Рішення № 27770024, 16.10.2012, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/2506/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Галаган О.В.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Чорнобривець О. С.

РІШЕННЯ

Іменем України

16.10.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Чорнобривець О.С.

суддів - Потапенка В.І.

Черненка В.В.

при секретарі - Животовській С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк»на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.06.2012 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави,-

встановила:

У березні 2012року публічне акціонерне товариство «ПриватБанк»(далі - Банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту.

На обґрунтування позовних вимог вказував, що на підставі укладеного між Банком і ОСОБА_3 договору від 23.03.2008року, останній отримав кредит у розмірі 72 432грн.56коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом, кінцевим терміном повернення 19.03.2012року.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали договір застави рухомого майна, за яким у заставу передано належний відповідачу на праві власності автомобіль VOLKSWAGEN, модель Passat, 2001 року випуску, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.

Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, кредит та проценти за користування кредитом не повернув у зв'язку з чим заборгованість станом на 18.01.12року становить 204480грн.67коп. і складається з: 78182грн.23коп.- заборгованості за кредитом, 39170грн.26коп.-заборгованності по процентам за користування кредитом, 2874грн.55коп.-заборгованності по комісії за користування кредитом, 74278г8рн.55коп.-пеня за несвоєчасне виконання

зобов'язань, 250грн.- штраф(фіксована частина), 9725грн.27коп. -штраф (процентна складова).

Посилаючись на ці обставини, просив витребувати у відповідача та передати ПАТ КБ «Приватбанк»предмет застави -автомобіль та комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приват Банк», з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2012 року позов задоволено частково. Суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 204480грн.67коп. звернув стягнення на предмет застави - автомобіль, шляхом його продажу з прилюдних торгів за початковою ціною визначеною незалежним експертом-оцінювачем.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду в частині способу звернення стягнення на заставлене майно та ухвалення рішення, яким задовольнити вимоги в цій частині позову.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення, до суду апеляційної інстанції не з'явився.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом правильно встановлено, що права і обов'язки сторін визначені кредитним договором та договором застави.

Матеріалами справи підтверджується, що між ПАТ КБ «Приватбанк»і ОСОБА_3 на умовах платності, строковості та повернення укладено кредитний договір, за яким позичальник отримав кредит у розмірі 72 432грн.56коп. Виконання зобов'язання було забезпечено обтяженням належного відповідачу на праві власності автомобіля VOLKSWAGEN, модель Passat, 2001 року випуску, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.

Строк дії договору закінчився у березні 2012року. Відповідачем зобов"язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконане. Заборгованість у розмірі 204480грн.67коп. підтверджується розрахунком.

Повідомлення банка про усунення порушень умов договору та попередження позичальника про звернення стягнення на заставлене майно у разі невиконання вимоги шляхом його продажу, залишено без виконання.

Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна підтверджується реєстрація відомостей про звернення стягнення від 05.01.2012року.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду, що позивач у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, на підставі ст.589 ЦК України, ст.19, ст.20 Закону України «Про заставу», ч.1 ст.23 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", умов укладеного договору кредиту та договору застави набув право вимоги щодо звернення стягнення на предмет застави.

Разом з тим, правильно застосовуючи матеріальний закон, яким врегульовані правовідносини сторін, суд помилково витлумачив його норми, що призвело до неправильного вирішення справи та ухвалення рішення у порушення норм ЦПК щодо здійснення судочинства на засадах диспозитивності.

Як убачається суд задовольнив вимоги позову щодо звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження у спосіб, який не був заявлений позивачем.

Суд дійшов висновку, що заявлений позивачем спосіб звернення стягнення на заставлене майно не передбачений ні Законом „Про заставу", ні укладеним договором застави, тому реалізація заставленого майна за рішенням суду повинна проводитись через публічні торги, як спосіб, який передбачений законом та в найбільшій мірі забезпечує інтереси сторін.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду в цій частині рішення.

Закон України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна.

Розділом IV цього Закону унормовані питання щодо забезпечувального обтяження.

Так, відповідно до ст. 24 Закону, звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або у позасудовому порядку згідно із цім Законом.

Статтею 25, 26 цього ж Закону визначений порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та способи його реалізації. Зокрема, однім із таких способів є продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем або на публічних торгах.

Пунктом 13.9 кредитно-заставного договору визначено, що за вибором Банку звернення стягнення на предмет застави може здійснюватися у судовому порядку відповідно до розділу IV Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та умов цього договору.

Пунктами 4.2, 4.3 укладеного сторонами договору застави обумовлено, що звернення стягнення на предмет застави та реалізація предмета застави здійснюється на розсуд заставодержателя, відповідно до умов цього договору або законодавства України. Сторони домовилися про те, що реалізація заставленого майна відбувається в порядку, встановленому діючим законодавством.

Таким чином, відповідно до наведених норм матеріального закону, умов укладених договорів кредиту та застави, право обтяжувача на продаж предмета забезпечувального обтяження шляхом укладання договору з покупцем, не є обмеженим і може бути здійснено на підставі рішення суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення.

Статтею 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначені вимоги щодо судового рішення, яким задоволено позов про звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, у рішенні має бути зазначена початкова ціна предмета застави для його подальшої реалізації.

Як убачається з кредитного договору/п.17.10/ та договору застави/п.1.4/, сторонами автомобіль відповідача був оцінений 95 952грн.15коп. Колегія суддів

вважає, що визначена сторонами оцінка має бути початковою у процедурі продажу автомобіля.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої ін станції при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно вимог п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

На підставі ст.ст.589, 590 ЦК України, ст.24,25,26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", керуючись ст. 303, ст.307, ст.309, ст.ст. 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

Вирішила:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.06.2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити. Звернути стягнення на предмет застави - автомобіль VOLKSWAGEN, модель Passat, 2001 року випуску, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_3, з наданням права на продаж вказаного автомобіля Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приват Банк»код ЄДРПОУ 14360570, яке знаходиться за адресою вул..Набережна Перемоги,50 м. Дніпропетровськ, шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем за початковою ціною продажу не нижче 95952грн.15коп. та зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20.03.2008року року в розмірі 204480грн.67коп., яка складається з: 78182грн.23коп.- заборгованості за кредитом, 39170грн.26коп.-заборгованності по процентам за користування кредитом, 2874грн.55коп.-заборгованності по комісії за користування кредитом, 74278г8рн.55коп.-пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 250грн.-штраф(фіксована частина), 9725грн.27коп.-штраф(процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»судові витрати в сумі 420,44грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: