Рішення № 27762044, 26.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/15979-2012 26.11.12

За позовом До Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Житлово-будівельного кооперативу «Моторист» стягнення 125 105,34 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В. -дов. № 93/2012/02/13-9-2012 від 13.02.12 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Моторист»про стягнення 108 481,01 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 3 297,30 грн. інфляційної складової боргу, 5 949,20 грн. трьох річних відсотків та 7 377,83 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 730060 від 01.10.02 р. за період з 01.10.10 р. до 01.10.12 р.

Ухвалою суду від 14.11.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/15979-2012 та призначено її розгляд на 26.11.12 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 26.11.12 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 14.11.12 р., які було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 26.11.12 р. не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, пр. що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, згідно з яким відповідач 19.11.12 р. отримав ухвалу суду про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яке було переіменовано на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Моторист»(абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 730060 від 01.10.02 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 520673 від 01.10.04 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), положенням про Держенергоспоживнагляд, чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 5.1. договору № 730060 від 01.10.02 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 730060 від 01.10.02 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку -по останній день поточного місяця, надання звіту в МВРТ № 4 -не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 730060 від 01.10.02 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 730060 від 01.10.02 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в міжрайонному відділенні з реалізації теплової енергії № 4 за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 171/18, розрахункова група тел. 456-12-73, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в МРВТ-4), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 3.1. додатку № 4 до договору № 730060 від 01.10.02 р. визначено, що якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (відповідно до додатку № 1 до договору). При перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 3 числа місяця, наступного за розрахунковим; а у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

У відповідності до п. 3.2. вищезазначеного додатку, абонентам, що не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду облікові картки відповідача за період з грудня 2007 р. до квітня 2009 р. та довідку про надходження коштів від КП «Липкижитлосервіс»за договором № 520673 від 01.10.04 р. за спірний період.

Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.10.10 р. до 01.10.12 р. становила 435 451,02 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 730060 від 01.10.02 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 323 324,36 грн., у зв'язку з чим станом на 01.10.12 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 108 481,01 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Моторист»про стягнення 108 481,01 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 3 297,30 грн. інфляційної складової боргу, 5 949,20 грн. трьох річних відсотків та 7 377,83 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 730060 від 01.10.02 р. за період з 01.10.10 р. до 01.10.12 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач порушив зобов'язання щодо строків та порядку розрахунку за спожиту теплову енергію.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до ЖБК «Моторист»в частині стягнення 108 481,01 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Моторист» 108 481,01 грн. основного боргу за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 730060 від 01.10.02 р. та додатками до нього, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 3 297,30 грн. інфляційної складової боргу та 5 949,20 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 730060 від 01.10.02 р. за період з листопад 2010 р. до жовтня 2012 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр»та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з листопада 2010 р. до жовтня 2012 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 730060 від 01.10.02 р. станом на 01.10.12 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 3 297,30 грн. інфляційної складової боргу та 5 949,20 грн. трьох відсотків річних за період з листопада 2010 р. до жовтня 2012 р.

ПАТ «Київенерго»просить суд також просить суд стягнути з відповідача 7 377,83 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором № 730060 від 01.10.02 р. та додатками до нього за період з травня 2012 р. до жовтня 2012 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до пункту 3.5. додатка № 4 до договору № 730060 від 01.10.02 р., у випадку несплати теплової нергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня з травня 2012 р. до жовтня 2012 р. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором № 730060 від 01.10.02 р. та додатками до нього становить 7 377,83 грн.

Враховуючи наведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Житлово-будівельного кооперативу «Моторист»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Моторист»(04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 22, кв. 66, код ЄДРПОУ 23378511) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 108 481 (сто вісім тисяч чотириста вісімдесят одну) грн. 01 коп. основного боргу, 3 297 (три тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 30 коп. інфляційних нарахувань, 5 949 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 20 коп. трьох відсотків річних, 7 377 (сім тисяч триста сімдесят сім) грн. 83 коп. пені та 2 502 (дві тисячі п'ятсот дві) грн. 11 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 30.11.2012 р.

Суддя Гавриловська І.О.