Постанова № 27763715, 27.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа№ 5028/19/24/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача -Рябчук С.В.

представників сторін: від відповідача - не з'явився.

розглянувши

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства

виробничо-торгова фірма «Сіверянка»

на рішення

господарського суду Чернігівської області

від 04.10.2012 року.

у справі № 5028/19/24/2012 (суддя: Мацьор В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства

«Облтеплокомуненерго»

до Публічного акціонерного товариства

виробничо-торгова фірма «Сіверянка»

про стягнення заборгованості 181624,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.10.2012 року позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми "Сіверянка" (14020, м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, р/р 26009000167 ПАТ Полікомбанк м. Чернігова, МФО 353100, код 00310143) на користь публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненрго" (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55/Б, р/р 26004300000976 в ПАТ „Банк „Демарк" м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 170507,39 грн. боргу, 8534,73 грн. пені, 1985,89 грн. 3% річних, 445,08 грн. інфляційних втрат, 3629,46 грн. судового збору.

В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 151,38 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 5028/19/24/2012 в частині стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судове засідання 27.11.2012 року представник відповідача не з'явився про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2011 року між відкритим акціонерним товариством „Облтеплокомуненерго" (виробник) та публічним акціонерним товариством виробничо-торгова фірма "Сіверянка" (споживач) укладено договір № 1-0763 на постачання теплової енергії (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору позивач (виробник) бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачу теплову енергію для підігріву води та опалення, а споживач зобов'язується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 1.2. договору, тарифи на послуги на момент укладення цього договору становлять: опалення 262,50 грн./1Гкал або 3,255 грн./ 1 кв.м.

Відповідно до п. 1.3. договору, розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі безоблікового споживання теплової енергії на момент укладення цього договору становить 19 389,71 грн., у тому числі за опалення 19 389,71 (за 5956,9 кв. метрів).

Відповідно до п. 2.1. договору, теплова енергія постачається споживачу для об'єктів перерахованих у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору на опалення, гаряче водопостачання та технологічні потреби, а саме: м. Чернігів, вул. Шевченка, 246 а, гуртожиток площею 5 956,90 кв.м.

Згідно п. 3.2.20. договору, споживачі теплової енергії зобов'язується щомісячно здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника, в порядку передбаченому цим договором.

Відповідно до п.п. 6.4., 6.5. договору, розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця. Розрахунки по цьому договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

Позивач на виконання умов вищезазначеного договору за період з листопада 2011 року по липень 2012 року включно надав послуги відповідачу в розмірі 174507,39 грн. та пред'явив відповідачу для оплати рахунки-фактури.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати послуг виконав частково, сплативши позивачу 4000 грн., що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком позивача, в результаті чого за період з листопада 2011 року по липень 2012 року включно виникла заборгованість в сумі 170507,39 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги в сумі 170507,39 грн., колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 170507,39 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Тако частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.6. договору, у випадку несплати споживачем отриманої теплової енергії до 1 числа місяця наступного за звітним нараховується пеня згідно п. 7.3.3 цього договору.

Згідно п. 7.3.3 договору, споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5. цього договору -сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Колегія суддів, перевіривши розрахунки, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 1985,89 грн. та інфляційних втрат в сумі 445,08 грн.

Із аналізу наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що позивачем при нарахуванні пені не враховано вимоги п. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України щодо припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки умовами договору не визначено інших порядок та термін нарахування пені.

А саме, в період нарахування пені з 2 серпня 2012 року по 20 серпня 2012 року не входить сума боргу за січень 2012 року. Отже пеня за період з 02 серпня 2012 року по 20 серпня 2012 року нараховується від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за лютий - червень 2012 року (92 948,5 грн.) та становить 723,78 грн. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про т, що пеня підлягає стягненню в сумі 8 534,73 грн., в частині стягнення пені в сумі 151,38 грн. слід відмовити.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 04.10.2012 року у справі № 5028/19/24/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 5028/19/24/2012 повернути до господарського суду Чернігівської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 29.11.2012 року.