Рішення № 27762467, 21.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/13508-2012 21.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМК ПЛАНЕТА»

до Закритого акціонерного товариства «ПЛАНТА-БУД»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»

про визнання договору недійсним

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: Сімонова Є.О., довіреність б/н від 13.01.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМК ПЛАНЕТА»до Закритого акціонерного товариства «ПЛАНЕТА-БУД»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»про визнання договору недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Кредитний договір № 152/08 від 11.06.2008 р. укладено з порушенням вимог чинного законодавства, тому такий правочин має бути визнаний судом недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/13508-2012, розгляд справи призначено на 17.10.2012 р.

17.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача подано документи на виконання вимог ухвали від 24.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13508-2012.

У судове засідання 17.10.2012 р. представник позивача не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Вимоги ухвали від 24.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13508-2012 позивач не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 17.10.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 24.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13508-2012 відповідач не виконав.

17.10.2012 р. у судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача з'явився. Вимоги ухвали від 24.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13508-2012 третя особа виконала.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування у Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерської районної у місті Києві державної адміністрації належним чином завірену копію реєстраційної справи відповідача - Закритого акціонерного товариства «Планета - Буд»(ідентифікаційний код: 25638927).

Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання 17.10.2012 р. не з'явилися, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13508-2012 та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 07.11.2012 р.

07.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача подано документи на виконання вимог ухвали від 17.10.2012 р. у справі № 5011-71/13508-2012 та заяву про застосування строків позовної давності.

07.11.2012 р. до господарського суду міста Києва від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Печерської районної у місті Києві державної адміністрації надійшла копія реєстраційної справи Закритого акціонерного товариства «Планета - Буд».

У судове засідання 07.11.2012 р. представник позивача не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Вимоги ухвали від 24.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13508-2012 та вимоги ухвали від 17.10.2012 р. у справі № 5011-71/13508-2012 позивач не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 07.11.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 17.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13508-2012 відповідач не виконав.

07.11.2012 р. у судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача з'явився. Вимоги ухвали від 17.10.2012 р. у справі № 5011-71/13508-2012 третя особа виконала.

Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання 07.11.2012 р. не з'явилися, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13508-2012 та невиконанням позивачем вимог ухвали від 17.10.2012 р. у справі № 5011-71/13508-2012 розгляд справи відкладено на 21.11.2012 р.

У судове засідання 21.11.2012 р. представники позивача та відповідача не з'явились.

Представник третьої особи у судове засідання 21.11.2012 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк»(перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», далі -третя особа, банк) та Закритим акціонерним товариством «Планета - Буд»(далі -відповідач, позичальник) було укладено Кредитний договір № 152/08 (далі - Договір), відповідно до якого банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 6 000 000,00 доларів США у порядку та на умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 29 109 000,00 грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього Договору. Банк в межах ліміту кредитної лінії надає позичальнику кредит згідно умов цього Договору шляхом видачі окремих траншів на підставі укладеної між сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору щодо видачі позичальнику траншу, в якій зазначаються сума траншу, строк користування ним, розмір процентної ставки за користування траншем. Підставою для видачі банком траншу позичальнику є укладена між сторонами додаткова угода до цього Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2.1. Договору позичальник зобов'язується:

- у повному обсязі повернути транш, отриманий за цим Договором, в порядку та терміни, визначені відповідною додатковою угодою до цього Договору, згідно умов якої такий транш було надано або встановлено новий термін повернення такого траншу;

- у повному обсязі повернути всю суму кредиту (всі отримані за Договором транші) не пізніше 11 червня 2009 р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. Договору.

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що Договір було укладено з порушенням волевиявлення сторони, що порушує права позивача як майнового поручителя за Договором поруки № MG -1/152/08 від 11.06.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з приписів ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договорів вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за угодою тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що Договір не суперечить чинному законодавству з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Згідно з ч. 4 ст. 57 Господарського кодексу України статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Позивач стверджує, що на момент укладення спірного правочину відповідач діяв на підставі Статуту, затвердженого Загальними зборами учасників 16.07.2009 р. та зареєстрованого Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією, яким, на думку позивача, не передбачено права Голови правління або його заступника укладати правочини від імені товариства без надання згоди загальних зборів учасників, як цього вимагають приписи Закону України "Про акціонерні товариства".

Суд не погоджується з даною позицією позивача з огляду на наступне.

З метою з'ясування всіх обставин справи судом було направлено запит № 06-37.1/5011-71/13508-2012 до Відділу державної реєстрації юроидичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про надання суду належним чином завіреної копії реєстраційної справи Закритого акціонерного товариства "Планета - Буд".

07.11.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшли належним чином засвідчена копія реєстраційної справи Закритого акціонерного товариства "Планета - Буд", з якої вбачається, що на момент укладення спірного правочину (11.06.2008 р.) відповідач діяв на підставі Статуту Закритого акціонерного товариства «Планета - Буд», затвердженого Загальними Зборами учасників, протоколом № 82 від 04.09.2007 р. (далі - Статут).

Відповідно до п. 9.18. Статуту Правління є виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Правління є підзвітним загальним зборам акціонерів Товариства та організовує виконання їх рішень.

Згідно з пп. 7 п. 9.22. Статуту роботою правління керує голова правління, який має право підписувати від імені Товариства будь-які правочини, в тому числі на придбання та відчуження майна Товариства.

Також слід зазначити, що при укладенні спірного правочину сторони погодились, що даний Договір підписано з боку позичальника уповноваженою на те особою і підписання даного Договору не є перевищенням її повноважень, що встановлено п. 8.1. Договору.

Таким чином, оскільки спірний правочин був підписаний заступником голови правління, а останній діяв в межах компетенції, встановленої для такої особи Статутом, тому у суду відсутні підстави вважати, що Договір був підписаний з дефектом волевиявлення сторони, оскільки Статутом не передбачено обов'язкового надання згоди Зборів учасників на укладання правочину.

Позивач стверджує, що при укладенні Договору було порушено його права, оскільки він є майновим поручителем за зобов'язаннями відповідача перед третьою особою за Договором іпотеки № MG-1/152/08.

Третьою особою було подано до суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого банк не погоджується з даною позицією позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами порушення своїх прав та необхідність їх захисту, що передбачено ст., ст. 33, 34 ГПК України.

З огляду на положення ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що права позивача не були порушені через укладення спірного правочину.

У позовній заяві позивач обгрунтовує свої позовні вимоги з посиланнями на норми Закону України "Про акціонерні товариства", що на думку суду є безпідставним з огляду на те, що станом на дату укладення Договору (11.06.2008 р.) та дату державної реєстрації (26.09.2007 р.) нової редакції Статуту Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" (в редакції, яка діяла на момент укладення Договору) не існувало Закону України "Про акціонерні товариства". Вказаний закон набрав чинності лише 30.04.2009 р., тобто після укладення Договору та державної реєстрації Статуту Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" (в редакції, яка діяла на момент укладення Договору).

Таким чином, Закон України "Про акціонерні товариства" не підлягає застосуванню до вищезазначених правовідносин.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання недійсним Кредитного договору № 152/08 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Повне рішення складено 26.11.2012 р.

Суддя О.В. Нечай