Постанова № 27786692, 22.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2012 року 15:34 № 2а-11677/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванні М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЛЬМ Ю ЕЙ»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІЛЬМ Ю ЕЙ»(надалі -позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 березня 2012 року № 0001252303 та № 0001262303.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за послуги, придбані у ТОВ «Ліка Дизайн Студія».

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з питань взаємовідносин з ТОВ «Ліка Дизайн Студія» було встановлено заниження податку на додану вартість, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами мають фіктивний характер.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

У період з 09 по 15 лютого 2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ»за січень, лютий, березень 2011 року.

За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки було складено акт №1751/2308/32984245 від 29 липня 2011 року, у висновках якого співробітниками відповідача було, зокрема, встановлено порушення Товариством:

пунктів 198.1, 198.2, 198.6, 185.1, 188.1, 187.1 Податкового кодексу України, пункт 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 350 172, 00 грн. та завищено залишок від'ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2011 року, на суму 54 628, 00 грн.;

пункту 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статтей 228, 626, 629, 650, 655, 658 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених Товариством.

За результатами позапланової невиїзної перевірки та на підставі висновків ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС, викладених в Акті, Товариству було направлено податкові повідомлення-рішення № 0001252303 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 350 172,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями та №0001262303 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54 268, 00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями від 12 березня 2012 року.

Обґрунтовуючи правомірність прийнятих рішень, представник відповідача зазначив, що господарські правовідносини між ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ»та його контрагентом ТОВ «Ліка Дизайн Студія»мають фіктивний характер, а послуги, про які йдеться в укладеному між цими підприємствами договорі, фактично не надавалися, оформлені лише документально з метою отримання податкової вигоди.

При цьому, підставою для таких тверджень стали висновки податкового органу щодо порушення законодавства під час укладення угод ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ»з його контрагентами ТОВ «ТОРПВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «САЛТІС», ТОВ «ТКФ ВАРТЕК», ТОВ «ВПТК АВЕРС»та ТОВ «ПЕЛОПС». Внаслідок формування спірного висновку стосовно нікчемності угод, укладених між ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ»та вказаними контрагентами, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС дійшла висновку стосовно незаконності формування податкового кредиту позивача по операціям з надання послуг ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ», які надавались із залученням таких контрагентів останнім.

Проте, суд не може погодитись із висновком податкового органу щодо порушення позивачем вимог діючого законодавства під час формування сум спірного податкового кредиту, у зв'язку з наступним.

Як встановлено судом, одним з основних видів діяльності ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ»є виробництво та розповсюдження фільмів, телепередач, про що також зазначено в Акті перевірки та підтверджується реєстраційними даними Товариства.

В грудні 2010 року, січні, лютому, березні 2011 року між позивачем та ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ»укладено договори, а також додатки до них, за якими Товариству зокрема надавались послуги із технічного забезпечення багатокамерної зйомки телевізійних передач із використанням власного та/або залученого обладнання та його обслуговування кваліфікованим персоналом.

За наслідками укладених угод, ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ»складено на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких Товариством було віднесено спірні суми ПДВ до податкового кредиту.

Також, на підтвердження надання послуг представником позивача надано до суду акти здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжні доручення, договори та інші документи щодо оренди обладнання, яке використовувалось ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ»для виконання договірних зобов'язань перед Товариством.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ»було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні договори та додаткові угоди, податкові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Щодо тверджень відповідача про фіктивність контрагентів ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ», суд зазначає наступне.

Для забезпечення належного надання позивачу послуг ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ»укладало договори, зокрема, з наступними підприємствами:

¦ ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «САЛТІС»(послуги з технічного забезпечення звукового оформлення);

¦ ТОВ «ТКФ ВАРТЕК»(послуги з технічного забезпечення світлового оформлення телевізійних проектів);

¦ ТОВ «ВПТК АВЕРС»(послуги з технічного забезпечення світлового оформлення телевізійних проектів);

¦ ТОВ «ПЕЛОПС»(надання технічних послуг в частині оформлення телевізійних проектів);

¦ та іншими.

Відповідач вважає, що послуги за вказаними договорами фактично не надавалися, а договори не виконувались, оскільки зазначені підприємства мають ознаки фіктивних. В обґрунтування таких висновків податковий орган посилається на результати перевірок ТОВ «Ліка Дизайн Студія», ТОВ «ТКФ Вартек», ТОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Салтіс».

Зазначені висновки, на думку суду, є необґрунтованими у зв'язку з наступним.

Неправомірність висновків ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС стосовно нікчемності правочинів між ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ»та ТОВ «Пелопс»була встановлена у судовому порядку в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2012 року у справі № 2а-19440/11/2670 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у справі № 2а-19440/11/2670.

Висновки щодо інших контрагентів теж на думку суду є необґрунтованими, оскільки сформовані на підставі тверджень, які не підтверджені відповідними доказами, а також містять доводи, які є суперечливими між собою.

Так, у акті перевірки ТОВ «ТКФ Вартек»№ 747/23-09/37270365 ДПІ Шевченківського району міста Києва фіксує, що загальна чисельність працюючих на ТОВ «ТКФ Вартек»складає 9 осіб. Разом з тим, вже на сторінці 13 акту перевірки ДПІ робить висновок про відсутність у ТОВ «ТКФ Вартек»трудових ресурсів для здійснення господарських операцій.

В актах перевірки ТОВ «ВПТК Аверс» від 31 березня 2011 року № 711/23-04/37199822 та ТОВ «ТПК «Салтікс»від 31.01.2011р. № 730/23-04/37146414 не є зрозумілим твердження податкового органу, чому на підприємствах відсутні основні засоби, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали (сировини), товарні запаси, тощо.

Таким чином, доводи відповідача щодо фіктивності контрагентів ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ», а також зв'язок таких доводів із висновками щодо неправомірності формування сум податкового кредиту з ПДВ позивачем, ставляться судом під сумнів.

Суд звертає увагу на те, що припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами та ґрунтуються лише на висновках щодо фіктивності контрагентів контрагента позивача; такі припущення не позбавляють правового значення виданих ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ»податкових накладних.

Також, як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також суд звертає увагу на те, що ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ»декларувало податкові зобов'язання за господарськими операціями з позивачем.

Доказів несплати такого зобов'язання відповідачем не надано.

Крім того судом встановлено, що ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ»не мало змоги самостійно виготовити послуги, які були замовлені у ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ», у зв'язку із відсутністю обладнання, необхідного для створення та організації телепередач. Враховуючи те, що телепередачі в дійсності були виготовлені та випущені у світ, суд приходить до висновку про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 12 березня 2012 року № 0001252303.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 12 березня 2012 року № 0001262303.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЛЬМ Ю ЕЙ».

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 26 листопада 2012 року