Ухвала суду № 27763493, 22.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

22.11.12 Справа № 5008/1598/2011

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів: Гриців В.М.

Давид Л.Л.

розглянувши апеляційну скаргу ПАТ «Управління механізації будівництва»від 08.10.2012 року

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року

у справі № 5008/1598/2011

за позовом: КП «Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», м. Ужгород

до відповідача: ПАТ «Управління механізації будівництва», м. Ужгород

про стягнення 555 577, 87 грн.

за участю представників:

від позивача: Маркусь М.І. -представник

від відповідача: Перевозчиков О.В. -представник

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року у справі № 5008/1598/2011 (суддя Русняк В.С.) призначено додаткову судову експертизу та зупинено провадження у справі до отримання результатів додаткової судової експертизи.

При винесенні ухвали, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем подано клопотання про призначення додаткової експертизи, оскільки у висновку судової будівельно-технічої експертизи № 10, призначеної ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.01.2012 року, частково надано відповіді на поставлені питання. А тому, у випадку недостатньої ясності і неповноти висновку судового експерта, господарський суд може призначити додаткову експертизу.

Не погодившись з висновками, викладеними в ухвалі місцевого господарського суду, відповідачем у справі, подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду про призначення додаткової судової експертизи скасувати. Зокрема, апелянт зазначає, що питання, які поставлені місцевим господарським судом перед експертом, досліджувались судовим експертом при проведені первинної судової будівельно-технічної експертизи та з даних досліджень надані судово-експертні висновки, а тому проведення додаткової судової експертизи є недоцільним та безпідставним.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак, усно в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просить ухвалу господарського суду залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав пояснення та заперечення представника позивача та відповідача, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Управління механізації будівництва»у даній справі порушене помилково і підлягає припиненню з огляду на наступне:

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до ст. 22 ГПК України (права та обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду: 1) про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів; 2) про повернення позовної заяви; 3) про відмову у прийнятті позовної заяви; 4) про передачу справи за підсудністю; 5) про забезпечення позову, скасування забезпечення позову; 6) про зупинення провадження у справі; 7) про припинення провадження у справі; 8) про залишення позову без розгляду; 9) про затвердження мирової угоди; 10) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; 11) про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу; 12) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали; 13) про внесення виправлень у рішення, ухвалу; 14) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; 15) окрема; 16) додаткова; 17) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання; 18) про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню; 19) про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі; 20) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання; 21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби; 22) про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення третейського суду; 23) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 24) про відмову поновити пропущений процесуальний строк; 25) про повернення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду.

Пунктом 10 постанови Пленум Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України»від 17.05.2011 року № 7 (зі змінами і доповненнями) встановлено, що визначений частиною першою статті 106 ГПК перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішень того ж суду, є вичерпним.

Статтею 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Крім цього, п. 19 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»зазначено, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 ГПК України не може бути розглянута господарським судом.

Якщо в апеляційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Як вбачається з апеляційної скарги ПАТ «Управління механізації будівництва», останній оскаржує її в частині призначення місцевим господарським судом додаткової судової експертизи.

Таким чином, якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК України (п. 16 інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»від 14.08.2007 року № 01-8/675 з наступними змінами та доповненнями).

Оскільки Львівський апеляційний господарський суд помилково прийняв апеляційну скаргу ПАТ «Управління механізації будівництва» до свого провадження, то, враховуючи норми процесуального права та користуючись правами, наданими суду першої інстанції, вважає за необхідне провадження по розгляду апеляційної скарги ПАТ «Управління механізації будівництва» на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року в частині призначення додаткової судової експертизи у даній справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Сума судового збору підлягає поверненню апелянту на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір»(п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011 року (із змінами і доповненнями, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 31.10.2011 року № 01-06/1509), із винесенням відповідної ухвали (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 99, 100, 101, 103, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Управління механізації будівництва»на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року у даній справі про призначення додаткової судової експертизи - припинити.

2. Повернути ПАТ «Управління механізації будівництва»(88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул.. Огарьова, 6-8, код ЄДРПОУ 05433778) з Державного бюджету України 536,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.