Рішення № 27771499, 30.11.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/2804/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого -судді Гусинського М. О.,

при секретарі Моїсеєвої О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Гусак Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Агрофірма «Шахтар»орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф.Засядька»про визнання недійсним договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

11.09.2012 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшов позов ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар»орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька»(далі - ДП «АФ «Шахтар») про визнання недійсним договору оренди землі, в якому позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що 03.05.2000 року між ним та ДП «Агрофірма «Шахтар»був укладений договір оренди земельної частки (паю) розміром 5,5 умовних кадастрових гектарів. Строк дії договору -до 03.05.2012 року. Державна реєстрація даного договору була здійснена в Черкаській селищній раді за № 78. Весь час з дати укладання договору до моменту подання до суду позовної заяви він отримував належну йому за цим договором орендну плату, при цьому він розраховував, до даний договір оренди діє тільки до 03.05.2012 року та не збирався продовжувати його на новий строк, про що у квітні 2012 року повідомив відповідача письмово. Однак, відповідач у травні повідомив його про те, що договір оренди між ними ніби то було переукладено строком до 31.12.2018 року, і цей новий договір оренди на земельну ділянку площею 5,02 га було зареєстровано в ДЗК. Примірник ніби то переукладеного спірного договору він отримав від філії «Правдинське»ДП «Агрофірма «Шахтар». Після вивчення спірного договору йому стало зрозуміло, що цей договір, замість нього, підписано іншою особою, оскільки сам він даний договір ніколи не підписував. Земельна ділянка площею 5,02 га, яка є предметом договору оренди від 01.01.2007 року, належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 101513 від 21.04.2006 року. Згідно пункту 8 договору оренди землі від 01.01.2007 року вбачається, що даний договір укладений на 12 років (по 31.12.2018 року включно). Він ніколи не підписував зазначений договір оренди землі та не погоджувався на укладання з відповідачем договору оренди земельної ділянки в с. Новомиколаївка площею 5,02 га строком на 12 років та ніколи не отримував від відповідача жодної пропозиції укласти подібний договір. Він вважав, що до 03.05.2012 року підписаний між нею та відповідачем договір оренди земельної частки (паю) від 03.05.2000 року зберігає свою силу, оскільки він не був ані розірваний за спільною згодою, як того вимагає п. 2.3 договору, ані припинений в будь-який інший спосіб, відповідач також не повідомляв його про припинення дії договору оренди земельною частки (паю). Із набуттям ним права власності на земельну ділянку та отриманням державного акту на земельну ділянку у 2006 році жодних договорів оренди з відповідачем стосовно індивідуально визначеного майна, земельної ділянки площею 5,02 га не укладалося, згода на укладання спірного договору оренди землі, що знаходиться у громадянина, ніколи не надавалася, тому даний договір не відповідає вимогам Закону щодо належної форми договору оренди землі. Позивач також зазначає, що з боку орендаря спірний договір оренди земельної частки (паю) підписаний директором ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності № 19, дата видачі якої (07.02.2007 р.) є значно пізнішою ніж дата укладання спірного договору (01.01.2007р.), що також є незаконним. Просить суд визнати недійсним договір оренди землі, що знаходиться у громадянина, від 01.01.2007 року, укладений між ним та відповідачем.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 дав пояснення, які співпадають із викладеним у позові, на задоволені якого наполягав.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, додатково пояснив, що позивач отримувала орендну плату до 2012 року за договором оренди від 2002 року. Позивач помітив, що орендна плата збільшилася, але пояснював це тим, що за Указом Президента від 13.09.2002 року № 830/2002 розмір орендної плати становив 1,5 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, та відповідно до Указу Президента № 725/2008 від 19.08.2008 року розмір орендної плати збільшився до 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, тому те, що ОСОБА_1 продовжував приймати орендну плату в більшому розмірі не свідчить про те, що він дав свою згоду на укладення нового договору оренди.

Представник відповідача Гусак Ю.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні, пояснила, що державний акт на право приватної власності на землю отримав саме позивач у відділі земельних ресурсів та подав його до ДП «АФ «Шахтар». Іншим шляхом державний акт у них не міг опинитися. На підставі державного акту 01.01.2007 року був укладений спірний договір оренди землі, за яким позивачу нараховувалася та виплачувалася орендна плата, яка збільшувалася відповідно до вимог законодавства. Договори оренди на той час видавалися родичам орендодавців, можливо хтось з них і підписав договір. Усі договори укладалися саме 01.01.2007 року у приміщенні контори у с. Новомиколаївка. Письмових доказів вручення спірного договору родині позивача немає. Пояснити чому саме довіреність на ім'я ОСОБА_4 для підписання спірного договору була видана 07.02.2007 року представник відповідача не змогла, пояснивши тільки, що за час роботи ОСОБА_4 на керівний посаді на його ім'я видавалося багато доручень, у зв'язку з чим вважає це технічною помилкою у договорі, при чому не вважає дану обставину суттєвою, оскільки сам договір оренди зареєстрований належним чином.

Розглядаючи справи суд виходив з наступних вимог цивільно-процесуального законодавства України:

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступного:

Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини:

03.05.2000 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної частки (паю), відповідно до якого ОСОБА_1 передає, а відповідач приймає в оренду земельну частку (пай) розміром 5,5 умовних кадастрових гектарів вартістю 38713,00 грн., яка розміщена в межах земельної ділянки, виданої в натурі єдиним масивом. За користування вказаною в договорі земельною часткою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 387,13 грн. протягом терміну дії договору не пізніш як у термін від 03.05. до 31.12. кожного року. Договір складено сторонами терміном на 12 років. Початок дії договору -03.05.2000 року, закінчення -03.05.2012 року. (а. с. 8-9).

01.01.2007 року між ОСОБА_1 та філією «Правдинське»ДП «Агрофірма «Шахтар»ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька»був укладений договір оренди землі, що знаходиться у громадянина, відповідно до якого ОСОБА_1 надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться в с. Новомиколаївка. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,02 га, у тому числі ріллі 5,02 га. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 618,82 грн. Договір укладено на 12 років,до 31.12.2018 року включно (а. с. 10-12).

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 01.01.2007 року, ОСОБА_1 передає земельну ділянку, розташовану в Черкаській сільській раді Слов'янського району Донецької області, яка належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, а ОСОБА_4, директор філії «Правдинське»ДП «Агрофірма «Шахтар» ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька», який діє на підставі довіреності № 19, приймає цю ділянку. В оренду передається земельна ділянка площею 5,02 га, в тому числі рілля 5,02 га. (а.с. 13).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 101513 від 21.04.2006 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5.020 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Черкаської селищної ради, на підставі розпорядження голови Слов'янської районної державної адміністрації № 16 від 10.01.2006 року. Цільове призначення земельної ділянки -ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а. с. 15).

23.04.2012 року позивачем на адресу відповідача ДП «Агрофірма «Шахтар»був надісланий лист, яким ОСОБА_1 повідомив відповідача про те, що усі правовідносини між ними щодо оренди земельної частки (паю) за договором оренди земельної частки (паю) від 03.05.2000 року, укладеним між ним та ДП «Агрофірма «Шахтар» припиняються у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної частки (паю), а також у зв'язку з отриманням ним державного акту на право власності на земельну ділянку в с. Новомиколаївка площею 5,02 га серії ЯГ № 101513 від 21.04.2006 року (а.с. 16).

Відповідно до висновків експерта № 182 від 08.11.2012 року два підписи від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець»договору оренди землі, яка знаходиться у громадянина, в графі «Земельну ділянку здав»акту прийому-передачі земельної ділянки (додаток), в реєстраційній справі про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок між ДП «Агрофірма «Шахтар»та ОСОБА_1. від 01.01.2007 року (кадастровий номер земельних ділянок: 1424256500040000235 та 1424256500040000236), виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 49-52).

Надаючи оцінку висновку експерту № 182 від 08.11.2012 року як доказу, суд вважає його достовірним та обґрунтованим, оскільки він збігається з іншими доказами по справі, поясненнями позивача, у суду немає причин сумніватися у достовірності проведеного дослідження та вбачати у висновку експерта зацікавленість.

Суд, розглядаючи справи, виходить із наступного цивільного законодавства України:

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 14 Закону України «Про оренду землі»визначає, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Форма Типового Договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220.

При цьому підписи сторін є одним із обов'язкових реквізитів договору, які саме повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладання договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Судом з достовірністю встановлено, що в даному випадку, позивач ОСОБА_1. не надав своєї згоди на укладання договору оренди землі, що знаходиться у громадянина від 01.01.2007 року та не ставив свої підписи в графі «Орендодавець»зазначеного договору та в графі «Земельну ділянку здав»акту прийому-передачі земельної ділянки від 01.01.2007 року, що підтверджується висновком експерта № 182 від 08.11.2012 року, тобто договір оренди землі, що знаходиться у громадянина, від 01.01.2007 року, є недійсним, підпис ОСОБА_1 підроблений іншою особою.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, спірний договір оренди землі, що знаходиться у громадянина, б/н, від 01.01.2007 року з боку орендаря підписаний директором ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності № 19 від 07.02.2007 року, тобто довіреність видана на місяць та сім днів пізніше, ніж було укладено сам спірний договір, що також є незаконним та не відповідає вимогам чинного законодавства з наступних підстав:

Відповідно до ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно зі ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

ОСОБА_4 є директором філії «Правдинське»ДП «Агрофірма «Шахтар»ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька», згідно з текстом спірного договору, він діяв на підставі довіреності, тобто виступав від імені відповідача під час укладання спірного договору на її підставі, але, враховуючи те, що ця довіреність була видана на місяць та сім днів пізніше, ніж був укладений спірний договір оренди землі, відповідач на час укладання спірного договору оренди не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, в тому числі і повноважень на підписання/укладання договору оренди землі, що знаходиться у громадянина від 01.01.2007 року; факт підписання директором філії «Правдинське»ДП «Агрофірма «Шахтар»ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» ОСОБА_4 цього договору на підставі довіреності № 19, виданої на місяць та сім днів пізніше дати укладання спірного договору, підтверджує недійсність даного спірного договору оренди землі.

Також з матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався у травні 2012 року з листа відповідача, доказів зворотного з боку відповідача суду не надано, до суду з позовом ОСОБА_1 звернувся 11.09.2012 року, тобто процесуальний строк оскарження дій відповідача позивачем не пропущений, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи також слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Агрофірма «Шахтар»орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф.Засядька»про визнання недійсним договору оренди землі задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, що знаходиться у громадянина від 01.01.2007р. між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством Агрофірма «Шахтар»орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф.Засядька».

Стягнути з Дочірнього підприємства Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф.Засядька», яке знаходиться за адресою: 84122, м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 6, юридична адреса: 84168, Донецька область, Слов'янський р-н, с. Олександрівка, вул. Комсомольська, буд. 17, Код ЄДРПОУ 25330750, р/р 26009969968780 у ПАТ «ПУМБ»м. Донецька, МФО 335537, податковий номер 253307505419:

· на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: 84167, АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1 107 грн. 30 коп. (Сто сім гривен 30 копійок) на відшкодування витрат по сплаті судового збору;

· на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Донецькій області, який знаходиться за адресою: 83062, м. Донецьк, вул. Фізкультурна, буд. 1, на п/рахунок 31253272210095 в ГУДКСУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 25574914, МФО 834016, 588 гривен 48 коп. (П'ятсот вісімдесят вісім гривен 48 копійок) за експертні роботи (код експертної роботи 44.1.1., згідно рахунку № 182 від 08.11.2012 року по цивільній справі № 2/0544/2804/2012).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03.12.2012 року.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду М. О. Гусинський