Постанова № 27786930, 12.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2012 року 09:12 № 2а-4059/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Вєкуа Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овершаг»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС

про скасування податкового-повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Овершаг»(надалі -позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 року № 0048591501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що відповідач неправомірно зменшив суму від'ємного значення з податку на прибуток та відповідно збільшив податкові зобов'язання позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечував, зазначивши, що під час камеральної перевірки було встановлено, що при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року Товариство включило від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами діяльності у 2010 року до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року, що є порушенням п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 17 травня 2012 року провадження у справі зупинено до вирішення адміністративної справи № 2а-4059/12/2670, після чого ухвалою суду від 24 серпня 2012 року провадження у даній справі поновлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «ОВЕРШТАГ»з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 11939/15-1-35931987 від 25.10.11р.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення № 0048581501 від 08.11.11р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року та податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 року № 0048591501, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства.

Під час перевірки податковим органом було встановлено, що Товариством було подано до ДПІ Оболонському районі м. Києва декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р., в рядку 06.6 якої було відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування, при цьому до валових витрат було віднесено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду - за І квартал 2011р., яка складається з сум збитків за 2010 рік та І квартал 2011 року.

Податковий орган вважає такі дії позивача неправомірними, тому що, на думку відповідача, платник податків повинен переносити суму збитків, отриманих лише в І кварталі 2011 року без врахування попередніх звітних періодів.

Із врахуванням наведеного, беручи до уваги те, що у Товариства за підсумками діяльності 2010 року утворилось від'ємне значення об'єкта оподаткування, податковий орган прийшов до висновку про завищення Товариством суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, відображеного в декларації з цього податку за ІІ квартал 2011 року та заниження у зв'язку з цим податкових зобов'язань з цього податку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-4060/12/2670 скасовано податкове повідомлення -рішення № 0048581501 від 08.11.11р., а висновки податкового органу щодо неправомірності включення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за підсумками діяльності у 2010 році до ІІ кварталу 2011 року -необґрунтованими.

Враховуючи наведене, а також нижчезазначені норми податкового законодавства, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 року № 0048591501 також є неправомірним, у зв'язку з чим звертається увага на наступне.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334 (надалі - Закон № 334) збитки, що утворилися в результаті розрахунку об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік, включаються до складу валових витрат першого кварталу 2011 року без будь-яких обмежень.

З 01 квітня 2011 року Закон № 334 втратив чинність та набрав чинності Податковий кодекс України. З вказаної дати питання врахування збитків першого кварталу 2011 року при розрахунку об'єкта оподаткування в наступних податкових періодах регулюється нормами п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України.

Відповідно до вказаного пункту Кодексу «Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення».

Аналізуючи абз. 2 п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, враховуючи положення п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону № 334, суд приходить до висновку, розрахунок об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, результатом якого є від'ємне значення, означає величину збитків за перший квартал 2011 року, що була розрахована відповідно до ст. 3, п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону № 334, які передбачають, зокрема, врахування без будь-яких обмежень у такому розрахунку збитків 2010 року.

Таким чином, абз. 2 п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу абсолютно чітко передбачає включення до витрат «від'ємного значення, яке є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року»без будь-яких обмежень.

Судом встановлено, що фактично від'ємне значення за результатами податкового 2010 року було включене Товариством до валових витрат І кварталу 2011 року на підставі тоді ще діючого п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону № 334, який дозволяв включати збитки, що утворилися в результаті розрахунку об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік, до складу валових витрат І кварталу 2011 року без будь-яких обмежень.

Відповідач вважає, що «від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за 1 квартал 2011 року»означає «збитки, отримані тільки за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року»і жодним чином, на думку ДПІ у Оболонському районі м. Києва, не означає «збитки, що утворилися в результаті розрахунку об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік, які включені до валових витрат І кварталу 2011 року».

Наведене тлумачення норми закону свідчить про те, що слова, вжиті у абз. 3 п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу, розглядаються з боку податкового органу окремо від контексту з метою надати їм обмежувальне значення, тоді як системне тлумачення норм закону у їх комплексі, у даному випадку дає результат протилежний до «дослівного тлумачення».

Термін «об'єкт оподаткування»є спеціальним терміном податкового законодавства, зокрема, Закону № 334 та ПК України, та означає величину, що отримується за результатами розрахунку у відповідному податковому періоді згідно з положеннями законодавства чинного на час такого розрахунку. Зважаючи на те, що «об'єкт оподаткування»є розрахунковою величиною, вираз «від'ємне значення, отримане платником податку за І квартал 2011 року»у абз. 3 п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України можливо тлумачити лише як «від'ємне значення отримане за результатами розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року відповідно до положень Закону № 334».

Таким чином, абзац 2 п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ стосується включення від'ємного значення об'єкта оподаткування до витрат, а абзац 3 встановлює порядок врахування цього самого від'ємного значення наростаючим підсумком.

Підсумовуючи наведене суд звертає увагу на те, що як і Законом № 334, так і ПК України передбачено право платника податків на включення від'ємного значення об'єкта оподаткування при розрахунку об'єкта оподаткування податкових періодів у складі витрат наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Закон № 334 діяв до 01 квітня 2011 року та врегульовував правила розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств у 2010 році та у І кварталі 2011 року. Норми цього Закону передбачали включення збитків, що утворилися за підсумками діяльності у 2010 року до валових витрат 2011 року. Надалі вказаний Закон втратив чинність, а зазначені правовідносини почали врегульовуватись ПК України, який передбачає включення від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, що розраховувався відповідно до Закону № 334, до витрат ІІ кварталу 2011 року.

Таким чином суд приходить до висновку, збитки, які отримані при розрахунку (у відповідності до вимог Закону № 334) об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року підлягають включенню у повному обсязі до витрат II кварталу 2011 року, відповідно податкове зобов'язання з податку на прибуток повинно бути розрахованим із врахуванням такого від'ємного значення, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 08.11.2011 року № 0048591501.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 89,34 грн. (вісімдесят дев'ять гривень 34 копійки) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овершаг».

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 15 листопада 2012 року