Рішення № 27761030, 27.11.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.12р. Справа № 30/5005/7380/2012

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

До відповідача: публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Про: стягнення 187 240 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Коваль В.А., довіреність №96 від 01.08.2012 року, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу правового забезпечення

Від відповідача: Акімова М.Д., довіреність №38/12 від 02.01.2012 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" 187 240 грн. збитків за незбереження державного майна - будівлі їдальні №6, інв. №01000539, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лисяка, 20; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при приватизації державного майна Центрального державного гірничо-збагачувального комбінату до статутного фонду відповідача не увійшла будівля їдальні №6 інв. № 01000539, 1961 року введення в експлуатацію, яка знаходилась за адресою м. Кривий Ріг, вул. Лисяка, буд. 20, та на момент приватизації її балансова вартість становила 187 240 грн. Вказана будівля була передана на баланс відповідача та залишалась у державній власності.

Відповідно до п. 3 наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.99 року №908/68 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних капіталів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно до п. 1.4 Положення "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на балансі" є такі способи управління державним майном: здійснення приватизації; передача майна в оренду; передача майна у комунальну власність; передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади: передача майна господарським товариствам на умовах схову.

За результатами перевірки стану утримання, збереження та використання державного майна, яке під час здійснення приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "КЦГЗК" було виявлено відсутність будівлі їдальні №6 інв. №01000539, вул. Лисяка, буд. 20 в м. Кривому Розі. Згідно даних інвентаризації державного майна, проведеної ВАТ "ЦГЗК" станом на 31.12.2010 року будівля їдальні, як соціально-побутова споруда була відсутня, а на її місці знаходилась культова споруда - Православний храм на честь Пророка Божого Іллі.

З огляду на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача збитки, завдані державі незбереженням державного майна - будівлі їдальні №6 в розмірі 187 240 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що будівля їдальні №6 була введена в експлуатацію в 1961 році і з травня 1993 року, як заклад громадського харчування не функціонувала, а тому на момент приватизації і передачі її на баланс відповідача будівля була практично зруйнована. Більше того, у зв'язку з незадовільним технічним станом вищезазначеної будівлі, згідно з наказом Державного Центрального гірничо-збагачувального комбінату №628 від 04.11.1996 року вона взагалі повинна була бути списана з балансу підприємства, однак, у зв'язку з проведенням приватизації заплановане списання не відбулося.

У 1997 році до відповідача звернулися керуючий Криворізькою Єпархією єпископ Криворізький та Нікопольський Єфрем, виконком Жовтневої районної ради народних депутатів міста Кривого Рогу, управління торгівлі та громадського харчування виконкому Криворізької міської ради, а також мешканці Жовтневого району міста Кривого Рогу з проханням передати Криворізькій Єпархії у користування будівлю їдальні №6 для подальшого переобладнання її під православний храм.

На підставі зазначених звернень та з метою збереження об'єкту державної власності до вирішення питання про передачу майна у комунальну власність м. Кривого Рогу вищевказана будівля в серпні 1997 році була надана Криворізькій Єпархії в тимчасове (орендне) користування згідно з договором оренди державного майна №31юр.

В серпні 1998 року строк дії укладеного договору було закінчено і на новий термін не укладено, однак будівля їдальні №6 й надалі залишилася у користуванні Криворізької Єпархії і за рахунок благодійного фінансування православної громади в подальшому переобладнана у культову споруду - Православний Храм на честь Пророка Божого Іллі.

В 2002 році рішенням Криворізької міської ради XXIII скликання №847 відповідачу в оренду була передана земельна ділянка площею 0,16 га з цільовим призначенням під Православний Храм Святого Пророка Іллі. За користування вказаною земельною ділянкою відповідач своєчасно та в повному обсязі сплачує земельний податок, як за землі релігійних організацій.

Незважаючи на той факт, що спірна будівля була передана лише на баланс відповідача, саме позивач є органом управління спірного майна і саме позивач повинен здійснювати всі необхідні дії по управлінню зазначеним майном у спосіб та в межах визначених законом, однак таких дій останнім зроблено не було.

Більш того, відповідач в свою чергу, здійснив всі необхідні дії по збереженню державного майна, яке було передано йому на зберігання.

Також, відповідач не погоджується із позицією позивача про відшкодування збитків за не збереження державного майна - будівлі їдальні №6 у розмірі балансової вартості такого майна на момент приватизації.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2012 року у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту - фізичній особі - підприємцю Бихно Марині Володимирівні, провадження у справі зупинено.

08.11.2012 року справу №30/5005/7380/2012 повернуто до господарського суду Дніпропетровської області разом із висновком судової будівельно-технічної експертизи №31-12 від 02.11.2012 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2012 року провадження у справі №30/5005/7380/2012 поновлено, розгляд справи призначений на 27.11.2012 року.

У судовому засіданні 27.11.2012 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області підтримало позовні вимоги та просило винести рішення у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

23.11.2012 року публічне акціонерне товариство Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" надало до суду письмові пояснення на позов (вих. №627-А/26 від 22.11.2012 року), в яких повністю погодилось із сумою збитків, визначеною судовою будівельно-технічною експертизою №31-12 від 02.11.2012 року, в розмірі 41 100 грн.

У судовому засіданні 27.11.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №757 від 15.07.1997 року "Про проведення інвентаризації державного майна", яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених в процесі корпоратизації та приватизації", наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №12/115-СБП від 31.08.1998 було створено комісію по інвентаризації майна, що не увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Криворізький Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".

За результатам проведеної інвентаризації був складений протокол від 17.09.1998 року, де було визначено перелік державного майна, що не увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Криворізький Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" і яке, до вирішення питання щодо його подальшого використання, має перебувати на балансі відкритого акціонерного товариства "Криворізький Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та утримуватися за рахунок прибутку підприємства (а.с. 9-11).

Так, одним з об'єктів державного майна, що не увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Криворізький Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", але перебувало на його балансі була будівля їдальні №6 інв. № 01000539, 1961 року введена в експлуатацію, яка знаходилась за адресою м. Кривий Ріг, вул. Лисяка, буд. 20 та на момент приватизації її балансова вартість становила 187 240 грн.

Відповідно до п. 1.4 Положення "Про управління державним майном яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на балансі", затвердженого наказом Фонду Державного майна України та Міністерства економіки України №908/68, є такі способи управління державним майном: здійснення приватизації; передача майна в оренду; передача майна у комунальну власність; передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади: передача майна господарським товариствам на умовах схову.

За результатами перевірки стану утримання, збереження та використання державного майна, яке під час здійснення приватизації не увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Криворізький Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" було виявлено відсутність будівлі їдальні №6 інв. №01000539, вул. Лисяка, буд. 20 в м. Кривому Розі. Згідно даних інвентаризації державного майна, проведеної відкритим акціонерним товариством "Криворізький Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" станом на 31.12.2010 будівля їдальні, як соціально-побутова споруда була відсутня, а на її місці знаходиться культова споруда - Православний храм на честь Пророка Божого Іллі.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення збитків, завданих державі незбереженням державного майна - будівлі їдальні №6 інв. №01000539, вул. Лисяка, буд. 20 в м. Кривому Розі.

Відповідно до п. 3.1 Положення "Про управління державним майном яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на балансі" відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу I Книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу I Книги п'ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов'язань.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (частина 3 статті 386 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушено (стаття 224 Господарського кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем факт незбереження публічним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" державного майна - будівлі їдальні №6, інв. №01000539, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лисяка, 20.

В даному випадку відповідач, як балансоутримувач, несе відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження державного майна.

Протиправність поведінки відповідача полягає у протиправній бездіяльності, як балансоутримувача державного майна, невиконанні імперативних норм права щодо збереження цього майна.

Внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, порушення належного позивачу майнового права, що виражається у незбереженні державного майна, позивачу спричинені збитки.

З метою визначення розміру збитків, що призвели до завдання державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області майнової шкоди господарським судом призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту: фізичній особі - підприємцю Бихно Марині Володимирівні.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №31-12 від 02.11.2012 року розмір збитків, що були завдані державі у зв'язку з незбереженням публічним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" державного майна - будівлі їдальні №6 по вул. Лисяка, буд. 20, інв. 01000539 з урахуванням фізичного зносу, зазначений у додатку №2 до даного висновку складає 41 100 грн., в т.ч. ПДВ. Розмір збитків розраховано з урахуванням коефіцієнтів фізичного зносу до вартості будівельних матеріалів: 0,5.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт спричинення збитків, протиправна бездіяльність відповідача, вина останнього в спричиненні збитків та причинний зв'язок між протиправними діями та збитками, що є підставою для часткового задоволення вимог позивача та стягнення збитків у розмірі 41 100 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 822 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00190977) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, ідентифікаційний код 13467337) 41 100 грн. збитків за незбереження державного майна - будівлі їдальні №6, інв. №01000539, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лисяка, 20, судовий збір в сумі 822 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено -29.11.2012 року