Рішення № 27761664, 28.11.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. Справа № 5004/1368/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Просперітет", м. Львів

до дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м. Луцьк

про стягнення 17478,16 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: Сліпчук О.О. -представник (дов. № 50 від 05.03.2012р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 18 220,96 грн., з них: 17 478,16 грн. заборгованості за товар, переданий на підставі договору про закупівлю товарів № 33 від 21.04.2011р., 8,71 грн. пені, 524,34 грн. процентів річних, 209,75 грн. збитків, завданих інфляцією, та відшкодувати понесені судові витрати в розмірі 1609,50 грн.

26.11.2012 року позивач надіслав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог №413 від 21.11.2012р., в якій, посилаючись на ст.22 ГПК України, просить стягнути з відповідача 17 478,16 грн. заборгованості, 1609,50 грн. судового збору.

В судовому засіданні представник позивача просив заяву №413 від 21.11.2012р. вважати заявою про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача лише 17478,16 грн. заборгованості, на відшкодуванні з відповідача 1609,50 грн. витрат, понесених на оплату судового збору, не наполягає.

Зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

А тому судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Згідно з п.6 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" №01-8/482 від 13.08.2008р. (в редакції від 29.06.2010р.) факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, обґрунтованих письмових пояснень на позов не подав.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

21.04.2011р. між ТзОВ ВКФ "Просперітет" як постачальником та дочірнім підприємством "Волинський облавтодор" ВАТ державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" як покупцем було укладено договір № 33, згідно з умовами якого постачальник на умовах цього договору зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець - прийняти його та оплатити.

Згідно з п.4.1. договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати замовником (покупцем) після пред'явлення постачальником, отримання від постачальника рахунку на оплату товару та підписання сторонами акту приймання-передачі товару і передачі документів, зазначених п. 4.2. договору, або поетапної оплати замовником (покупцем) поставлених товарів відповідно до додаткової домовленості сторін.

Пунктом 4.3. договору визначено, що замовник (покупець) зобов'язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар протягом 30 днів з моменту отримання від постачальника документів відповідно до п. 4.1. договору.

Згідно із п.п. 5.4., 5.5. договору після передачі товару між сторонами оформлюється акт приймання-передачі товару, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.

Датою передачі товару вважається дата підписання акту приймання-передачі товару.

На виконання умов договору № 33 від 21.04.2011р. позивач передав відповідачу щебеневої продукції на загальну суму 67 478,16 грн., що підтверджується: накладними ДПВ №№ 3005-11 від 30.05.2011р., ДПВ № 3005-1-11 від 30.05.2011р., актом прийомки-здачі товару №1 від 30.05.2011р., актом прийомки-здачі товару №2 від 30.05.2011р., квитанціями про приймання вантажу № №35806454,33211053.

І накладні, і акти прийомки-здачі підписані представниками сторін, скріплені печатками.

Згідно з письмовими пояснення позивача, надісланими до суду, ТзОВ ВКФ "Просперітет" 30.05.2011 року простою кореспонденцією було надіслано відповідачу рахунки на оплату №3005-11 від 30.05.2011р., №3005-1-11 від 30.05.2011р., два примірники накладних №№ 3005-11, 3005-1-11 від 30.05.2011р., два примірники актів прийому-передачі щебеневої продукції №№1, 2 від 30.05.2011р., зазначені документи були підписані відповідачем та по одному примірнику повернуті позивачу, що свідчить про їх отримання відповідачем.

У зв'язку із отриманням від постачальника рахунку на оплату товару, підписанням актів приймання-передачі товару у відповідача як покупця товару виник обов'язок його оплатити.

Крім цього, позивач звертався до відповідача з вимогами про оплату товару: листом № 523 від 25.11.2011р., вимогою № 565 від 30.12.2011р. позивач просив відповідача погасити заборгованість, що виникла за договором № 33 від 21.04.2011р.

І лист, і вимогу відповідачем було отримано, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення відповідно 01.12.2011р., 04.01.2012р.

Відповідач оплату щебеневої продукції провів частково - на суму 50 000 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача за 07.08.2012р.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 17 478,16 грн.

На час вирішення спору по суті в суді відповідач не подав доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 17 478,16 грн., або доказів її оплати.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати вартості товару, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 478,16 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, судом не розподіляються, оскільки представник позивача в судовому засіданні не наполягав на їх відшкодуванні з відповідача та поверненню йому у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 599, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (м. Луцьк, вул. Ковельська, 41, код ЄДРПОУ 32035139, р/р 26003000069001 у ЛФ ПАТ «Укрінбанк», МФО 330343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Просперітет" (юридична адреса: 79032, м. Львів, вул. Шафарика, 2, кв. 161; фактична адреса: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 251, кв. 179, п/р № 26008355014082 в ПАТ «Ідея Банк», МФО 336310, код ЄДРПОУ 32639003) 17 478 грн. 16 коп. заборгованості.

Повне рішення складено: 30.11.2012р.

Суддя І. О. Якушева