Постанова № 27759768, 07.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2012 р. 15:46 Справа №2а-7429/12/0170/21

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В., розглянувши за участю представника відповідача - Дячкової Н.Є. - наказ № 1 від 01.07.2011р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим

до Товариства з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод» про стягнення 38771,32 грн.

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод» (далі відповідач) про стягнення 38771,32 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з липня 2008 року по квітень 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягають відшкодуванню витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. № 1788-XII (далі - Закон №1788).

Представник позивача у судове засідання 07.11.2012р. не з'явився, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, про причини неявки суд не повідомив. Під час розгляду справи представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечує частково, в обґрунтування своєї позиції надав письмові заперечення, в яких, зокрема зазначив, що оскільки нова довідка надана позивачу 18.05.2009 року, то він зобов'язаний відшкодувати позивачу заборгованість з жовтня 2008 року по травень 2009 року включно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 13 Закону №1788 Пенсійний фонд України призначає пенсії за віком на пільгових умовах.

У відповідності зі ст. 8 Закону №1788 виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного Фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями ( в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Положення про Пенсійний фонд України затверджується Кабінетом Міністрів України. Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Забороняється розрив у строках фінансування витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях.

Згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058, в частині пенсій призначених згідно з пунктами "а", "б-з" статті 13 Закону №1788, а саме плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 36.

Розрахунки суми відшкодування розраховуються відповідно до підпункту 6.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 (далі -Інструкція).

Згідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування за поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції підприємства щомісячно до 25 числа повинні вносити до Пенсійного фонду вказану в повідомленні суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

В свою чергу, частиною 1 ст. 72 КАС України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.01.2011р. № К-20432/10 встановлено, що 20 листопада 2008 року із супровідним листом від 19 листопада 2008 року № 10595/03-5 позивач надіслав відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за жовтень 2008 року, в якому визначено суму витрат на виплату та доставку пенсії на пільгових умовах ОСОБА_4 за жовтень 2008 року.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за жовтень 2008 року, відповідач, зобов'язаний відшкодувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій громадянину ОСОБА_4 за жовтень 2008 року, які склали 688,88 грн.

З моменту призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_4 до листопада 2008 року позивачем не направлялись розрахунки фактичних витрат УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим на виплату і доставку пенсії ОСОБА_4, тому позивач вірно визначив суму до відшкодування у листопаді 2008 року - 688,88 грн., тобто лише за жовтень 2008 року, а не за весь час з моменту призначення пенсії до дати направлення розрахунку.

Обов'язок відповідача здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_4 настає у листопаді 2008 року за жовтень 2008 року, що підтверджується листом від 19.11.2008 року вих. № 10595/03-5 позивача, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2.

18 травня 2009 року відповідачем на адресу позивача направлено листа про відкликання довідки виданої 08 січня 2009року за № 1 про підтвердження пільгового стажу ОСОБА_4 До листа додано довідку від 18 травня 2009 року № 47, видану ОСОБА_4 про підтвердження трудового стажу для призначення для призначення пенсії при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній. У цій довідці зазначено, що ОСОБА_4 працював на посаді машиніста аміачних холодильних установок ВАТ «Бахчисарайський консервний завод» у період з 12 липня 1973 року по 05 листопада 1991 року. В довідці вказано, що вказаний період праці зараховується до стажу, який дає право на пенсію відповідно до Списку № 2 розділу ХХХІІ загальні професії Постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року за № 1173.

Нова довідка видана відповідачем лише 18 травня 2009 року, тому обов'язок відповідача відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_4 з часу направлення розрахунку за жовтень 2008 року по дату надання нової довідки є обов'язковим.

Отже, з урахуванням викладеного, зважаючи на приписи ч.1 ст.72 КАС України, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки вищезазначена ухвала Вищого адміністративного суду України має преюдиціальне значення. Наділення преюдиціальною силою судового рішення засновано на презумпції істинності судового рішення, що набрало законної сили. Законна сила судового рішення забезпечує дію преюдиції. В силу преюдиції встановлені судовим рішенням факти та правовідносини мають сприйматися як безспірні, до того часу, доки рішення суду не буде скасоване у передбаченому законом порядку, доки факти та правовідносини не будуть визнані такими, що не відповідають дійсності. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. а). ст. 100 Закону № 1788 особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах - особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством. Зазначений Закон набрав чинності з 05.11.1991р.

Аналізуючи приписи Закону № 1788 вбачається, що пенсії на пільгових умовах можуть призначатись особі як за статтею 13, так і за статтею 100 цього Закону. При цьому в обох випадках підставою для їх призначення є виконання робіт, що передбачені Списками № 1 та № 2, а також іншими нормативними актами.

Різниця між підставами призначення пенсій за цими статтями полягає в моменті виникнення у особи права на пільгову пенсію. За статтею 100 пенсія призначається, якщо таке право виникло до набуття чинності Законом № 1788 у відповідності до законодавства, що діяло раніше; а за статтею 13 якщо право на пільгову пенсію виникло після набрання чинності цим Законом.

Крім того, різняться і наслідки призначення пенсій за статтями 13 та 100 Закону № 1788. Так, законодавством передбачене відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій, призначених за окремими пунктами статті 13 Закону № 1788, а для пенсій, призначених за статтею 100 цього Закону відшкодування не передбачено.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383 (далі -Порядок), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

При цьому, згідно з пунктом 8 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються "Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 № 1173.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 до набрання чинності Законом 1788, тобто до 05.11.1991р. мав стаж 18 років 3 місяця та 23 доби на посаді машиністу аміачних холодильних установок, який дає право на пенсію згідно Списку № 2 розділу ХХХІІ «общие профессии» Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 № 1173.

Отже, отримавши нову довідку відповідача № 47 від 18.05.2009р. 25.05.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням № 462716 позивач повинен був припинити виплату пенсії, призначеної по ст. 13 Закону № 1788 та призначити по ст. 100 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В порядку передбаченому ст.71 КАС України, позивач не довів суду правомірність стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період липень-вересень 2008 року та червень 2009р. - квітень 2012р.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

§ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

§ з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

§ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

§ безсторонньо (неупереджено);

§ добросовісно;

§ розсудливо;

§ з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

§ пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

§ з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

§ своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значен ня для прийняття рішення або вчинення дії, відо бражає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, об ґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішен ня повинно бути вмотивованим.

За таких обставин позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 5511,04 грн. (з 01.10.2008р. по 01.06.2009р. по 688,88 грн.).

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 07.11.2012р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 12.11.2012р.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод» (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Македонського 11: ЄДРПОУ 00374344) на користь Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (98403, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 5 «а») заборгованість з відшкодування фактичних витрат з сплачених пенсій у розмірі 5511,04 грн. з 01.10.2008р. по 01.06.2009р.

В задоволенні інший частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.