Постанова № 27786576, 15.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2012 року 11:09 № 2а-13495/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленбуд" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000152201 від 01.06.2012 р. за участю представників сторін:

від позивача, Ямкова А. Г., довіреність № б/н, від 24.10.12 р.,

від позивача, Сайлєв Д. Г., паспорт НОМЕР_1,

від відповідача, Гаджиєв Р. Ф., довіреність № 124, від 18.04.12 р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Ленбуд ", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС, (далі - відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000152201 від 01.06.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Дніпрорембуд-сервіс"(код за ЄДРПОУ 34827449) за період з 01.05.2011 р. по 31.07.2011 р. порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно, (без рішення суду) визнав недійсними господарські договори між Позивачем та ПП "Дніпрорембуд-сервіс", зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки з Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Дніпрорембуд-сервіс"(код за ЄДРПОУ 34827449) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року №291/23-2/34827449 від 24.02.2012 р., складеного Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області, вбачається, що ПП "Дніпрорембуд-сервіс" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, що вказує на те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та його контрагенти є нікчемними правочинами, а тому позивачем допущено заниження зобов"язання з податку на додану вартість на загальну суму 214056,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Приватним підприємством " Дніпрорембуд-сервіс "(код за ЄДРПОУ 34827449) за період з 01.05.2011 р. по 31.07.2011 р., за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ленбуд"(код за ЄДРПОУ 30633387) з питань правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Приватним підприємством " Дніпрорембуд-сервіс "(код за ЄДРПОУ 34827449) за період з 01.05.2011 р. по 31.07.2011 р. №2301/22-417/30633387 від 16.05.2012р. (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, позивачем порушено вимоги п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.98 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 214056 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2011 р. -129414 грн., за червень 2011 р. -58474 грн. та за липень 2011 р. -26168 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000152201 від 01.06.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на загальну суму 220600,00 грн, з яких 214056,00 грн., - за основним платежем, а 6544,00 грн, - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленбуд" зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.01.2000 р., взято на податковий облік у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 21.10.2003 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 04.02.2006 р.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ленбуд", як покупцем, та ПП "Дніпрорембуд-сервіс", як постачальником, був укладений Договір №04/05 від 04.05.2011 року (надалі -Договір №04/05), згідно п.1.1., п.2.1. та п.2.3. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю поліетилен високого та низького тиску, далі продукція, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити продукцію у відповідності до умов даного договору. Ціна, асортимент та якість кожної відвантаженої партії продукції фіксується виставленими рахунками-фактурами, без укладання додаткової угоди до даного договору. Загальна сума договору становить складання сум, вказаних у видаткових накладних на кожну окрему поставку продукції. Договір поставки від імені ПП "Дніпрорембуд-сервіс "підписаний директором ОСОБА_1

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Дніпрорембуд-сервіс" на виконання умов Договору №04/05 були виставлені рахунки-фактури на загальну суму 1284348,40 грн., в т.ч. ПДВ 214058 грн. (№ ДН-0504 від 04.05.2011 р. -на суму 186000,00 грн., в т.ч. ПДВ 31000,00 грн.; № ДН-0513 від 13.05.2011 р. -на суму 216384,60 грн., в т.ч. ПДВ 36064,10 грн.; № ДН-0518 від 18.05.2011 р. -на суму 195300,00 грн., в т.ч. ПДВ 32550,00 грн.; №ДН-0520 від 20.05.2011 р. - на суму 178799,00 грн., в т.ч. ПДВ 29799,83 грн.; № ДН-0603 від 03.06.2011 р. - на суму 105056,80 грн., в т.ч. ПДВ 17509,47 грн.; № ДН-0608 від 08.06.2011 р. -на суму 135000,00 грн., в т.ч. ПДВ 22500,00 грн.; № ДН-0620 від 20.06.2011 р. -на суму 110790,00 грн., в т.ч. ПДВ 18465,00 грн.; №ДН-0722 від 22.07.2011 р. -на суму 71616,00 грн., в т.ч. ПДВ 11936,00 грн.; № ДН-0728 від 28.07.2011 р. -на суму 85402,08 грн., в т.ч. ПДВ 14233,68 грн.).

На виконання умов Договору №04/05, ПП "Дніпрорембуд-сервіс" поставило позивачу поліетелен на загальну суму 1284348,40 грн., в т.ч. ПДВ 214058 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № ДН-007 від 04.05.2011 р. -на суму 186000,00 грн., в т.ч. ПДВ 31000,00 грн.; № ДН-058 від 13.05.2011 р. -на суму 216384,60 грн., в т.ч. ПДВ 36064,10 грн.; № ДН-091 від 18.05.2011 р. -на суму 195300,00 грн., в т.ч. ПДВ 32550,00 грн.; №ДН-120 від 20.05.2011 р. - на суму 178799,00 грн., в т.ч. ПДВ 29799,83 грн.; № ДН-21 від 03.06.2011 р. - на суму 105056,80 грн., в т.ч. ПДВ 17509,47 грн.; № ДН-46 від 08.06.2011 р. -на суму 135000,00 грн., в т.ч. ПДВ 22500,00 грн.; № ДН-131 від 20.06.2011 р. -на суму 110790,00 грн., в т.ч. ПДВ 18465,00 грн.; №ДН-28 від 22.07.2011 р. -на суму 71616,00 грн., в т.ч. ПДВ 11936,00 грн.; № ДН-45 від 28.07.2011 р. -на суму 85402,08 грн., в т.ч. ПДВ 14233,68 грн.). Зазначені видаткові накладні від імені ПП "Дніпрорембуд-сервіс"підписані його директором ОСОБА_1 та містять всі обов"язкові реквізити.

Судом встановлено, що ПП "Дніпрорембуд-сервіс" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 1284348,40 грн., в т.ч. ПДВ 214058 грн. (№1 від 04.05.11 р. - на суму 186000,00 грн., в т.ч. ПДВ 31000,00 грн.; №58 від 13.05.11 р. - на суму 216384,60 грн., в т.ч. ПДВ 36064,10 грн.; №91 від 18.05.11 р. - на суму 195300,00 грн., в т.ч. ПДВ 32550,00 грн.;; №120 від 20.05.11 р. - на суму 178799,00 грн., в т.ч. ПДВ 29799,83 грн.; №21 від 03.06.11 р. - на суму 105056,80 грн., в т.ч. ПДВ 17509,47 грн.; №46 від 08.06.11 р. - на суму 135000,00 грн., в т.ч. ПДВ 22500,00 грн.; №131 від 20.06.11 р. - на суму 110790,00 грн., в т.ч. ПДВ 18465,00 грн.; №28 від 22.07.11 р. - на суму 71616,00 грн., в т.ч. ПДВ 11936,00 грн.; №45 від 28.07.11 р. - на суму 85402,08 грн., в т.ч. ПДВ 14233,68 грн.).. Дані податкові накладні складені та підписані директором ПП "Дніпрорембуд-сервіс" ОСОБА_1

Зазначені податкові накладні містять всі реквізити, передбачені для первинних документів.

На отриманий згідно вказаного договору полетилен позивачем надано відповідні паспорти (сертифікати).

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зробленого судом за електронним запитом від 12.11.2012 р. за №15095741 судом встановлено, що керівником ПП "Дніпрорембуд-сервіс" є ОСОБА_1.

Судом також встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - Приватне підприємство "Дніпрорембуд-сервіс" було належним чином зареєстровано платником податку на додану вартість з 12.02.2007 р., а свідоцтво платника податку на додану вартість ПП "Дніпрорембуд-сервіс" було анульовано лише 02.12.2011 р. з ініціативи податкового органу.

Згідно з дослідженими судом наданими позивачем деклараціями з ПДВ в розрізі контрагентів за травень-липень 2011 року, всі господарсько-фінансові операції позивача з ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №04/05 позивачем були сплачені кошти всього на загальну суму 1284348,40 грн., в т.ч. ПДВ 214058 грн., що підтверджується, дослідженими судом, платіжними дорученнями з відповідною відміткою банку про проведення операції №36 від 28.07.2011р., №37 від 28.07.2011 р., №772 від 19.05.2011 р., №773 від 19.05.2011 р., №806 від 24.05.2011 р., №920 від 08.06.2011 р., №962 від 15.06.2011 р., №963 від 15.06.2011 р. та №986 від 20.06.2011 р.

Судом встановлено, що 24.03.2012 року Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Дніпрорембуд-сервіс", за результатами якої складено з Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Дніпрорембуд-сервіс"(код за ЄДРПОУ 34827449) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року №291/23-2/34827449 від 24.02.2012 р. (надалі -Акт перевірки від 24.02.2012 р.), з якого вбачається, що службовою запискою від 23.02.2012 р. №692/7/26-01 ВПМ ДПІ в Обухівському районі надійшли пояснення, відібрані співробітниками ВПМ ДПІ в Обухівському районі у громадянки ОСОБА_1, яка згідно з установчими документами є директором ПП "Дніпрорембуд-сервіс". Відповідно до наданих пояснень гр. ОСОБА_1 «договорів, видаткових, прибуткових, податкових накладних, інших фінансово-господарських документів ПП "Дніпрорембуд-сервіс" не підписувала. Банківських рахунків не відкривала та нікого на це не уповноважувала. Дкларацій до податкових органів не подавала та нікого на це не уповноважувала. Печатку ПП "Дніпрорембуд-сервіс" не отримувала…, ніяких звітів до державних установ не подавала».

Суд критично відноситься до посилання відповідача на Акт перевірки від 24.02.2012 р., як на доказ недійсності правочинів між позивачем та ПП "Дніпрорембуд-сервіс", оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Так, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договору №04/05 недійсним і станом на час розгляду справи суду не надані будь-які докази про притягнення до відповідальності посадових осіб ПП "Дніпрорембуд-сервіс"чи позивача.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про нікчемність Договору №04/05 від 04.05.2011 р., укладеного між позивачем та ПП "Дніпрорембуд-сервіс", оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаного правочину, укладеного між позивачем та ПП "Дніпрорембуд-сервіс", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд також звертає увагу, що основними видами діяльності позивача згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є виробництво плит, листів, труб і профілів з пластмас, друкування іншої продукції, виробництво тари з пластмас, неспеціалізована торгівля.

З пояснень представника позивача вбачається, що отриманий від ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" поліетилен високого та низького тиску було використано позивачем у власній господарській діяльності для виготовлення матеріалу пакувального з нанесенням друку, що підтверджується наявністю у позивача обладнання для виготовлення такого виду продукції, приміщенння для здійснення господарської діяльності по вул. Медовій, 8,(судом досліджено договори купівлі продажу екструзійного обладнання, друкарської машини, митні декларації, банківські виписки та оборотно-сальдові відомості, нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу майнового комплексу від 04.09.2003 р., що дозволяють констатувати наявність у позивача екструзійного обладнання, друкарської машини та приміщенння для здійснення господарської діяльності).

Також судом досліджено договори позивача із контрагентами, замовниками матеріалу пакувального з нанесенням друку, банківські виписки, що підтверджують оплату цими контрагентами позивачу за виготовлену продукцію, зразки виготовленої позивачем вказаним контрагентам продукції, розроблені позивачем та погоджені першим заступником Головного державного санітарного лікаря України технічні умови на матеріал пакувальний з нанесенням друку, що дозволяє суду дійти висновку про використання позивачем отриманого за вищевказаним договором з ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" у власній господарській діяльності.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства за період з 01.05.2011 р. по 31.07.2011 р. по взаємовідносинах з ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" та, як наслідок, не було допущено заниження податку на додану вартість на суму 214056,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000152201 від 01.06.2012 р.

Позивачем надано суду достатні докази в обгрунтування позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленбуд" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби №0000152201 від 01.06.2012 р.

3. Судові витрати в сумі 2146,00 грн.(дві тисячі сто сорок шість гривень) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленбуд" (ідентифікаційний код 30633387) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 15.11.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 21.11.2012 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко