Рішення № 27765553, 03.12.2012, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 1513/2690/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

при секретарі Урсул Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про

визнання договорів купівлі - продажу дійсними та визнання права власності на нежитлові приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 04.09.2012 року звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі - продажу нежитлових приміщень № ТП-1 та № ТП-2 від 12.06.2012 року - дійсними та визнання права власності на нежитлові приміщення.

Як вбачається з позовної заяви, 12.06.2012 року, ОСОБА_1 за 25000 гривень придбала у ОСОБА_2 нежитлове приміщення - торгівельний павільйон з літньою площадкою, розташований на земельній ділянці загальною площею 200 кв.м., в районі бази відпочинку «АДРЕСА_1, який складається з: літ. «А» - торгівельний павільйон; № 1 - замощення, про що було складено та підписано договір купівлі - продажу № ТП-1. Після укладання та підписання договору купівлі-продажу № ТП-1, 12.06.2012 року ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 25000 гривень за придбане нежитлове приміщення, що підтверджується відповідною розпискою відповідача та у той же день сторони склали і підписали акт приймання-передачі придбаного майна. ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 технічну документацію на придбане позивачкою нежитлове приміщення, однак у порушення п. 11 договору купівлі-продажу № ТП-1 від 12.06.2012 року, у строк до 01.07.2012 року нотаріально вказаний договір не посвідчила.

12.06.2012 року, ОСОБА_1 за 18500 гривень придбала у ОСОБА_2 нежитлове приміщення - торгівельний павільйон з літньою площадкою, розташований на земельній ділянці загальною площею 55,56 кв.м., в районі бази відпочинку «АДРЕСА_2, який складається з: літ. «А» - торгівельний павільйон; № 1 - замощення, про що було складено та підписано договір купівлі - продажу № ТП-2. Після укладання та підписання договору купівлі-продажу № ТП-2, 12.06.2012 року ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 18500 гривень за придбане нежитлове приміщення, що підтверджується відповідною розпискою відповідача та у той же день сторони склали і підписали акт приймання-передачі придбаного майна. ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 технічну документацію на придбане позивачкою нежитлове приміщення, однак у порушення п. 11 договору купівлі-продажу № ТП-2 від 12.06.2012 року у строк до 01.07.2012 року, нотаріально вказаний договір не посвідчила.

Невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань, викладених у п. 11 договорів купівлі-продажу № ТП-1 та № ТП-2 від 12.06.2012 року позбавляє ОСОБА_1 можливості у встановленому законом порядку оформити своє право власності на придбані нежитлові приміщення. На підставі наведеного позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 03.12.2012 року в судове засідання не з'явилась, але 29.11.2012 року за вх. № 15616 подала до канцелярії Кілійського районного суду Одеської області письмову заяву, згідно з якою позов підтримала у повному обсязі та просить його задовольнити розглянувши справу за її відсутності /а.с. 37/.

Відповідач ОСОБА_2 03.12.2012 року в судове засідання не з'явився, але 30.11.2012 року за вх. № 15667 подала до канцелярії Кілійського районного суду Одеської області письмову заяву, згідно з якою позов визнала у повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутності /а.с. 38/.

На підставі письмових заяв позивача та відповідача суд ухвалює рішення за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 169, 197 ЦПК України.

Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом достовірно встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить торгівельний павільйон, який складається з: торгівельного павільйону - літ. «А»; замощення - № 1, площею 40,9 квадратних метрів, розміщений в рекреаційній зоні узбережжя АДРЕСА_1 Викладене підтверджується: рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 30.04.2009 року по цивільній справі № 2-2748/2009 року /а.с. 16/; витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «РБТІ та РОН» № 22820198 від 25.05.2009 року /а.с. 17/; технічним паспортом на будівлі та споруди торгівельного павільйону виготовленого КП «РБТІ та РОН» 13.10.2008 року /а.с. 8-12/; попереднім договором резервування земельної ділянки № 06 від 03.05.2012 року укладеним між Приморською сільською радою Кілійського району та ОСОБА_2 строком до 30.04.2013року /а.с. 18/.

12.06.2012 року між ОСОБА_2, яка діяла як продавець, з одного боку та ОСОБА_1, яка діяла як покупець, з другого боку укладено письмовий договір № ТП-1 купівлі-продажу нежитлового приміщення - торгівельного павільйону з літньою площадкою, розташованого на земельній ділянці загальною площею 200 кв.м., в районі бази відпочинку «АДРЕСА_1, згідно з яким продавець передала, а покупець прийняла зазначене нежитлове приміщення, сплативши за нього 25000 гривень /а.с. 19-20/. Відповідно до п. 11 зазначеного договору ОСОБА_2 до 01.07.2012 року зобов'язана була підготувати усі необхідні документи та нотаріально посвідчити договір.

Після укладання та підписання договору купівлі - продажу № ТП-1 на виконання п. 10, ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 придбаний останньою торгівельний павільйон, про що сторонами 12.06.2012 року складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення /а.с. 21/.

Після підписання договору купівлі - продажу № ТП-1 та складання акту приймання-передачі, 12.06.2012 року ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 25000 гривень за придбаний торгівельний павільйон, що підтверджується відповідною розпискою відповідача від 12.06.2012 року /а.с. 22/.

Однак, в порушення п. 11 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № ТП-1, від 12.06.2012 року, у строк до 01.07.2012 року ОСОБА_2 нотаріально цей договір не посвідчила.

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить торгівельний павільйон з літньою площадкою, який складається з: торгівельного павільйону - літ. «А»; замощення - № 1, розміщений в рекреаційній зоні узбережжя Чорного моря, на землях Приморської сільської ради в АДРЕСА_2». Викладене підтверджується: рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 17.04.2009 року по цивільній справі № 2-2723/2009 року /а.с. 30/; технічним паспортом на будівлі та споруди торгівельного павільйону виготовленого КП «РБТІ та РОН» 13.10.2008 року зі змінами внесеними 11.09.2009 року /а.с. 23-27/; попереднім договором резервування земельної ділянки № 07 від 03.05.2012 року укладеним між Приморською сільською радою Кілійського району та ОСОБА_2 строком до 30.04.2013 року /а.с. 31/.

12.06.2012 року між ОСОБА_2, яка діяла як продавець, з одного боку та ОСОБА_1, яка діяла як покупець, з другого боку укладено письмовий договір № ТП-2 купівлі-продажу нежитлового приміщення - торгівельного павільйону з літньою площадкою, розташованого на земельній ділянці загальною площею 55,56 кв.м., в районі бази відпочинку «АДРЕСА_2, згідно з яким продавець передала, а покупець прийняла зазначене нежитлове приміщення, сплативши за нього 18500 гривень /а.с. 32-33/. Відповідно до п. 11 зазначеного договору ОСОБА_2 до 01.07.2012 року зобов'язана була підготувати усі необхідні документи та нотаріально посвідчити договір.

Після укладання та підписання договору купівлі - продажу № ТП-2 на виконання п. 10, ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 придбаний останньою торгівельний павільйон, про що сторонами 12.06.2012 року складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення /а.с. 34/.

Після підписання договору купівлі - продажу № ТП-2 та складання акту приймання-передачі, 12.06.2012 року ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 18500 гривень за придбаний торгівельний павільйон, що підтверджується відповідною розпискою відповідача від 12.06.2012 року /а.с. 35/.

Однак, в порушення п. 11 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № ТП-2, від 12.06.2012 року, у строк до 01.07.2012 року ОСОБА_2 нотаріально цей договір не посвідчила.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, заміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно і сплачує за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У ст. 392 ЦПК України зазначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Оскільки з досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 правомірно набула право власності на нерухоме майно, однак не в змозі оформити його належним чином інакше ніж в судовому порядку, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу, суд вважає, що право позивача підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України та задовольняє позов.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дійсним письмовий договір купівлі - продажу № ТП-1 нежитлового приміщення - торгівельного павільйону з літньою площадкою, розташованого в районі бази відпочинку АДРЕСА_1, який складається з: літ. «А» - торгівельний павільйон, № 1 - замощення, укладений 12.06.2012 року між ОСОБА_2, яка передала, з одного боку та ОСОБА_1, яка прийняла зазначене нежитлове приміщення, сплативши за нього встановлену суму грошей, з іншого боку.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на нежитлове приміщення - торгівельний павільйон з літньою площадкою, розташований в районі бази відпочинку АДРЕСА_1, який складається з: літ. «А» - торгівельний павільйон, № 1 - замощення, на підставі договору купівлі - продажу № ТП-1 від 12.06.2012 року.

Визнати дійсним письмовий договір купівлі - продажу № ТП-2 нежитлового приміщення - торгівельного павільйону з літньою площадкою, розташованого в районі бази відпочинку «АДРЕСА_2, який складається з: літ. «А» - торгівельний павільйон, № 1 - замощення, укладений 12.06.2012 року між ОСОБА_2, яка передала, з одного боку та ОСОБА_1, яка прийняла зазначене нежитлове приміщення, сплативши за нього встановлену суму грошей, з іншого боку.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на нежитлове приміщення - торгівельний павільйон з літньою площадкою, розташований в районі бази відпочинку «АДРЕСА_2, який складається з: літ. «А» - торгівельний павільйон; № 1 - замощення, на підставі договору купівлі - продажу № ТП-2 від 12.06.2012 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан