Постанова № 27786724, 27.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2012 року № 2а-12375/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

до

Приватного підприємства "Автоексперт"

про

стягнення заборгованості у розмірі 3 230,00грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулась до суду з вимогою про стягнення з Філії приватного підприємства “Автоесперт” у м. Львові на користь бюджету податковий борг у розмірі 3230,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 3230,0 грн. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату погашення податкового боргу.

Ухвалою від 12.09.2012 відкрито скорочене провадження у справі, про що повідомлено сторін.

Ухвалою від 26.10.2012 справу № 2а-12375/12/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області до філії приватного підприємства “Автоексперт” у м. Львові про стягнення податкової заборгованості призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

16.11.2012 до суду надійшло клопотання представника позивача про заміни неналежного позивача з філії приватного підприємства “Автоесперт” у м. Львові, яке не є юридичною особою на приватне підприємство «Автоексперт». Представник позивача просив суд розглянути справу за його відсутності.

Філія приватного підприємства “Автоесперт” у м. Львові та приватне підприємство «Автоексперт»письмових заперечень по суті позовних вимог не надали та явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових повідомлень, що повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 9 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.

Оскільки повістки направлено відповідачу поштовим повідомленням за місцем реєстрації відповідачів, враховуючи, що повістки повернулись без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання»відповідач вважається належним чином повідомленим про час, дату та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що позивач просив розглянути справу без його участі, оскільки представник відповідача в судове засідання не прибув хоча й був належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 27.11.2012 замінено відповідача з філії приватного підприємства “Автоексперт” у м. Львові на приватне підприємство «Автоексперт».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Автоексперт” має філію у м. Львові, яка є відокремленим підрозділом без права юридичної особи та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств виникла у філії ПП. «Автоексперт»у м. Львові на підставі: податкового повідомлення-рішення від 23.11.2011 №0014641501 та податкового повідомлення-рішення від 23.09.2011 №0009601501.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи зазначені податкові повідомлення-рішення не були вручені філії ПП. «Автоексперт»у м. Львові, оскільки підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, про що свідчать акти про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення від 23.09.2011 №456/15-1 та від 23.11.2011 №711/15-1, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вище податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржені не були, відтак визначені податковим органом податкові зобов’язання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПК України, вважаються узгодженими.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач доказів сплати податкових зобов’язань, визначених зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, у встановлені законом строки суду не надав.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов’язання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно абзацу 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлено податкову вимогу від 07.10.2011, яка не була вручена відповідачу, оскільки підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, про що свідчать акт обстеження юридичної адреси, копія якого міститься в матеріалах справи.

Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.

Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727 передбачено направлення платнику лише першої податкової вимоги при наявності у нього податкового боргу.

Згідно п. 6.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

У зв’язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача становить 2 801 766,18 гривень.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, що позивачем здійснено вихід на адресу ПП «Автоексперт»у м. Львові з метою опису майна у податкову заставу, проте встановлено, що підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, про що складено акт, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

При цьому п. 87.6 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов'язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом. Порядок застосування пунктів 87.5 і 87.6 цієї статті визначається центральним органом державної податкової служби.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 3230,0 гривень, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи; суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Автоексперт»(код ЄДРПОУ 31092877) на користь державного бюджету податковий борг в сумі 3230 (три тисячі двісті тридцять) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Келеберда