Рішення № 27768593, 12.11.2012, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/8506/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2012 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі : головуючого судді -Зємцова В.В.

за участю секретаря -Кононенко Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта», ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта», Центру поштового зв'язку "№ 2 Полтавської Дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта», ОСОБА_2, в якому зазначала, що наказом №239/к від 05.06.2008 року її було незаконно звільнено з роботи з посади оператора 1-го класу по підміні поштового зв'язку відділу технології надання послуг Центру поштового зв'язку №2.

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 26 грудня 2008 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07 квітня 2009 року, вищезгаданий наказ було визнано незаконним. Одночасно з цим її було поновлено на раніше займаній посаді та стягнуто середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Однак, вважає, що окрім стягнення середньомісячного заробітку, відповідачі повинні сплатити на її користь ще й моральну шкоду. Адже внаслідок незаконного звільнення вона втратила можливість нормально існувати та заробляти собі на життя. Її звичайний життєвий устрій порушився, вона була вимушена шукати роботу чи хоча б якийсь заробіток щоб елементарно мати можливість харчуватися та купляти необхідний одяг. Весь цей час вона несла моральні страждання що, врешті решт, призвело до погіршення фізичного самопочуття, порушився нормальний сон. Внаслідок необхідності пошуку роботи змушена була вживати додаткових зусиль для організації свого життя.

Незаконність звільнення підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили, а тому, згідно ч.3 ст..61 ЦПК України, є преюдиціальними фактами при розгляді даної справи і окремо не доводяться.

Всі перераховані вище обставини свідчать про наявність підстав для стягнення на її користь моральної шкоди та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, адже від сплати державного мита звільнена на підставі п.1 ч. І ст..4 Декрету «Про державне мито»(оскільки спір виникає з трудових правовідносин).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги змінила і остаточно просила суд стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та ОСОБА_2 солідарно на її користь 20 000 грн. компенсації за спричинену моральну шкоду та судові витрати .

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та представників, дослідивши докази у їх сукупності приходить до наступного.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука № 2-4039/2008 від 26.12.2008 року позивачку ОСОБА_1 поновлено на посаді оператора 1-го класу по підміні поштового зв'язку відділу технології надання послуг Центру поштового зв'язку № 2 та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 5644 грн. 40 коп., яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області № 22ц-775/2009.

Так, внаслідок неправомірних дій з боку відповідача позивач була змушена перенести душевні страждання, оскільки заробітна плата не виплачувалася їй без будь -яких законних підстав, вона була позбавлена засобів до існування, були порушенні її звичні життєві зв'язки, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Та сам факт неможливості стати до роботи, тобто повернутися до звичного укладу життя протягом тривалого часу внаслідок протиправних дій відповідача є достатнім для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди. На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди необхідно задовольнити.

При встановлені розміру моральної шкоди суд, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач у зв'язку з неправомірними діями відповідача (їх тривалість та можливості відновлення), враховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Оскільки зазначеними рішеннями встановлена неправомірність дій, то відповідальність повинна бути покладена, відповідно до ст..1172 ЦК України повинна нести юридична особа.

Щодо судових витрат, то слід стягнути на користь позивача 7,5 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи відповідно до розмірів, що діяли на момент звернення до суду, згідно Постанови КМУ від 21 грудня 2005 р. № 1258 та 8,5 грн. судового збору відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито».

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне відмовити в стягненні. Статтею 84 ЦПК України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Згідно ЗУ № 4191 від 20 грудня 2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Таким чином, розмір компенсації за правову допомогу прив'язаний, зокрема до кількості часу, відпрацьованого особою, що надавала юридичну допомогу.

Позивач не користувалася правовою допомогою в судових засіданнях -свої інтереси захищала самостійно. Враховуючи наведені вище вимоги закону суд вважає, що квитанція за відсутності даних про участь адвоката у судових засіданнях, розрахунку про кількість часу, витраченого для надання юридичної допомоги, не є достатнім доказом понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 237-1 КЗпП, ст. ст.10,11,60,209,214,215 ЦПК суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта»(і.к. 21061678) на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта»(і.к. 21061678) на користь ОСОБА_1 7,5 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта»(і.к. 21061678) на користь держави 8,5 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя