Постанова № 27767575, 06.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. справа № 2а/0470/2793/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу військової частини А 4608

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/2793/12 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 4608 про стягнення грошової компенсації, -

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії військової частини А 4608 по невиплаті грошової компенсації на суму замість предметів, належних до видачі, неправомірними та зобов'язати відповідача вчинити дії по виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації на суму замість предметів, належних до видачі у розмірі 4559, 86 грн.. В обґрунтуванні заявлених вимог посилався на те, що він проходив військову службу у військовій частині А4608 та був звільнений з військової служби в запас, у зв'язку із закінченням строку контракту. На час звільнення позивачу не було виплачено грошову компенсацію замість не отриманого під час служби речового майна. Разом з тим, позивачу було видано довідку № 796 від 03.09.2009 року, відповідно до якої він має право на отримання грошової компенсацію на загальну суму 4559, 86 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: стягнуто з військової частини А 4608 на користь ОСОБА_1 не отриману грошову компенсацію замість предметів, належних до видачі, у розмірі 4559,86грн. Постанова суду мотивована наявністю у позивача права на отримання грошової компенсації замість речового забезпечення, яке не було видано під час проходження служби. Підставою для часткового задоволення позову стали висновки суду про відсутність обставин, які б свідчили про протиправність дій відповідача у спірних правовідносинах, невиплата грошової компенсації є наслідком відсутності належного фінансування.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач -військова частина А 4608 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу командира військової частини А4608 від 12.08.2009р. №162 позивача виключено зі списків особового складу частини, у зв'язку з звільненням останнього у запас (а.с.9). Цим же наказом визначено виплати, які мають бути здійснені позивачу під час звільнення. Виплата грошової компенсації за не отримане речове забезпечення наказом не передбачена.

Згідно з довідкою №796 від 03.09.2009р. позивач має право на отримання грошової компенсації на суму не отриманого речового забезпечення у загальному розмірі 4559,86грн., при цьому не виплачена грошова компенсація до 11.03.2000р. становить 633,11грн., після 11.03.2000р. -3926,75грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання зазначеної грошової компенсації у повному обсязі.

З такими висновками суду першої інстанції, в повній мірі, суд апеляційної інстанції не може погодитись з наступних підстав.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною 2 статті 9 вказаного Закону передбачено, що військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

З 11 березня 2000 року Законом України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»було призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або, за їх бажанням, грошової компенсації замість них, та замість речового майна.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на отримання грошової компенсації за речове майно до 11.03.2000р., розмір якої згідно з довідкою становить 633,11грн.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб»від 3 листопада 2006 року №328-V Закон №2011-ХІІ доповнено статтею 9-1, відповідно до якої продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 9-1 зазначеного Закону передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма права набрала чинності з 01.01.2007р.

Відповідно до пункту 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Однак, Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію пункту 2 статті 91 було зупинено, а Законом України від 28 грудня 2007 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України»взагалі виключено.

Водночас, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначені положення Закону України від 28 грудня 2007 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з моменту прийняття рішення Конституційним Судом України частина 2 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ є діючою та підлягає виконанню.

Таким чином, починаючи з 22 травня 2008 року позивач має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно.

Як вбачається з довідки №796, в якій, зокрема, відображено місяць та рік настання права на отримання грошової компенсації, розмір грошової компенсації замість предметів речового майна, починаючи з 22.05.2008р., становить 2057,02грн.

Таким чином, позивач має право на отримання грошової компенсації у загальному розмірі 2690,13грн. (633,11грн. + 2057,02грн. = 2690,13грн.).

Право позивача на звернення з позовом до суду виникло з часу видання наказу від 12.08.2009р. №162, яким, зокрема, визначено виплати, що мають бути здійснення у зв'язку зі звільненням позивача із служби та до яких грошову компенсацію за речове майно включено не було.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що з позовом про стягнення вказаних сум позивач звернувся 12 серпня 2010р. (а.с.13), тобто в межах строку звернення до суду, який було визначено ч.2 ст.99 КАС України, в редакції до 30.07.2010р.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини А4608 -задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 у справі №2а/0470/2793/12 -скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Стягнути з військової частини А4608 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість предметів речового майна у розмірі 2690,13грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, у вигляді судового збору, у розмірі 49,0грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України відповідно до вимог ст. 212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 07.11.2012 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк