Ухвала суду № 27775230, 21.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4501/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Надіса»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року у справі за позовом приватного підприємства «Надіса»до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Надіса»(далі-позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000192301 від 26.05.2011 року.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 07.12.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2011 року Рокитнянською МДПІ в Київській області проведено документальну позапланову перевірку ПП «Надіса» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за жовтень-грудень 2009 року, січень, лютий, червень-серпень 2010 року за результатами якої складено Акт перевірки № 10/230/32792142.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР - завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 211389 грн., в т. ч. за жовтень 2009 року у сумі 35893,42 грн., за листопад 2009 року в сумі 40177,57 грн., за грудень 2009 року в сумі 73744,93 грн., за січень 2010 року в сумі 3226,05 грн., за лютий 2010 року в сумі 14981,14 грн., за червень 2010 року в сумі 12737,11 грн., за липень 2010 року в сумі 24923,17 грн., за серпень 2010 року в сумі 5705,16 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 року № 0000192301 яким ПП «Надіса»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 264236,25 грн., з яких основний платіж 211389,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 5284,25 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за перевірений період ПП «Надіса»задекларовано податковий кредит з ПДВ, а саме: за жовтень 2009 року - 251698,00 грн.; за листопад 2009 року - 340963,00 грн.; за грудень 2009 року - 249723,00 грн.; за січень 2010 року - 19010,00 грн.; за лютий 2010 року - 138808,00 грн.; за червень 2010 року - 90594,00 грн.; за липень 2010 року - 28294,00 грн.; за серпень 2010 року - 234136,00 грн.

Вказаний податковий кредит задекларовано на підставі податкових накладних виписаних TOB «Директорія»та TOB «Хелдінг».

Податкові накладні, що були виписані TOB «Директорія», ПП «Надіса»включило до податкового кредиту жовтень - грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року та відобразило у дод. 5 податкової декларації з ПДВ за вищевказаний період.

Податкові накладні, що були виписані ТОВ «Хелдінг»ПП «Надіса»включило до податкового кредиту червень-серпень 2010 року та відобразило у дод. 5 податкової декларації з ПДВ за вищевказаний період.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі -Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Натомість на податкових накладних виписаних контрагентами міститься лише підпис без посади особи та прізвища, ім'я по батькові посадової особи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) дня надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.7 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у. бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операцію.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 pоку № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час наявні у справі докази свідчать про відсутність реальних операцій між ПП «Надіса»та TOB «Директорія»та між ПП «Надіса»та TOB «Хелдінг».

Як вбачається з листа Білоцерківської ОДПІ від 25.02.2011 року № 1429/7/26-31 працівниками Білоцерківської ОДПІ при відпрацюванні ПП «Надіса», згідно відомостей бази автоматизованого співставлення податкового кредиту і податкових зобов'язань у розрізі контрагентів були встановлені взаєморозрахунки з підприємствами: TOB «Дерикторія»(директор ОСОБА_2) та TOB «Хелдінг»(директор ОСОБА_3.)

У період вересень - грудень 2009-2010 p.p. ПП «Надіса»провела безтоварні операції по придбанню ТМЦ з TOB «Дерикторія»на загальну суму 1008,1 тис. грн. та TOB «Хелдінг»на загальну суму 260,1 тис. грн.

Вищевказані взаєморозрахунки ПП «Надіса»були відображені в декларації з ПДВ за жовтень-грудень 2009 та січень-серпень 2010 року.

Встановлено, що СВ ПМ ДПА у Чернігівській області розслідується кримінальна справа № 69-110 порушена за ч. 3 ст.212, та ч.2 ст.205 КК України щодо групи осіб, які впродовж 2008-2010 p.p., діючи умисно, організували схему незаконної діяльності щодо сприйняття підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету та розкраданні державних коштів.

Для функціонування зазначеної схеми групою осіб, без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, з виконанням робіт, наданням послуг в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, зареєстрованих на «підставних»осіб, а саме: TOB «Дерикторія»(директор ОСОБА_2) та TOB «Хелдіг»(директор ОСОБА_3.)

Згідно протоколу допиту від 26.11.2011 року, гр. ОСОБА_2 повідомив, що на прохання свого знайомого без наміру здійснення фінансово - господарської діяльності зареєстрував TOB «Дерикторія». Діяльністю даного підприємства не займався, первинних бухгалтерських документів не підписував, звітність не складав та до ДПІ не подавав, інших осіб на здійснення господарської діяльності TOB «Дерикторія»не уповноважував.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_3, який пояснив, що реєстрацією підприємства TOB «Хелдінг»не займався, в банківських установах рахунків не відкривав, печатку підприємства не виготовляв, фінансово-господарською діяльністю TOB «Хелдінг»не займався, первинних бухгалтерських документів не підписував, звітність не складав та до ДПІ не подавав, інших осіб на здійснення господарської діяльності TOB «Хелдінг»не уповноважував.

ПП «Надіса»не надано суду документи щодо транспортування продукції (товарів) у жовтні-листопаді 2010 року. Якщо товар доставляється вантажним автомобілем, документом, що підтверджує його транспортування, є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488/346. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Позивачем не булу надано податкові, бухгалтерські та інші первинні документи за жовтень-грудень 2009 року та січень-серпень 2010 року, обов'язковість та зберігання яких передбачена чинним законодавством.

У матеріалах справи відсутні докази передачі товарно матеріальних цінностей, надання послуг (виконання робіт) контрагентами - постачальниками ПП «Надіса», у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) первинних бухгалтерських та податкових документів, зокрема, актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів (продукції).

ПП «Надіса»не мало складських приміщень, обладнання для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару в обсягах, що задекларовані, не мало найманих працівників для здійснення відповідної діяльності. Таким чином, правочини, учинені ПП «Надіса»з контрагентами - постачальниками у жовтні - грудні 2009 року та січні-серпні 2010 року не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемних.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що операції з придбання товарів (робіт, послуг), відображені у поданій податковій звітності, не мали юридичного змісту.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. Закону України № 168/97-ВР, що діяв протягом періоду, за який проводиться перевірка, не відноситься до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердженими митними деклараціями.

Правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів чи рух коштів на поточному рахунку платника податків.

Згідно ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недодержання цієї вимоги в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою недійсності правочину.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суму 211389 грн. за перевірений період, в т. ч 43365,00 грн. по взаємовідносинах з TOB «Холдінг», та 168024,00 грн. з TOB «Директорія». Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000192301 від 26.05.2011 року винесено правомірно.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Надіса»-залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.