Рішення № 27761934, 06.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/6634-2012 06.11.12За позовом Державного підприємства «Укржитлосервіс»

До Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії

За зустрічним позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

До Державного підприємства «Укржитлосервіс»

про стягнення штрафу в розмірі 30 000,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Лавренюк Р.В. -представник за довіреністю ; 43 від 31.01.2012

Від відповідача (позивач за зустрічним позовом): Новицький М.З. -представник за довіреністю № 297 від 30.05.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Укржитлосервіс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.03.2012 № 11/01-П по справі 34-01/05.11.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.03.2012 Адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі № 34-01/05.11 прийнято рішення № 11/01-П, яким визнано, що дії ДП «Укржитлосервіс»відповідно до п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які полягають у неподання інформації на вимогу голови Київського міського територіального відділення у встановлені строки, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідно до абз. 4 ч.2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на позивача штраф у розмірі 30000,00 грн. За твердженням позивача, дане рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства, а при його винесені мало місце неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, тому має бути скасоване.

Ухвалою суду від 11.05.2012 (з урахуванням ухвали від 31.05.2012) за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 5011-12/6634-2012 та призначено розгляд справи на 03.07.2012.

03.07.2012 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача зустрічну позовну заяву про стягнення штрафу в розмірі 30 000,00 грн. та відзив на позовну заяву.

В судове засідання 03.07.2012 представники сторін з'явились, надали документи на виконання вимог ухвали суду. У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів та вирішення питання щодо розгляду зустрічної позовної заяви, суд відклав розгляд справи на 20.07.12.

Ухвалою суду від 04.07.2012 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України до Державного підприємства "Укржитлосервіс" про стягнення штрафу у розмірі 30 000,00 грн. та призначено розгляд заяви на 20.07.2012.

Ухвалою суду від 20.07.2012 відкладено розгляд справи на 08.08.2012, зобов'язано Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України надати матеріали справи № 53-01/11.10.

06.08.2012 відділом діловодства суду від Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України отримано матеріали справи № 53-01/11.10.

В судових засіданнях 08.08.2012 та 05.09.2012 оголошувалась перерва до 05.09.2012 та 14.09.2012 відповідно.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 справу було передано в провадження судді Куркотовій Є.Б., в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 14.09.2012 суддя Куркотова Є.Б.. прийняла справу №511-12/6634-2012 до свого провадження та призначила розгляд справи на 02.10.2012.

У зв'язку з виходом судді Прокопенко Л.В.. з лікарняного, розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 24.09.2012 справу №5011-12/6634-2012 було передано для розгляду судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду від 24.09.2012 суддя Прокопенко Л.В. прийняла справу № 5011-12/6634-2012 до свого провадження та розгляд справи призначено на 06.11.2012.

В судовому засіданні 06.11.2012 оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення № 11/01-П від 13.03.2012 у справі № 34-01/05.11 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»(надалі - рішення) визнано, що дії ДП «Укржитлосервіс»відповідно до п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які полягають у неподання інформації на вимогу голови Київського міського територіального відділення у встановлені строки, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на позивача штраф у розмірі 30 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом вказує, що оскаржуване Рішення було винесено з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставною зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує вказуючи на те, що позивач за первісним позовом своєчасно не подав інформацію на вимогу голови відділення від 18.11.2010 № 26-01/3027 у 15 денний строк з моменту отримання вимоги, тобто до 09.12.10, що ускладнило здійснення покладених на органи АМК України завдань, зокрема, ускладнило розслідування у справі. Відповідач за первісним позовом вважає, що оскаржуване рішення від 13.03.2012 № 11/01-П прийняте з додержанням вимог чинного законодавства та є законним й обґрунтованим.

Спір у даній справі за зустрічним позовом виник внаслідок того, що відповідачем за зустрічним позовом не виконано обов'язкове до виконання рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.03.2012 № 11/01-П у справі № 34-01/05.11.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Відповідно до п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

У зв'язку з розглядом справи та здійсненням контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції 18.11.2010 відповідачем за первісним позовом було направлено на адресу позивача вимогу № 26-01/3027 про надання інформації, в якій позивачеві запропоновано у 15-денний строк з моменту отримання вимоги, надати відповідачеві інформацію та пояснення. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 09599224, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач за первісним позовом отримав вказану вимогу 25.11.2010.

12.04.2011 відповідач за первісним позовом направив на адресу відповідача лист № 26-01/1194 про надання пояснень стосовно неподання інформації на вимогу від 18.11.2010.

Листом від 28.04.2011 вх. № 1329 позивач за первісним позовом повідомив відповідача про надання інформації на вимогу листом від 08.12.2010 та надав копію вказаного листа.

Крім того, листом № 734 від 20.06.2011 позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача заперечення на подання про попередні висновки у справі, відповідно до якого зазначив, що підприємство вчасно листом від 08.12.2010 надіслало до відділення запитувану інформацію, у зв'язку з чим просив прийняти вказані заперечення до розгляду та закрити провадження у справі № 34-01/05.11 у зв'язку з не доведенням факту вчинення правопорушення.

Проте, за твердженням відповідача за первісним позовом, останній лист від 18.11.2010 вих. № 932 не отримував, що і стало підставою для накладення на позивача штрафу в розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»передбачено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації. Інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню. Така інформація може бути надана органам слідства та суду відповідно до закону.

Враховуючи вищезазначені обставини, право органу Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення вимагати інформацію надано законодавством про захист економічної конкуренції для реалізації покладених на них завдань, зокрема, для здійснення контролю за дотриманням цього законодавства.

Реалізація норм цього законодавства щодо права запитувати інформацію пов'язана з необхідністю з'ясування чи оцінки юридичних фактів (обставин), що можуть мати значення для конкретного питання, яке розглядається органом Антимонопольного комітету, головою його територіального відділення.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Законодавством України не передбачено якоїсь спеціальної форми, а так само і порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. Отже, така інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб, з огляду, водночас, на те, що заперечення органом Антимонопольного комітету України подання суб'єктом господарювання інформації потребує подання останнім належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно належного виконання обов'язку з надання витребуваної інформації (п.13.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»).

На підтвердження направлення на вимогу відповідача про надання інформації від 18.11.2010 позивач надав журнали вихідної кореспонденції ДП «Укржитлосервіс», оригінали яких були досліджені судом в судовому засідання, копії залучені до матеріалів справи. Так, журнал реєстрації вихідних документів позивача за первісним позовом підтверджує вчинення в ньому запису за 08.12.2010 (№ п/п 932) про реєстрацію листа щодо надання інформації на вимогу від 18.11.2010 № 26-01/3027, адресованого відповідачеві. Вказаний лист було направлено відповідачу за первісним позовом простим поштовим відправленням. Таким чином, позивачем за первісним позовом було зареєстровано лист від 08.12.10 як вихідних документ шляхом присвоєння йому порядкового номеру та запису необхідних відомостей, що містяться в ньому. Наведені обставини свідчать про відсутність підстав вважати, що позивач за первісним позовом порушив строки для подання відповідної інформації на вимогу відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Підставою для прийняття відповідачем рішення № 11/01-П від 13.03.2012 є неподання вчасно позивачем інформації на вимогу вих. № 26-01/3027 від 18.11.2010, факт направлення інформації листом № 932 від 08.12.2010 позивачем за первісним позовом доведено, а тому оскаржуване рішення винесене відповідачем безпідставно, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

На підставі зазначеного суд вважає, що позовні вимоги ДП «Укржитлосервіс»є обґрунтованими та доведеними, первісний позов підлягає задоволенню, а рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.03.2012 № 11/01-П по справі 34-01/05.11 підлягає визнанню недійсним. Враховуючи викладене, в задоволенні зустрічного позову про стягнення штрафу в розмірі 30 000,00 грн. накладеного рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.03.2012 № 11/01-П слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України судовий збір сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно положень ч. 4 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом, судові витрати за зустрічною позовною заявою покладаються на позивача за зустрічною позовною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Укржитлосервіс»за подання первісної позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1 094,00 грн., з огляду на приписи пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»за своєю природою позов про визнання недійсним рішення є позовом немайнового характеру, а тому судовий збір повинен був бути сплачений у сумі 1 073 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012) .

За таких обставин господарський суд міста Києва вважає за можливе повернути ДП «Укржитлосервіс»надмірно сплачений судовий збір у сумі 21,00 грн.

Враховуючи, що згідно з ч. 4 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом слід стягнути суму судового збору, яка мала бути сплачена за подання позовної заяви (1 073 грн.).

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Державного підприємства «Укржитлосервіс»задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.03.2012 № 11/01-П у справі № 34-01/05.11.

3. Стягнути з Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-б; ідентифікаційний код 22873444) на користь Державного підприємства «Укржитлосервіс»(01133 м. Київ, бульв. Л.Українки, 24-А; ідентифікаційний код 32207896) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

4. Повернути Державному підприємству «Укржитлосервіс»(01133 м. Київ, бульв. Л.Українки, 24-А; ідентифікаційний код 32207896) з державного бюджету України 21 (двадцять одну) грн. 00 коп. надмірно сплаченого судового збору.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В.Прокопенко

Повне рішення складено 13.11.2012