Постанова № 27786178, 06.09.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2863/12

"06" вересня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Мельник Ю.С.,

за участю представника позивача Щербатюка О.Д.,

представника відповідача Іщука К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кар'єр Городниця»до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кар'єр Городниця»(далі -ТзОВ «Кар'єр Городниця», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Підволочиському районі, відповідач) про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2012 року № 0000122308.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

ДПІ у Підволочиському районі на підставі акту перевірки № 0061/19/19/22/31973693 від 30.05.2012 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000122308, яким за порушення пункту 7.41 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, на підставі статті 54 Податкового кодексу України та статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№ 436/95 від 12.06.1995 року, застосовані до ТзОВ «Кар'єр Городниця»штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21134,35 грн. Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та незаконним з наступних підстав.

Всупереч вимогам пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України (далі -ПК України) головному бухгалтеру товариства після завершення фактичної перевірки було вручено акт від 30.05.2012 року, який не зареєстрований в податковому органі; зареєстрований акт перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивач не отримував.

Перевіркою виявлено порушення ведення касових операцій, зокрема, в 11 випадках встановлено подання працівниками ТзОВ «Кар'єр Городниця»авансових звітів про використання одержаної під звіт готівки без підтверджуючих документів про проведення розрахунків готівковими коштами на загальну суму 21134,35 грн. Позивач зазначає, що перевіряючими не враховані розрахункові квитанції на суму 17098,00 грн., які долучив до позовної заяви.

Крім того, штрафні санкції застосовані з порушенням строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України (далі -ГК України) в редакції, що діяла до 01.01.2011 року, та на підставі Указу Президента України, який є правовим актом, а не законом. ПК України вказує, що відповідальність платника податків може бути передбачена лише кодексом або іншими законами України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засідання адміністративний позов не визнав повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях від 27.08.2012 року та зазначив таке.

Акт перевірки від 30.05.2012 року, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, був вручений головному бухгалтеру товариства для підписання за місцем проведення перевірки, останній з актом ознайомився та отримав примірник, про що свідчить його підпис про ознайомлення та отримання на акті. Акт перевірки від 30.05.2012 року зареєстрований у податковому органі відповідно до положень пункту 86.5 статті 86 ПК України.

Пояснив, що перевіркою авансових звітів про використання одержаної під звіт готівки для вирішення господарських питань встановлено порушення порядку відображення в облікових документах каси позивача витраченої підзвітними особами готівки без подання ними підтверджуючого платіжного документу про сплату готівкових коштів продавцям. Авансові звіти містили лише вказівку на накладні про отримання товару, які долучались до звіту, реквізити розрахункової квитанції були відсутні, як і самі квитанції на час проведення перевірки.

Зазначає також, що описані порушення були виявлені при проведені фактичної перевірки за період з 01.07.2010 року по 22.05.2012 року, результати якої оформлені актом від 30.05.2012 року. На момент прийняття оскаржуваного рішення редакція статті 250 ГК України передбачала, що строки визначені в частині першій цієї статті не поширюються на штрафні санкції, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби, а тому строк для застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання не пропущено.

Крім того, представник відповідача обґрунтував правомірність визначення відповідальності за порушення обігу готівки на підставі Указу Президента України, посилаючись на положення Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України». Вважає дії податкового органу та оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірними й просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, допитавши свідків, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової служби у Тернопільській області та Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на підставі наказу Державної податкової служби у Тернопільській області від 22.05.2012 року № 224 «Про проведення фактичної перевірки ТзОВ «Кар'єр Городниця»(а. с. 93), направлень від 22.05.2012 року № 157/22-3, № 158/22-3 (а. с. 92) була проведена фактична перевірка господарської одиниці -каси ТзОВ «Кар'єр Городниця». За результатами перевірки складено акт від 30.05.2012 року (на бланку № 003251), який зареєстрований в органі державної податкової служби 30.05.2012 року за № 0061/19/19/22/31973693 (а. с. 25-29, 75, 94).

Під час перевірки встановлено порушення позивачем пункту 7.41 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме: працівниками товариства подано авансові звіти про використання одержаної під звіт готівки на суму 21667,83 грн., в яких вартість закупленого товару в розмірі 21134,35 грн. не підтверджена розрахунковими документами. Такі факти мали місце при подані авансових звітів за 14.07.2010 року, 19.07.2010 року, 02.08.2010 року, 16.08.2010 року, 26.08.2010 року, 29.09.2010 року, 30.09.2010 року, 06.10.2010 року, 29.11.2010 року (два звіти), 03.03.2011 року.

На підставі акту перевірки від 30.05.2012 року № 0061/19/19/22/31973693 ДПІ у Підволочиському районі прийняла податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 року № 0000122308, яким до ТзОВ «Кар'єр Городниця»за порушення пункту 7.41 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, абзацу шостого статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року № 436/95 застосувала штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21134,35 грн. (а. с. 44). Як слідує з податкового повідомлення-рішення та розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки від 30.05.2012 року до позивача за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, застосовані штрафні санкції у розмірі сплачених коштів, тобто у розмірі 21134,35 грн. (а. с. 45).

Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про скасування такого податкового повідомлення-рішення та визнання дій відповідача протиправними.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При вирішенні спору про оскарження рішень, прийнятих відповідачем як суб'єктом владних повноважень, судом перевірялись їх відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що ДПІ у Підволочиському районі як суб'єкт владних повноважень довела правомірність дій та прийнятого податкового повідомлення-рішення з огляду на таке.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначений у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (далі -Положення № 637).

Пунктом 2.11 даного Положення передбачено видачу готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі -під звіт); видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Глава 7 Положення № 637 передбачає порядок контролю за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Так, згідно з пунктом 7.39 даної глави під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо.

Відповідно до пункту 7.41 глави 7 Положення № 637 під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо) (пункт 7.47 глави 7 Положення № 637).

Під час перевірки підприємства (підприємця) аналізуються записи в касовій книзі, книзі обліку придбаних товарів (виконаних робіт, наданих послуг), дані касових ордерів, звітів підзвітних осіб та інших підтвердних документів. Порушення встановлених обмежень на здійснення готівкових розрахунків виявляються шляхом порівняння фактичних витрат готівки платників готівкових коштів за придбані товари (виконані роботи, надані послуги) за конкретним розрахунком, що підтверджено відповідними обґрунтувальними документами, з чинними обмеженнями (пункт 7.48 глави 7 Положення № 637).

Як вбачається з акту від 30.05.2012 року під час проведення перевірки в 11 випадках було встановлено, що працівники ТзОВ «Кар'єр Городниця», яким видавались готівкові кошти під звіт на закупівлю товарів та інші виробничі (господарські) потреби, при складанні авансових звітів про використання коштів долучали лише накладні на придбання товару без розрахункових документів, в авансових звітах було зазначено відомості лише про накладну (а. с. 76-86).

Відповідно до термінів, наведених в пункті 1.2 глави 1 Положення № 637 розрахунковий документ - це документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Тобто належним доказом проведення готівкових розрахунків є відповідний розрахунковий документ -касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо.

Представник відповідача стверджував, що на час проведення перевірки будь-яких розрахункових документів у спірних випадках не було. Разом з тим, до позовної заяви позивачем було додано розрахункові квитанції, видані фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4, на загальну суму придбаних позивачем у них товарів 17098,00 грн. (а. с. 35-38). Для встановлення фактичних обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, судом витребовувались у позивача касові документи за спірний період, у відповідача - копії документів (додатків до акту перевірки), що були наданні під час перевірки в підтвердження виявленого порушення, а також допитані свідки головний бухгалтер ТзОВ «Кар'єр Городниця»ОСОБА_5 та інспектори, що проводили перевірку, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

В судовому засіданні оглянуті оригінали касових документів ТзОВ «Кар'єр Городниця»за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року та березень 2011 року. Такі документи представлені для огляду свідкам ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які проводили перевірку каси ТзОВ «Кар'єр Городниця».

З показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що під час проведення перевірки каси товариства, зокрема, всієї касової документації, що перевірялась суцільним, а не вибірковим методом, розрахункових квитанцій, які надані під час судового розгляду даної адміністративної справи, не було. Крім того, при огляді оригіналів касових документів ТзОВ «Кар'єр Городниця»за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року та березень 2011 року, було встановлено розбіжності в накладних, які подавались до авансових звітів, під час перевірки і які оглядались в судовому засіданні. Зокрема, були дозаповнені графи в накладних про одержання товару, проставлені підписи одержувачів товару, що свідчить про те, що після перевірки позивачем вносились зміни до касової документації (а. с. 95-100), що не виключає можливість і долучення саме після перевірки спірних розрахункових квитанцій, виданих підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на загальну суму 17098,00 грн. (а. с. 35-38).

Крім того, суд зауважує, що відомості про розрахункові квитанції з зазначенням їх номеру, дати, назви документу, суми не були внесені у відповідні розділи авансових звітів (а. с. 76-86), а тому ставить під сумнів їх наявність під час проведення перевірки, враховуючи показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Суд критично оцінює показання, надані в судовому засіданні головним бухгалтером ТзОВ «Кар'єр Городниця»ОСОБА_5, який стверджував про наявність спірних розрахункових квитанцій в бухгалтерії товариства, оскільки останній під час ознайомлення і підписання з актом перевірки не заперечив фактів відсутності розрахункових документів, відразу їх не спростував, про що свідчить його розписка про відсутність зауважень до акту перевірки (а. с. 94).

Як вбачається з показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в ході проведення перевірки у зв'язку з виявленими порушеннями, позивачу було запропоновано надати копії документів, що підтверджують факти порушень. Посадовими особами ТзОВ «Кар'єр Городниця»були надані лише копії авансових звітів за 14.07.2010 року, 19.07.2010 року, 02.08.2010 року, 16.08.2010 року, 26.08.2010 року, 29.09.2010 року, 30.09.2010 року, 06.10.2010 року, 29.11.2010 року (два звіти), 03.03.2011 року та відповідних накладних, без будь-яких розрахункових квитанцій. Такі документи зазначені в пункті 4.5 розділу 4 акту перевірки від 30.05.2012 року як додатки до акту перевірки.

При цьому суд враховує положення пункту 85.2 статті 85 ПК України, який передбачає обов'язок платника податків надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже, суд приходить до переконання, що на момент проведення перевірки розрахункові квитанції, видані фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4, на загальну суму 17098,00 грн. були відсутні.

Відповідно до абзацу шостого статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року № 436/95 за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами -громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Згідно із статтею 3 цього ж Указу Президента України контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками -Національний банк України.

Указ «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року № 436/95 був виданий Президентом України після набрання чинності Конституційним договором між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» від 08.06.1995 року, статтею 25 якого було передбачено, що Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, а також видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Отже, суд приходить до висновку про правомірність застосування податковим органом фінансових санкцій у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року №436/95, оскільки він прийнятий главою держави в межах своїх повноважень та не визнаний у встановленому законом порядку неконституційним.

Крім того, судом встановлено, що порушення у вигляді проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, були допущені позивачем у період з липня 2010 року по березень 2011 року, тому при вирішенні питання про застосування строків, передбачених статтею 250 ГК України, при визначенні відповідальності ТзОВ «Кар'єр Городниця»суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 238 ГК України від 16.01.2003 року (з наступними змінами та доповненнями) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Згідно із частиною першою статті 241 ГК України грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, розглядається як адміністративно-господарський штраф. Статтею 239 ГК України передбачено, що одним із видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф, який застосовується до суб'єкта господарювання за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

З цього слідує, що штраф, який застосовується до суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року №436/95, є адміністративно-господарським штрафом в розумінні положень ГК України.

Відповідно до частини першої статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»від 02.12.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, статтю 250 ГК України було доповнено частиною другою такого змісту: «Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи».

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм законодавства щодо регулювання обігу готівки, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платника податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Суд враховує, що зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами. Якщо ж новий нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов'язків суб'єктів відносин), зворотна дія нормативно-правового акта не має місця.

В даному випадку стаття 250 ГК України в редакції, що діяла з 01.01.2011 року, не змінювала сам склад правопорушення, а лише скасовувала обмеження в строках її застосування на штрафні санкції, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. При цьому, станом на 01.01.2011 року річний строк для застосування штрафних санкцій по правопорушеннях, які вчинені у даному випадку 14.07.2010 року, 19.07.2010 року, 02.08.2010 року, 16.08.2010 року, 26.08.2010 року, 29.09.2010 року, 30.09.2010 року, 06.10.2010 року, 29.11.2010 року не закінчився, а відтак, з 01.01.2011 року за такі правопорушення відповідальність наставала без обмеження строку застосування адміністративно-господарських санкцій. Крім того, один факт порушення мав місце 03.03.2011 року. Наведене спростовує обґрунтування позивача щодо пропуску строку для застосування адміністративного-господарських санкцій, передбаченого статтею 250 ГК України.

Не бере до уваги суд і мотивацію позивача про порушення порядку оформлення результатів перевірок, передбаченого підпунктом 86.5 статті 86 ПК України, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 86.5 статті 86 ПК України (в редакції, що діяла на час проведення перевірки) акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) та посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу державної податкової служби.

Як встановлено судом один примірник акту фактичної перевірки від 30.05.2012 року копія якого долучена до матеріалів справи (а. с. 25-29, 75, 94), після її закінчення і оформлення матеріалів 30.05.2012 року за місцем проведення перевірки був вручений головному бухгалтеру ТзОВ «Кар'єр Городниця». В подальшому такий акт був зареєстрований в органі державної податкової служби 30.05.2012 року за № 0061/19/19/22/31973693, тобто зареєстрований не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки, яка тривала з 22.05.2012 року по 30.05.2012 року. Відсутність реєстраційного номеру на примірнику акту перевірки від 30.05.2012 року, що вручений суб'єкту господарювання, не впливає на суть порушення, а також не позбавило можливості та права подати позивачем заперечення на акт перевірки та оскаржити податкове повідомлення-рішення, прийняте на його підставі.

Таким чином, з наведених вище підстав та мотивів суд дійшов висновку, що дії ДПІ у Підволочиському районі є правомірними, податковим органом підставно прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 року № 0000122308, у зв'язку з чим позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 2, 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кар'єр Городниця»до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2012 року № 0000122308 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2012 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.