Ухвала суду № 27767712, 29.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2397/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Хрімлі О.Г.

Коротких А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феракс»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області №0000702301 та №000069230 від 01 грудня 2011 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області, звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 01 листопада 2011 року по 09 листопада 2011 року Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за весь період діяльності з метою правомірності відображення платником податків від'ємного значення з податку на додану вартість з 10 серпня 2009 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт № 1771/232/36287755 від 16 листопада 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 198.3, 198.4 ст. 198 ПК України, ст. ст. 3, 42, 43, п. 1 ст. 51 ГК України та ч. 3 ст. 91, ст.. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 2. ст. 228, ст. ст. 413, 416, 626, 628, 629, 689, 712 ЦК України, ст. ст. 90, 95, 102 ЗК України в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 5 518 369,00 грн.; порушення норм п. 1.7, ст. 1, п. п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 п. 7.4., п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, 198.4 ст. 198 ПК України, ст. ст. 3, 42, 43, п. 1 ст. 51 ГК України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у сумі 17 195, 00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що TOB «Феракс»користується земельною ділянкою на підставі договорів суперфіцію №1 від 16 серпня 2009 року та № 1 від 17 березня 2010 року, згідно яких ОСОБА_3 передав в безоплатне безстрокове користування земельну ділянку TOB «Феракс», яка знаходиться на території Гоголівської сільської ради Броварського району для будівництва та експлуатації «Цеха по виробництву ковбасних виробів та м'ясних продуктів з блоком АПК», загальною площею 4,00 га.

Посадові особи податкового органу прийшли до висновку, що договори укладались однією особою ОСОБА_3, як фізичною особою, та генеральним директором TOB «Феракс», а тому податковий орган прийшов до висновку, що TOB «Феракс»проводились будівельні роботи з 01 січня 2010 року без права володіння чи користування земельною ділянкою та без належно оформленого дозволу на будівництво «Цеха по виробництву ковбасних виробів та м'ясних продуктів з блоком АПК».

Таким чином, угоди на ведення будівельних робіт були укладені та виконувались з порушенням вимог чинного законодавства, а тому, відповідно до ст. 215 ЦК України, є нікчемними, а, отже, не створюють правових наслідків, що призвело до завищення товариством податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 5 518 369, 00 грн.

За результатами перевірки Броварською об»єднанню державною податковою інспекцією Київської області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000702301 та №0000692301 від 01 грудня 2011 року, згідно з якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21 493, 75 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 518 369, 00 грн.

Позивач оскаржив рішення відповідача в адміністративному порядку до Державної податкової служби Київської області та Державної податкової служби України. Однак, скарги залишені без задоволення.

Як вбачається з матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 16 серпня 2009 року між ОСОБА_3 та TOB «Феракс»укладено Договір суперфіцію № 1, згідно з яким ОСОБА_3 передає TOB «Феракс»у безоплатне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Гоголівської сільської ради Броварського району для будівництва та експлуатації «Цеха по виробництву ковбасних виробів та м'ясних продуктів з блоком АПК»терміном з 16 серпня 2009 року до 16 березня 2010 року.

Договором суперфіцію № 1 від 17 березня 2010 року вищезазначена земельна ділянка була передана ОСОБА_3 TOB «Феракс»у безстрокове безоплатне користування.

25 жовтня 2010 року TOB «Феракс»отримало Дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на виконання будівельних робіт № 815/10.

У березні 2011 року позивачем отримано акт готовності об'єкта до експлуатації № 2305 від 11 березня 2011 року та Сертифікат відповідності № 00002305 від 18 березня 2011 року, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

10 червня 2011 року позивач отримав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (цех по виробництву ковбасних виробів та м'ясних продуктів з блоком адміністративно-побутового корпусу) серії СЕА № 065509 та зареєстрував вказане майно у комунальному підприємстві Київської області «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації»за № 1124.

TOB «Феракс»віднесено до податкового кредиту витрати, пов'язані з будівництвом «Цеху по виробництву ковбасних виробів та м'ясних продуктів з блоком АПК», закупівлею м'ясних продуктів та спецій для виробництва ковбасних та м'ясних продуктів, проведенням випробувальних та пусконалагоджувальних робіт стосовно експлуатації виробничих приміщень та обладнання на суму 5 518 369, 00 грн., з яких: за лютий 2010 року у розмірі 21 666, 00 грн., за березень 2010 року у розмірі 59 996, 00 грн., за квітень 2010 року у розмірі 167 671, 00 грн., за травень 2010 року у розмірі 201 803, 00 грн., за червень 2010 року у розмірі 85 348, 00 грн., за липень 2010 року у розмірі 165 456, 00 грн., за серпень 2010 року у розмірі 358 877, 00 грн., за вересень 2010 року у розмірі 433 704, 00 грн., за жовтень 2010 року у розмірі 363 150, 00 грн., за листопад 2010 року у розмірі 425 432, 00 грн., за грудень 2010 року у розмірі 895 987, 00 грн., за січень 2010 року у розмірі 1 016 796, 00 грн., за лютий 2011 року у розмірі 158 631, 00 грн., за березень 2011 року у розмірі 290 095, 00 грн., за квітень 2011 року у розмірі 323 410, 00 грн., за травень 2011 року у розмірі 223 807, 00 грн., за червень 2011 року у розмірі 166 860, 00 грн., за липень 2011 року у розмірі 51 944, 00 грн., за серпень 2011 року у розмірі 85 916, 00 грн. за вересень 2011 року у розмірі 21 820, 00 грн.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної-) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно до п. п. а, б п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Як вбачається з акту перевірки, висновки посадових осіб податкового органу про завищення податкового кредиту у розмірі 5 518 369,00 грн. та заниження податкового зобов'язання у розмірі 17 195, 00 грн. ґрунтуються лише на тому, що договори суперфіцію № 1 від 16 серпня 2009 року та № 1 від 17 березня 2010 року є нікчемними, а тому не дають права позивачу на віднесення до податкового кредиту зазначених сум з податку на додану вартість, які сформувались у позивача за наслідками ведення господарської діяльності, а саме будівництвом цеху, охороною об'єкта, оформленням дозвільної документації, вантажними перевезеннями, закупівлею сировини та спецій, закупівлею обладнання, проведенням випробувальних та пусконалагоджувальних робіт стосовно експлуатації виробничих приміщень.

Крім того, в акті перевірки встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт оформлений неналежним чином, що також виключає право позивача на віднесення до податкового кредиту сум з податку на додану вартість, які сформувались у позивача за наслідками ведення господарської діяльності, а саме будівництвом цеху, охороною об'єкта, оформленням дозвільної документації, вантажними перевезеннями, закупівлею сировини та спецій, закупівлею обладнання, проведенням випробувальних та пусконалагоджувальних робіт стосовно експлуатації виробничих приміщень.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками акту перевірки оскільки податковий орган помилково тлумачить норми матеріального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сторонами договорів суперфіцію №1 від 16 серпня 2009 року та № 1 від 17 березня 2010 року є фізична особа ОСОБА_3 та юридична особа TOB «Феракс».

Договори суперфіцію від імені юридичної особи TOB «Феракс»підписувались генеральним директором ОСОБА_3, який діяв від імені та в інтересах товариства як посадова особа, повноваження якої підтверджені статутом підприємства та наказом про призначення на посаду генерального директора.

Відповідно до ст. 24 ЦК України - людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Згідно до ст. 80 ЦК України - юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ст. 96 ЦК України - юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Згідно до ст. 92 ЦК України - юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 413 ЦК України - власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій).

Згідно до ст. 416 ЦК України - право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача.

Відповідно до ст. 627 ЦК України - сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, висновок податкового органу про поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача, у зв'язку з тим, що договори суперфіцію укладені між фізичною особою ОСОБА_3 та генеральним директором юридичної особи TOB «Феракс», судом до уваги не приймаються, оскільки відносини виникли між фізичною особою та юридичною особою, як відособленими учасниками цивільних правовідносин.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання податкового органу на те, що оскільки у Дозволі на виконання робіт не вказана вулиця, де розташований об'єкт, будівельні роботи зі спорудження об'єкта та вся подальша діяльність TOB «Феракс»не є господарською діяльністю підприємства, що не дає права позивачу на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у розмірі 5 518 369,00 грн., а всі договори, що укладались підприємством у результаті його подальшої діяльності є нікчемними.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»№ 2806-IV від 06 вересня 2005 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність з 17 лютого 2011 року) документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Статтею 29 цього Закону визначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Статтею 29 Закону «Про планування і забудову територій»визначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Як вбачається із матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області позивачу було видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 815/10 від 29 січня 2010 року, строк дії якого визначено до 01 листопада 2011 року.

Вказаний дозвіл містить всі необхідні реквізити та адресу будівництва, а тому підстави вважати його неналежно оформленим у суду відсутні.

Крім того, в березні 2011 року позивачем отримано акт готовності об'єкта до експлуатації № 2305 від 11 березня 2011 року та Сертифікат відповідності № 00002305 від 18 березня 2011 року, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

10 червня 2011 року позивач отримав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (цех по виробництву ковбасних виробів та м'ясних продуктів з блоком адміністративно-побутового корпусу) серії СЕА № 065509 та зареєстрував вказане майно у комунальному підприємстві Київської області «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації»за № 1124.

Вказані обставини свідчать про те, що зазначений об»єкт нерухомості було проведено з дотриманням архітектурно - будівельними нормами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.