Постанова № 27785448, 27.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8410/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представника позивача - Яковлєвої О.Б. (довіреність від 14.08.2012 № 6276/7/10-018),

представник відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Восток-Енерго 2005» про стягнення податкової заборгованості в сумі 6457,09 грн., накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2012 року позивач - ДПІ в м. Красний Луч Луганської області ДПС, звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ПП «Восток-Енерго 2005», в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 6457,09 грн. з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, а також накласти арешт на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

ДП «Восток-Енерго 2005» зареєстровано виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 09.09.2005 за № 1 380 102 0000 000436, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Красному Лучі.

Станом на 22.10.2012 за відповідачем виник податковий борг у сумі 6457,09 грн., у тому числі з податку на прибуток у розмірі 4252 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 2205,09 грн. Податкові зобов'язання визначено податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях з податку на прибуток: від 15.10.2009 № 0002681501, від 02.12.2009 № 0003191501, від 12.03.2010 № 000561501, від 07.07.2010 № 0002421501, від 23.06.2011 № 0001101501, від 04.10.2011 № 0002251501, від 07.11.2011 № 0002441501, від 20.12.2011 № 0003051501, від 19.04.2012 № 0000611500, від 25.07.2012 № 00001291500, з податку на додану вартість: від 15.10.2009 № 0002691501, від 02.12.2009 № 0003201501, від 27.02.2010 № 0000211501, від 12.03.2010 № 000571501, від 17.05.2010 № 0001571501, від 07.07.2010 № 0002431501, від 12.07.2010 № 0002501501, від 17.08.2010 № 0002931501.

У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов'язань відповідачу було направлено першу податкову вимогу від 03.12.2009 № 1/162 та другу податкову вимогу від 11.01.2010 № 2/42. Податкові вимоги було отримано відповідачем.

Вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу результатів не дали.

Проведеними діями було встановлено, що зареєстрованих споруд на праві власності у підприємства немає, транспорті засоби не зареєстровані, самохідна та причепна техніка відсутня, земельні ділянки на праві власності або в користуванні відсутні. Отже, відсутнє будь-яке майно у боржника при наявності податкового боргу.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ПП «Восток-Енерго 2005» суму податкового боргу в розмірі 6457,09 грн. у банках, що обслуговують платника, та накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові. Крім того, пояснив, що балансову вартість майна підприємства не можливо встановити. Висновок про відсутність майна зроблено на підставі отриманих від реєстраційних органів та установ відповідей на запити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування», який діяв до 01.01.2011, визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

У зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України та продовжуються після цього, в даному випадку слід застосовувати як норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування», так і норми Податкового кодексу України.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов'язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що в разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Судом установлено, що відповідач - ПП «Восток-Енерго 2005» зареєстрований Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 09.09.2005 за № 1 380 102 0000 000436 (арк. справи 15), перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Красному Лучі Луганської області з 16.09.2005 (арк. справи 17).

За відповідачем існує податковий борг у сумі 6457,09 грн., у тому числі з податку на прибуток у розмірі 4252 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 2205,09 грн. Податкові зобов'язання визначено податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях з податку на прибуток: від 15.10.2009 № 0002681501, від 02.12.2009 № 0003191501, від 12.03.2010 № 000561501, від 07.07.2010 № 0002421501, від 23.06.2011 № 0001101501, від 04.10.2011 № 0002251501, від 07.11.2011 № 0002441501, від 20.12.2011 № 0003051501, від 19.04.2012 № 0000611500, від 25.07.2012 № 00001291500, з податку на додану вартість: від 15.10.2009 № 0002691501, від 02.12.2009 № 0003201501, від 27.02.2010 № 0000211501, від 12.03.2010 № 000571501, від 17.05.2010 № 0001571501, від 07.07.2010 № 0002431501, від 12.07.2010 № 0002501501, від 17.08.2010 № 0002931501 (арк. справи 20-33).

Податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися та є узгодженими.

У зв'язку з несплатою податкового боргу позивачем на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 03.12.2009 № 1/162 та другу податкову вимогу від 11.01.2010 № 2/42 (арк. справи 18). Податкові вимоги було отримано відповідачем.

Вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.

На підставі наведеного суд вважає позовні вимоги в частині щодо стягнення податкового боргу в сумі 6457,09 грн. обґрунтованими й такими, що слід задовольнити.

Щодо позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто, обов'язковою умовою для такого звернення є наявність балансової вартості, меншої за суму податкового боргу.

Згідно з довідками Управління Держкомзему у м. Красний Луч Луганської області, КП «БТІ Краснолуцької міської ради», Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, ВДАІ Краснолуцького МВ ГУМВС України в Луганській області за ПП «Восток-Енерго 2005» не зареєстровано право власності або користування земельними ділянками, будівлі або споруди на праві приватної власності, самохідна та причепна техніка, транспортні засоби (арк. справи 35-38).

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ним уживалися заходи для встановлення балансової вартості основних засобів підприємства відповідача.

Суд також зауважує, що майно підприємства може складатися не лише з транспортних засобів, будівель та земельних ділянок, а й з інших активів (оборотні активи, дебіторська заборгованість тощо). Відповідно до Статуту ПП «Восток-Енерго 2005» майно підприємства становлять виробничі й невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески власника; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать підприємству, придбання майна інших суб'єктів господарювання; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України (арк. справи 9-12).

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної частини позовних вимог. Одночасно суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості вживати інші передбачені законом заходи погашення податкового боргу.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Восток-Енерго 2005» про стягнення податкової заборгованості в сумі 6457,09 грн., накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Восток-Енерго 2005»(ід. номер 33685548) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 6457 грн. 09 коп. (шість тисяч чотириста п'ятдесят сім грн. 09 коп.) за рахунок коштів платника, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, що його обслуговують.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 30 листопада 2012 року.

СуддяІ.О. Свергун