Постанова № 27763306, 29.11.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.11.2012 р. справа №5006/8/119/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Радіонова О.О., Склярук І.В. За участю представників сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:Орлов В.В. довіреність, Кушнир Е.Н. довіреністьвід третьої особи:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь на рішення господарського судуДонецької області від16.10.2012 р.у справі№ 5006/8/119/2012 (суддя: Ю.В.Бокова),порушеній за позовом:Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікопольдо відповідача:Приватного акціонерного товариства «Єнакіївський коксохімпром», м. Єнакієве третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «МетінвестХолдінг», м. Донецьк простягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 11'176,71 грн.

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь (далі -«Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позов до Приватного акціонерного товариства «Єнакіївський коксохімпром», м. Єнакієве (далі -«Відповідач») про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 11'176,71 грн. за залізничними накладними, з залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «МетінвестХолдінг», м. Донецьк.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.10.2012р. у справі № 5006/8/119/2012 у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Рішення мотивовано недоведеністю Позивачем підстав для стягнення саме з Відповідача спірної суми, адже постачання спірного вантажу здійснювалось на умовах договору, укладеного Позивачем з Третьою особою, до якого Відповідач аж ніякого відношення не має.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони та третя особа були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання з проханням справу розглядати без його участі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні усно просив оскаржуване рішення залишити без зміни, оскільки, вважає його законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких подано апеляційну скаргу -безпідставними, у зв'язку з чим апеляційну скаргу просив залишити без задоволення.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, поважних причин не явки не повідомила.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, відтак -законним та обґрунтованим; а апеляційну скаргу -такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 14.12.2007 р. між Закритим акціонерним товариством "Єнакієвський коксохімпром", м. Єнакієве (Постачальник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдінг", м. Донецьк (Покупець) укладено договір № ДУК-03/08-8-п (далі -«Договір ДУК-03/08-8-п»), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар у відповідності з сортаментом, якістю, строками, за цінами, на умовах та в обсягах передбачених в додатках (специфікаціях) до цього Договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити на умовах цього Договору.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 19.04.2011 р. Закрите акціонерне товариство "Єнакієвський коксохімпром", м. Єнакієве було перейменовано у Приватне акціонерне товариство "Єнакієвський коксохімпром", м. Єнакієве. Відповідні зміни внесені до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій та видана відповідна довідка.

22.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдінг"(Постачальник) та відкритим акціонерним товариством „Нікопольський завод феросплавів" (Покупець, Позивач) укладено договір № ДУК-03/09-10-р (далі - Договір ДУК-03/09-10-р»), відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупцю товар у відповідності з сортаментом, якістю, строками, за цінами, на умовах та обсягами, передбаченими в додатках до цього Договору, які є невід'ємними його частинами, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити на умовах цього договору.

Кількість, якість, упаковка та маркування товару сторони визначили в розділі 4 Договору.

Порядок прийомки товару сторони узгодили в розділі 5 Договору. Так, пунктом 5.2 Договору передбачено, що покупець приймає товар за кількістю на підставі залізничних накладних у відповідності із Інструкцією "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", яка затверджена постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 року із додатками та змінами від 14.11.1974 року (далі - Інструкція П-6). У випадку недостачі товару виклик представника вантажовідправника та постачальника є обов'язковим та здійснюється засобами факсимільного зв'язку. Кількість товару, що надійшов (нетто), визначається шляхом вирахування із ваги брутто кожного вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), визначеного на залізничних вагах, ваги тари вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), вказаній в залізничній накладній.

Додатком № 47 від 01.08.2009 р. до Договору ДУК-03/08-8-п сторони передбачили, що у серпні 2009 року Відповідач здійснить поставку коксу валового 10-80 мм, ТУУ 22.1-00190443-037:2007 у кількості 25000 тон (кількість визначена в сухій вазі), ціною за одну тону 990 грн. без ПДВ. Вантажовідправник -ЗАТ „Єнакіївський коксохімпром", вантажоодержувач -ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", ст. Нікополь.

30.08.2009 р. Відповідачем на адресу Позивача за залізничними накладними № 51839018, 51839019, 51839020, 51839021, 51839036, 51839172, 51839166, 51839169, 51839171, 51839167, 51839168, 51839133, 51839039, 51838024, 51839138, 51839134, 51839135, 51839101, 51839180, 51839179 у вагонах №№ 56516909, 56032253, 56660525, 56516917, 65734311, 66377854, 67892711, 56496151, 56655574, 67871087, 52995214, 65239204, 68974146, 68804384, 68404714, 68610856, 67007500, 66566472, 66690363, 67885731, 52852431, 56073323, 56660483, 53550315, 67846675, 67901967, 65761926, 67845701, 66065889, 67843318, 52817574, 56527005, 56859036, 60417771, 60427671, 67913756, 60741345, 66939711, 66064635, 66119082, 66172784, 63001218, 60441052, 64454523, 66576174 був відправлений кокс, загальна маса якого склала 6'354,23 тн.

На станцію призначення -ст. Нікополь, Придніпровської залізниці, вантаж прибув у справних вагонах без ознак недостачі, та відповідно до статті 52 Статуту залізниць України -виданий вантажоодержувачу -ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" 30.08.2009 року, про що свідчить відмітка на зворотній стороні залізничних накладних.

Після одержання вантажу комісією у складі Гончарук С.І.-начальника зміни ЗДЦ ВАТ "НЗФ", Зайцевої Л.Д. -вагарки ЗДЦ ВАТ "НЗФ", за участю представника громадськості Малишко С.І. -складач поїздів ЗДЦ ВАТ "НЗФ", який діяв на підставі посвідчення від 28.08.2009 р. № 4900/1, виданого рішенням профспілкового комітету ВАТ НЗФ від 09.04.2008 р. № 83., 30.08.2009 р. о 10 год. 47 хвил. було розпочато приймання за кількістю коксової продукції відвантаженої відправником вантажу - ЗАТ „Єнакіївський коксохімпром" у вагонах, що надійшли за залізничними накладними накладними. За наслідками дії цієї комісії було складено акт про приймання продукції за кількістю № 4900/1 від 30.08.2009р.

Пунктом 8 (висновок комісії) акту зазначено, що комісія дійшла до висновку про необхідність виклику на спільну прийомку вантажу представників постачальника та вантажовідправника. Однак, вантажовідправник на прийомку не з'явився, направив повідомленням № 011-1889 від 31.08.2009 р.

Приймання продукції було продовжене 31.08.2009 р. о 11 год. 00 хвил. та закінчено 31.08.2009р. в 13 год. 15 хвил. комісією у складі Фролова О.В. -начальника зміни ЗДЦ ВАТ НЗФ, Бохан І.В. -вагарки ЗДЦ ВАТ НЗФ, за участю представника громадськості Усенко О.М., який діяв на підставі посвідчення від 31.08.2009 р. № 4900/2, виданого рішенням профспілкового комітету ВАТ НЗФ від 09.04.2008 р. № 83. За наслідками дії цієї комісії було складено акт про продовження приймання продукції за кількістю

№ 4900/2 від 31.08.2009 р.

Згідно висновків акту № 4900/2 від 31.08.2009 р причина нестачі продукції в кількості 45 вагонах, що надійшли за залізничними накладними утворилася внаслідок неправильності визначення ваги вантажу вантажовідправником.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при відсутності підстав для покладення відповідальності на перевізника, відповідальність у розмірі вартості недостачі продукції має бути покладена на вантажовідправника, на підставі актів про приймання продукції по кількості складених у відповідності до умов договору №ДУК-03/09-10-р.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

На підтвердження ціни позову позивач надав рахунок-фактуру № СФ-5/08-10в від 31.08.2009 р. у сумі 7548825,24 грн. складений Третьою особою за умовами Договору ДУК-03/09-10-р та пред'явлений для оплати вартості Позивачу.

Місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, щодо правової природи Договір ДУК-03/09-10-р -як договору поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 Господарського кодексу («ГК») України та, главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу («ЦК») України (ч.6 ст. 265 ГК України).

Приписи статті 265 ГК України встановлюють, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 6 ст. 265 ГК України встановлює, що реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплати ти за нього певну грошову суму.

Зобов'язаним передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України є продавець.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець згідно ч.1 ст. 670 ЦК України має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду, що відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання за Договором ДУК-03/09-10-р не створює обов'язку для Відповідача, а Позивач, таким чином -вимагає повернення вартості недостачі за спірними відправленнями зі сторони, з якою у нього не існує договірних відносин.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Отже, акти про приймання продукції по кількості за відсутності комерційного акту не є належним доказом неправомірних дій вантажовідправника у договорі залізничного перевезення, що свідчить про недоведеність наявності в діях відповідача протиправної поведінки при виконанні договору перевезення, як і недоведеність розміру шкоди у розумінні статті 115 Статуту залізниць України та ст.ст. 670, 1192 ЦК України.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Позивача.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.10.2012 року по справі № 5506/8/119/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: О.О.Радіонова О.І.Склярук