Постанова № 27785469, 29.11.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 р. м. Львів № 2а-9002/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Ростислава Миколайовича розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 2556,75 грн., витрачених на соціальні послуги, надані у зв'язку з перебуванням ОСОБА_2 на обліку як безробітної. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період перебування на обліку у центрі зайнятості працювала та отримувала доходи на умовах цивільно-правового договору з ТОВ «Леоні Ваерінг УА ГмбХ»від 29.06.2000 року. У зв'язку з цим відповідачу безпідставно надано соціальні послуги (організація оплачуваних громадських робіт та перепідготовка за спеціальністю «продавець непродовольчих товарів») на загальну суму 2556,75 грн. Оскільки відповідач добровільно цих коштів не повернула, позивач звернувся з даним позовом до суду. Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась; про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Заперечень на позовну заяву чи клопотань процесуального характеру суду не отримував. За таких обставин суд на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин:

Згідно з п. 3 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Видами соціальних послуг відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»є, зокрема, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Відповідно до вимог пп. 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі власноруч підписаної заяви ОСОБА_2 від 25.05.2010 року її взято на облік у Дрогобицькому міськрайонному центрі зайнятості та надано статус безробітної.

За час перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_2 було надано наступні види соціальних послуг: 1) організовано оплачувані громадські роботи, що підтверджується корінцем направлення № 13021107060004001 від 12.07.2011 року. Відповідач на період з 12.07.2011 року по 29.07.2011 року прийнята робітником у державному історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», на що було витрачено кошти Фонду в сумі 872,32 грн.; 2) перепідготовка за спеціальністю «продавець непродовольчих товарів»зі строком навчання з 15.08.2011 року по 16.01.2012 року на умовах договору між Дрогобицьким МРЦЗ та ОСОБА_2 від 12.08.2011 року. Загальна сума витрат на перепідготовку та на проїзд до місця навчання становить 820,43 грн. та 864,00 грн. відповідно. Загальна сума витрат на зазначені вище послуги становить 2556,75 грн.

У результаті проведеного розслідування щодо обґрунтованості призначення та виплати матеріального забезпечення з'ясувалось, що ОСОБА_2, будучи зареєстрованою як безробітна, працювала на ТОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ»на умовах договору цивільно-правового характеру з 29.06.2011 року по 12.07.2011 року. Таким чином, під час перебування на обліку у центрі зайнятості та отримання соціальних послуг у зв'язку з безробіттям відповідач належала до категорії зайнятого населення

Отже, відповідач працювала та отримувала дохід на умовах цивільно-правового договору та одночасно отримувала соціальні послуги у центрі зайнятості. Про факт свого працевлаштування відповідач не повідомила центр зайнятості, що зумовило безпідставне надання соціальних послуг на загальну суму 2556,75 грн.

Листом від 31.05.2012 року Дрогобицький МРЦЗ повідомив ОСОБА_2 про необхідність повернення коштів, витрачених на її навчання та організацію громадських робіт. Проте вимоги позивача залишились невиконаними.

Станом на дату судового розгляду справи відповідач так і не повернув Дрогобицькому міськрайонному центру зайнятості коштів в сумі 2556,75 грн. З урахуванням наведеного позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 128, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості (Львівська область, м. Дрогобич, вул. П. Орлика, 3а; ідентифікаційний код 22408552) кошти, витрачені на наданих соціальних послуг у зв'язку з безробіттям, в сумі 2556 (дві тисячі двісті п'ятдесят шість) гривень 75 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Москаль Р.М.