Постанова № 27786337, 27.11.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/4149/2012

09 год. 35 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Гараня С.М.,

при секретарі -Лисенко С.С.,

за участю:

представника позивача публічного акціонерного товариства «Юрія» Хоменко Г.О.-за довіреністю,

представника відповідача державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Івченко Я.В. -за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Юрія»до державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Юрія»звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку прибутку підприємства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка щодо взаємовідносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за березень-квітень 2012 року. У зв'язку з розглядом скарги позивача на податкові повідомлення-рішення Державною податковою службою збільшено суму штрафу по податку на додану вартість на 33873 грн. Підставою для винесення таких рішень є завищення валових витрат та завищення податкового кредиту за господарськими операціями з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 з тих підстав, що господарські операції з надання останнім послуг по перевезенню готової продукції фактично не відбувалися, а первинні документи за такими операціями не мають юридичної сили, а частина з них, зокрема, товаротранспортні накладні, не були надані позивачем під час проведення перевірки, а тому не можуть бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту. Однак позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки здійснення господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами - договорами про надання послуг, актами здачі-прийомки наданих послуг, податковими накладними, банківськими виписками про оплату наданих послуг з перевезення вантажів, та товаротранспортними накладними, що були надані ним позивачу у зв'язку з оскарженням податкових повідомлень-рішень в апеляційному порядку та в судове засідання.

Представник державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби проти позову заперечувала та просила суд залишити його без задоволення. В обґрунтування свого заперечення пояснила, що проведеною перевіркою встановлений факт завищення валових витрат та податкового кредиту внаслідок включення до його складу сум податку на додану вартість з надання транспортних послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, оскільки не підтверджено факт надання таких послуг контрагенту-замовнику у зв'язку з відсутністю повного документального підтвердження здійснення ним господарських операцій у березні-квітні 2012 року. Як наслідок, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. Вважає дії державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби при прийнятті вказаних рішень законними та обґрунтованими.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, вивчивши наявні у справі докази суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Юрія»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 10.03.1995 р., ідентифікаційний код 00447853, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби як платник податків та інших обов'язкових платежів (т.1, а.с. 59).

З 30.09.1997 р. публічне акціонерне товариство «Юрія»є платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 60).

В період з 11.07.2012 р. по 17.07.2012 р. державною податковою інспекцією у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби проведена позапланова виїзна перевірка публічного акціонерного товариства «Юрія»щодо взаємовідносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за березень-квітень 2012 року (акт № 130/22-11/0447853 від 19.07.2012 р.) (т.1, а.с. 11-29).

В акті перевірки зазначено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

Перевіркою встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2012 року на суму 60546 грн. та заниження податку на додану вартість за березень-квітень 2012 року на суму 135431 грн. внаслідок вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків при взаємовідносинах ПАТ «Юрія»з контрагентом - постачальником послуг приватним підприємцем ОСОБА_3 Господарські операції за цей період з ПП ОСОБА_3 не підтверджуються документально у зв'язку з відсутністю необхідних первинних документів, а саме товаротранспортних накладних які свідчили про реальність здійснення цих операцій.

На підставі акту перевірки № 130/22-11/0447853 від 19.07.2012 р. державною податковою інспекцією у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення: № 000003652301 від 30.07.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 135491 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 33873 грн.; № 000003662301 від 30.07.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за основним платежем 60546 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 15137 грн. та № 0004302301 від 18.09.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями 33873 грн. (т.1, а.с. 30, 32, 34).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби позивач оскаржив їх в апеляційному порядку до Державної податкової служби у Черкаській області, рішенням якої № 20586/10-210 від 14.09.2012 р. збільшено суму штрафу по податку на додану вартість на 33873 грн., та до Державної податкової служби України, рішенням якої № 3632/0/61-12/10-2115 від 16.10.2012 р. податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення (т.1, а.с. 40-43, 50-53).

При цьому до скарги ПАТ «Юрія»поданої до Державної податкової служби у Черкаській області додані копії товаротранспортних накладних за березень-квітень 2012 року з господарських відносин з контрагентом -приватним підприємцем ОСОБА_3 (т.1, а.с. 36-38).

Судом встановлено, що між ПАТ «Юрія»та ПП ОСОБА_3 був заключений договір № 50 від 01.10.2011 р. про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

В підтвердження умов виконання договору для проведення перевірки позивачем до податкового органу були надані первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: податкові накладні, акти здачі-прийомки виконаних робіт за квітень-березень 2012 року, та банківські виписки про проведення розрахунків за надані послуги. Інші документи бухгалтерського обліку позивачем не надавалися, податковим органом не вимагалися, що не заперечувалося представниками сторін в судовому засіданні.

В акті перевірки № 130/22-11/0447853 від 19.07.2012 р. зазначено, що під час перевірки ПАТ «Юрія»не надало документи, підтверджуючі транспортування товару, а саме товаротранспортні накладні, що свідчить про нездійснення господарських операцій позивача з ПП ОСОБА_3 (т.1, а.с. 25-26).

Такі товаротранспортні накладні були надані представником позивача в судовому засіданні.

Проведеною зустрічною звіркою ДПІ у місті Черкасах щодо документального підтвердження господарських відносин ПАТ «Юрія»з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2012 року, документально підтверджено реальність здійснення між ними господарських операцій за вказаний період (довідка від 15.06.2012 р. № 369/22-11/447853) (т.5, а.с. 20-28).

В послідуючому, довідкою ДПІ у місті Черкасах від 18.07.2012 р. № 118/17-417 про результати проведення зустрічної звірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень-квітень 2012 року, реальність здійснення господарських операцій по наданню транспортних послуг між ним та ПАТ «Юрія»за вказаний період не підтверджується у зв'язку з відсутністю у нього первинних документів, а саме товаротранспортних накладних. При цьому зазначено, що для здійснення господарської діяльності ПП ОСОБА_3 використовував власний транспорт та п'ять орендованих вантажних автомобіля. Крім того, у березні-квітні 2012 року він використовував працю п'яти найманих працівників (чотирьох водіїв та одного менеджера). В періоді, що перевірявся, ПП ОСОБА_3 подав до податкового органу декларації з податку на додану вартість від 20.04.2012 р. та 20.05.2012 р., відносно яких зауважень не було (т.5, а.с. 6-12).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (надалі за текстом -Податковий кодекс).

Підпунктом 14.1.181 Податкового кодексу України передбачено податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 «а»вказаного Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до вимог пункту 198.2 Податкового кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами пункту 198.3 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до положень пункту 198.6 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

За змістом пункту 198 «а»статті 198 Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на додану вартість на податковий кредит наступають тільки при здійсненні господарських операцій з придбання товарів.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі -Закон № 996-XIV) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Визначення терміну «господарська операція»міститься у статті 1 Закону № 996-XIV, відповідно до якого господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. за № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Суд дослідив надані податкові накладні за березень-квітень 2012 року, акти здачі прийомки виконаних робіт за вказаний період та дійшов висновку про фактичне здійснення господарських операцій з надання послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на перевезення вантажів.

Розрахунки між сторонами по договору № 50 від 01.10.2011 р. про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом за період з 01.03.2012 р. по 30.04.2012 р. проводилися у безготівковій формі на загальну суму 812952 грн. 53 коп., що підтверджується актом перевірки № 130/22-11/0447853 від 19.07.2012 р. та не заперечується сторонами (т.1, а.с. 20).

Щодо відсутності у позивача на момент проведення перевірки документів, підтверджуючих транспортування товару, а саме товаротранспортних накладних, на чому наполягав представник відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 44.6. статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі -Правила).

Відповідно до вимог пункту 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Проте, предметом спору в адміністративній справі є реальність здійснення господарських операцій по наданню ПАТ «Юрія»послуг з перевезення вантажів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, яка за відсутності відповідних документів на час проведення перевірки відповідачем повинна доводитись іншими доказами у справі.

Судом встановлено, що позивач виконав вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та статті 198 Податкового кодексу України в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за березень-квітень 2012 року за податковими накладними, виданими фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

З аналізу норм чинного законодавства та обставин справи суд приходить до висновку, що податкова накладна видана платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, на вимогу покупця, та оформлена належним чином, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними, або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог чинного законодавства. Остання обставина не була предметом спору та визнається сторонами, а тому є достовірною. При цьому відповідальність суб'єкта господарювання наступає у випадку коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними вище документами, що в даному випадку виключається.

З огляду на зазначене суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені відповідними первинними документами, що відображають реальність господарської операції як підстави формування податкового обліку платника.

Сплата позивачем сум податку на додану вартість за перевіряємий період, достовірність його нарахування та сплати, не заперечується сторонами по справі, а тому не підлягає доказуванню.

Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (частина 3 статті 2).

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про доведеність фактичного здійснення господарських операцій по наданню ПАТ «Юрія»послуг з перевезення вантажів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, та відсутність порушення вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 30.07.2012 р. № 000003652301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 135491 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 33873 грн.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 30.07.2012 р. № 000003662301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за основним платежем 60546 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 15137 грн.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 18.09.2012 р. № 0004302301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями 33873 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 30 листопада 2012 року.

Суддя С.М. Гарань