Рішення № 27758260, 26.06.2012, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/1590/5714/12

Головуючий у першій інстанції Салтан

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2012 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Кварталової А.М., Гірняк Л.А.,

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 07 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, розмір якої після уточнення позовних вимог складає 190 453,88 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ /станом на 24 березня 2011 року 1 дол. США=7,9507 грн./ складає 1 514 241,66 грн. та витрат пов'язаних із зверненням до суду (а.с. 3-6, 72-73).

Після перевірки інформації про реєстрацію відповідачів по адресно -довідковому бюро ГУМВС України в Одеській області, ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В. від 18 лютого 2011 року було відкрито провадження по справі (а.с.61).

16.05.2011 року відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу від 18.02.2011 року про відкриття провадження (а.с.95-96).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2011 року (головуючий суддя -Ісаєва Н.В., судді -Комлева О.С., Ткачук О.О.) було відхилено апеляційну скаргу та ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2011 року про відкриття провадження по справі було залишено без змін (а.с.109-110).

28.11.11 відповідачка ОСОБА_1 подала заяву, в якої просила зупинити справу в зв'язку з розглядом Малиновським районним судом цивільної справи № 2-5957/11 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживачів та визнання договору кредиту недійсним (а.с.114-116). Таким чином, представником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» була подана заява про об'єднання обох справ в одне провадження в Київському районному суді м. Одеси (а.с.117-118). Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2011 року була витребувана вищезазначена справа з Малиновського районного суду м. Одеси для вирішення питання про об'єднання справ (а.с.123).

07.02.2012 року відповідачка повторно подала заяву про зупинення провадження по справі, в зв'язку з розглядом суддею Малиновського районного суду м. Одеси Сегедою О.М. цивільної справи № 2/1519/4/2012 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(а.с.131-139). В судовому засіданні було відхилено вищевказане клопотання як необґрунтоване.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2012 року було задоволено позов Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 29 вересня 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_4, виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 24 грудня 1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»(65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) заборгованість за кредитним договором № 014/0059/74/70599 від 21 лютого 2007 року в розмірі 190 453,88 дол. США (сто дев'яносто тисяч чотириста п'ятдесят три дол. 88 центів), що в еквіваленті по курсу НБУ (1 дол. США дорівнює 7,9507 грн.) складає 1 514 241,66 грн. (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч двісті сорок одна грн. 66 коп.). Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 29 вересня 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_4, виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 24 грудня 1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»судові витрати у вигляді держмита в розмірі 1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 коп.) -в рівних частках з кожного.

28.03.2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2012 року. Апелянт в своєї скарзі посилається на порушення норм процесуального та матеріального права та просить відстрочити оплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

В судовому засіданні апелянт та її представник доводи апеляційної скарги підтримали. Визнали суму боргу по тілу кредиту, проте звертали увагу на несправедливість нарахованої пені за прострочку сплати відсотків та пені. З врахуванням матеріального стану відповідач та її представник просили зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 7 000 грн. Крім того, посилалась на помилки в розрахунку через неврахування окремих сплат, про що вони надавали квитанції.

Представник позивача заперечував проти задоволення скарги посилався на те, що всі квитанції про сплату грошових коштів враховані, про що свідчить роздруківка, яка була надана до суду першої інстанції, проте з якою не ознайомилися відповідачі. Відповідачі навмисно затягували розгляд справи, зокрема були створені перешкоди для судового розгляду, а тому нарахування пені, з врахуванням суми щомісячного платежу та фактичної сплати боргу, яка здійснювала відповідачка, вважала справедливою санкцією. Просила відхилити апеляційну скаргу.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання обізнаний, що підтвердили відповідачі та що зафіксовано технічними засобами фіксації процесу. У відповідності з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення учасників провадження, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга повинна бути частково задоволена, а рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення пені за прострочення відсотків по кредиту змінити.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України. під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.

Щодо доводів апелянта про те, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неналежне сповіщення другого відповідача, порушення норм ст. 201 ЦПК України, та порушення норм ст. ст. 215-217 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Згідно з ч. 3 ст. 76 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Таким чином, повідомлення відповідачки ОСОБА_1 (а.с. 129), є також і належним повідомленням ОСОБА_2, так як вони проживають однією сім'єю, і повідомлення чоловіка як члена своєю сім'ї є обов'язковим. Тому, таке посилання апелянта не є обґрунтованим.

Щодо обов'язку суду першої інстанції зупинити провадження по справі.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Відповідачка двічі подала заяву про зупинення провадження по справі, у зв'язку з тим, що справа за її позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»знаходиться в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси. Перша справа знаходилася в провадженні судді Малиновського районного суду м. Одеси Плавича І.В., але по заяві ОСОБА_1 її позов ухвалою від 22 грудня 2011 року було залишена без розгляду. Друга справа знаходиться в провадження Малиновського районного суду м. Одеси під головуванням судді Сегеди О.М. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами суду першої інстанції про необхідність відхилення клопотання відповідачки про зупинення провадження по справі та не вбачає порушення процесуальних прав відповідачів цією процесуальною дією суду.

При цьому судова колегія враховує, що згідно з ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. З цих самих міркувань судова колегія відхиляє доводи щодо неповноти рішення суду першої інстанції щодо сум стягнення, оскільки як вбачається з матеріалів справи у співставленні їх з тексом рішення суду то вбачається що предметом розгляду суду першої інстанції було стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 014/0059/74/70599 від 21 лютого 2007 року в розмірі 190 453,88 дол. США (сто дев'яносто тисяч чотириста п'ятдесят три дол. 88 центів), що в еквіваленті по курсу НБУ (1 дол. США дорівнює 7,9507 грн.) складає 1 514 241,66 грн. (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч двісті сорок одна грн. 66 коп.), які включали: заборгованість за тілом кредиту 97 817, 19 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 777 715, 13 грн., заборгованість за відсотками 29 952, 28 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 238 141, 60 грн., пеня за прострочення тілу кредиту 2 694, 00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 21 419, 18 грн., пеня за прострочення відсотків по кредиту 59 990, 41 дол. , що в еквіваленті по курсу НБУ складає 476 965, 75 грн. (а.с. 92-93).

Щодо інших доводів апеляційної скарги, зокрема порушення норм матеріального права.

Як вбачається з оскаржуємого рішення суду першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що на підставі кредитного договору № 014/0059/74/70599 від 21 лютого 2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», яке на теперішній час змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_1, банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 101 000,00 дол. США, строком по 21 лютого 2027 року, із сплатою 13,5% річних за користування кредитними коштами. Крім того, 21 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким поручитель ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання відповідати по зобов'язанням позичальника, які виникають із умов кредитного договору № 014/0059/74/70599 від 21 лютого 2007 року. Умови зазначеного кредитного договору позивачем виконані, проте відповідач ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору, а саме: своєчасно не повертає кредитні кошти і відсотки за користування кредитними коштами, ніяких заходів по погашенню заборгованості не вживає. Відповідно до п. 4.1 кредитного договору № 014/0059/74/70599 від 21 лютого 2007 року позивачем повністю і у встановлений строк виконано зобов'язання за даним договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного Кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач ОСОБА_1 в порушення цих вимог не виконує умови пункту 5.1 Кредитного договору, тобто своєчасно не повертає позивачу кредитні кошти і не сплачує відсотки за користування кредитними коштами і ніяких заходів по поверненню заборгованості не вживає.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

21 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким поручитель ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання відповідати по зобов'язанням позичальника, які виникають із умов кредитного договору № 014/0059/74/70599 від 21 лютого 2007 року.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. А ч.2 зазначеної статті встановлює, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд обгрунтовано задовольнив уточнений позов, оскільки заявлені позовні вимоги підтверджені належними та допустими доказами, та ґрунтуються на нормах права. При цьому судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неврахування платежів, які підтверджуються доданими відповідачем квитанціями (а.с. 161-181), оскільки як вбачається з додатку до уточненого позову всі вони враховані позивачем при проведені розрахунку (а.с. 74-81). При цьому судова колегія звертає увагу апелянта на те, що кредитним договором встановлена послідовність направлення грошових коштів, яка після підписання договору є обов'язковою для учасників провадження (ст.ст. 6, 526, 627 ЦК України).

Разом з тим судова колегія погоджується з доводами апелянта про необхідність застування ст. 551 ЦК України до спірних правовідносин, проте вважає за необхідним розмір пені за простроченими процентами лише до 40 000 долл. США, а не до 7 000 грн., оскільки вважає, що при такому зменшенні будуть порушені загальні засади цивільного законодавства -зокрема справедливість, оскільки економічні інтереси учасника цивільного договору не можуть бути зрівнені за рахунок порушення майнових інтересів контрагента за договором зобов'язання перед яким не виконуються з 2008 року. При цьому судова колегія враховує стан виконання зобов'язання, в тому числі загальний розмір заборгованості (97 709, 96 дол. США) та його співвідношення з нарахованою пенею за прострочку відсотків (29 952, 28 дол. США) -фактично один к трьом, матеріальний стан відповідачів, наявність у них на утриманні неповнолітніх дітей (а.с. 157-158). Відповідно апеляційна скарга задовольняється частково, а рішення суду першої інстанції змінюється на підставі п. 4. ч.1. ст. 309 ЦПК України.

Щодо доводів апелянта про надання відстрочки сплати судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суддя-доповідач визнав доводи апелянта обґрунтованими, та ухвалою від 03.05.2012 року відстрочив сплату судового збору до завершення перевірки рішення апеляційним судом. Відповідно до п. 1.8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011 року № 3674-VІ, апелянтам належить сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, тобто апелянти повинні сплатити судовий збір у розмірі 850 грн. Вказана сума підлягає стягненню в доход держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 4. ч.1. ст. 309 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 07 лютого 2012 року -задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2012 року в частині стягнення пені за прострочення відсотків по кредиту змінити.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 29 вересня 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_4, виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 24 грудня 1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»(65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) пеню за прострочення відсотків по кредиту 40 000 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ (1 дол. США дорівнює 7,9507 грн.) складає 318 038 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави (Отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р 31214206780007, МФО 828011, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, призначення платежу: Судовий збір, код 02892913, пункт 1, КБК 22030001) суму судового збору у розмірі 850 грн. з кожного в рівних частках.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області /підпис/ А.І. Дрішлюк

/підпис/ А.М. Кварталова

/підпис/ Л.А. Гірняк