Постанова № 27763786, 28.11.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 р. Справа №5023/3054/12

(н.р.5023/978/12)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя - Могилєвкін Ю.О., судді Гетьман Р.А., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Кондратюк Н.А.

1-го позивача - Горлов М.В.

2-го позивача - Миколенко С.С.

відповідача - Луценко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ СК "Лемма-Віте", м. Харків (вх. №3183Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 20.09.12 року у справі №5023/3054/12 (н.р. 5023/978/12)

за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі

1. Міністерства інфраструктури України, м. Київ

2. Державного підприємства "Кіївпассервіс", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма-Віте",

м. Харків

про застосування наслідків недійсності правочину та повернення 600000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року Київський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (1-й позивач) та в особі Державного підприємства "Київпассервіс" (2-й позивач), звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ПАТ СК "Лемма-Віте" на користь 2-го позивача грошових коштів у розмірі 600000,00 грн., отриманих за договором довгострокового страхування життя №ДП 1210073 від 27.07.2007 року, який за рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2011 року по справі №33/21-09, що набрало законної сили, визнано недійсним.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.09.2012 року по справі №5023/3054/12 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю.

Застосовано наслідки недійсності Договору довгострокового страхування життя №ДП 1210073 від 27.07.2007 року укладеного між ДП «Київпассервіс» та ПАТ «Страхова компанія «Лемма-Віте».

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Лемма-Віте» на користь ДП «Київпассервіс»грошові кошти в розмірі 600000,00 гривень, отримані за договором довгострокового страхування життя №ДП 1210073 від 27.07.07 року.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Лемма-Віте» на користь держбюджету України 12 000,00 грн. судового збору.

Відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, та на порушення норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що зі змісту рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2011 року, на підставі якого прокурором було заявлено позовні вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, вимоги про стягнення спірної суми вже були предметом судового розгляду. Крім того, перший позов було заявлено також прокурором ще в січні 2008 року, тож позивачу, як мінімум, стало відомо про порушення його права в момент подання зазначеного позову, що є моментом початку перебігу строку позовної давності. Враховуючи, що спосіб захисту цивільного права (а саме, відновлення становища, яке існувало до порушення) при поданні другого позову не змінився, то на момент подання такого позову строк позовної давності вже минув.

Більш того, апелянт вказує на те, що судом при застосуванні наслідків недійсності правочину не було враховано заперечень сторони відповідача про фактичне надання послуги (понесені витрати) за спірним договором, а також інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про застосування двосторонньої реституції відповідно до ст. 216 ЦК України.

За вказаних обставин, відповідач просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2012 року по справі №5023/3054/12 та прийняти нове, яким відмовити у позові.

ДП "Київпассервіс" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на необґрунтованість та надуманість доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Що стосується твердження ПАТ "Страхова компанія "Лемма-Віте" про ненадання господарським судом Харківської області оцінки заяві щодо застосування позовної давності, то на думку ДП "Київпассервіс" воно не відповідає нормам законодавства. Звернення до суду з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину можливе лише у разі вступу в законну силу рішення суду про визнання правочину недійсним. Рішення про визнання недійсним Договору №ДП 1210073 вступило в законну силу 10.01.2012 року (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 року у справі №33/21-09), а Київська транспортна прокуратура звернулася до суду про застосування реституції до вказаного договору 13.02.2012 року. Тож строк позовної давності для пред'явлення позовної вимоги до ПАТ "Страхова компанія "Лемма-Віте" про застосування наслідків недійсності зазначеного договору не може вважатися пропущеним.

Крім того, ДП "Київпассервіс" вважає таким, що не відповідає нормам законодавства і твердження ПАТ "СК "Лемма-Віте" про те, що судом не враховано заперечення сторони відповідача про фактичне надання послуги (понесені витрати) за спірним договором, а також інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про застосування двосторонньої реституції відповідно до ст. 216 ЦК України.

Як зазначає ДП "Київпассервіс", на виконання своїх зобов'язань по даному Договору страхування ним перераховано 600000,00 грн. на рахунки ПАТ "СК "Лемма-Віте", в той час як останнім не було здійснено будь-яких дій на виконання цього договору та не понесено жодних витрат.

Тож ДП "Кіївпассервіс" вважає рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2012 року по справі №5023/3054/12 законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції 27.07.07 року між Державним підприємством «Київпассервіс» та ЗАТ «Страхова компанія «Лемма-Віте» був укладений договір довгострокового страхування життя (пенсійного страхування) № ДП 1210073 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.3 статуту ПАТ «Страхова компанія «Лемма-Віте» є правонаступником ЗАТ «Страхова компанія «Лемма-Віте».

На виконання умов договору довгострокового страхування життя № ДП 1210073 від 27.07.07 року ДП «Київпассервіс» перераховано на рахунок ПАТ «СК «Лемма-Віте» 600000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 2299 від 01.08.2007 р.; № 2306 від 02.08.2007 р.; № 2329 від 03.08.2007 р.; № 2330 від 06.08.2007 р.; № 2342 від 07.08.2007 р.; № 2511 від 21.08.2007 р. (т. 1 а.с. 41 - 46).

Рішенням господарського суду Харківської області № 33/21-09 від 22.11.11 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.12 року, визнано недійсним договір довгострокового страхування життя (пенсійного страхування) № ДП 1210073 від 27.07.07 року.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України у разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму ВСУ України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»реституція, як спосіб захисту цивільного права, застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи його визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлено тільки стороні недійсного правочину. Це свідчить про те, що наслідки недійсності правочину залежать від того, які саме дії були здійснені сторонами на виконання такого правочину.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму ВСУ України від 06.11.2009 р.№ 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання спірного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги, в разі наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання своїх договірних зобов'язань, ДП «Київпассервіс» перерахувало 600 000 грн. на рахунки ПАТ «СК «Лемма-Віте». В той же час, ПАТ «СК «Лемма-Віте»не надано суду першої інстанції доказів вчинення дій на виконання Договору страхування та понесення фактичних витрат по цьому Договору.

Тому, посилання апелянта на те, що судом першої інстанції при застосуванні наслідків недійсності правочину не було враховано його заперечень про фактичні надані послуги (понесені витрати) за спірним договором безпідставне, оскільки таких доказів суду надано не було.

Стосовно заяви Відповідача про застосування строку позовної давності суд першої інстанції правомірно відмовив у його задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положеннями ч.ч. 1-2 ст. 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а також у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників

Як зазначалось вище, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.09 року, реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Тобто, звернення до суду з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину можливе лише у разі вступу в законну силу рішення суду про визнання правочину недійсним.

Київською транспортною прокуратурою було подано позовну заяву № 11/12г -13 лютого 2012 року, а рішення господарського суду Харківської області у справі № 33/21-09 від 22 листопада 2011 року про визнання недійсним договору № ДП 1210073 вступило в законну силу після винесення постанови Харківським апеляційним господарським судом від 10 січня 2012 року.

За таких обставин Відповідачем не доведено факту пропуску строку позовної давності, що підтверджується матеріалами справи та відповідними процесуальними діями передбаченими ЦК України з боку Прокурора, тому, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано не задовольнив заяву Відповідача щодо застосування строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 20.09.12 року у справі №5023/3054/12 (н.р. 5023/978/12) прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст.ст. 203, 216, 256, 257, 624, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99,101, п.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 20.09.12 року у справі №5023/3054/12 (н.р. 5023/978/12) залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 28.11.2012 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Гетьман Р.А.

Плужник О.В.