Рішення № 27761289, 27.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.12 р. Справа № 5006/4/133/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ( відповідач за зустрічним позовом) - Плахоніна Н.О. - довіреність від 18.09.2012р.,

від відповідача (позивач за зустрічним позовом) - не явився

за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго»

м. Краматорськ

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Краматорськ

про стягнення 11554,95грн. заборгованості, 3% річних, пені

та

за зустрічним позовом - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

м. Краматорськ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго»

м. Краматорськ

про розірвання договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Краматорськтеплоенерго» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 11554,95грн., з яких: 5708,91грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, надані за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р., 137,13грн. - 3% річних, які нараховані за періоди з 20.12.2011р. по 25.06.2011р., з 24.01.2012р. по 25.07.2012р., з 16.02.2012р. по 15.08.2012р., з 15.03.2012р. по 12.09.2012р., з 24.04.2012р. по 10.10.2012р., з 15.06.2012р. по 10.10.2012р., 5708,91грн. - пеня, яка нарахована за з 20.12.2011р. по 25.06.2011р., з 24.01.2012р. по 25.07.2012р., з 16.02.2012р. по 15.08.2012р., з 15.03.2012р. по 12.09.2012р., з 24.04.2012р. по 10.10.2012р., з 15.06.2012р. по 10.10.2012р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 8.2.4 договору.

В підтвердження позову надав договір купівлі-продажу № 308 від 21.06.2011р., лист позивача № 337 від 01.10.2008р., яким відповідачу направлені 2 проекти договору на купівлю-продаж теплової енергії, підписаний сторонами договір № 904 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.10.2008р. з додатками, акти-рахунки № 904-10 від 31.10.2011р. за жовтень 2011р. на суму 352,38грн., № 904-11 від 30.11.2011р. за листопад 2011р. на суму 895,01грн., № 904-12 від 31.12.2011р. за грудень 2011р. на суму 900,82грн., № 904-1 від 31.01.2012р. за січень 2012р. на суму 1099,00грн., № 904-2 від 29.02.2012р. за лютий 2012р. на суму 1394,04грн., № 904-3 від 31.03.2012р. за березень 2012р. на суму 924,84грн., № 904-4 від 30.04.2012р. за квітень 2012р. на суму 142,82грн., № 904-5 від 31.05.2012р. за травень 2012р. на суму 5708,91грн., які направлені відповідачу.

Господарський суд ухвалами від 06.11.2012р., 14.11.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) відкладав розгляд справи для забезпечення явки представника відповідача у судове засідання та для надання сторонами додаткових документів в підтвердження своїх вимог та заперечень.

Ухвалою від 14.11.2012р. господарський суд на підставі ст. 60 ГПК України прийняв зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» про розірвання договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008р. до спільного розгляду з первісним позовом.

2

Представник відповідача в судове засідання не явився, незважаючи про належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, причини неявки не повідомив. В матеріалах справи міститься поштове повідомлення з відміткою про вручення відповідачу ухвал господарського суду.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 через канцелярію суду 12.11.2012р. надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що спірний договір припинив свою чинність з 01.10.2011р. за заявою відповідача.

Представник позивача через канцелярію суду 27.11.2012р. надав заперечення на відзив, зазначив, що договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008р. між сторонами не розірваний, у зв'язку з чим позивач продовжує постачати теплову енергію на об'єкти відповідача. Надав копію акта-рахунку № 904-3 від 31.03.2012р. за березень 2012р. на суму 924,84грн. з відміткою про отримання його відповідачем особисто, акт на включення централізованого опалення від 15.10.2011р., акт про відключення централізованого опалення від 16.04.2012р.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом первісного позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору № 904 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.10.2008р., а також 3% річних та пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу нерухомості № 308 від 21.06.2011р. є власником нежитлового приміщення - магазину «Светлана», вбудованого в будинок загальною площею 35,60 кв. м., розташованого за адресою: м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, 7.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008р., відповідно до пунктів 1.1, 6.1, 6.1.1 якого теплопостачальна організація (позивач) постачає теплову енергію споживачу (відповідачу) до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно додатку № 1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід'ємною частиною договору, а споживач приймає та оплачує надану теплову енергію за тарифом 466,72грн. з ПДВ за 1 Гкал за фактичний обсяг спожитої теплової енергії за розрахунковий період, визначений за показниками приладів обліку або на підставі наданих споживачем теплових навантажень, протягом 3 робочих днів з дня отримання споживачем акту-рахунку. Відповідно до додатку № 2 до договору об'єктом постачання теплової енергії є Магазин «Светлана» загальною площею 35,60 кв. м., об'ємом 103,24 куб м., висотою 2,90 м., яке розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, 7. Відповідно до п. 11 договору він набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору не заявила про його розірвання, договір вважається продовженим сторонами на наступний рік (п. 11.2 договору).

2

Таким чином, договір купівлі-продажу теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення об'єкта відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать акт про включення централізованого опалення від 15.10.2011р. та акт про відключення централізованого опалення від 16.04.2012р., які наявні в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені акти-рахунки № 904-10 від 31.10.2011р. за жовтень 2011р. на суму 352,38грн., № 904-11 від 30.11.2011р. за листопад 2011р. на суму 895,01грн., № 904-12 від 31.12.2011р. за грудень 2011р. на суму 900,82грн., № 904-1 від 31.01.2012р. за січень 2012р. на суму 1099,00грн., № 904-2 від 29.02.2012р. за лютий 2012р. на суму 1394,04грн., № 904-3 від 31.03.2012р. за березень 2012р. на суму 924,84грн., № 904-4 від 30.04.2012р. за квітень 2012р. на суму 142,82грн., всього на загальну суму 5708,91грн., які направлені відповідачу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.1 договору оплата виконується протягом 3 робочих днів з дня отримання споживачем акту-рахунку.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити виставлені акти-рахунки:

- № 904-10 від 31.10.2011р. за жовтень 2011р. на суму 352,38грн., який отриманий відповідачем 11.11.2011р. - до 15.11.2011р. включно,

- № 904-11 від 30.11.2011р. за листопад 2011р. на суму 895,01грн., який направлений відповідачу поштою 10.12.2011р. - до 16.12.2011р. включно з урахуванням часу поштового перебігу,

- № 904-12 від 31.12.2011р. за грудень 2011р. на суму 900,82грн., який направлений відповідачу поштою 13.01.2012р. - до 19.01.2012р. включно з урахуванням часу поштового перебігу,

- № 904-1 від 31.01.2012р. за січень 2012р. на суму 1099,00грн., який отриманий відповідачем 09.02.2012р. - до 13.02.2012р. включно,

- № 904-2 від 29.02.2012р. за лютий 2012р. на суму 1394,04грн., який отриманий відповідачем 06.03.2012р. - до 12.03.2012р. включно,

- № 904-3 від 31.03.2012р. за березень 2012р. на суму 924,84грн., який отриманий відповідачем 19.04.2012р. - до 24.04.2012р. включно,

- № 904-4 від 30.04.2012р. за квітень 2012р. на суму 142,82грн., який направлений відповідачу поштою 18.05.2012р. - до 23.05.2012р. включно.

Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги не сплатив, тому за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 5708,91грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.

Заперечення відповідача стосовно того, що договір припинив свою чинність судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

4

Враховуючи той факт, що відповідач не сплатив послуги з теплопостачання в строки встановлені договором, позивач просить стягнути з нього 137,13грн. 3% річних, які нараховані за періоди з 20.12.2011р. по 25.06.2011р., з 24.01.2012р. по 25.07.2012р., з 16.02.2012р. по 15.08.2012р., з 15.03.2012р. по 12.09.2012р., з 24.04.2012р. по 10.10.2012р., з 15.06.2012р. по 10.10.2012р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги з теплопостачання не сплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши наданий розрахунок 137,13грн. 3% річних та провівши власний задовольняє вимоги в цій частині частково в розмірі 81,77грн., оскільки позивач при нарахуванні річних відсотків на суму боргу 1099,00грн., який виник за січень 2012р., не вірно визначив його розмір, а також здійснив нарахування 3% річних на загальну суму боргу в розмірі 5708,91грн. повторно.

Також позивач просить стягнути з відповідача 5708,91грн. пені, яка нарахована за періоди з 20.12.2011р. по 25.06.2011р., з 24.01.2012р. по 25.07.2012р., з 16.02.2012р. по 15.08.2012р., з 15.03.2012р. по 12.09.2012р., з 24.04.2012р. по 10.10.2012р., з 15.06.2012р. по 10.10.2012р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 8.2.4 договору.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного: відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторонами в п. 8.2.4 договору узгоджено, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій» № 686-XIV від 20.05.1999р.

Оскільки сторони визначились у виді відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, за яке повинен відповідати споживач, визначились і з нормою закону, який передбачає розмір неустойки за невиконання грошового зобов'язання, тому має застосовуватися саме той закон, який регулює передбачені наслідки невиконання договору.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 5708,91грн. пені, задовольняє вимоги в цій частині в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт надання відповідачу послуг з теплопостачання та їх не сплати останнім, а також при нарахуванні пені дотриманні вимоги ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", відповідно до якої розмір пені, встановлений законом або сторонами в договорі не може бути більше 100 відсотків від загальної суми боргу.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1601,79грн., оскільки позов задоволений частково.

12.11.2012р., Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 м. Краматорськ звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» м. Краматорськ про розірвання договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008р., яка прийнята господарським судом до розгляду разом з первісним позовом 14.11.2012р.

5

В обґрунтування зустрічної позовної заяви позивач посилається на той факт, що згідно п. 39 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007р., споживач має право відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором. Оскільки у позивача відсутня необхідність в опаленні через велику кількість електричного обладнання в приміщенні магазину в сукупності з центральним опаленням і неможливістю регулювати температурний режим, а також враховуючи письмову заяву позивача про намір припинити дію договору, яка направлена відповідачу, просить суд розірвати договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008р. з 01 жовтня 2011р.

Представник відповідача через канцелярію суду 27.11.2012р. надав відзив на зустрічну позовну заяву, проти якої заперечив з тих підстав, що діючим законодавством заборонено самовільне відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Як встановлено господарським судом, позивач є власником нежитлового приміщення - магазину «Светлана», вбудованого в будинок загальною площею 35,60 кв. м., розташованого за адресою: м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, 7.

Матеріалами справи доведено, що сторонами на підставі Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та Правил надання послуг з централізованого опалення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 укладений договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008р., відповідно до пунктів 1.1, 6.1, 6.1.1 якого теплопостачальна організація (позивач) постачає теплову енергію споживачу (відповідачу) до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно додатку № 1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід'ємною частиною договору, а споживач приймає та оплачує надану теплову енергію за тарифом 466,72грн. з ПДВ за 1 Гкал за фактичний обсяг спожитої теплової енергії за розрахунковий період, визначений за показниками приладів обліку або на підставі наданих споживачем теплових навантажень, протягом 3 робочих днів з дня отримання споживачем акту-рахунку. Відповідно до додатку № 2 до договору об'єктом постачання теплової енергії є Магазин «Светлана» загальною площею 35,60 кв. м., об'ємом 103,24 куб м., висотою 2,90 м., яке розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, 7.

Відповідно до пункту 11 договору він набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору не заявила про його розірвання, договір вважається продовженим сторонами на наступний рік (п. 11.2 договору).

Господарським судом встановлено, що позивач 18.08.2012р. звернувся до відповідача з заявою про розірвання договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008р., посилаючись на пункти 11, 11.2 договору та пункт 39 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007р., які надають право споживачу відмовитися від послуг теплопостачальної організації у зв'язку з відсутності необхідності опалення через велику кількість електричного обладнання в приміщенні позивача в сукупності з центральним опаленням, що у свою чергу унеможливлює регулювання температурного режиму, створюючи високу температуру.

В матеріалах справи міститься лист ТОВ «Краматорськтеплоенерго»№ 06/955 від 05.09.2011р., яким позивача повідомлено про неможливість розірвання договору.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог докази, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Краматорськ в частині розірвання договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008р. з 01 жовтня 2011р. не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 (далі по тексту - Правила) встановлено, що вони регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

6

Згідно з п. 2 Правил централізоване постачання холодної та гарячої води, а також централізоване опалення - послуги, які спрямовані на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді та у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), які надаються виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання, а також систем теплопостачання.

Таким чином, система опалення нежитлового приміщення, вбудованого до житлового будинку є єдиною з системою опалення зазначеного житлового будинку.

Пунктом 25 Правил встановлено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Право споживачів відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води передбачено пунктом 24 Правил. Однак, для відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води необхідна наявність технічної можливості такого відключення, що має бути передбачено затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України „Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Процедура відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП встановлена в Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 р. N 4, згідно якого для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 цього Порядку. У разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку. Якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку.

Господарський суд встановив, що система опалення нежитлового приміщення позивача, вбудованого до житлового будинку № 7 по вул. Богдана Хмельницького в м. Краматорську, є єдиною з системою опалення зазначеного житлового будинку, а тому відсутня реальна технічна можливість його відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, у зв'язку з чим розірвання договору з теплопостачальною організацією може спричинити шкоду внутрішньобудинковій системі опалення.

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що з вини позивача виник цей спір, на нього покладається судовий збір.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги", „Про теплопостачання", «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», Правил надання послуг з централізованого опалення, холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 р. N 4, статей 525,526,530,546,549,610,611,612,625,714 Цивільного кодексу України, статей 193, 275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,81-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

7

В и р і ш и в:

Задовольнити первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» м. Краматорськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Краматорськ про стягнення 11554,95грн., з яких: 5708,91грн. - заборгованість, 137,13грн. - 3% річних, 5708,91грн. - пеня частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (опалювальний об'єкт: АДРЕСА_2), ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» Донецька область м. Краматорськ-84305, вул. Орджонікідзе, 5, ЄДРПОУ 34657789 суму заборгованості в розмірі 5708,91грн., 3% річних в сумі 81,77грн., пеню в розмірі 5708,91грн, 1601,79грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Відмовити у зустрічному позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» м. Краматорськ про розірвання договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008р. за недоведеністю.

Судовий збір за подання зустрічної позовної заяви покласти на позивача.

Суддя: С.Ю.Гринько

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 27.11.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.