Рішення № 27761317, 31.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.12 р. Справа № 5006/32/99пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючий суддя: Сковородіна О.М., судді Бокова Ю.В., Риженко Т.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників

від позивача: Клименко О.К. довіреність від 01.03.2012р. ;

від відповідача 1: Шульженко Д.Ю. довіреність від 01.08.2012р.;

від відповідача 2: не з'явився;

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Чоклейт Фекторі», м. Донецьк

до відповідача 1: Закритого акціонерного товариства «Баренс Шоколад», м. Донецьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф», м. Київ

про визнання права власності

та за зустрічним позовом: Закритого акціонерного товариства «Баренс Шоколад», м. Донецьк

до відповідача1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Чоклейт Фекторі», м. Донецьк

до відповідача2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф», м. Київ

про визнання права власності

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Чоклейт Фекторі», м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів, Закритого акціонерного товариства «Баренс Шоколад», м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф», м. Київ, про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на факт набуття ним права власності на будівлі трансформаторної підстанції, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, та КПП і спорудження огорожі за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, 2д, як приналежності до придбаних за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2012 р. будівель квасильно-засолювального цеху, виробничого комплексу, котельної та складу.

Відповідач1 надав відзив на позов, проти позовних вимог не заперечував.

Відповідач2 у відзиві, поданому через канцелярію господарського суду 12.07.2012 р., проти позову не заперечував, просив розглянути справу без участі представника Товариства.

12.07.2012 р. та 09.08.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД» через канцелярію суду подані клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Barens Group SA та Товариства з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД».

Представником ЗАТ «Баренс Шоколад» з приводу поданого клопотання надані заперечення, згідно яких останній зазначив, що судовими актами у справах № 5006/7/82пд/2012 та № 5006/7/83пд/2012 встановлено факт неукладеності біржового контракту від 29.10.2010 р. та визнано недійсним біржовий контракт № 803 від 29.10.2010 р.

Ухвалою від 02.08.2012 р. судом спільно до розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Закритого акціонерного товариства «Баренс Шоколад» про визнання права власності на будівлю трансформаторної підстанції за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, 2д; будівлю КПП і спорудження огорожі за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, 2д.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Чоклейт Фекторі» в задоволені зустрічного позову ЗАТ «Донбас Шоколад» просило відмовити у повному обсязі, посилаючись на належність йому спірних будівель трансформаторної підстанції та КПП відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2012 р.

Ухвалою від 09.08.2012 р. господарським судом в порядку ст. 41 ГПК України за клопотанням відповідач1 за первісним позовом призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручене експерту Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського Донбаський центр технологічної безпеки (Гибаленко Олександру Миколайовичу (посвідчення № 26-04-11).

Провадження у справі № 5006/32/99пн/2012 згідно ухвали господарського суду від 09.08.2012 р. на підставі п.1 ч. 2 ст. 79 ГПК України зупинено до закінчення експертного провадження.

Ухвалою господарського суду від 04.09.2012 р. провадження у справі № 5006/32/99пн/2012, у зв'язку з надходженням висновку будівельно-технічної експертизи - поновлено.

В ході розгляду справи, КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» проведено технічну інвентаризацію спірних об'єктів нерухомого майна та виготовлено технічні паспорти на них, які згідно заяви відповідача 1 за первісним позовом від 31.10.2012 р. долучені до матеріалів справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 15.10.2012 р. справу призначено до колегіального розгляду.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

10.08.2007р. між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (іпотекодержатель) та ЗАТ „Шоколадна компанія „Три медведя" (іпотекодавець, правонаступником якого є відповідач1 за первісним позовом) був укладений договір іпотеки №15-94/17-5068/07.

Відповідно до умов договору, останнім забезпечені вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору про надання фінансового кредиту у вигляді мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-1754/07 від 21.05.2007р., з договору про надання фінансового кредиту у вигляді мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-7276/05 від 07.09.2005р., з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р., з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-827/08 від 14.03.2008р., з договору про надання фінансового кредиту у вигляді мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-3232/07 від 06.08.2007р., з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-14395/04 від 10.09.2004р. (п. 1.1 договору іпотеки).

У забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань, що випливають з кредитного договору, іпокодавець, на умовах передбачених цим договором, передав у іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності наступне нерухоме майно, а саме: будівлю квасильно-засолювального цеху, літера П-1, загальною площею 2686,7 кв.м., яка розташована за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2.

На момент укладання договору право власності іпотекодавця підтверджувалось рішенням Господарського суду Донецької області б/н від 09.12.2005р. та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №15451062, виданого 02.08.2007 року Бюро технічної інвестиції м. Донецьк, реєстраційний номер 14533708. Заставна договірна вартість нерухомого майна визначена у розмірі 16959793,75 грн. (п. 1.3. договору в редакції договору від 18.03.2008р. про внесення змін до договору іпотеки).

Пунктом 5 договору передбачений порядок звернення стягнення та реалізація майна (застереження про задоволення вимог іпотекодержателя), а саме іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати майно у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані іпотекодавцем повністю або частково, в тому числі: при повному або частковому неповерненні у встановлені кредитним договором строки та випадки суми кредиту; або при не сплаті або частковій сплаті в строк сум відсотків та комісій; або при не сплаті або частковій сплаті в строк сум штрафних санкцій та пені, в інших випадках, передбачених п. 3.1.5 цього договору.

Звернення стягнення на майно здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя.

Дане застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно ст. 36 Закону України „Про іпотеку" вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на майно по заставній вартості за вибором іпотекодержателя без будь -якого додаткового узгодження з іпотекодавцем, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на майно в рахунок виконання зобовязання іпотекодавцем по кредитному договору, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на майно (п.п. 5.1, 5.2, 5.2.1.1).

14.03.2008р. між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (іпотекодержатель) та ЗАТ „Шоколадна компанія „Три медведя" (іпотекодавець, правонаступником якого є відповідач1 за первісним позовом), був укладений договір іпотеки №15-94/17-1607/08.

Відповідно до умов договору, останнім забезпечені вимоги вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору про надання фінансового кредиту у вигляді мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-1754/07 від 21.05.2007р., з договору про надання фінансового кредиту у вигляді мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-7276/05 від 07.09.2005р., з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р., з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-827/08 від 14.03.2008р., з договору про надання фінансового кредиту у вигляді мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-3232/07 від 06.08.2007р., з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-14395/04 від 10.09.2004р. (п. 1.1 договору іпотеки).

У забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань, що випливають з кредитного договору, іпокодавець, на умовах передбачених цим договором, передав у іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності наступне нерухоме майно, а саме: будівлю виробничого комплексу, літ. Ф-1, котельна літ. Ф', склад літ. Ф"-1, загальною площею 1106,5 кв.м., що розташовані за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2д.

На момент укладання договору право власності іпотекодавця підтверджувалось свідоцтвом про власності б/н від 11.07.2006р., виданого Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №17905892, виданого 27.02.2008р. Бюро технічної інвестиції м. Донецьк, реєстраційний номер 15346215. Заставна договірна вартість нерухомого майна визначена у розмірі 8459305,50 грн. (п. 1.3. договору в редакції договору від 03.12.2009р. про внесення змін до договору іпотеки).

Пунктом 5 договору передбачений порядок звернення стягнення та реалізація майна (застереження про задоволення вимог іпотекодержателя), а саме, іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати майно у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані іпотекодавцем повністю або частково, в тому числі: при повному або частковому неповерненні у встановлені кредитним договором строки та випадки суми кредиту; або при не сплаті або частковій сплаті в строк сум відсотків та комісій; або при не сплаті або частковій сплаті в строк сум штрафних санкцій та пені, в інших випадках, передбачених п. 3.1.5 цього договору.

Звернення стягнення на майно здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя.

Дане застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно ст. 36 Закону України „Про іпотеку" вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на майно по заставній вартості за вибором іпотекодержателя без будь -якого додаткового узгодження з іпотекодавцем, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на майно в рахунок виконання зобовязання іпотекодавцем по кредитному договору, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на майно (п.п. 5.1, 5.2, 5.2.1.1).

30.03.2010 р. Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф" (новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення права вимоги №20-0496/3-1 та договір відступлення права вимоги №20-0492/3-1. Відповідно до умов зазначених договорів первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право вимоги за договором іпотеки №15-94/17-5068/07 від 10.08.2007р. та за договором іпотеки №15-94/17-1607/089 від 14.03.2008р., укладених між первісним іпотекодержателем та Закритим акціонерним товариством "Баренс Шоколад".

Ці договори укладено на підставі ст. 24 Закону України "Про іпотеку" у зв'язку з тим, що між новим іпотекодержателем та первісним іпотекодержателем укладено договір відступлення права вимоги №20-0488/2-1 від 30.03.2010р. за основним договором внаслідок укладання цього договору, до нового іпотекодержателя переходять всі права первісного іпотекодержателя за іпотечними договорами, які забезпечують вимоги за основним договором (п. 1.2.).

Вищевказані договори посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською О.Ю. 30.03.2010р. та зареєстровано за № 399 та № 400, відповідно.

31.01.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами «Ізі Лайф», м.Київ (Продавець), реалізувавши набуте ним право на звернення стягнення на предмети іпотеки, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас Чоклейт Фекторі», м.Донецьк (Покупець) договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Договір укладено в письмовій формі та посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Мироновою Н.П.

Згідно даного Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця нерухоме майно, а саме: будівлю квасильно-засолювального цеху літ.П-1 загальною площею 2686,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2, а також будівлі виробничого комплексу літ.Ф-1, котельної, складу, загальною площею 1106,50 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2д, а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти дане майно та сплатити за нього оговорену та визначену умовами цього Договору грошову суму.

На виконання умов Договору Продавець згідно з актом приймання-передачі від 06.02.2012 р. передав, а Покупець прийняв у власність нерухоме майно, а саме: будівлю квасильно-засолювального цеху літ.П-1 загальною площею 2686,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2, а також будівлі виробничого комплексу літ.Ф-1, котельної, складу, загальною площею 1106,50 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2д та, як визначено актом, перерахував Продавцеві грошові кошти у розмірі ціни продажу нерухомого майна за основним договором у повному обсязі.

10.02.2012 р. реєстратором КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» на підставі вказаного Договору купівлі-продажу проведено державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Чоклейт Фекторі» на будівлю квасильно-засолювального цеху літ. П-1 загальною площею 2686,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2, а також будів?лі виробничого комплексу літ?.Ф-1, котельної, складу, загальною площею 1106,50 кв.м, що знаходиться за адресою?: м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2д, про що свідчать витяги про державну реєстрацію прав № 331442859 від 10.02.2012 р., № 33142792 від 10.02.2012 р.

Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2012 р. спірні об'єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці площею 0,3870 га кадастровий номер: 14137700:00:007:0104 та на земельній ділянці площею 0,3000 га кадастровий номер: 14137700:00:007:0064.

На вказаній земельній ділянці також розташовані будівля тра?нсформаторної підстанції, КПП і спорудж?ення огорожі.

Позивач, посилаючись на положення ст. 186 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про іпотеку» зазначає, що з переходом права власності на будівлю квасильно-засолювального цеху літ. П-1 загальною площею 2686,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2, а також, будівлі виро?бничого комплексу літ.Ф-1, котельної, складу, загальною площею 1106,50 кв.м, що з?находиться за адресою: м. Донецьк, вул. Го?рлівська, буд. 2д до нього перейшло й право власності на будівлі трансформаторної підстанції та КПП і спорудження огорожі, як на приналежності до вищезазначених будівель квасильно?-засолювального цеху, виробни?чого комплексу, котельної та с?кладу.

Статус спірних Об'єктів як приналежностей, на думку позивача, випливає з їх функціонального призначення. Зокрема, позивач вказує, що будівля трансформаторної підстанції живить електроенергією як будівлю квасильно-засолюваного цеху, що знаходиться за адресою: м. До?нецьк, вул. Горлівська, буд. 2, так і б?удівлі виробничого комплекс?у, котельно?ї, складу, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул?. Горлівська, буд. 2д; будівля КПП і спорудження огорожі є відповідно входом та огорожею зазначеного нерухомого майна.

Відповідач 1 за первісним позовом, не погоджуючись з даною правовою позицією, в порядку ст. 60 ГПК України подав зустрічний позов про визнання права власності на будівлю трансформаторної підстанції за адресою: м. Дон?ецьк, вул. Горлівська, 2; будівлю КПП і спорудження огорожі за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівсь?ка, 2д за Закритим акціонерним товариством «Баренс Шоколад».

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на той факт, що ним в період дії договору оренди земельних ділянок по вул. Горлівській у м. Донецьку було збудовано будівлю трансформаторної підстанції за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, 2д та будівлю КПП, і спорудження огорожі за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, 2д. Одночасно, позивач зазначає, що збудовані ним об'єкти не є приналежністю до таких об'єктів нерухомого майна, як будівля квасильно-засолювального цеху, виробничого комплексу, котельної та складу. Спірні об'єкти не були предметом договорів іпотеки від 10.08.2007 р., від 14.03.2008 р. та відповідно, ТОВ «Донбас Чоклейт Фекторі», як Покупець за договором купівлі-продажу від 31.01.2012 р. щодо реалізації іпотечного майна не могло набути на них право власності.

Оцінюючи доводи та заперечення сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Господарський суд зазначає, що в цьому випадку, підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно. Вказані обставини можуть випливати із представлених ним доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Обґрунтовуючи підстави набуття права власності на спірні об'єкти нерухомості, позивач посилається на положення ст. 186 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про іпотеку».

Зміст положень даних правових норм визначає юридичну долю приналежності до головної речі внаслідок переходу прав на останню до іншої особи. За загальним правилом приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлене договором або законом.

Підставою набуття позивачем права власності на будівлю квасильно-засолювального цеху літ. П-1 загальною площею 2686,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2, а також будів?лі виробничого комплексу літ?.Ф-1, котельної, складу, загальною площею 1106,50 кв.м, що знаходиться за адресою?: м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2д є договір купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2012 р., укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ізі Лайф».

Реалізоване відповідачем 2 за вказаним правочином майно, перейшло до нього в порядку звернення стягнення на іпотечне майно за договорами іпотеки № 15/94/17-5086/07 від 10.08.2007 р., № 15-94/17-607/08 від 14.03.2008 р.

Ані вказані договори іпотеки, ані договір купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2012 р. не визначають будівлю трансформаторної, КПП і спорудження огорожі як предмет договору.

Виходячи з природи іпотечних правовідносин майнові вимоги іпотекодержателя до іпотекодавця обмежуються предметом іпотеки.

В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Отже, виходячи положень ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», необхідною умовою реалізації права на передання в іпотеку об'єктів нерухомого майна є наявність відповідного речового права на них у іпотекодавця, оскільки, саме власник наділений правом розпоряджатися належним йому майном.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи та не спростовується жодною зі сторін, правоустановчі документи на спірні об'єкти нерухомості відсутні, первинна реєстрація права власності не проводилась.

Частина 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» допускає поширення іпотеки на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи та випливає з висновку будівельно-технічної експертизи, спірні об'єкти побудовані до укладання між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (іпотекодержатель) та ЗАТ „Шоколадна компанія „Три медведя" (іпотекодавець, правонаступником якого є відповідач1 за первісним позовом) договорів іпотеки. Як наголошувалося раніше, останні не увійшли до складу предмета іпотеки.

Означене, зважаючи на відсутність документального обґрунтування статусу спірних об'єктів як приналежностей до будівель квасильно-засолювального цеху, виробничого комплексу, котельної та складу та неможливості експлуатації останніх як самостійних об'єктів, у сукупності з положеннями ст. 658 ЦК України, свідчить про безпідставність позовних вимог ТОВ «Донбас Чоклейт Фекторі», та, як наслідок, є підставою для відмови в задоволенні позову.

За наявності вказаних обставин є обґрунтованим та підлягає задоволенню зустрічний позов Закритого акціонерного товариства «Баренс Шоколад».

Так, у відповідності до наданої Управлінням держкомзему у м. Донецьку, земельно-кадастровою інформації земельна ділянка площею 0,3870 га, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, 2 на підставі рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 346/7 передана Закритому акціонерному товариству «Баренс Шоколад» в оренду строком на 5 років, для експлуатації існуючої будівлі картоплесховища із складськими приміщеннями у Ленінському районі м. Донецька.

У період з 2003-2008 роки позивачем за зустрічним позовом в ході своєї господарської діяльності, було здійснено будівництво трансформаторної підстанції, КПП і спорудження огорожі.

Зазначені об'єкти нерухомості були проінвентаризовані, та за даними КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» складаються з: будівлі трансформаторної підстанції літ. Ю-1 площею 52,1 кв.м., будівлі КПП літ. Э-1 площею 155,0 кв.м.

Співробітниками БТІ під час проведення технічної інвентаризації спірного майна було зроблено висновок, про те, що проведення подібних будівельних робіт є самочинним будівництвом, зроблено відповідні примітки в матеріалах інвентарної справи.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, проведеної експертом Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського Донбаський центр технологічної безпеки (ліцензія АВ № 557414) Гибаленко О.М. (посвідчення № 26-04-11), будівля трансформаторної підстанції, будівля КПП та спорудження огорожі, розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, 2д, відповідають державним будівельним нормам і правилам України.

Оцінюючи вимоги позивача за зустрічним позовом господарський суд виходить з наступного.

У відповідності до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу встановленої ч. 2 ст. 328 ЦК України презумпції набуття права власності, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництву (як-то, проектна документація, відповідні документи, які дають право виконувати будівельні роботи), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного об'єкта відповідно до встановленого Порядку.

Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є виключною компетенцією судових органів.

Так, ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 331, 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно є обґрунтованими, доведеними належним чином, та як слід, такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД» про залучення до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Barens Group SA та Товариства з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД» господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

При цьому, за приписом ч. 2 ст. 27 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Обґрунтовуючи необхідність залучення до участі у справі третіх осіб ТОВ «Баренс Шоколад ЛТД» зазначає, що майно, яке є предметом спору у даній справі, Barens Group SA за результатами біржових торгів, оформлених протоколом № 2 від 29.10.2010 р. набув у власність, та в подальшому згідно з договором оренди №7/7 від 21.09.2011 р. передав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД».

Між тим, як вбачається з представлених суду доказів, рішенням господарського суду Донецької області від 17.07.2012 р. у справі № 5006/7/83пд/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду, встановлений факт відсутності доказів письмового укладення, нотаріального посвідчення та здійснення державної реєстрації Угоди за наслідками проведених 29.10.2010 р. торгів з реалізації будівель підстанції та прохідної. Означені обставини зумовили висновок суду про те, що цей правочин є неукладеним, тобто таким, що не існує у часі та просторі, а отже й не створює для сторін будь-яких прав та обов'язків.

Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 209, 210, 328, 334, 640, 656, 657 ЦК України щодо моменту, з якими Закон пов'язує виникнення у набувача права власності на об'єкт нерухомого майна за договором, встановлені в рішенні господарського суду від 17.07.2012 р. у справі № 5006/7/83пд/2012 обставини спростовують твердження ТОВ «Баренс Шоколад ЛТД» про можливий вплив рішення господарського суду у даній справі на права та обов'язки Barens Group SA щодо спірного майна.

Що стосується залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД», господарський суд зазначає наступне.

У відповідності до умов п.п. 2.1, 2.2 Договору оренди термін оренди складає 11 календарних місяців та розпочинає свій перебіг з підписання сторонами (їх представниками) акта прийому-передачі. Таким чином, зважаючи, що відповідний акт прийому-передачі підписаний сторонами 27.09.2011 р. строк оренди в силу положень п. 2.1, 2.2 Договору оренди сплинув 27.08.2011 р. При цьому, доказів продовження (поновлення) орендарю (ТОВ «Баренс Шоколад ЛТД») терміну оренди, в порядку, передбаченому п. 6.3 Договору суду не представлено.

Враховуючи викладені вище обставини, а також приписи ст. 27 ГПК України, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД» про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Barens Group SA та Товариства з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД», за висновком суду, є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Чоклейт Фекторі», м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства «Баренс Шоколад», м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф», м. Київ, про визнання права власності - відмовити.

Зустрічний позов Закритого акціонерного товариства «Баренс Шоколад», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Чоклейт Фекторі», м. Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф», м. Київ, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за Закритим акціонерним товариством «Баренс Шоколад» (83112, м. Донецьк, вул. Горлівська, 2д; код ЄДРПОУ 31128452) право власності на:

- будівлю трансформаторної підстанції за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, 2д;

- будівлю КПП і спорудження огорожі за адресою: м. Донецьк, вул. Горлівська, 2д.

Повний текст рішення підписано 05.11.2012р.

Рішення набирає законної сили 15.11.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Головуючий суддя Сковородіна О.М.

Суддя Бокова Ю.В.

Суддя Риженко Т.М.