Постанова № 27758883, 04.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2012 р. (16:33 год.) Справа №2а-9858/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.09.12р., паспорт НОМЕР_5;

від відповідача: Мирошніченко Катерина Сергіївна, довіреність № 1-10/0 від 03.03.12р., службове посвідчення серії УКР № 082979

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим ДПС, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 23.08.2012р. № 0016951702 на суму 361948,25грн., в тому числі основний платіж 308052,00грн. та штрафні санкції в сумі 53896,25грн., від 23.08.2012р. № 0016961702 на суму 331862,29грн., в тому числі основний платіж 265489,83грн. та штрафні санкції в сумі 66372,46грн., від 23.08.2012р. № 0016971702 на суму 7025,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 4379/17-1/ НОМЕР_4 від 09.08.2012р. про порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині вчинення нікчемних правочинів з ПП «Визит Торг», ПП «Ротонда Торг», а також п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188, п. 187.1 117, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.5, п. 201.6, п.201.7 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-VI (зі змінами та доповненнями), що виразилося у завищенні податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 314215 грн. та стало підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України.

Зокрема, стверджує, що угоди позивача з Приватними підприємствами «Визит Торг» та «Ротонда Торг» виконувались реально, підтверджені даними податкового обліку, первинними бухгалтерськими документами, які складені за результатами фактичного здійснення господарських операцій, є підтвердження використання отриманого товару в господарській діяльності позивача, а отже, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що операції, які стали об'єктом вивчення, є безтоварними.

Крім того, позивач зазначив, що на момент вчинення угод та видачі податкових накладних ПП «Визит Торг» та ПП «Ротонда Торг» перебували на обліку як платники податків та платники ПДВ.

Пояснив, що придбаний у цих підприємств товар - овочі, фрукти та інші продукти харчування був ним оприбуткований та в наступному реалізований, при цьому сплачені всі податки до бюджету і з цього приводу порушень відповідачем не встановлено.

Вважає також, що Податковий кодекс України не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники господарської діяльності та податкової звітності з ПДВ іншого платника податків.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі № 2а-9858/12/0170/8, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву (а.с. 247-248).

Зокрема, пояснив, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. встановлено його завищення позивачем у сумі 314295 грн. по взаємовідносинам з ПП «Визит Торг» та ПП «Ротонда Торг» .

Перевіривши податковий та бухгалтерський облік позивача по відображенню господарських операцій з даними контрагентами та зазначивши про це в акті перевірки, відповідач разом з тим, на підставі отриманих від ДПІ у м. Сімферополі АР Крим актів про неможливість проведення зустрічної звірки з ПП «Визит Торг» (№ 26/22/37081939 від 06.04.2012р.) та з ПП «Ротонда Торг» (№ 26/22/36165656 від 06.04.2012р.) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., а також на підставі постанови слідчого групи слідчих старшого слідчого ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02 04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, дійшов висновку про нікчемність угод позивача з даними контрагентами, адже останні були транзитерами - суб'єктами господарювання, які значаться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формують податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), у тому числі через вигодоформуючих суб'єктів та носять вигодотранспортуючий характер.

Такого висновку відповідач дійшов у зв'язку з тим, що звірками з вищевказаними підприємствами встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених ними по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., а також не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за вищевказаний період з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

За висновком відповідача, факт придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) від вказаних контрагентів до позивача був відсутній, а тому відповідні суми не можуть включатися до складу доходів для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За таких обставин, відповідач вважає, що податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

Також відповідач вважає, що оскільки посадові особи ПП «Визит Торг» та ПП «Ротонда-Торг» заперечують свою участь у створенні та діяльності цих підприємств, а також заперечують і підписання будь-яких первинних документів, то виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які свідчать про факт придбання товарів, робіт чи послуг, та тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним, що і спричинило винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Розгляд справи відкладався у порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.

Суд зазначає, що вірним найменуванням відповідача є Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, що підтверджується Актом перевірки від 09.08.2012 року № 4379/17-1/НОМЕР_4, податковим повідомленнями - рішеннями від 23.08.2012р. № 0016951702, від 23.08.2012р. № 0016961702, від 23.08.2012р. № 0016971702, які винесені саме ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС та іншими матеріалами справи.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим ДПС є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача -Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС у зв'язку з дотриманням порядку, строків та підстав проведення перевірки, а також прийняттям таких повідомлень -рішень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 17.10.2008р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_6 (а.с.22).

ФОП ОСОБА_3 взятий на облік як платник податків з 20.10.2008р. та з 30.01.2009р. є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_7 від 30.01.2009р. (а.с. 27-28).

Таким чином, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 є суб'єктом господарювання, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 27.07-09.08.2012р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі ст. 20, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, відповідно до наказу № 1464 від 26.07.2012р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, що перебувала у взаємовідносинах з ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ 37081939) та ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ 36165656) та достовірності формування податкового кредиту і податкового зобов'язання за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки за № 4379/17-1/НОМЕР_4 від 09.08.2012 року (а.с. 13-25).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання

правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 із зазначеними в акті перевірки постачальниками, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ФОП ОСОБА_3 адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих за виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують: п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 314215 грн., в т.ч.: за квітень у сумі 5678 грн., за травень у сумі 26103грн., за червень у сумі 60698 грн., за липень у сумі 62958 грн., за серпень у сумі 48733 грн., за вересень у сумі 53293 грн., за жовтень у сумі 23369 грн., за листопад у сумі 16516 грн. та грудень у сумі 16947грн.

Зазначено, що згідно порушень, відображених у п.п. 2.5.2 даного акту, встановлено завищення від'ємного значення ПДВ (ряд. 24 за вересень 2011р.), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 7025грн.

Також перевіркою повноти нарахування ПДВ у перевіреному періоді встановлено його заниження всього у сумі 308052грн., що виникло внаслідок порушень, відображених у п.п. 2.5.2 даного акту перевірки.

Враховуючи порушення, відображені у п.п. 2.5.2, 3.2.2-3.2.3 даного акту та згідно з п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, донараховано податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011р. у сумі 265489,83грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень: №0016951702 від 23.08.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 361948,25грн., в тому числі 308052грн. основного платежу та 53896,25грн. штрафних санкцій; №0016961702 від 23.08.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 331862,29грн., в тому числі 265489,83грн. основного платежу та 66372,46грн штрафних санкцій; №0016971702 від 23.08.2012р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 7025грн. за вересень 2011р. (а.с. 9-11).

Перевіряючи дотримання ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС порядку, підстав та строків проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Згідно пункту 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України, на який міститься посилання у наказі «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» № 284 від 25.01.2012р., документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, обов'язковою передумовою законності призначення перевірки за вказаною підставою є направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень та ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

Як зазначено у п. 2 акту перевірки, для проведення перевірки на адресу підприємця був направлений запит № 12100/с/17-1 від 12.06.2011р. для надання первинних документів і позивачем надані засвідчені копії первинних документів (реєстри обліку придбань та продажу, договір купівлі-продажу товарів, податкові накладні та інші документи).

Даних про те, що документи були надані невчасно чи не в повному обсязі, акт перевірки не містить, а відтак суд вважає, що підстави для призначення спірним наказом №1464 від 26.07.2012р. проведення перевірки згідно з пп. 78.1.1 п. 78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України були відсутні, а тому спірну перевірку позивача було проведено протиправно.

Разом з тим, в силу п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, а також заперечень на позов, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту, завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування ПДВ та заниження податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб по господарських операціях з ПП «Візіт Торг» та ПП «Ротонда Торг».

З акту перевірки вбачається, що незважаючи на дослідження наданих позивачем первинних документів на підтвердження реальності та товарності спірних господарських операцій з даними контрагентами, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту, завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування ПДВ та заниження податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки з ПП «Визит торг» № 26-22/37081939 від 06.04.2012р. та отриманої постанови слідчого групи слідчих старшого слідчого ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02 04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, якою встановлено, що кримінальна справа №69-0146 порушена відносно директора ТОВ «Союз КДС» (код ЄДРПОУ - 24039320) ОСОБА_5 за фактом умисного ухилення від стати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходжння до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України та відносно директора ТОВ БВП «Строитель - плюс» ОСОБА_6, фізичних осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_5 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_5, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі «Визит Торг» (код ЄДРПОУ - 37081939) з метою прикриття незаконної діяльності.

Досудовим слідством було встановлено, що використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група документально оформлювала неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарів та матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам «послуг» із конвертації в готівку безготівкових коштів для відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

За даними слідства, використовуючи реквізити перелічених у постанові підприємств, в т.ч. вищевказаних, документально оформлювались неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, однак після цього завідомо підроблені документи передавались замовником послуг із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення у бухгалтерському і податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємства.

За висновком відповідача, факт придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) від вказаних контрагентів до позивача був відсутній, а тому відповідні суми не можуть включатися до складу доходів для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За таких обставин, відповідач вважає, що податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

Також відповідач вважає, що оскільки посадові особи ПП «Визит Торг» та ПП «Ротонда-Торг» заперечують свою участь у створенні та діяльності цих підприємств, а також заперечують і підписання будь-яких первинних документів, то виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які свідчать про факт придбання товарів, робіт чи послуг, та тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Також у п. 3.2.3 акту перевірки зазначено, що у порушення п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_3 занизив оподатковуваний (чистий) дохід за 2011р. на загальну сум 1571475грн., внаслідок чого йому було донараховано податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011р. у сумі 265489,83грн.

Суд з вказаними висновками відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Передусім, слід зазначити, що посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані актів про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Визит Торг» та ПП «Ротонда Торг» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., відомості досудового слідства по кримінальній справі № 69-0146, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт про неможливість проведення звірки з контрагентом позивача, дані досудового слідства та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні господарські операції, щодо оподаткування яких між сторонами є спір, відбувались у період з квітня 2011р. по грудень 2011р., суд перевіряє відповідність їх оподаткування Податковому кодексу України.

Судом встановлено, що 15.04.2011р. між ПП «Ротонда Торг» (Продавець) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 105, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця належне Продавцю майно (продукти харчування), а Покупець зобов'язався прийняти це майно та оплатити його (а.с. 197-198)

Згідно з п. 2.1 договору поставка ціна договору становить 990 тис. грн.

Строк дії договору - з 15.04.2011р. по 31.12.2011р. (п. 4.3 договору).

Покупець оплачує майно не пізніше 30 днів (п. 4.2 договору).

На виконання умов укладеного договору купівлі-продажу, у квітні-жовтні 2011 року ФОП ОСОБА_3 отримав від ПП «Ротонда Торг» товару - продукти харчування, що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, в т.ч. ПДВ 280832,00грн. (а.с. 29-93).

Зазначені податкові накладні відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за квітень-жовтень 2011р.

Оплата придбаного у ПП «Визит Торг» товару була здійснена позивачем, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів та фіскальними чеками (а.с. 221-228).

В наступному, 01.11.2011р. між ПП «Визит Торг» (Продавець) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця належне Продавцю майно (овочі, фрукти та інші продукти харчування), а Покупець зобов'язався прийняти це майно та оплатити його (а.с. 199).

Згідно з п. 2.1 договору поставка ціна договору становить 200 тис. грн.

Строк дії договору - з 05.11.2011р. по 31.12.2011р. (п. 4.3 договору).

Покупець оплачує майно не пізніше 30 днів (п. 4.2 договору).

На виконання умов укладеного договору купівлі-продажу, в листопаді-грудні 2011 року ФОП ОСОБА_3 отримав від ПП «Визит Торг» товару - продукти харчування, що підтверджується видатковими накладними № 55 від 03.11.2011р. на суму 8 713,60грн., № 115 від 09.11.2011р. на суму 44584,91грн., № 184 від 16.11.2011р. на суму 9833,14грн., № 248 від 22.11.2011р. на суму 10 927,27грн., № 263 від 23.11.2011р. на суму 23416,15грн., № 288 від 25.11.2011р. на суму 1 619,92грн., № 354 від 27.12.2011р. на суму 11 250,85грн., № 398 від 30.12.2011р. на суму 52 156,19грн. та № 399 від 30.12.2011р. на суму 38275,02грн.

На поставлений товар ПП «Визит Торг» були видані позивачеві відповідні податкові накладні, в т.ч. ПДВ 33463,00грн.(а.с. 94-105).

Зазначені податкові накладні відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за листопад-грудень 2011р.

Оплата придбаного у ПП «Визит Торг» товару була здійснена позивачем, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів та фіскальними чеками (а.с. 218-220).

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (договір, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

П. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України визначають, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Крім того, в силу п. 177.3 ст. 177 Податкового кодексу України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Беручи до уваги, що господарські операції між позивачем та ПП «Визит Торг» та ПП «Ротонда Торг» були товарними та реальними, суд вважає безпідставними висновки відповідача про заниження позивачем оподатковуваного (чистого) доходу за 2011р. на загальну сум 1571475грн., а здійснене донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011р. у сумі 265489,83грн. та застосування відповідних штрафних санкцій на суму 66372,46грн. - протиправним.

Стосовно неправомірного формування позивачем, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок цих контрагентів суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як слідує з матеріалів справи, ПП «Визит Торг» та ПП «Ротонда Торг» під час виписки вищевказаних податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ.

Дослідивши наявні у справі податкові накладні, судом встановлено, що вони містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р, а саме: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

П. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період (п. 200.3).

Таким чином, судом встановлено, що спірна сума податкового кредиту в розмірі 314215,00грн. підтверджується належним чином складеними платниками ПДВ податковими накладними, а відтак висновки про його завищення на цю суму, а також завищення від'ємного значення ПДВ (ряд. 24 за вересень 2011р.), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 7025грн., суперечать фактичним обставинам справи та податковому законодавству.

Що стосується використання позивачем придбаних товарів - продуктів харчування у власній господарській діяльності, то судом встановлено наступне.

В силу п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

На стор. 8 акту перевірки зазначено, що основним покупцем товарів, які були придбані у ПП «Визит Торг» згідно договору № 105 від 15.04.2011р. та ПП «Ротонда Торг» згідно договору № 206 від 01.11.2011р. за період 2011р. було ТОВ «Санаторно-курортний оздоровчий комплекс «Ай-Даніль» (а.с. 16 зворот.)

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2011р. між ФОП ОСОБА_3 (Постачальник) та ТОВ «Санаторно-курортний оздоровчий комплекс «Ай-Даніль» (Покупець) був укладений договір поставки № 5, за яким ФОП ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених даним договором, поставити товар - продукти харчування, овочі, фрукти, а Покупець - в порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти і оплатити даний товар (а.с. 202).

Згідно з п. 4.1 договору, договір укладено на строк з 01.01.2011р. по 02.02.2011р.

Також, як свідчать матеріали справи, 15.04.2011р. між ФОП ОСОБА_3 (Постачальник) та ТОВ «Санаторно-курортний оздоровчий комплекс «Ай-Даніль» (Покупець) був укладений договір поставки № 61, за яким ФОП ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених даним договором, поставити товар - продукти харчування, овочі, фрукти, а Покупець - в порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти і оплатити даний товар (а.с. 200).

Згідно з п. 8.1 договору, він діє з моменту його підписання і до 31.12.2011р.

На виконання даних договорів, відповідно до видаткових накладних, зазначених на стор. 8-11 акту перевірки, копії яких надані позивачем до справи, позивач поставляв на замовлення ТОВ «Санаторно-курортний оздоровчий комплекс «Ай-Даніль» даному підприємству продукти харчування та, як продавець, виписував покупцю відповідні податкові накладні (а.с. 113-194).

Оплата за придбані продукти харчування здійснювалась ТОВ «Санаторно-курортний оздоровчий комплекс «Ай-Даніль» у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3, що підтверджується виписками з його банківського рахунку (а.с. 204-215).

За таких обставин, суд вважає, що спірна сума податкового кредиту відображена позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та розшифровках податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень-грудень 2011р. правомірно та обґрунтовано.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ПП «Визит Торг» та ПП «Ротонда Торг» договорів купівлі-продажу на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів купівлі-продажу, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ПП «Визит Торг» та ПП «Ротонда Торг» договорів купівлі-продажу на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких даних та доказів нікчемності угод між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Визит Торг», а також ПП «Ротонда Торг» відповідачем не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірній договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Однак, і з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемними відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

Однак, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

До того ж, фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, як встановлено ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки перевіряючих про фіктивність ПП «Визит Торг» та ПП «Ротонда Торг» ґрунтувались на постанові слідчого та протоколах допиту свідків та обвинувачених, а не вироку суду, що набрав законної сили.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст.38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та\або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №0016951702 від 23.08.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 361948,25грн., в тому числі 308052грн. основного платежу та 53896,25грн. штрафних санкцій; №0016961702 від 23.08.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 331862,29грн., в тому числі 265489,83грн. основного платежу та 66372,46грн штрафних санкцій; №0016971702 від 23.08.2012р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 7025грн. за вересень 2011р., винесені відповідачем у порушення вимог податкового законодавства та всупереч фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу витрати на сплату судового збору в розмірі 2146,00 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 04.10.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 09.10.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим ДПС від 23.08.2012р. № 0016951702 на суму 361948,25грн., в тому числі основний платіж 308052,00грн. та штрафні санкції в сумі 53896,25грн., від 23.08.2012р. № 0016961702 на суму 331862,29грн., в тому числі основний платіж 265489,83грн. та штрафні санкції в сумі 66372,46грн., від 23.08.2012р. № 0016971702 на суму 7025,00грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 2146,00 грн. витрат за сплату судового збору шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.