Ухвала суду № 27776868, 03.12.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22-ц\2090\6108\12 Головуючий 1-ї інстанції -

Справа № 2025\2-662\11р. Дегтярчук М.А.

Категорія : договірні Доповідач - Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Даниленка В.М., Малінської С.М.

при секретарі - Каменській Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 липня 2011 року та ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 липня 2012 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення , -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з вказаним позовом в обґрунтування якого посилався на те, що 20 березня 2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав, а позичальник в свою чергу отримав кредит у розмірі 16375,25 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.10.2013 року.

Проте, у порушення умов вказаного кредитного договору ОСОБА_2 свого зобов'язання по поверненню кредитних коштів не виконав, у зв'язку з чим станом на 17.03.2011 року виникла заборгованість у розмірі 21234,52 доларів США, яка складається з наступного: 12572,37 доларів США -заборгованість за кредитом; 1977,71 доларів США -заборгованість по процентам за користування кредитом; 364,61 доларів США -заборгованість по комісії за користування кредитом; 5278,68 доларів США -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 31,49 доларів США -штраф (фіксована частина) ; 1009,67 доларів США - штраф (процентна складова).

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 20 березня 2008 року було укладено договір застави, відповідно до умов якого відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель: Lanos, 2008 року випуску, тип ТЗ : легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3, який належить йому на праві власності.

На підставі викладеного ПАТ КБ «ПриватБанк»просило суд в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 21234,52 доларів США, що за курсом 7,94 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417\95 від 14.03.2011 року складає 168602,13 грн., звернути стягнення на предмет застави : автомобіль DAEWOO, модель: Lanos, 2008 року випуску, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобілю ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншої особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також з наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 липня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»- задоволено; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за № НАС0АК557900150 від 20.03.2008 року в розмірі 21234,52 доларів США звернено стягнення на предмет застави автомобіль DAEWOO, модель: Lanos, 2008 року випуску, тип ТЗ : легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного автомобілю ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також з наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»судовий збір в сумі 1686,02 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Лозівського міськрайонного суду з заявою про перегляд заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 липня 2011 року.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2012 року, з підстав не відповідності заяви про перегляд заочного рішення ст. ст. 119,120 ЦПК України, її залишено без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Ухвалою судді Лозівського районного суду Харківської області від 12 липня 2012 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись з рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 липня 2011 року та ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 липня 2012 року, ОСОБА_2 звернувся на них з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив скасувати прийняті суддею Лозівського районного суду Харківської області процесуальні рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для повного з'ясування та доведення судом всіх обставин що мають значення для справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції відповідач та його представник не з»явилися, причину не явки суду не повідомили, представник ОСОБА_2 -ОСОБА_4 був належним чином повідомлений, оскільки п. 5 ст. 76 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі, тому судова колегія вважає за можливе розглядати справу за відсутності не з»явившегося відповідача.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості ОСОБА_2 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всеобічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судовим розглядом встановлені наступні фактичні обставини по справі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов»язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

20 березня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав, а позичальник в свою чергу отримав кредит у розмірі 16375,25 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.10.2013 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 20 березня 2008 року було укладено договір застави, відповідно до умов якого відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель: Lanos, 2008 року випуску, тип ТЗ : легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3, який належить йому на праві власності.

Станом на 17.03.2011 року виникла заборгованість у розмірі 21234,52 доларів США, яка складається з наступного: 12572,37 доларів США -заборгованість за кредитом; 1977,71 доларів США -заборгованість по процентам за користування кредитом; 364,61 доларів США -заборгованість по комісії за користування кредитом; 5278,68 доларів США -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 31,49 доларів США -штраф (фіксована частина), 1009,67 доларів США -штраф (процентна складова).

Згідно з ст. 20 Закону України «Про заставу»позивач набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до п.1 ст.23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Стаття 25 вищезазначеного закону передбачає, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 26 Продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до вимог ст. 611, ч.2 ст.1050 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов»язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належним йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про заставу»у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Судова колегія погоджується з висновком районного суду стосовно того, що відповідач свої зобов»язання за кредитним договором не виконує і позивач відповідно до Закону України «Про заставу»при наявності заборгованість має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави.

Посилання апелянта на той факт, що судом не обгрунтовано було ухвалено заочне рішення, судова колегія вважає безпідставним, оскільки вказане рішення не ухвалювалося в заочному порядку. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заява про ухвалення заочного рішення не подавалася, ухвала стосовно заочного розгляду справи не виносилася ( ст. 224, 225 ЦПК України), рішення суду, відповідно до ст.226 ЦПК України не містить посилань на порядок оскарження заочного рішення. Таким чином судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано було повернуто відповідачу заяву по перегляд заочного рішення, т.я. для ухваленого судом рішення передбачений загальний порядок його оскарження.

Що стосується посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на той факт, що судом необґрунтовано була встановлена сума заборгованості за кредитним договором і що вказана сума не відповідає дійсності, та що він не визнав вказану суму боргу, судова колегія також вважає безпідставним.

12 травня 2011 року відповідач був присутній в судовому засіданні суду першої інстанції та надавав пояснення по суті позовних вимог, згідно його пояснень, в рішенні суду вказано, що відповідач позовні вимоги визнав. Відповідачем відповідно до вимог ст. 199 ЦПК України зауваження щодо технічного запису судового засідання та даних журналу судового засідання не подавалися.

Крім цього відповідачем не було надано свого розрахунку, який би спростовував розрахунки заборгованості, надані позивачем по справі.

Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини по справі, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінив докази, які були досліджені в судовому засіданні і дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідач будь яких доказів, які б спростовували висновки суду - не надав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 липня 2011 року та ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ухвалою апеляційної інстанції законної сили.

Головуючий суддя:

Судді -