Постанова № 27786137, 30.07.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2614/12

"30" липня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Мельник Ю.С.,

за участю представника позивача Щепної І.М.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі до фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (далі -УПФУ в м. Тернополі) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3896,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у 2011 році перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. В порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»підприємцем не проводилась сплата у визначеному законом розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-грудень 2011 року. У зв'язку з цим за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ в м. Тернополі зі сплати єдиного внеску в розмірі 3896,30 грн., яку позивач просить стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, позовні вимоги просила задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в частині заборгованості по сплаті єдиного внеску за період з січня 2011 року по червень 2011 року, в решті -заперечив, з підстав наведених у письмових запереченнях відповідача на адміністративний позов від 20.07.2012 року. Зокрема, зазначив, що 15.06.2011 року фізична особа -підприємець ОСОБА_3 звернувся у Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію та подав заяву про припинення нарахування єдиного податку в зв'язку з переходом з 01.07.2011 року на загальну систему оподаткування, здав свідоцтво платника єдиного податку, з липня 2011 року дохід не отримував. Відтак, вважає, що позивач неправомірно нарахував відповідачу мінімальний розмір страхового внеску за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року. Просить позовні вимоги задовольнити частково в межах суми заборгованості за період з січня 2011 року по червень 2011 року.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа -підприємець, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, перебуває на обліку в УПФУ в м. Тернополі згідно з повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 22.06.2012 року № 10193/02 за реєстраційним номером 191868915 (а. с. 5). Згідно з довідкою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 18.06.2012 року № 10280/7/17-40 фізична особа -підприємець ОСОБА_3 перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності протягом 2011 року (а. с. 4).

Відповідно до повідомлення-розрахунку УПФУ в м. Тернополі відповідачу, як підприємцю, що протягом 2011 року застосовував спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, за період з січня 2011 року по грудень 2011 року, виходячи з розміру мінімального страхового внеску, нараховано до сплати 4010,30 грн., фактично сплачено 114,00 грн. З урахуванням сплачених сум за 2011 рік, необхідно здійснити доплату до мінімального страхового внеску за період з січня 2011 року по грудень 2011 року в розмірі 3896,30 грн. (а. с. 6). Станом на 25.06.2012 року за підприємцем рахується заборгованість перед УПФУ в м. Тернополі зі сплати єдиного внеску в розмірі 3896,30 грн., яка не стягується у примусовому порядку за участі органів державної виконавчої служби (а. с. 9).

Разом з тим, судом також встановлено, що Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією видано фізичній особа -підприємцю ОСОБА_3 свідоцтво про сплату єдиного податку серії З № 391242 від 29.12.2010 року з терміном дії з 01.01.2011 року (а. с 19). В подальшому відповідач звернувся в Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію з заявою від 15.06.2011 року про припинення нарахування єдиного податку в зв'язку з переходом з 01.07.2011 року на загальну систему оподаткування, яка зареєстрована в податковому органі 15.06.2011 року за № 16237, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції з зазначенням дати та реєстраційного номера, та повернув свідоцтво про сплату єдиного податку серії З № 391242 від 29.12.2010 року (а. с. 18).

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України, «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік. Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Враховуючи наведені положення чинного законодавства та встановлені судом обставини щодо подання фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу) відповідної заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, слід прийти до висновку, що відповідач з 01.07.2011 року перейшов на загальну систему оподаткування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі -Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є фізичні особи -підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону № 2464-VI передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб -підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску має бути сплачений у тому разі, якщо підприємець отримував дохід.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI).

Мінімальний страховий внесок -сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина 11 статті 8 Закону № 2464-VI).

З урахуванням мінімального розміру заробітної плати, визначеної статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», мінімальний страховий внесок становив: з 1 січня 2011 по 31 березня 2011 року -326,53 грн. (941,00 грн. х 34,7% = 326,53 грн.), з 1 квітня 2011 по 30 вересня 2011 року -333,12 грн. (960,00 грн. х 34,7% = 333,12 грн.), з 1 жовтня 2011 по 30 листопада 2011 року -341,80 грн. (985,00 грн. х 34,7% = 341,80 грн.), з 1 грудня 2011 у сумі 348,39 грн. (1004,00 грн. х 34,7% = 348,39 грн.).

Відповідно до частин восьмої та дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом; базовим звітним періодом для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону є календарний рік; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В частині другій статті 12 Закону № 2464-VI визначено, що одним із завдань Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску (пункт 7 статті 13 цього Закону).

Стаття 25 Закону № 2464-VI передбачає заходи впливу до платників єдиного внеску та стягнення заборгованості шляхом надсилання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату, або, реалізуючи право звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Недоїмка -сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

У спірному випадку відповідач не виконав зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період, коли перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, тобто за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, допустив заборгованість у розмірі 1864,95 грн.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно зі статтею 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Відповідач адміністративний позов визнав частково в межах суми заборгованості за період з січня 2011 року по червень 2011 року, про що зазначив у запереченнях на адміністративний позов від 20.07.2012 року, та спростував доводи позовної заяви в частині стягнення заборгованості за період з липня 2011 року по грудень 2011 року. А тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, в частині стягнення заборгованість зі сплати єдиного внеску за період з січня 2011 року по червень 2011 року в розмірі 1864,95 грн.

Керуючись статтями 2, 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-червень 2011 року в розмірі 1864 (одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) грн. 95 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (м. Тернопіль, вул. Руська, 17, код ЄДРПУО 21157094) на рахунок № 37198076001918 у УДКСУ в м. Тернополі Тернопільської обл., МФО 838012.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01.08.2012 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.