Рішення № 27771915, 03.12.2012, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 2010/4151/12

провадження 2/2010/1918/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

16 листопада 2012 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого -суддіБолибок Є.А.за участю:секретаря судового засіданняСпольник Т.Б.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення. В обґрунтування позову позивач вказав, що 24.11.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3 було укладено договір про надання кредиту №НАL2AN55726591 від 24.11.2008 року в сумі 54971,68 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 23.11.2015 року. У зв'язку з невиконанням прийнятих на себе зобов'язань за Договором за відповідачем станом на 25.05.2012 року числиться заборгованість за кредитним договором №НАL2AN55726591 від 24.11.2008 року в сумі 90958,86 грн., яка складається з заборгованості по кредиту у сумі -52003,08 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі -17353,79 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі -4069,97 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі -12962,55 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач 24.11.2008 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно з договором застави відповідач надав в заставу автомобіль IDEAL, модель: СН7111В, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3. В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує; предмет застави в заклад банку не передав. В зв'язку з цим позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №HAL2AN55726591 від 24.11.2008 року в сумі 90958.86 грн. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль IDEAL, модель: СН7111В, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки. Відповідно до поштового повідомлення судова повістка відповідачу була вручена 09.11.2012 року.

Згідно ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач у судове засідання не з'явився без поважних причин, а представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів та такого вирішення справи, то суд дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно кредитно-заставного договору №НАL2AN55726591 від 24.11.2008 року ОСОБА_3, був виданий кредит в сумі 54971,68 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 23.11.2015 року. Предметом застави за цим договором є автомобіль.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №НАL2AN55726591 від 24.11.2008 року укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3, станом 25.05.2012 року числиться заборгованість за кредитним договором №НАL2AN55726591 від 24.11.2008 року в розмірі 90958,86 грн.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

За весь час користуванням кредитом ОСОБА_3 постійно порушував графік повернення коштів, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості за кредитом, внаслідок чого існує заборгованість.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ч.2 ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу»№2654-XII від 02 жовтня 1992 року, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ч.6 ст. 20 Закону України «Про заставу»№2654-XII від 02 жовтня 1992 року, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу»№2654-XII від 02 жовтня 1992 року, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Оскільки відповідач належним чином не виконує своє зобов'язання за кредитним договором, то суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18 листопада 2003 року, якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18 листопада 2003 року, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18 листопада 2003 року, обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 224-226, 233 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором №НАL2AN55726591 від 24.11.2008 року в сумі 90958,86 грн., звернути стягнення на предмет застави: автомобіль IDEAL, модель: СН7111В, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги №50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»судові витрати в розмірі 909,59 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя Є.А. Болибок