Постанова № 27767725, 28.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12992/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"28" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Денісова А.О.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби), Державної податкової служби України, за участю прокуратури міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, за участю прокуратури міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2011 року № 0000414040 та № 0000424040.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, в ході апеляційного розгляду справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків були надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач просив, серед іншого, здійснити процесуальне правонаступництво замінивши відповідача «Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків»на «Окружна державна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби»у відповідності до постанови КМУ від 18.01.2012 року № 42 «Про утворення Центрального офісу з обслуговування великих платників податків», Наказу ДПС України від 23.02.2012 року № 152 «Про реорганізацію Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби»

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2011 року слідчий відділення податкової міліції ДПА у Кіровоградській області підполковник Потоцький А.А. виніс постанову про призначення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл».

В червні 2011 року співробітниками СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків на виконання вказаної вище постанови проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Колос Кіровоградщини-2009»та ПП «Електропроммаш»за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2011 р.

За результатами даної перевірки 25.06.2011 року складений акт № 484/40-40/20010397, на підставі якого 11.07.2011 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000414040 та № 0000424040.

Перевіривши позовні вимоги, їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно до п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судом встановлено, що СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»(код ЄДРПОУ 20010397) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Колос Кіровоградщини -2009», код за ЄДРПОУ 36793511, ПП «Електропроммаш», код за ЄДРПОУ 30330862 за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складено акт від 25.06.2011 р. № 484/40-40/20010397 та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000414040 від 11.07.2011 року та № 0000424040 від 11.07.2011 року. Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 1 739 978,28 грн., а саме: за вересень 2009 р. в розмірі 15 033,89 грн., за жовтень 2009 р. в розмірі 17 561,29 грн., за листопад 2009 р. в розмірі 300 304,75 грн., за грудень 2009 р. в розмірі 156 699,67 грн., за січень 2010 р. в розмірі 98 607,07 грн., за березень 2010 р. в розмірі 55 996,49 грн., за квітень 2010 р. в розмірі 376 469,52 грн., за червень 2010 р. в розмірі 15 676,66 грн., за грудень 2010 р. в розмірі 683 589,71 грн., за січень 2011 р. в розмірі 20 039,23 грн., не підтверджуються перевіркою та підлягають зменшенню; порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94ВР в редакції Закону від 22.05.97 р. № 283/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями, а саме, занижено податок на прибуток на загальну суму на загальну суму 3 021 971 грн., в тому числі: занижено в І кварталі 2010 р. на суму 1169013 грн., І кварталі 2011 року на суму 1852 958 грн.

Вказана перевірка була проведена на підставі постанови слідчого відділення податкової міліції ДПА у Кіровоградській області підполковника податкової міліції Потоцького А.А. від 27.05.2011 р. про призначення документальної позапланової перевірки позивача по взаємовідносинам з ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини-2009»в межах кримінальної справи № 57-481. Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Крім того, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Листом ВАСУ № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Судом встановлено, що між Позивачем та ПП «Колос Кіровоградщини-2009»укладено договори поставки № CVP 10517 від 19.10.2010 року, № CVP 10764 від 21.10.2010 року, № CVP 10939 від 22.10.2010 року, № CVP 11195 від 26.10.2010 року, № CVP 11270 від 27.10.2010 року, № CVP 11853 від 09.11.2010 року, № CVP 11852 від 09.11.2010 року, № CVP 12003 від 11.11.2010 року, № CVP 12248 від 17.11.2010 року. Між Позивачем та ПП «Електропроммаш»укладено договори поставки із наступними реквізитами № CVP 92257 від 19.07.2009 року, № CVP 92449 від 27.08.2009 року, № CVP 92629 від 31.08.2009 року, № CVP 92779 від 03.09.2009 року, № CVP 92781 від 03.09.2009 року, № CVP 92873 від 07.09.2009 року, № CVP 92925 від 08.09.2009 року, № CVP 93751 від 16.09.2009 року, № CVP 94657 від 28.09.2009 року, № CVP 94933 від 30.09.2009 року, № CVP 95541 від 08.10.2009 року, № CVP 95802 від 12.10.2009 року, № CVP 96042 від 15.10.2009 року, № CVP 96263 від 19.10.2009 року, № CVP 96262 від 19.10.2009 року, № CVP 96464 від 22.10.2009 року, № CVP 96745 від 27.10.2009 року, № CVP 96759 від 27.10.2009 року, № CVP 97103 від 02.11.2009 року, № CVP 97104 від 02.11.2009 року, № CVP 97217 від 05.11.2009 року, № CVP 97513 від 11.11.2009 року, № CVP 97602 від 13.11.2009 року, № CVP 98338 від 01.12.2009 року, № CVP 98418 від 03.12.2009 року, № CVP 98590 від 08.12.2009 року, № CVP 98722 від 10.12.2009 року, № CVP 00335 від 17.02.2010 року, № CVP 01018 від 04.03.2010 року, № CVP 02732 від 27.04.2010 року, № CVP 05397 від 30.07.2010 року, № CVP 05682 від 06.08.2010 року, № CVP 05840 від 11.08.2010 року, № CVP 06250 від 27.08.2010 року, № CVP 06953 від 09.09.2010 року, № CVP 07101 від 13.09.2010 року, № CVP 07100 від 13.09.2010 року, № CVP 07364 від 15.09.2010 року, № CVP 07365 від 15.09.2010 року, № CVP 07630 від 17.09.2010 року, № CVP 08095 від 22.09.2010 року, № CVP 08563 від 27.09.2010 року. Відповідно до укладених договорів здійснювались поставки пшениці, соняшнику, кукурудзи, ріпаку.

Поставка товару здійснювалась на умовах ІНКОТЕРМС «Франко завод -зерновий склад Постачальника»на зернових складах ДП «Хащуватський елеватор»та ВАТ «Куцівський елеватор». В свою чергу, відповідно до Правил ІНКОТЕРМС термін «Франко-завод»означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Факт отримання Позивачем товару від ПП «Колос Кіровоградщини-2009»підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: № 128 від 19.10.2010 року, № 133 від 22.10.2010 року, № 133 від 22.10.2010 року, № 137 від 26.10.2010 року, № 139 від 27.10.2010 року, № 140 від 28.10.2010 року, № 143 від 09.11.2010 року, № 142 від 09.11.2010 року, № 152 від 11.11.2010 року, № 157 від 17.11.2010 року. Факт отримання Позивачем товару від ПП «Електропроммаш»підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: № 1 від 19.08.2009 року, № 2 від 19.08.2009 року, № 3 від 27.08.2009 року, № 4 від 31.08.2009 року, № 5 від 03.09.2009 року, № 6 від 03.09.2009 року, № 7 від 07.09.2009 року, № 8 від 08.09.2009 року, № 923-11 від 23.09.2009 року, № 930-11 від 30.09.2009 року, № 0928-12 від 28.09.2009 року, № 930-12 від 30.09.2009 року, № 1008-10 від 08.10.2009 року, № 25 від 12.10.2009 року, № 23 від 12.10.2009 року, № 26 від 12.10.2009 року, № 24 від 12.10.2009 року, № 29 від 15.10.2009 року, № 32 від 15.10.2009 року, № 28 від 15.10.2009 року, № 30 від 15.10.2009 року, № 31 від 15.10.2009 року, № 27 від 15.10.2009 року, № 35 від 19.10.2009 року, № 34 від 19.10.2009 року, № 1022-10 від 22.10.2009 року, № 1104-10 від 03.11.2009 року, № 1029-10 від 29.10.2009 року, № 1106-10 від 06.11.2009 року, № 36 від 27.10.2009 року, № 37 від 27.10.2009 року, № 39 від 02.11.2009 року, № 38 від 02.11.2009 року, № 40 від 05.11.2009 року, № 41 від 11.11.2009 року, № 1113-10 від 13.11.2009 року, № 42 від 01.12.2009 року, № 1203-10 від 03.12.2009 року, № 1208-10 від 08.12.2009 року, № 47 від 10.12.2009 року, № 1 від 17.02.2010 року, № 2 від 04.03.2010 року, № 1 від 27.04.2010 року, № 020810 від 02.08.2010 року, № 060810 від 06.08.2010 року, № 110810 від 11.08.2010 року, № 300810 від 30.08.2010 року, № 90910-1 від 09.09.2010 року, № 130910-2 від 13.09.2010 року, № 130910-1 від 13.09.2010 року, № 150910-1 від 15.09.2010 року, № 150910-2 від 15.09.2010 року, № 170910-1 від 17.09.2010 року, № 270910-1 від 27.09.2010 року, № 230910-1 від 23.09.2010 року, № 270910-2 від 27.09.2010 року.

В матеріалах справи наявні виписані ПП «Колос Кіровоградщини-2009»податкові накладні № 128 від 19.10.2010 року, № 133 від 22.10.2010 року, № 133 від 22.10.2010 року, № 137 від 26.10.2010 року, № 139 від 27.10.2010 року, № 140 від 28.10.2010 року, № 143 від 09.11.2010 року, № 142 від 09.11.2010 року, № 152 від 11.11.2010 року, № 157 від 17.11.2010 року. Також в матеріалах справи містяться копії виписаних ПП «Електропроммаш»податкових накладних № 1 від 19.08.2009 року, № 2 від 19.08.2009 року, № 3 від 27.08.2009 року, № 4 від 31.08.2009 року, № 5 від 03.09.2009 року, № 6 від 03.09.2009 року, № 7 від 07.09.2009 року, № 8 від 08.09.2009 року, № 40 від 23.09.2009 року, № 42 від 30.09.2009 року, № 41 від 28.09.2009 року, № 43 від 30.09.2009 року, № 47 від 08.10.2009 року, № 25 від 12.10.2009 року, № 23 від 12.10.2009 року, № 26 від 12.10.2009 року, № 24 від 12.10.2009 року, № 29 від 15.10.2009 року, № 32 від 15.10.2009 року, № 28 від 15.10.2009 року, № 30 від 15.10.2009 року, № 31 від 15.10.2009 року, № 27 від 15.10.2009 року, № 35 від 19.10.2009 року, № 34 від 19.10.2009 року, № 48 від 22.10.2009 року, № 50 від 03.11.2009 року, № 49 від 29.10.2009 року, № 52 від 06.11.2009 року, № 36 від 27.10.2009 року, № 37 від 27.10.2009 року, № 39 від 02.11.2009 року, № 38 від 02.11.2009 року, № 40 від 05.11.2009 року, № 41 від 11.11.2009 року, № 57 від 13.11.2009 року, № 42 від 01.12.2009 року, № 56 від 03.12.2009 року, № 67 від 08.12.2009 року, № 47 від 10.12.2009 року, № 1 від 17.02.2010 року, № 2 від 04.03.2010 року, № 1 від 27.04.2010 року, № 020810 від 02.08.2010 року, № 060810 від 06.08.2010 року, № 110810 від 11.08.2010 року, № 300810 від 30.08.2010 року, № 90910-1 від 09.09.2010 року, № 130910-2 від 13.09.2010 року, № 130910-1 від 13.09.2010 року, № 150910-1 від 15.09.2010 року, № 150910-2 від 15.09.2010 року, № 170910-1 від 17.09.2010 року, № 270910-1 від 27.09.2010 року, № 230910-1 від 23.09.2010 року, № 270910-2 від 27.09.2010 року.

На підтвердження факту здійснення оплати за поставлений товар, в тому числі і перерахування сум ПДВ постачальникам у складі вартості товару, в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, а також оригінали довідок з банку про перерахування коштів № 01/СГ від 09.12.2011 року, № 02/СГ від 09.12.2011 року.

Зберігання товару здійснювалось в складських приміщеннях ДП «Хащуватський елеватор»та ВАТ «Куцівський елеватор»на підставі Договору № 1 від 01.07.2009 року складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна та Договору складського зберігання № 34 від 03.09.2009 року відповідно. Копії відповідних договорів наявні в матеріалах справи. Також в матеріалах справи на підтвердження факту зберігання товару наявні копії складських квитанцій та журнали кількісно-якісного обліку хлібопродуктів. Якість товару підтверджується картками лабораторного аналізу якості зерна.

Факт транспортування товару постачальниками до місць зберігання підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних, а також реєстрами товарно-транспортних накладних.

Окрім того, в матеріалах справи наявні докази подальшого використання товару у господарській діяльності позивача. В матеріалах справи наявні копії документів на підтвердження продажу придбаного товару на внутрішньому ринку та продаж на експорт: копії зовнішньоекономічних контрактів разом із копіями вантажно-митних декларацій, копії договорів поставки, видаткових накладних, довіреностей та платіжних документів (Додаток № 1).

Колегія суддів звертає увагу, що зазначені у вищевказаних документах періоди часу, протягом якого здійснювалося придбання, транспортування, зберігання товару, його подальший продаж, узгоджуються із зазначеними датами продажу та отримання товару у податкових та видаткових накладних.

В свою чергу відповідачем не було надано належних доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій, що вказує на необґрунтованість тверджень відповідача та суду першої інстанції про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.

Таким чином, враховуючи сукупність наявних в матеріалах справи доказів колегія суддів вбачає достатньо підстав для висновку про реальність господарських операцій за договорами поставки позивача з ПП «Колос Кіровоградщини 2009»та ПП Електропроммаш», а також правомірність формування валових витрат, податкового кредиту ПДВ, та заявлення відповідних сум ПДВ до бюджетного відшкодування. Відповідач доказів на підтвердження протилежного не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент здійснення операцій поставки контрагенти позивача - ПП «Колос Кіровоградщини-2009»та ПП «Електропроммаш»були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, їм були присвоєні індивідуальні податкові номери, а свідоцтва платника податку на додану вартість вказаних суб'єктів господарювання не були анульовані.

Наведене вище та наявні в матеріалах справи документ спростовують доводи Відповідача та посилання суду першої інстанції на ту обставину, що перевіркою контрагентів позивача встановлено, зокрема, відсутність у них необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів або ж відсутність їх за місцем знаходження, що в свою чергу свідчить про неможливість здійснення даними підприємствами господарської діяльності згідно укладених договорів.

Крім того, судова колегія зазначає, що позивач не має права витребовувати у контрагента документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним роботи, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента, а відтак і щодо відсутності у діях позивача порушень норм чинного податкового законодавства з наведених вище підстав. Колегія суддів також звертає увагу, що згідно з ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину. має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно із частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю. Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Безпідставними і необґрунтованими колегія суддів вважає висновки перевірки про нікчемність правочинів між позивачем та ПП «Колос Кіровоградщини-2009», ПП «Електропроммаш»у зв'язку з порушенням публічного порядку відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України.

З огляду на положення ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності вини, завідомо умисної мети чи факту спрямованості правочинів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим ч. 1 ст. 228 ЦК України пов'язує визначення порушення публічного порядку, а відтак, вважати такі договори нікчемними згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України у суду достатніх підстав немає.

Встановлені обставини свідчать також про відсутність порушень зі сторони позивача положень п.п 5.3.9 та п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Усі необхідні первинні, розрахункові та платіжні документи наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів звертає також увагу, що в акті перевірки позивача податковим органом встановлено завищення не лише валових витрат на суму 12 087 884 грн. (стор. 63 акта перевірки), а і завищення валових доходів на суму 12 087 884 грн. (стор. 65 акта перевірки), однак всупереч положенням п. 54.3 ст. 54 ПК України не враховано встановлене завищення валових доходів у висновку до акта перевірки та при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000414040 від 11.07.2011 року.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до ст.86.9 Податкового кодексу України та п.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі -Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Станом на день прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідного судового рішення по кримінальній справі, яке б набрало законної сили, не було прийнято, отже, у ДПІ не було передбачених ПК України підстав для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, а тому вони є незаконними і підлягають скасуванню.

Вказаним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав і ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року -скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) від 11.07.2011 року № 0000414040 та № 0000424040.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»понесені ним судові витрати в сумі 1073 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О.

Міщук М.С.

Постанова складена у повному обсязі 03.12.2012 року.