Рішення № 27762547, 26.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-75/9709-2012 26.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 412 183,07 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Пінчук-Ніколайчук Ю.В. довіреність б/н від 06.06.2011.

від відповідача - Ніколаєв О.С., довіреність б/н від 09.01.2012.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." про стягнення 412 183,07 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 1126/12/2007 від 18.12.2007, з яких: 396 318,35 грн. основний борг, 13 181,89 грн. неустойка, 131,50 грн. інфляційні втрати та 2551,33 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 1126/12/2007 від 18.12.2007 відповідачем не виконано зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за 47-52 період, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 396 318,35 грн. та за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував неустойку у розмірі 13 181,89 грн., інфляційні втрати у розмірі 131,50 грн. та 3% річних у розмірі 2551,33 грн.

В судових засіданнях 09.08.2012 та 13.08.2012, у відповідності до ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувались перерви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2012 у справі № 5011-75/9709-2012, за клопотанням відповідача, призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зобов'язано відповідача здійснити попередню оплату вартості експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2012 зупинено провадження у зазначеній справі до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

07.11.2012 Науково-дослідним інститутом судових експертиз супровідним листом № 8259/12-45 від 02.11.2012 за підписом директора інституту Рувіна О.Г. через відділ діловодства суду були повернуті матеріали справи № 5011-75/9709-2012 без висновку судової експертизи, у зв'язку з тим, що вартість судової експертизи не була оплачена стороною, на яку такий обов'язок покладено згідно ухвали суду від 20.08.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2012 поновлено провадження у даній справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 133735 належною назвою відповідача є Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2012 виправлено допущені описки в назві відповідача.

В судовому засіданні 26.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2007 між позивачем, як лізингодавцем, та відповідачем, як лізингоодержувачем, укладено договір фінансового лізингу № 1126/12/2007, відповідно до п. 1.1 якого, лізингодавець зобов'язується придбати у свою власність техніку (далі - майно) у відповідності до встановленої лізингоодержувачем специфікації продавця, а саме: вантажний автомобіль МАЗ 642205-220 (п'ять одиниць); рік випуску: 2007 р.; пробіг на момент придбання до 300 км, та передати його без надання послуг з керування та технічної експлуатації лізингоодержувачу у якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти його на умовах даного договору.

Передача позивачем (лізингодавцем) майна, а також необхідних документів, які є невід'ємною частиною майна, і прийняття його відповідачем (лізингоодержувачем) на правах володіння та користування здійснюється шляхом підписання акта здачі-приймання майна (п. 3.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору фінансового лізингу №1126/12/2007 від 18.12.2007 на підставі видаткових накладних № РН-0000067 від 20.03.2008 та № РН-0000111 від 15.04.2008 позивач передав, а відповідач прийняв у користування предмет лізингу, а саме: вантажні автомобілі МАЗ 642205-220 у кількості п'яти штук, вартістю 1 550 501,50 грн., які отримані уповноваженим представником відповідача на підставі довіреностей серії НБМ № 316817 від 14.03.2008 та серії НБЛ № 399265 від 15.04.2008.

Відповідно до п. 2.3 договору вартість майна, яке передається позивачем відповідачеві, складає суму еквівалентну 307030,00 "у.о.", в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 51171,67 "у.о.", яка виражена у гривнях України.

Сторони погодили, що валютою договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, відображена в гривнях та дорівнює одному долару США по курсу згідно пункту 7.1.1. договору (п. 7.1 договору), а саме: пунктом 7.1.1 договору визначені такі поняття:

- Курс1 - курс, встановлений НБУ для одного долара США станом на 18.12.2007;

- Курс2 - курс, встановлений НБУ для одного долара США на дату, визначену для проведення чергового лізингового платежу згідно графіку внесення платежів (додаток № 1) до даного договору.

Умовами п. 7.1.2 договору визначено, що поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як добуток суми лізингового платежу відображеної в "у.о." згідно Графи 3 додатку № 1 на відповідну дату проведення платежу та Курсу 2. При цьому в погашення вартості майна відноситься сума, відображена в гривнях та розрахована як добуток відповідної суми в "у.о.", зазначеної в Графі 4 додатка № 1 та Курсу1, а різниця -в комісію лізингодавця.

Відповідно до п.п. 7.5, 7.6 договору лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу і порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів встановлюється у Графіку внесення платежів, який є додатком до договору.

При цьому, в п. 7.7 договору встановлено, що відповідач (лізингоодержувач) зобов'язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в Графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або одержання рахунків позивача (лізингодавця), а також, незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення договору.

Додатком № 1 до договору, в редакції додаткової угоди № 1126/12/2007/R від 30.07.2009, який підписаний обома сторонами без заперечень, сторони визначили порядок і строки внесення чергових лізингових платежів (графа 3) та платежів в погашення суми наявної заборгованості (графа 7), які розраховується як добуток платежу в погашення суми заборгованості, що виражена в умовних одиницях згідно Графи 7 додатку № 1 до договору на відповідну дату проведення лізингового платежу та Курсу2.

Втім, відповідач порушив свої договірні зобов'язання щодо здійснення сплати лізингових платежів, у встановлені графіком строки, а саме: згідно Графіку внесення платежів, відповідач зобов'язаний був сплатити лізингові платежі по 6567,49 умовних одиниць відповідно до Графи 3 (Сума лізингового платежу) та по 1699,39 умовних одиниць відповідно до Графи 7 (Платіж в погашення суми заборгованості) за 47 період до 03.02.2012, за 48 період до 03.03.2012, за 49 період до 03.04.2012, за 50 період до 03.05.2012, за 51 період до 03.06.2012, за 52 період до 03.07.2012.

Офіційний курс, встановлений Національним банком України, станом на 03.02.2012 за 1 долар США становив 7,9897 грн., станом на 03.03.2012 -7,988 грн., станом на 03.04.2012 -7,9879 грн., станом на 03.05.2012 -7,9899 грн., станом на 03.06.2012 -7,9925 грн. та станом на 03.07.2012 -7,9925 грн.

Таким чином, сума загальної заборгованості по лізинговим платежам (графи 3 та 7 графіку), за обґрунтованим розрахунком позивача становить 396 318,35 грн., а саме: за 47 період складає 66049,89 грн., за 48 період -66035,84 грн., за 49 період -66035,01 грн., за 50 період - 66051,55 грн., за 51 період -66073,03 грн., за 52 період -66073,03 грн.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (ст. ст. 1, 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст. 806 Цивільного кодексу України).

При цьому, в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу № 1126/12/2007 від 18.12.2007 підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем у справі, вимога позивача про стягнення заборгованості за лізинговими платежами з 47 по 52 період у розмірі 396318 грн. 35 коп. підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 9.5 договору встановлено, що у випадку якщо лізингоодержувач у встановлені договором строки не проводить оплати встановлених договором платежів, то лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки в розмірі 0,25 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу в перші п'ять днів і 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, починаючи з шостого дня прострочки, а лізингодавець зобов'язується її сплатити.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Отже, враховуючи норми чинного законодавства, неустойка, встановлена п. 9.5 договору, за своєю правовою природою є пенею.

Оскільки відповідач допустив прострочення сплати лізингових платежів, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 9.5 договору, позивачем нараховано за період з 04.02.2012 по 06.07.2012 та заявлено до стягнення неустойку (пеню), в сумі 13 181,89 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки (пені), суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми неустойки (пені) підлягають задоволенню частково, згідно наведеного нижче розрахунку, оскільки позивачем при розрахунку не вірно визначено кількість днів в 2012 році (366) та не враховано зміну облікової ставки НБУ у спірному періоді (на суму заборгованості 52472,27 грн. за період з 04.02.2012 по 22.03.2012 ставка НБУ становила 7,75%: 52472,27 грн. х 2х7,75% : 100 х 48 : 366 = 1066,65 грн.; на суму заборгованості 52472,27 грн. за період з 23.03.2012 по 06.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: 52472,27 грн. х 2х7,5% : 100 х 106 : 366 = 2279,53 грн.; на суму заборгованості 13577,62 грн. за період з 04.02.2012 по 22.03.2012 ставка НБУ становила 7,75%: 13577,62 грн. х 2х7,75% : 100 х 48 : 366 = 276,00 грн.; на суму заборгованості 13577,62 грн. за період з 23.03.2012 по 06.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: 13577,62 грн. х 2х7,5% : 100 х 106 : 366 = 589,85 грн.; на суму заборгованості 52461,11 грн. за період з 06.03.2012 по 22.03.2012 ставка НБУ становила 7,75%: 52461,11 грн. х 2х7,75% : 100 х 17 : 366 = 377,69 грн.; на суму заборгованості 52461,11 грн. за період з 23.03.2012 по 06.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%:52461,11 грн. х 2х7,5% : 100 х 106 : 366 = 2279,05 грн.; на суму заборгованості 13574,73 грн. за період з 06.03.2012 по 22.03.2012 ставка НБУ становила 7,75%: 13574,73 грн. х 2х7,75% : 100 х 17 : 366 = 97,73 грн.; на суму заборгованості 13574,73 грн. за період з 23.03.2012 по 06.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: 13574,73 грн. х 2х7,5% : 100 х 106 : 366 = 589,72 грн.; на суму заборгованості 52460,45 грн. за період з 04.04.2012 по 06.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: 52460,45 грн. х 2х7,5% : 100 х 94 : 366 = 2021,02 грн.; на суму заборгованості 13574,56 грн. за період з 04.04.2012 по 06.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: 13574,56 грн. х 2х7,5% : 100 х 94 : 366 = 522,95 грн.; на суму заборгованості 52473,59 грн. за період з 04.05.2012 по 06.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: 52473,59 грн. х 2х7,5% : 100 х 64 : 366 = 1376,36 грн.; на суму заборгованості 13577,96 грн. за період з 04.05.2012 по 06.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: 13577,96 грн. х 2х7,5% : 100 х 64 : 366 = 356,14 грн.; на суму заборгованості 52490,66 грн. за період з 05.06.2012 по 06.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: 52490,66 грн. х 2х7,5% : 100 х 32 : 366 = 688,40 грн.; на суму заборгованості 13582,37 грн. за період з 05.06.2012 по 06.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: 13582,37 грн. х 2х7,5% : 100 х 32 : 366 = 178,13 грн.; на суму заборгованості 52490,66 грн. за період з 04.07.2012 по 06.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: 52490,66 грн. х 2х7,5% : 100 х 3 : 366 = 64,54 грн.; на суму заборгованості 13582,37 грн. за період з 04.07.2012 по 06.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: 13582,37 грн. х 2х7,5% : 100 х 3 : 366 = 16,70 грн.)

Таким чином, загальна сума неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача становить 12780,46 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення неустойки в сумі 401,43 грн. позивачу слід відмовити.

Окрім того, оскільки у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2551,33 грн. та інфляційні втрати в сумі 131,50 грн. за несвоєчасну сплату лізингових платежів за період з 04.02.2012 по 06.07.2012.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню частково, оскільки позивачем при їх розрахунку за період з 04.02.2012 по 06.07.2012 не було враховано, що у 2012 році 366 днів, а не 365, як враховував позивач у розрахунку (52472,27 грн.*3/100/366*154 = 662,36 грн., за період з 04.02.2012 по 06.07.2012); (13577,62 грн.*3/100/366*154 = 171,39 грн., за період з 04.02.2012 по 06.07.2012); (52461,11 грн.*3/100/366*123 = 528,92 грн., за період з 06.03.2012 по 06.07.2012); (13574,73 грн.*3/100/366*123 = 136,86 грн., за період з 06.03.2012 по 06.07.2012); (52460,45 грн.*3/100/366*94 = 404,21 грн., за період з 04.04.2012 по 06.07.2012); (13574,56 грн.*3/100/366*94 = 104,59 грн., за період з 04.04.2012 по 06.07.2012); (52473,59 грн.*3/100/366*64 = 275,28 грн., за період з 04.05.2012 по 06.07.2012); (13577,96 грн.*3/100/366*64 = 71,23 грн., за період з 04.05.2012 по 06.07.2012); (52490,66 грн.*3/100/366*32 = 137,68 грн., за період з 05.06.2012 по 06.07.2012); (13582,37 грн.*3/100/366*32 = 35,63 грн., за період з 05.06.2012 по 06.07.2012); (52490,66 грн.*3/100/366*3 = 12,91 грн., за період з 04.07.2012 по 06.07.2012); (13582,37 грн.*3/100/366*3 = 3,34 грн., за період з 04.07.2012 по 06.07.2012).

Таким чином, загальна сума 3%, яка підлягає стягненню з відповідача становить 2544,40 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% в сумі 6,93 грн. позивачу слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, то вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у заявлений період, судом встановлено, що індекс інфляції за період з 04.02.12 по 06.07.2012 був мінусовий, що свідчить про відсутність інфляційних втрат у позивача в заявлений період.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- Товариства з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б; ідентифікаційний код 14073657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2; ідентифікаційний код 33104543) 396318 (триста дев'яносто шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 35 коп. основного боргу, 12780 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 46 коп. неустойки, 2544 (дві тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 40 коп. 3 % річних та 8232 (вісім тисяч двісті тридцять дві) грн. 88 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.11.2012.

Суддя Т.В.Васильченко