Постанова № 27763478, 27.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа№ 5011-51/9411-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі Коваленко В.С.

за участю представників:

позивача - Комаренко І.М.;

відповідача - Поліщук В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юг Агролідер»

на рішення господарського суду м. Києва від 10.09.2012

у справі № 5011-51/9411-2012 (суддя - Пригунова А.Б.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка

до Приватного підприємства «Юг Агролідер»

про стягнення 152746,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «Юг Агролідер» (далі - відповідач) про стягнення 152746,77 грн., з яких 139500,00 грн. основної заборгованості за договором купівлі - продажу № 01-10/10 від 01.10.2010, 6975,00 грн. інфляційних втрат та 6271,77 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5011-51/9411-2012.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.09.2012 у справі № 5011-51/9411-2012 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 152746,77 грн., з яких 139500,00 грн. основної заборгованості, 6975,00 грн. інфляційних втрат та 6271,77 грн. 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 10.09.2012, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 порушено апеляційне провадження у справі № 5011-51/9411-2012.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення господарського суду м. Києва від 10.09.2012 у справі № 5011-51/9411-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 розгляд справи № 5011-51/9411-2012 відкладено на 27.11.2012 у зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

26.11.2012 на адресу Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло доповнення до відзиву, в якому він просив долучити до матеріалів справи виправлені розрахунки основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку з уточненням відповідачем призначення платежу в розмірі 10000,00 грн., здійсненого останнім на розрахунковий рахунок позивача 30.03.2011.

У вищевказаному доповненні до відзиву позивач просив суд апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення господарського суду м. Києва від 10.09.2012 у справі №5011-51/9411-2012 в частині стягнення з відповідача 10000,00 грн. основної заборгованості, 299,50 грн. інфляційних втрат та 377,26 грн. 3% річних скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 129500,00 грн. основного боргу, 6675,50 грн. інфляційних втрат та 5894,51 грн. 3% річних.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.10.2010 між сторонами по справі укладено договір купівлі - продажу № 01-10/10 (далі - Договір), за умовами якого продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача), а покупець прийняти і оплатити товар по факту його реалізації (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 Договору позивач зобов'язувався передати відповідачу видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну. Позивач постачає товар згідно заявки відповідача і підписаної після цього специфікації, в якій вказано: кількість, асортимент, ціну товару, дату оплати та строки поставки.

Згідно з п. 2.1 Договору позивач постачає орієнтовну кількість товару, а саме 20 тонн насіння соняшника, на загальну вартість 200 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору відповідач перераховує 100% вартості заявленого товару на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 31.12.2010.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що кількість та найменування відвантаженої партії товару вказується в товаротранспортних документах, які надають при відгрузках.

У відповідності з п. п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору позивач зобов'язується передати товар відповідачу за адресою: Миколаївська обл., с. Новопетрівка, Снігурівського району. Поставка товару проводиться у жовтні 2010 року. Право власності на товар переходить до відповідача після прийому товару за якістю і кількістю.

Згідно з п. 5.1 Договору приймання товару за якістю і кількістю здійснюється відповідачем згідно Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» № П-6, що затверджена постановою Держарбітражу Ради Міністрів СРСР від 15.06.1065 і Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» № П-7, що затверджена постановою Держарбітражу Ради Міністрів СРСР 25.04.1966.

Відповідно до п. 8.1 Договору останній набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу (ст. 655 ЦК України), за умовами якого одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.10.2010 на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу 13,95 тонн насіння соняшнику на загальну суму 139500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 193 від 10.10.2010 та довіреністю на уповноваженого представника відповідача серії ЯОЧ № 424792 від 10.10.2010, копії яких наявні в матеріалах справи.

В обумовлені пунктом 2.2 Договору строки, а саме, до 31.12.2010, відповідач за поставлене позивачем насіння соняшнику не розрахувався.

01.10.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою про здійснення платежу №243 від 02.07.2012, в якому просив відповідача погасити заборгованість за поставлене насіння соняшнику в сумі 139500,00 грн.

У відповіді вих. № 23/07 від 10.07.2012 на вимогу позивача про здійснення платежу №243 від 02.07.2012 відповідач запропонував позивачу повернути отриманий товар, а перераховані відповідачем кошти в сумі 10000,00 грн. зарахувати як компенсацію, після прийняття позивачем повернутого товару.

На час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача за поставлене насіння соняшнику повністю не погашена.

Задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 139500,00 грн. основної заборгованості, судом першої інстанції не взято до уваги часткову оплату відповідача за поставлений товар за договором купівлі - продажу № 01-10/10 від 01.10.2010 в сумі 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.03.2011 та не заперечується позивачем.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем підлягає зменшенню, та з урахуванням проведеного відповідачем платежу, становить 129500,00 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем належними доказами доведено виконання прийнятих на себе зобов'язань з поставки відповідачу товару відповідно до умов Договору. В свою чергу, відповідачем зазначене не спростовано, доказів повної оплати отриманого від позивача товару (13,95 тонн насіння соняшнику) на суму 129500,00 грн. не надано, а отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при розрахунку за поставлений товар відповідач порушив строки, встановлені умовами Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, з урахуванням зменшеної суми основної заборгованості, сума інфляційних втрат та 3% річних визначені невірно.

Таким чином, враховуючи часткову сплату відповідачем основної заборгованості (10000,00 грн.), розмір інфляційних втрат та 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, за розрахунком колегії суддів, становить 6675,50 грн. та 5894,51 грн. відповідно.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що він був позбавлений судом першої інстанції можливості довести обґрунтованість своїх заперечень проти позову шляхом подачі зустрічного позову, у прийнятті якого судом було відмовлено, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті, клопотання про подання зустрічного позову було заявлено відповідачем після початку розгляду справи по суті, суддя відмовляє в його прийнятті на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК як такого, що поданий з порушенням припису ч. 1 ст. 60 ГПК; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Крім наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказане право відповідачем не було реалізоване протягом, майже, двох місяців та в останній день розгляду справи по суті судом першої інстанції відповідач, в порушення вимог частин 1, 2 ст. 60 ГПК України, заявив клопотання про подання зустрічного позову.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на п. 1.1 Договору, як на підставу ненастання терміну оплати поставленого товару.

Так, відповідно до п. 1.1 Договору покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар по факту його реалізації.

Встановлено, що факт реалізації товару за цим договором настав 10.10.2010, наведене підтверджується, зокрема, видатковою накладною № 193 від 10.10.2010 та довіреністю на уповноваженого представника відповідача серії ЯОЧ № 424792 від 10.10.2010.

Також, укладаючи Договір, сторони погодили кінцевий строк проведення розрахунків за поставлений за договором товар, а саме: відповідно до п. 2.2 Договору - 100 % вартості товару повинні бути оплачені не пізніше 31.12.2010. Після цього строку відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався. Крім цього, саме з цього строку були проведені розрахунки інфляційних втрат та 3% річних.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неналежну якість товару та невиконання зі сторони позивача умов Договору щодо передачі відповідачу документів, що засвідчують сортові та посівні якості посівного матеріалу, застосовуючи при цьому норми Закону України від 26.12.2002 № 411 «Про насіння і садівний матеріал», колегією суддів визнаються безпідставними.

Так, за умовами Договору об'єктом купівлі - продажу є насіння соняшника (кондитерське), в умовах договору не має зазначення сорту, фракції, категорії, як це вимагає Закон України від 26.12.2002 № 411 «Про насіння і садівний матеріал».

Матеріалами справи, зокрема, видатковою накладною № 193 від 10.10.2010 та довіреністю на уповноваженого представника відповідача серії ЯОЧ №424792 від 10.10.2010 підтверджується поставка позивачем відповідачу саме насіння соняшника (кондитерське).

Відповідно до п. 1.2, п. 1.3 Договору позивач зобов'язався передати та передав відповідачу (даного факту відповідач не заперечує) видаткову накладну, рахунок - фактуру, податкову накладну. Зобов'язань щодо передачі інших документів договір не містить.

Також під час отримання вказаного товару у відповідача не виникло заперечень щодо якості поставленого товару.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення в частині стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних були неправильно застосовані норми матеріального права, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 10.09.2012 в цій частині слід змінити, з відповідним розподілом судових витрат відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юг Агролідер» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 10.09.2012 у справі № 5011-51/9411-2012 змінити, викласти резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Юг Агролідер» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при виконанні судового рішення, на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (19610, Черкаська область, Черкаський район, с. Софіївка, вул. Шевченка, 39, код - 03793419) 129500,00 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) основної заборгованості, 6675,50 (шість тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 50 коп.) інфляційних втрат, 5894,51 грн. (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири гривні 51 коп.) 3% річних та 2841,40 грн. (дві тисячі вісімсот сорок одну гривню 40 коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (19610, Черкаська область, Черкаський район, с. Софіївка, вул. Шевченка, 39, код - 03793419) на користь Приватного підприємства «Юг Агролідер» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19) 106,77 грн. (сто шість гривень 77 коп.) витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

5. Матеріали справи № 5011-51/9411-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.