Постанова № 27763777, 27.11.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року Справа № 5002-20/1489-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

прокурор, Бучко Роман Васильович, посвідчення № 012818 від 07.11.12, старший прокурор відділу прокуратури Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері;

представник позивача, Лебедков Валерій Володимирович, довіреність № 220/742/д від 16.11.11, Міністерство оборони України;

представник позивача, Лебедков Валерій Володимирович, довіреність № 9/185 від 30.01.12, Євпаторійська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства оборони України;

представник позивача, не з'явився, Військова частина А 2091;

представник відповідача, не з'явився, приватне підприємство "Артек-Союз";

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Артек-Союз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Куртлушаєв М.І.) від 20 серпня 2012 року у справі № 5002-20/1489-2012

за позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону

в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України

2. Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України 3. Військової частини А 2091

до приватного підприємства "Артек-Союз"

до відома: Військового прокурора Севастопольського гарнізону

про стягнення 19413,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України та Військової частини А 2091просить стягнути із приватного підприємства "Артек-Союз" за договором на використання електроенергії №35/10э від 13 травня 2010 року заборгованість за використану електроенергію за період із 14 березня 2011 по 01 квітня 2012 року в суму 19021,54 грн., пеню за період із 29 жовтня 2011 року по 01 квітня 2012 року у сумі 219,68 грн., та 3% річних за період із 01 жовтня 2011 року по 01 квітня 2012 року у сумі 171,92 грн. (т.1. а.с. 3-4, 7-9).

Відповідач відхилив позов, зазначив при цьому, що згідно окремих доручень Міністра Оборони України Єжеля М.Б. (т.1. а. с. 72-73) у другому, третєму та четвертому кварталах 2011 року, з метою зменшення вартості послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, які надаються суб'єктами господарювання, оплата з послуг тепло-, електро-, водо-, газо- та паро- постачання, водовідведення та вивозу сміття, що споживаються суб'єктами господарювання для надання послуг з харчування особового складу, здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Окрім того, відповідач зазначає, що відповідно до Закону України "Про електроенергетику" постачальники електроенергії зобов'язані забезпечити надійну поставку електроенергії згідно та на умовах ліцензій та договорів. На думку відповідача, відсутність у позивача зазначеної ліцензії тягне за собою визнання договору від №35/10э від 13 травня 2010 недійсним.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2012 року у справі №5002-20/1489-2012 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Так, суд першої інстанції встановив, що за договором про відшкодування вартості послуг з електропостачання №35/10э від 13 травня 2010 року за відповідачем склалась заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 19021,54 грн., яка підтверджується довідками про використання електроенергії та на підставі загальних норм цивільного законодавства про належне виконання зобов'язань - підлягає стягненню.

Не погодившись із зазначеним рішенням, приватне підприємство "Артек-Союз" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 20 серпня 2012 року у справі №5002-20/1489-2012 скасувати, прийняти нове, яким визнати договір про відшкодування вартості послуг з електропостачання №35/10э від 13 травня 2010 року недійсним; у задоволенні позовних вимог -відмовити.

Заявник апеляційної скарги звертає увагу суду на те, що відповідно до статті 13 Закону України "Про електроенергетику" та статті 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" виробництво, передача та постачання електричної енергії базується на дозвільному принципі (ліцензії).

Отже, на думку заявника апеляційної скарги, відсутність у позивача зазначеної ліцензії тягне за собою визнання договору від №35/10э від 13 травня 2010 року недійсним, як договору який суперечить вимогам чинного законодавства на підставі пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуюче викладене, приватне підприємство "Артек-Союз" наполягає на тому, що підстав для задоволення позовних вимог про стягнення відповідної заборгованості не має.

При цьому, відповідач взагалі не заперечує наявність в нього заборгованості за спожиту електроенергію, втім зазначає, що в такому разі строк дії даного договору, на підставі п. 7.1, 7.2, припинився 31 грудня 2010 року, у зв'язку із чим правовідношення, в яких знаходяться сторони, не можуть бути признані договірними, що тягне відмову у задоволенні вимоги про стягнення штрафу та пені.

Під час розгляду справи прокурором було надано копії актів перевірки використання електроенергії приватного підприємства "Артек-Союз", які засвідчують факт відмови представників споживача від підписання довідок про використання електроенергії.

У судовому засіданні, призначеному на 22 листопада 2012 року сторони підтримали свої вимоги та заперечення, а судовою колегією було оголошено перерву для прийняття рішення по справі.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає частковому скасуванню у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права із врахуванням мотивувальної частини даної постанови апеляційного суду, із нижченаведених підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 27 грудня 2004 року між ВАТ «Крименерго»(постачальник) та військовою частиною А2091 укладено договір про постачання електричної енергії №137 (т.1 а.с. 107-113), відповідно до вимог якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, який сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною.

13 травня 2010 року між Євпаторійською квартирно-експлуатаційною частиною району Міністерства оборони України (платник), приватним підприємством "Артек-Союз" (субспоживач) та військовою частиною А2091 (споживач) укладено договір №35/10э на використання електроенергії, строком дії до 31 грудня 2010 року з врахуванням пролонгації або укладення нового договору на використання вищевказаних об'єктів, яка можлива лише після повного розрахунку субспоживачем за спожиту електроенергію на день визначений згідно п. 6.5. даного договору. Втім, якщо жодна із сторін за 10 діб до завершення дії договору, не попередила іншу сторону про намір розірвати договір, даний договір пролонгується на один рік.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів розірвання даного договору, та доказів визнання його недійсним (листи, заяви, повідомлення, рішення судів, тощо), судова колегія, в супереч доводам апеляційної скарги про його припинення, дійшла висновку, що даний договір на час розгляду справи є чинний.

Згідно пункту 1.1 вказаного договору, в/ч А2091 одержує електричну енергію від Чорноморського РЕМ відповідно до договору №137 від 27 грудня 2004 року, а приватне підприємство "Артек-Союз" частково використовує електроенергію на енергопостачання своїх об'єктів, а саме: військове містечко №1, загальною площею 300,9 кв.м.

Пунктом 2.8. договору встановлено, що приватне підприємство "Артек-Союз" зобов'язане здійснювати обов'язкову оплату за отриману електричну енергію від в/ч А2091 з урахуванням ПДВ. Плата за використання електричної енергії складається з тарифу встановленого ВАТ "Крименерго" з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пунктів 6.3, 6.4. договору №35/10э, розрахунковим періодом вважається період з чотирнадцятого числа попереднього місяця до чотирнадцятого числа поточного місяця. Рахунок за спожиту електричну елегію субспоживачем складається платником на підставі наданої в/ч А2091 і погодженої з приватним підприємством "Артек-Союз" довідки про фактичне використання електроенергії. Рахунок за спожиту електричну енергію надається субспоживачу щомісячно до 17 числа.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, відповідач споживав електроенергію, про що свідчать довідки про використання електроенергії субабонентами (т.1 а.с.10-20).

Як вбачається із додатково наданих актів перевірки використання електричної енергії приватним підприємством "Артек-Союз" військової частини А2091, які підписано трьома представниками даної частини (споживачем), в період із 14 березня по 14 лютого 2012 року представник приватного підприємства "Артек-Союз" відмовлявся підписувати акти про об'єми спожитої електричної енергії.. Із цих підстав представниками споживача складались акти за спірні розрахункові періоди, із фіксуванням показань лічильника станом на початок та кінець облікового періоду, які в свою чергу співпадають з показаннями, що зафіксовані в довідках про використання електроенергії.

Враховуюче зазначене, судова колегія приймає довідки про використання електроенергії субабонентами за спірний період в якості належного доказу споживання електричної енергії відповідачем.

Пунктом 1.3., 6.5. встановлено, що оплата електроенергії за даним договором здійснюється субспоживачем у розмірі 100% за спожиту електроенергію протягом 10 днів на підставі, та після одержання рахунків, виписаних платником, що відновлює лімітну статтю КЕКС 1163 споживача.

Починаючи з березня 2011 року субспоживачем припинилась належним чином здійснюватися оплата за спожиту електроенергію, що призвело до утворення заборгованості за період з квітня 2011 року по квітень 2012 року у сумі 19021,54 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судовою колегією, зазначена заборгованість утворилась у відповідача за довідками про спожиту електроенергію, які оформлені нормативними розрахунками обліку спожитої електроенергії (т.1. а.с. 10-20).

Відсутність сплати заборгованості за отриману електричну енергію за період з квітня 2011 по квітень 2012 року є односторонньою відмовою з боку відповідача від спірного договору від 13 травня 2010 року.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по отриманій електроенергії у розмірі 19021,54 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення 3% річних судова колегія вважає можливим зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана норма закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних судова колегія зазначає наступне.

Матеріали справи містять докази направлення відповідачу рахунків, до яких входить вартість спожитих відповідачем послуг електропостачання по договору №35/10э від 13 травня 2010 року в/ч А2091:

- №65 від 03 лютого 2012 року за період з 25 жовтня 2011 року по 14 грудня 2011 року в сумі 2815,88 грн., що отримано 13 лютого 2012 року;

- №237 від 16 березня 2012 року за період з 15 лютого 2012 року по 14 березня 2012 року в сумі 1951,19 грн., отримано 09 квітня 2012 року;

- №118 від 20 лютого 2012 року на суму 2057,32 грн. за період із 14 грудня 2011 року по 14 січня 2012 року, отримано 03 березня 2012 року

- №127 від 20 лютого 2012 року за період із 14 січня 2012 року по 14 лютого 2012 року в сумі 1869,11 грн., отримано 03 березня 2012 року (т.1, а.с.33-38).

Дані рахунки були отримані відповідачем, про що свідчать підписи представників відповідача на поштових повідомленнях.

Таким чином, з урахуванням вимог пункту 6.5. про те, що споживач здійснює 100% оплату за спожиту електроенергію протягом 10 днів після одержання рахунку від платника, відповідач був зобов'язаний оплатити електричну енергію у 10 денний строку від дня пред'явлення вимоги, тобто у строк до 23 лютого 2012 року, 19 квітня 2012 року та 13 березня 2012 року відповідно.

Враховуючи зазначене, нарахування 3% річних повинно здійснюватись наступним чином.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів2815.8823.02.2012 - 01.04.2012393 %9.032057.3213.03.2012 - 01.04.2012203 %3.381869.1113.03.2012 - 01.04.2012203 %3.07Отже, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню за період із 23 лютого 2012 року по 01 квітня 2012 року у розмірі 15,48 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог стосовно стягнення з відповідача пені, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.7. договору встановлено, що за порушення строків оплати за спожиту електроенергію субспоживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши наданий розрахунок пені, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що пеня:

- по рахунку №65 від 03 лютого 2012 року на суму 2815,88 грн. підлягає стягненню за період із 23 лютого 2012 року по 01 квітня 2012 року, що складає 46,12 грн.

- по рахунку №118 від 20 лютого 2012 року на суму 2057,32 грн. підлягає стягненню за період із 13 березня 2012 року по 01 квітня 2012 року, що складає 17,14 грн.

- по рахунку №127 від 20 лютого 2012 року на суму 1869,11 грн. підлягає стягненню за період із 13 березня 2012 року по 01 квітня 2012 року, що складає 15,58 грн.

Таким чином, загальний розмір пені, яка підлягає стягненню із відповідача становить 78,84 грн.

Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на відсутність відповідної ліцензії у Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України на виробництво, постачання, передачі електричної енергії, як це передбачено статтею 13 Закону України "Про електроенергетику" колегія суддів вважає за можливим зазначити наступне.

Такі доводи приватного підприємства "Артек-Союз" є безпідставними, оскільки Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району не є енергопостачальником або суб'єктом електроенергетики, як це визначено статтями 1, 2 Закону України "Про електроенергетику", за зазначеним Договором №35/10э від 13 травня 2010 року, не веде ніякої господарської діяльності з постачання, виробництва, або передачі електричної енергії, а також нікому не постачає, не виробляє, не передає електричну енергію, а лише сплачує за її споживання військовими частинами на підставі виданих ПАТ "Крименерго" рахунків, який і є постачальником електроенергії.

Так, у відповідності до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року №28, електропередавальна організація - це суб'єкт господарювання який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території.

Євпаторійська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства оборони України не відноситься до жодних з перелічених категорій та не веде ніякої господарської діяльності в сфері електроенергетики.

Відповідно до пунктів 3.2, 7.6 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21 квітня 2011 року №215, квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами Збройних Сил України. Військові частини забезпечуються електроенергією від електричних мереж і електростанцій підприємств Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Від власних електроустановок Квартирно-експлуатаційної частини і військових частин, електроенергія приватному підприємству "Аретек-Союз" не поставляється.

Крім того, зазначений Договір №35/10э по своїй суті не має ніякого відношення до договору поставки.

За таких умов твердження заявника апеляційної скарги на відсутність у Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України ліцензії на постачання електроенергії є нікчемним, таким що не ґрунтується на вимогах закону, а тому не може бути належним доказом у справі.

Також, слід мати на увазі зауваження, які містяться в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Так, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 Цивільного кодексу України є оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Судова колегія звертає увагу, що приватним підприємством "Артек-Союз" не надано жодного доказу порушення його якого - небудь матеріального права договором від 13 травня 2010 року.

Отже, доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування переглянутого рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, оскільки не спростовують викладеного.

Окрім того, питання дійсності чи недійсності договору №35/10э не має принципового значення для вирішення спору, предметом якого є стягнення коштів за фактично використану відповідачем та оплачену іншою особою електроенергію. Слід зазначити, що незалежно від дійсності договору №35/10э, існують приписи цивільного законодавства, відповідно до якого (стаття 11 Цивільного кодексу України) права і обов'язки сторін виникають з відповідних дій осіб.

Споживання електроенергії відповідачем є конклюдентною дією, яка породжує обов'язок її оплати, незалежно від оформлення таких правовідносин відповідним договором. Факт безоплатного споживання електроенергії відповідачем в ході своєї господарської діяльності сторонами не заперечується. Тому, безпідставно збагатившись за рахунок інших осіб, споживши оплачену ними електроенергію, відповідач зобов'язаний відшкодувати її вартість на користь особи, що таку енергію оплатила.

Аналогічної правої позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 31 травня 2012 року у справі №5002-11/4253-2011 за позовом військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона до приватного підприємства "Артек-Союз"; третя особа Військова частина про стягнення 92207,37 грн.

Стосовно окремих доручень Міністра Оборони України Єжеля М.Б. (т.1. а. с. 72-73), на які посилається відповідач, судова колегія зазначає, що предметом даного розгляду справи є правовідношення, які виникли з приводу виконання зобов'язань саме на підставі договору на використання електроенергії №35/10э від 13 травня 2010 року, укладеного між Євпаторійською квартирно-експлуатаційною частиною району Міністерства оборони України (платник), приватним підприємством "Артек-Союз" (субспоживач) та військовою частиною А2091 (споживач) .

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз даної норми дає можливість зробити висновок, що договір -самостійний правочин, який має обов'язкову силу для сторін з моменту його укладення. Сторони пов'язуються взаємними правами та обов'язками і не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови. Крім випадків, передбачених домовленістю сторін або законом.

Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Частина 3 даної статті передбачає, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Частиною 4 статті 188 ГК України визначено, що в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Оскільки, матеріали даної справи не містять ані доказів звернення відповідача до контрагента з пропозицією внести зміни у спірний договір, ані доказів внесення змін до умов договору за рішенням суду, судова колегія вважає, що відповідачем не доведено, що на час розгляду справи договір №35/10э від 13 травня 2010 року діє в інший редакції.

Керуючись статтями 101, п. 2 ч.1 ст.103, п. 4 ч. 1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Артек-Союз" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2012 року у справі № 5002-20/1489-2012 скасувати частково, а саме в частині стягнення із приватного підприємства "Артек-Союз" 140,84 грн. пені та 156,44 грн. 3% річних.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2012 року у справі № 5002-20/1489-2012 викласти в новій редакції.

3.1 Позов задовольнити частково.

Стягнути із приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2а, офіс 3, Сімферополь, 95053, код ЄДРПОУ 30741489, р/р 26009011053400 в банку АКІБ "Укрсіббанк", Харків, МФО 35100, або з інших рахунків) на користь держави в особі Міністерства оборони України, а саме його структурного підрозділу Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Пушкіна, 35, Євпаторія, 97400, код ЄДРПОУ 07759127, р/р 35225011000360, р/р 31256273210637 ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, або на інші рахунки) основну заборгованість у розмірі 19021,54 грн., 3% річних у розмірі 15,48 грн. та пеню в сумі 78,84 грн.

Видати наказ.

Стягнути із приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2а, офіс 3, Сімферополь, 95053, код ЄДРПОУ 30741489, р/р 26009011053400 в банку АКІБ "Укрсіббанк", Харків, МФО 35100, або з інших рахунків) на користь Державного бюджету (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, Сімферополь, код банку 824026) судовий збір за звернення із позовною заявою в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.

В іншій частині позову відмовити.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону (вул. Пушкіна, 35,м.Євпаторія,97427)

2. Міністерство оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)

3. Євпаторійська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства оборони України (вул. Пушкіна, 35,Євпаторія,97400)

4. Військова частина А 2091 (вул. Катерна, 35,Чорноморське,Чорноморський район,96400)

5. Приватне підприємство "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2А, офіс 3,Сімферополь,95006)

6. Військовий прокурор Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, Севастополь, 99011)