від 20.05.2011р., у висновках якого визначено порушення позивачем податкового законодавства України, в результаті чого занижено земельний податок за 2009р. на суму 830102грн., за січень 2011р. на суму 69175,17грн., за лютий 2011р. на суму 69175,17грн., за березень 2011р. на суму 69175,17грн., а також встановлене несвоєчасне подання податкового розрахунку земельного податку за 2008р., 2010р., а за 2009р. позивачем розрахунок земельного податку взагалі не надавався. На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте ППР №00015323301/0 від 11.07.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 1 245 666,01грн., у тому числі: за основним платежем -1 037 627,51грн. та за штрафними санкціями -208 038,50грн.

Позивач вважає необґрунтованими висновки, викладені у акті перевірки, а прийняте на його підставі ППР протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийнято на підставі хибних висновків. Посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012р. у задоволені позов у відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду з ухвалення по справі нової постанови, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки товариства дотримання вимог податкового законодавства складений акт від 20.05.2011р. за № 1069/23-02/36288497/63. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001532301/0 від 11.07.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 1245666,01грн., у тому числі: за основним платежем - 1 037 627,51грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 208 038,50грн. (а.с.33). Підставою для прийняття такого рішення стало заниження позивачем земельного податку за 2009р. на суму 830 102грн. та невчасне надання податкового розрахунку земельного податку за 2008р., за 2010р. та за 2009р. позивачем розрахунок земельного податку не надавався (а.с.20-25). Враховуючи, що податкові органи прийняли рішення в межах своїх повноважень, правильно визначили порушення платника податків, суд вважав, що підстав для задоволення вимог немає.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування усіх обставин по справі, належної оцінки доказів.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову суду про задоволення вимог, з наступних підстав.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 3 грудня 2008р. ТОВ «Марина Клуб»зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради як юридичну особу та воно перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС (а.с.9-11). На підставі державного акту (а.с.41) підприємству належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 6га., з яких згідно якісної характеристики земель: під будівлями, лісами та іншими угіддями - 6га., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул.Дача Ковалевського,89/16. Земельна ділянка придбана позивачем за договором купівлі-продажу, укладеного 11.12.2008р. між ТОВ «Файн»та ТОВ «Марина Клуб», посвідченого нотаріально. Цільове призначення (використання) вказаної земельної ділянки -є будівництво та експлуатація будинків відпочинку (а.с.41). Відповідно до свідоцтва від 18 січня 2009р. (а.с.12) ТОВ «Марина Клуб»є платником єдиного податку, як суб'єкт малого підприємництва.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 06.05.2011р. по 13.05.2011р. на підставі наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 04.05.2011р. №419-п (а.с.89) посадовими особами ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати земельного податку за період з 11.12.2008р. по 31.03.2011р.

За результатами перевірки ДПІ складений акт від 20.05.2011р. №1069/23-02/36288497/63 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Марина Клуб»в висновку якого зазначено, що в порушення ст. ст. 7,14 ЗУ «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), позивачем занижено земельний податок за 2009р. на суму 830102грн. В порушення ст.ст.274,285 ПК України позивачем занижено земельний податок за січень 2011р. на суму 69175,17грн., за лютий 2011р. на суму 69175,17грн., за березень 2011р. на суму 69175,17грн. В порушення ст.14 ЗУ «Про плату за землю»№ 2535-ХІІ від 03.07.1992р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), абз. «а»п.п.4.1.4 п.4.1 та абз.1 п.п.17.1.1, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено невчасне надання податкового розрахунку земельного податку за 2008р., за 2010р. та за 2009р. позивачем розрахунок земельного податку не надавався (а.с.20-25).

Виходячи із змісту акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001532301/0 від 11.07.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 1 245 666,01грн., у тому числі: за основним платежем - 1 037 627,51грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 208038,50грн. (а.с.33).

Вирішуючи правомірність дій податкових органів, судова колегія виходить з того, що відповідно до ст.2,5 ЗУ «Про оплату за землю»від 3 липня 1992р. за №2535-ХІІ (із змінами) використання землі в Україні є платною. Об`єктом плати за землю є земельні ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користування, у тому числі на умовах оренди. Суб`єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Згідно зі ст.14 ЗУ «Про оплату за землю»платники земельного податку , а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Однак, ЗУ «Про підтримку малого підприємництва»від 19.10.2000р. №2063-ІІІ визначено, що суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми власності. Цим Законом визначено державну підтримку малого підприємництва, зокрема застосування суб'єктами господарювання спрощеної системи оподаткування поряд з діючою загальною системою оподаткування на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Абзац 5 ч.1 ст.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998р. звільняв і на даний час звільняє від сплати ряду податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі земельного податку, суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок.

У пункті 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998р. №727/98»№507 від 16.03.2000р., в редакції що діяла до 01.01.2011р., визначено, що суб'єкт малого підприємництва звільняється від сплати (податку) на землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Таким чином, законодавством були встановлені дві обов'язкові умови, за яких суб'єкт підприємницької діяльності не є платником плати (податку) за землю: - перебування на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку, про що отримано свідоцтво про сплату єдиного податку та якщо земельні ділянки, які є об'єктом плати за землю, використовуються для провадження підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є платником єдиного податку, а тому виходячи із вищенаведених норм законодавства, підприємство не є платником земельного податку.

Відповідно листа ТОВ «Марина Клуб»від 12.05.2011р. №38, наданого у відповідь на лист податкового органу, підприємство у період з 11.12.2008р. по 06.05.2011р., тобто з моменту придбання земельної ділянки, діяльності, направленої на використання земельної ділянки за цільовим призначенням не здійснювало, доходу не отримувало, єдиного податку не сплачувало, що зокрема підтверджується наданою листом ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 17.05.2011р. № 28922/7/23-1/17 інформацією щодо показників податкової звітності ТОВ «Марина Клуб»за 2008-2010р.р. 1 квартал 2011р. (а.с.81).

Між тим, до матеріалів справи доданий дозвіл на виконання будівельних робіт №492 від 5.06.2009р. з будівництва бази відпочинку на спірній земельній ділянці, договір підряду, за умовами якого БК «Бастіон»узяла на себе обов'язок з виконання комплексу будівельних робіт з будівництва бази відпочинку сімейного типу по вул.Дача Ковалевського, 89/2-89/16.

Наведені документи свідчать про те, що підприємство використовувало земельну ділянку за цільовим призначенням, доходу від її використання не отримувало, а тому не має з чого сплачувати земельний податок.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про те, що ТОВ «Марина Клуб»зобов'язано сплатити земельний податок з часу придбання земельної ділянки.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про задоволення позову, оскільки податкові органи безпідставно, в порушення вимог податкового законодавства прийняли податкове повідомлення-рішення №0001532301/0 від 11.07.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 1 245 666,01грн., у тому числі: за основним платежем - 1 037 627,51грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 208038,50грн. (а.с.33).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,206КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ «Марина Клуб»- задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012р. -скасувати.

Адміністративний позов ТОВ «Марина Клуб»до державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №00015323301/0 від 11.07.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 1 245 666,01грн., у тому числі: за основним платежем -1 037 627,51грн. та за штрафними санкціями -208 038,50грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко